увійти
УКР
ун. № 2608/14376/12
пр. № 1/759/11/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді: Новик В.П.,
суддів: Почупайло А.В., Жмудь В.О.,
за участю секретарів: Захарченко Н.В., Мельник Ю.О.,
прокурорів: Апреленка О.І., Паламарчук Я.А., Шульця Є.Ю., Марунича О.В., Кравчука С.В.,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
цивільних позивачів: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
перекладача: ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ширин Алматинської області, громадянина Російської Федерації, казаха, освіта середня спеціальна, одруженого, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта неповна середня, працюючого на посаді начальника охорони «ОСОБА_2 промоушен груп», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше судимого:
- 17.02.1997 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 142 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився з місць позбавлення волі 04.08.2001 на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію» умовно-достроково з іспитовим строком на 1 рік 4 місяці 1 день;
- 11.02.2003 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 09.06.2006 умовно-достроково, невідбутий строк 5 місяців 2 дні,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.122 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_9 на початку березня 2012 року неофіційно влаштувався працювати малярем на станцію технічного обслуговування по вул. Жмеринській, 26 в м. Києві, директором якої був ОСОБА_13 Працюючи на вказаній станції технічного обслуговування, ОСОБА_9 отримав замовлення на фарбування автомобіля «Hyundai Tucson» сірого кольору. Виконавши дане замовлення, ОСОБА_9 повідомив про це ОСОБА_13, який, оглянувши автомобіль, виявив дефекти в малярці, після чого сказав ОСОБА_9 перефарбувати автомобіль. Почувши зауваження ОСОБА_13, ОСОБА_9 сказав, що перефарбовувати вищезазначений автомобіль не буде, оскільки це вина колориста, який неправильно підібрав фарбу, після чого ОСОБА_13 передав вказаний автомобіль для перефарбування іншому маляру. Після того як іншим малярем даний автомобіль був перефарбований, про це повідомили володільця даного автомобіля. Приїхавши на станцію техобслуговування, володілець оглянув вказаний автомобіль і виявив дефекти в малярці, а саме - неспівпадання кольору фарби на задньому правому крилі і кришці капоту, на що ОСОБА_13 сказав ОСОБА_9 перефарбувати заново автомобіль, але на цей раз за свої гроші. Почувши це, ОСОБА_9 сказав, що так як йому не заплатили за роботу по фарбуванню вищезазначеного автомобіля, і не він його фарбував в останній раз, він не буде перефарбовувати автомобіль, після чого між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_9 сказав, що нічого не буде перефарбовувати за свої гроші, після чого пішов із станції і більше не приходив.
В другій половині квітня 2012 року ОСОБА_9 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13, який в грубій формі сказав останньому купити за свої гроші матеріал для фарбування автомобіля «Hyundai Tucson» сірого кольору та вернутись на роботу для закінчення фарбування вищезазначеного автомобіля. На зазначені слова ОСОБА_13 ОСОБА_9 сказав, що нічого не буде купляти і вертатись на роботу також не буде, в зв'язку з чим у ОСОБА_9 і ОСОБА_13 виникли неприязні відносини. Після чого ОСОБА_9 поклав слухавку телефона.
01.05.2012 приблизно в 18 год. 30 хв., під час того як ОСОБА_9 розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_14 за місцем проживання останнього, а саме - в приватному будинку № АДРЕСА_6 на мобільний телефон ОСОБА_13 поступив телефонний дзвінок з мобільного телефону ОСОБА_14 та під час телефонної розмови між ОСОБА_13 та ОСОБА_9, а в подальшому - між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виник словесний конфлікт, під час якого були взаємні образи та ОСОБА_13 висловлював на адресу ОСОБА_9 погрози, що дуже образило і розізлило ОСОБА_9
Під час зазначеної розмови ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 домовились про зустріч біля кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві. Після розмови з ОСОБА_13 у ОСОБА_9, який відчував сильну образу і погрози зі сторони ОСОБА_13, виник умисел на вмисне вбивство останнього. З метою реалізації свого злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_13, ОСОБА_9 взяв раніше незаконно придбану невстановлену досудовим слідством вогнепальну зброю з патронами, викликав таксі і разом з ОСОБА_14 поїхав на зустріч з ОСОБА_13, при цьому сказав ОСОБА_14, що їде на зустріч з метою вирішення конфлікту. Про свій злочинний умисел на вбивство ОСОБА_13 та про наявність у нього вогнепальної зброї ОСОБА_9 ОСОБА_14 нічого не сказав. Приїхавши до вищезазначеного кафе, ОСОБА_9 почав чекати приїзду ОСОБА_13
01.05.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_9, знаходячись біля приміщення по вул. Підлісній, 3 в м. Києві, побачив як до кафе «Едем» з дерев'яною битою в руках попрямував ОСОБА_13, а разом з ним йде раніше не знайомий йому ОСОБА_15, після чого у ОСОБА_9 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_13 і ОСОБА_15, думаючи, що останній приїхав з метою надання допомоги ОСОБА_13 під час з'ясування відносин з ним.
