Постанова № 58575499, 17.06.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/2574/16-а

Провадження №2-а/751/95/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Цибенко І.В.,

при секретарі Брик Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Полтєв Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівський областний військовий комісаріат

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та уточнивши позовні вимоги просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо визначення йому як військовослужбовцю, який 20.02.2007 року отримав інвалідність 3 групи внаслідок виконання обов'язків військової служби, суми одноразової грошової допомоги; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 48 місячного грошового забезпечення за посадою старшини роти аеромобільних військ Збройних сил України на момент встановлення 3 групи інвалідності виходячи з розміру місячного грошового забезпечення в сумі 1286 грн. що складається з окладу за військовим званням 60 грн, посадового окладу - 140 грн., відсоткова надбавка за вислугу років - 70 грн., надбавка за роботу з особовим складом - 21 грн., щомісячна 100% - 270 грн., надбавка за безперервну військову службу - 392 грн. 70 коп., премія 317 грн. 58 коп., винагорода за стрибки з парашутом - 13 грн. 50 коп., з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано пункт 10 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України 18.05.2015 року № 19 щодо відмови у призначенні одноразової допомоги та зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги при встановленні 3 групи інвалідності отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби. 25 грудня 2015 року на виконання рішення суду позивачу перераховано кошти в сумі 9777 грн. 60 коп. Вважає, що відповідачем невірно визначено суму допомоги та стверджує, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку він має право у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, повинен обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення йому групи інвалідності.

Ухвалою від 19.04.2016 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи Чернігівський обласний військовий комісаріат.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову. Вказав, що відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 499, якою затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб одноразова грошова допомога обчислюється , виходячи з розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення, а не на момент встановлення інвалідності. Враховуючи, що ОСОБА_1 було звільнено з військової служби 20.11.1990 року йому призначена грошова допомога виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення. Крім того, представник зазначив, що позовну заяву ОСОБА_1 слід розглядати не в порядку встановленому процесуальним законодавством для позовних заяв, а слід розглядати за правилами передбаченими ч. 9 ст. 267 КАС України.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено ОСОБА_3 проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан з 21.07.1986 року по 12.01.1989 рік на посаді старшини роти, військове звання прапорщик. Звільнений з військової служби 20.11.1990.

20.02.2007 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності , що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, про що свідчить довідка МСЕ ЧНВ № 026881 (а.с. 28). 23.05.2013 року позивачу встановлена третя група інвалідності безстроково.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року, визнано протиправним та скасовано пункт 10 Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов»язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України 18.05.2015 року № 19 щодо відмови у призначенні одноразової допомоги та зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги при встановленні 3 групи інвалідності отриманої внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Як передбачено ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З копії листа департаменту фінансів МОУ від 30.12.2015 року (а.с. 32) вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 в редакції чинній на час встановлення інвалідності, призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 48 - місячного грошового забезпечення , визначеному на день звільнення з військової служби в розмірі 9777 грн. 60 коп.

Положеннями ст. 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» за № 499 від 28 травня 2008 року.

Таким чином, оскільки позивач є особою, звільненою з військовою служби, а інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, йому встановлено 20.02.2007 року (тобто після 1 січня 2007), він має право на виплату одноразової грошової допомоги у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України за № 499 від 28 травня 2008 року.

Беручи до уваги те, що позивач ОСОБА_1 є особою, звільненою з військовою служби, якій встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, суд вважає, що позивач має право на виплату йому одноразової грошової допомоги котра повинна обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення йому групи інвалідності, як це зазначено у вищевказаному Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499. Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 499 встановлено, для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення

виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення

відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 ( 925/96 ) та від 23 лютого 2002 р. N 173 ( 173/2002 ) і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829

При цьому Постанова визначає лише посаду за якою визначається оклад, а не його розмір. Тобто зазначені норми визначають, що грошове забезпечення визначається для звільнених осіб за останньою посадою при звільненні, а не за розміром грошового забезпечення при звільненні, як вважає відповідач.

Трактування, зазначених норм відповідачем, фактично ставить в нерівні умови осіб, які мають право на спірну виплату в залежності від часу, який пройшов з моменту звільнення.

ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у 20.11.1990 році, а 20.02.2007 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку.

Таким чином, грошове забезпечення для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю повинно визначатись за останньою посадою, яку він займав на день звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для визначення конкретного розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільнені, повинні застосовуватися закони та підзаконні нормативні акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

Право позивача на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3-ї групи встановлено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2015 року по справі №825/1807/15-а та в силу приписів частини першої статті 72 КАС України не підлягають доказуванню.

Сама постанова Кабінету Міністрів України № 499 не встановлює, що треба брати оклад, який був на момент звільнення. Постановою Кабінету Міністрів України визначено, що потрібно виходити з посадового окладу та посади, яку він займав при звільненні, але не розміру, про розмір постанова Кабінету Міністрів України чітко не вказує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку позивач має право у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, повинен обчислюватись з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення позивачу інвалідності.

Суд вважає, що підлягають визнанню протиправними дії Міністерства оборони України в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби; та підлягає зобов'язанню Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2005 року за № 499, виходячи з складу грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення, у розмірі грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення, тобто 20.02.2007 року, ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби. Виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Нарахування конкретної суми допомоги чи визначення конкретного розміру грошового забезпечення з якого має визначатись сума допомоги є дискредиційними повноваженнями Міністерства оборони України і суд не може їх перебирати на себе та визначати суму стягнення.

Суд вважає безпідставними твердження представника відповідача щодо необхідності розгляду вимог визначених в позовній заяві в порядку та за правилами ч. 9 ст. 267 КАС України, оскільки в ухвалах Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2015 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року було роз»яснено ОСОБА_1 про звернення до суду з новим адміністративним позовом, а не з заявами у порядку передбаченому ст.. 267 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 162, 163, 167, 267 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частинівизначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2005 року за № 499, виходячи з складу грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення, у розмірі грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення, тобто 20.07.2007 року, ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби. Виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Цибенко