Ухвала суду № 58571988, 24.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25946/15-ц Провадження № 2/522/756/16

УХВАЛА

24 червня 2016 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ :

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири під № 210 у будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі, укладеного 23 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що, по-перше, він набув право власності на нежилі приміщення під № 204, загальною площею 47 кв.м., та № 304, загальною площею 47,3 кв.м., які розташовані за адресою : м. Одеса, вул. Літературна, 12, на підставі укладених між ним та ВАТ АРК «Антарктика» договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 07.07.2006 р. за р.№№ 299, 300; по-друге, у листопаді 2012 року ОСОБА_5 разом з невстановленими особами увійшли в довіру до нього та шляхом омани переконали його передати їм правовстановлюючи документи на вищевказані належній йому на праві власності нежилі приміщення; по-третє, на підставі підробленої розписки і підроблених документів про обєднання згаданих нежилих приміщень в одне та присвоєння йому нового номера 210 (замість номерів 204 і 304), рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.11.2012 р. було визнано за ОСОБА_5 право власності на нежиле приміщення під № 210 в будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі, але рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.11.2013 року було скасоване вказане рішення суду першої інстанції від 30.11.2012 р. та у позовних вимогах ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі; і, по-четверте, ОСОБА_5 зареєстрував за собою право власності на нежиле приміщення під № 210, загальною площею 107,8 кв.м., у будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі, після чого відчужив це нежиле приміщення на підставі договору дарування від 27.12.2012 р. за р. № 996 на користь свого сина ОСОБА_4, який розділив вказане нежиле приміщення на дві самостійні квартири з присвоєнням їм номерів 210 та 310 й перевів їх у жилий фонд на підставі декларацій про готовність обєкта до експлуатації від 14.03.2013 р. № ОД 142130730122 та № ОД 142130730225, а згодом продав квартиру під № 210 ОСОБА_3 на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу від 23.04.2013 р.

Також позивач вказує, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2015 р. по справі № 522/11737/14-ц за його позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи : ПАТ Укрсоцбанк», ОСОБА_5, про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та повернення майна у власність, залишеним ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2015 р. без змін, його позов було задоволено частково. При цьому, в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_3 про витребування з чужого незаконного володіння квартири під № 210 у будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі було відмовлено, й відмовляючи в цих позовних вимогах, суд посилався на те, що ОСОБА_3 придбала спірну квартиру на відплатній основі за договором купівлі-продажу, який ніким не оскаржено і не скасовано, тому у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 набула у власність спірне нерухоме майно без достатніх правових підстав, що є перешкодою для повернення такого майна у його власність, а також, що ним обраний неправильний спосіб захисту своїх прав, - в звязку з чим у нього виникла необхідність у захисті своїх прав в інший спосіб та зверненні до суду з інших правових підстав.

Крім того, позивач вказує, що у згаданому судовому рішенні суд наголосив на неправомірності набуття у власність ОСОБА_4 спірного майна, що вказує на нікчемність укладеного між останнім та ОСОБА_5 договору дарування., отже ОСОБА_4, набувши незаконним шляхом право власності на майно, яке належало йому, тобто позивачеві, уклав оспорюваний договір купівлі-продажу з ОСОБА_3

В судовому засіданні 24 червня 2016 року представник позивача ОСОБА_6 подала адресовані суду дві заяви про витребування доказів, відповідно до яких просить суд :

-витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 23 квітня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за р. № 3088;

-витребувати у Головного територіального управління юстиції в Одеській області копію свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на квартиру під № 210 у будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі, виданого Державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 26.03.2013 р., та копії документів, які стали підставою для видачі цього свідоцтва.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_9 не заперечувала проти витребування у приватного нотаріуса ОСОБА_7 копії оспорюваного договору купівлі-продажу від 23.04.2013 р. за р. № 3088, та заперечувала проти витребування у Головного територіального управління юстиції в Одеській області копії свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на квартиру під № 210 у будинку № 12 по вул. Літературній в м. Одесі, виданого Державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_8 26.03.2013 р., та копій документів, які стали підставою для видачі цього свідоцтва, посилаючись, що це свідоцтво не є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи вказані заяви представника позивача про витребування доказів, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як та підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів, зокрема, є витребування доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що позивач у даній справі не оспорює видане ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на спірну квартиру, та останній не є відповідачем у справі, тому заява представника позивача щодо витребування цього копії свідоцтва та копій документів, на підставі яких це свідоцтво було видане, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 208-210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 23 квітня 2013 року та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за р. № 3088.

У задоволенні заяви ОСОБА_6, яка є представником позивача ОСОБА_2, про витребування доказів у Головного територіального управління юстиції в Одеській області відмовити.

Копію ухвали направити приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання,а також не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобовязані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня отримання ухвали. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обовязку подати суду докази.

Суддя Н.А. Ільченко

24.06.2016