З метою реалізації свого злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_13 і ОСОБА_15 ОСОБА_9 направився вслід за останніми до вказаного кафе. Підійшовши до входу в кафе «Едем», яке розташоване по вул. Підлісній, 3 в м. Києві, ОСОБА_9 побачив ОСОБА_13, який з дерев'яною битою в руці швидким кроком направлявся в його сторону. Побачивши це, ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в результаті не виплати заробітної плати, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті ОСОБА_13, дістав заздалегідь заготовлену невстановлену досудовим слідством вогнепальну зброю, і здійснив два прицільні постріли в тулуб ОСОБА_13, в результаті якого настала смерть останнього.
Далі ОСОБА_9 після вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 з метою доведення до кінця свого злочинного наміру, направленого на умисне вбивство ОСОБА_15, побачивши, що до нього наближається останній, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті ОСОБА_15, здійснив два прицільних постріли в тулуб останнього, в результаті чого настала смерть ОСОБА_15
Крім того, 01.05.2012 приблизно о 21 год. 40 хв. ОСОБА_9, перебуваючи біля кафе «Едем», яке належить ПП «Едем плюс», розташованого по вул. Підлісній, 3 в м. Києві, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 і ОСОБА_15 з метою зникнення з місця злочину і уникнення відповідальності за вчинене, почав втікати з місця вчинення злочину.
Вказані постріли почув ОСОБА_16, який приїхав на зустріч разом з ОСОБА_13 і ОСОБА_15, і чекав їх біля проїзної частини, який, побачивши, що від кафе втікає раніше не знайомий йому ОСОБА_9 із зброєю в руках, з метою затримання останнього, почав його переслідувати.
Пробігаючи за ОСОБА_9 біля житлового будинку № АДРЕСА_3, ОСОБА_16 крикнув ОСОБА_9, щоб той зупинився, після чого у ОСОБА_9, з метою не бути затриманим за вчинений злочин, а саме за вбивство ОСОБА_13 і ОСОБА_15, виник умисел на умисне позбавлення життя ОСОБА_16
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_16, ОСОБА_9, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, діючи умисно, з метою приховати раніше вчинене вбивство ОСОБА_13 та ОСОБА_15, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті ОСОБА_16, зупинився і, повернувшись до останнього, здійснив прицільний постріл в тулуб останнього, в результаті чого останній впав на землю.
По приїзду карети швидкої медичної допомоги ОСОБА_16 почали надавати першу медичну допомогу, яка позитивного результату не дало і ОСОБА_16 помер в автомобілі швидкої медичної допомоги.
Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9 з місця злочину зник.
Крім того, ОСОБА_9 в невстановлений день і час, при невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи (кримінальна справа у відношенні якої виділена в окреме провадження), невстановлену досудовим слідством нарізну вогнепальну зброю калібру 9х28R (.38 S&W Special) і боєприпасів до неї, яку він незаконно без передбаченого законом дозволу, які незаконно переніс до місця свого проживання, а саме - в приватний будинок АДРЕСА_7, де став незаконно їх зберігати.
01.05.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_9 взяв за місцем свого проживання, а саме в приватному будинку АДРЕСА_7 вищезазначену невстановлену досудовим слідством нарізну вогнепальну зброю з патронами до неї, які він незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання та незаконно перевіз їх до кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві.
Знаходячись біля вищезазначеного кафе, ОСОБА_9 з використанням зазначеної вогнепальної зброї з патронами до неї здійснив умисне вбивство ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_16
ОСОБА_12, будучи раніше засудженим, востаннє Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 09.06.2006 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області звільнений від відбування покарання умовно-достроково з не відбутим строком 5 місяців 2 дні, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.
Так, ОСОБА_12 01.05.2012 приблизно о 21 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходив по вул. Підлісній в м. Києві. Прямуючи до вхідних дверей кафе «Едем», розташованого по вул. Підлісній, 3 в місті Києві, він помітив раніше не знайомого йому ОСОБА_13, у якого в руках знаходилась дерев'яна бита та який прямував йому на зустріч. Проходячи повз ОСОБА_13, ОСОБА_12, перебуваючи в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно із хуліганських спонукань наніс ОСОБА_13 один удар правою рукою в область шиї. З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_12, ОСОБА_13 почав чинити опір, в результаті чого між останніми виникла бійка. Під час бійки ОСОБА_13 із ОСОБА_12, останній наносив удари ОСОБА_13 руками та ногами в область обличчя, шиї та ніг, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження.
