Рішення № 5857234, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/16207.07.09 За позовом Київського учбово-виробничого підприємства № 4 Українського товариства сліпих

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти

нерухомого майна»

про зобовязання вчинити певні дії

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Тимченко В.І.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київського учбово-виробничого Підприємства № 4 Українського товариства сліпих до Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про зобовязання останнього зареєструвати право власності за Київським учбово-виробничим Підприємством № 4 Українського товариства сліпих, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фанерна, 4.

Представником відповідача в судовому засіданні був поданий відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що позивачем не надано належного пакету документів для реєстрації права власності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів,суд

Встановив:

Рішенням Київського міськвиконкому Ради народних депутатів від 30.09.1958 р. за № 1672 позивачеві була вперше відведена земельна ділянка по вул. Фанерній, 4 в Дарницькому районі міста Києва під будівництво учбово-виробничого підприємства Жовтневого району м. Києва.

Рішенням Центрального правління Українського товариства сліпих Жовтневе учбово-виробниче підприємство перейменовано у Київське учбово-виробниче підприємство № 4 Українського товариства сліпих (протокол № 20/32 від 12.11.1958 р.).

З подальшим розширенням бази виробництва неодноразово приймалися рішення Київським міськвиконкомом про додаткові відмови земельних ділянок під спорудження виробничих будівель та споруд для підприємства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 у справі № 4/543, яке набрало законної сили, за позивачем було визнано право власності на наступні приміщення:

- Б Адміністративно-виробничий корпус з 4 прибудовами - 1974 р. побудови, 5533 кв.м.;

- В Корпус лиття та хімічного покриття - 1964 р. побудови, 673, 3 кв.м.;

- Г Медичний пункт 1970 р. побудови, 107,3 кв.м.;

- Д Реабілітаційний центр 1974 р. побудови, 69 кв.м.;

- Е Гараж, ділянка лиття 1967 р. побудови, 194,3 кв.м.;

- З Підсобний виробничий цех 1989 р. побудови, 551, 1 кв.м.;

- И гараж 1989 р. побудови, 168,7 кв.м.;

- К Столярний цех 1964 р. побудови, 327,8 кв.м.;

- Л Зварювальний павільйон 1974 р. побудови, 118, 3 кв.м.;

- М Компресорна 1975 р. побудови, 51, 4 кв.м.;

- Н Склад металу 1982 р. побудови, 95, 2 кв.м.;

- О Прохідна 1964 р. побудови, 47,1 кв.м., а всього 7440,5 кв.м.

Підприємство звернулось до відповідача з заявою від 26.08.2008 р. № 168-1 про проведення реєстрації права власності на вищевказані обєкти.

Відповідач листом від 29.09.2008 р. № 34609 відмовив позивачеві у здійсненні такої реєстрації.

Згідно із ч.2 ст.2 Закону України «Про власність»право власності в Україні охороняється законом. Субєктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про власність»). Частиною 1 ст. 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права субєктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України та ст.4 Закону України «Про власність»власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно із п.5 ст.12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України та ст. 55 Закону України «Про власність», відповідно до яких право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст.391 Цивільного кодексу України та ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України).

З огляду на те, що відповідача не здійснив реєстрації права власності позивача на таке нерухоме майно, позивач, вважаючи свої майнові права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV відповідна державна реєстрація офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 вищезазначеного Закону обовязковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.

У відповідності до ч.1 п.3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»зазначено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно при наявності документів, підтверджуючих укладання угоди на такі обєкти, засвідчені у відповідності до закону, або підтверджуються при наявності інших підстав, передбачених законом.

Як зазначено, стаття 19 цього Закону містить перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно. До таких документів відноситься рішення суду, стосовно речових прав на нерухоме майно, обмеження таких прав, що набрали законну силу.

В даному випадку таким документом у підприємства є рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 по справі № 4/543.

Крім того, ч.2 п.3 ст. 17 цього ж Закону, інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав, надає орган державної реєстрації у відповідності до переліку проведення Державної реєстрації прав.

Пунктом 3 ст. 24 цього є Закону передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації прав на підставах не передбачених вищевказаним Законом, заборонено.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 49. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код 03359836) зареєструвати за Київським учбово-виробничим підприємством № 4 Українського товариства сліпих (м. Київ, вул. Фанерна, 4; рахунок № 26001301450 в філії АКБ «Меркурій»м. Києва, МФО 322012, код 05417986) право власності на обєкти нерухомого майна у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2006 р. № 4/543.

Стягнути з Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код 03359836) в доход державного бюджету 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита.

Стягнути з Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» (м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; код 03359836) до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22050000 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.О.Домнічева