Ухвала суду № 58570967, 07.12.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/396/15-ц

Провадження № 2-п/520/212/15

УХВАЛА

07 грудня 2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року по цивільній справі №520/396/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року по цивільній справі №520/396/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позов Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість в загальному розмірі 2905739,22грн. в солідарному порядку, а також компенсацію понесених позивачем судових витрат, по 1827,00грн., з кожного.

02.10.2015року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року по цивільній справі №520/396/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування наданої заяви заявник посилається на те, що на момент розгляду справи та ухвалення заочного рішення він знаходився за межами країни, у звязку з чим, у нього була відсутня можливість приймати участь у розгляді справи, приймати участі у судових засіданнях, надавати відповідні докази та інше, що є порушенням його прав, які передбачені ст. 27 ЦПК України.

Заявник зазначає, що надані позивачем розрахунки створили показники дійсної заборгованості на момент подачі до суду позовної заяви, що стало підставою для стягнення помилкових сум, оскільки ним, на виконання умов кредитного договору, перераховувалися на рахунки банку грошові кошти, які не були враховані при розрахунку.

ОСОБА_1 вказує, що позивачем, в частині позовних вимог, пропущено строк позовної давності, а оскільки він не приймав участі у розгляді справи, у нього була відсутня можливість скористатися своїм правом на подання заяви про застосування строків позовної давності щодо частини позовних вимог.

Також заявник зазначає, що наявні в матеріалах справи додаткові угоди до договору поруки підписані не відповідачкою - ОСОБА_2, а іншою особою, у звязку з чим, наявні правові підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 вважає, що оскільки він в достатній мірі довів поважність причин неявки до суду та заперечення проти позову, заочне рішення підлягає скасуванню, а справа призначенню до судового розгляду.

Заявник - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на розписці від 25.11.2015року, у судове засідання 07.12.2015року не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Представник позивача та відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання 25.11.2015року також не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про поважність причин відсутності не повідомили.

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні 16.11.2015року представник позивача надав письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення суду, в яких просив заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без задоволення.

Згідно зі ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, з урахуванням того, що підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 232 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У поданій заяві не міститься жодного посилання на докази, які б на думку суду мали б суттєве значення для вирішення даної справи.

Твердження заявника в заяві про перегляд заочного рішення на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 106 на звороті).

Відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Таким чином суд зазначає, що ОСОБА_1 направлялися судові повістки за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою його реєстрації, які були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, суд зазначає, що у Китайській Народній Республіці ОСОБА_1 знаходився з 04 березня 2015року, а провадження у справі було відкрито 28.01.2015року.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито ще 28.01.2015року, тобто справа перебувала в провадженні суду три місяці.

Посилання заявника на те, що надані позивачем розрахунки створили показники дійсної заборгованості на момент подачі до суду позовної заяви, що стало підставою для стягнення помилкових сум, та те, що додаткові угоди до договору поруки підписані не відповідачкою - ОСОБА_2, а іншою особою, не приймаються судом до уваги, оскільки ніяких доказів, зокрема, висновку експерта, на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано не було.

Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи заявником до заяви про перегляд заочного рішення також не надано.

Також, не приймаються судом до уваги посилання заявника на те, що про заочне рішення суду йому стало відомо 25 вересня 2015року, тобто після ознайомлення з матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи наявна його заява від 04.08.2015року на імя голови правління ПАТ ВТБ Банк, зі змісту якої вбачається, що йому відомо про ухвалення заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року .

Суд приймає до уваги, що відповідач - ОСОБА_1 з 04 березня 2015року по 25 травня 2015року знаходився у Китайській Народній Республіці, однак чинний цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 232 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, будь-яких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи заявником до заяви про перегляд заочного рішення також не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року по цивільній справі №520/396/15-ц слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2015року по цивільній справі №520/396/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.