За таких обставин ОСОБА_13 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: саден, синців, внутрішньошкіряних крововиливів в лобній області справа, внутрішньошкіряних крововиливів, забійної рани в області правої брови, синця в області правого ока, внутрішньошкіряного крововиливу, садна в правій виличній області, синця і садна в області носа, садна в лобній області ліворуч, внутрішньошкірного крововиливу, забійної рани в області лівої брови, синця в області лівого ока на обличчі, внутрішньошкіряного крововиливу на шиї, синця на правій гомілці, які виникли від неодноразової дії тупого предмета і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 01.05.2012 приблизно о 21 год. 20 хв. ОСОБА_12 знаходився біля приміщення кафе «Едем», розташованого по вул. Підлісній, 3 в місті Києві. Після вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_13 у ОСОБА_12 виник умисел на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15, який лежав на землі ліворуч від входу до кафе «Едем», розташованого по вул. Підлісній, 3 в м. Києві. Реалізуючи свій злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15, ОСОБА_12, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до лежачого на землі ОСОБА_15 та умисно наніс декілька ударів ногою по тулубу останнього, чим спричинив ОСОБА_15 тілесні ушкодження.
За таких обставин ОСОБА_15 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер: неповний косопоперечний перелом 11 ребра праворуч по лінії лопатки; повний перелом 12 ребра праворуч по лінії лопатки; неповні поперечні переломи 8 ребра зліва по передній пахвовій лінії і 9 ребра зліва по задній пахвовій лінії. Двосторонні переломи ребер утворились від дії тупого(их) предмета(ів) і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що 01.05.2012 приблизно о 16 год. йому зателефонував ОСОБА_14 - чоловік його тітки та вони домовились про зустріч. Приїхавши до ОСОБА_14, вони сиділи та розмовляли, вживаючи алкогольні напої. Під час їхньої бесіди розмова зайшла про роботу підсудного на СТО, де директором був ОСОБА_13 За наполяганням ОСОБА_14 підсудний дав йому номер мобільного телефону ОСОБА_13 ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_13 з приводу невиплати підсудному ОСОБА_9 зарплати, вони спілкувались між собою, вживаючи нецензурну лексику. Після чого ОСОБА_13, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, зателефонував йому (підсудному), потім ОСОБА_14, таких дзвінків від ОСОБА_13 поступило безліч. При цьому ОСОБА_13 був агресивно налаштований та почав призначати зустріч, на яку він (підсудний) спочатку відмовлявся їхати, а згодом погодився. Хто визначив місце зустрічі він не пам'ятає. Приїхав автомобіль таксі і він з ОСОБА_14 поїхали на зустріч з ОСОБА_13 до кафе «Едем». В машині дзвінки продовжувалися, ОСОБА_14 розмовляв з ОСОБА_13 на підвищених тонах.
Приїхавши до кафе, до них підійшов ОСОБА_12 - знайомий ОСОБА_14 та вони чекали ОСОБА_13 приблизно 30 хв. Він побачив як під'їхала машина, з якої вийшли люди, він вирішив підійти до кафе, щоб поговорити з ОСОБА_13 За ним пішли ОСОБА_14 і ОСОБА_12
Підійшовши до входу в кафе, двері відкрились, з кафе вийшов ОСОБА_13 і вдарив його (підсудного) битою з такою силою удару, що він не пам'ятає, що було далі. Разом з тим, він пам'ятає, що ударів було два: один - в область голови, другий - в область виска. Він розвернувся, а ОСОБА_13 вже не було, при цьому він почув хлопок. Були якісь крики і метушня - була бійка, в якій брало участь більше двох осіб, ОСОБА_12 в бійці він не бачив. Пам'ятає, що коли він втратив рівновагу, то побачив біля себе силует, який пробіг біля нього. Пролунав хлопок і він побачив у силуета в руках предмет, схожий на пістолет. Він (підсудний) злякався і кинувся йому назустріч. Припускає, що тим силуетом міг бути ОСОБА_15 В того силуета випав пістолет і він (підсудний) намагався не дати йому підняти пістолет. Він (підсудний) схопив пістолет лівою рукою, оскільки є шульгою, та, відскочивши від того силуета, став бігти з пістолетом. Пробігши декілька метрів, він відчув удар в спину, від якого впав. При цьому його ліву руку схватили і стали вивертати. В цей момент він почув постріл позаду себе. Пістолет, який він тримав в лівій руці, вистрілив. Повідомив, що здійснив постріл всього один раз випадково (не умисно), коли йому вивернули руку. Він вирвався та на таксі поїхав додому в с. Білогородку.
Приїхавши додому, вийшла теща, якій він розповів, що його хотіли вбити і можливо він когось вбив. Теща його прогнала, він пішов в гараж. Пістолет він викинув на асфальт дороги, коли зупиняв таксі, у тещі він був вже без пістолета. Раніше він ніколи не тримав в руках пістолета, він - художник.
Він не пам'ятає, щоб стріляв у ОСОБА_15 або в ОСОБА_13, однак не заперечує своє відношення до смерті цих людей. Кров у нього була на пальцях руки і обідрана шкіра на колінах.
Згідно показань підсудного ОСОБА_9, оголошених у судовому засіданні у відповідності до ст. 301 КПК України, на досудовому слідстві вінпри пред'явленні йому обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 115, п.13 ч.2 ст.115, ч. 1 ст. 263 КК України, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав та, посилаючись на свої процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України, відмовився відповідати на запитання слідчого в присутності свого захисника (т. 6, а.с.35-154).
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 повідомив, що відмовився від дачі показів на досудовому слідстві у зв'язку з тим, що на нього чинився психологічний тиск і його допитували без участі адвоката. Проте, на неправомірні дії працівників правоохоронних органів він не скаржився.
Під час судового слідства підсудний ОСОБА_9 цивільні позови, заявлені ОСОБА_17 та ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав у повному обсязі, проте в подальшому - визнав цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди лише ОСОБА_5 В частині відшкодування моральної шкоди заявлені цивільні позови не визнав, а також не визнав цивільний позов ОСОБА_4 в частині відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.122 КК України, не визнав у повному обсязі та показав, що 01.05.2012 протягом дня з друзями відмічав свято праці та вживав алкогольні напої. В цей же день приблизно о 19 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_14, який попросив підійти до кафе «Едем» та разом відмітити день праці. На дану пропозицію підсудний погодився. Прийшовши до кафе, він зустрів ОСОБА_14, який був разом з ОСОБА_9 Вони йому повідомили, що має відбутись якась зустріч, де мають бути вирішені якісь питання. До них підійшов також його брат ОСОБА_18 Направляючись до кафе, ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_13 вже приїхав та пішов на зустріч. Коли ОСОБА_9 підходив до кафе, то з даного кафе вийшов чоловік, який наніс ОСОБА_9 удар битою по голові. Він (підсудний) заступився за ОСОБА_9, хотів того чоловіка відштовхнути - взяв за плече, однак той спотикнувся і він (підсудний) наніс йому удар. Потім той чоловік, в якого була бита, встав і здійснив ще один замах битою, однак між ним та ОСОБА_13 почалась бійка, яка тривала приблизно дві хвилини та під час якої він наніс ОСОБА_13 два-три удари руками та ногою. Вважав, що від його удару ОСОБА_13 впав та втратив свідомість. Крім ОСОБА_13 біля кафе він не бачив, щоб ще хтось лежав. Крові на голові у ОСОБА_9 він не бачив.
Після цього він з братом зайшов в кафе та, направляючись до магазину «Сільпо» зі сторони спортзалу, вони побачили ще одного лежачого чоловіка. Біля магазину «Сільпо» вони продовжили вживати спиртні напої. ОСОБА_9 після нанесення останньому удару битою він більше його не бачив. В бійку він вступив лише з метою захисту ОСОБА_9
Зброї при ньому, а також у ОСОБА_14 та ОСОБА_9 в той вечір не було, пострілів він не чув.
Згідно показів підсудного ОСОБА_12, оголошених у судовому засіданні у відповідності до ст. 301 КПК України, на досудовому слідстві він пояснював, що в момент, коли він наніс удар по ОСОБА_13, він почув постріли пістолета. Повернувшись, він побачив, що ОСОБА_9 з предмета, схожого на пістолет, здійснює постріли у бік ОСОБА_13 Після проведених ОСОБА_9 пострілів, ОСОБА_13 впав і вже не вставав.
Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 03.05.2012 підозрюваний ОСОБА_12 вказував на те, що на вході в кафе «Едем» він побачив незнайомого чоловіка з дерев'яною битою в руках, який висловлювався на адресу всіх присутніх брудними словами, погрожував фізичною розправою. Побачивши биту, та відчуваючи, що невідомий погрожує також і його життю, він махнув рукою у бік вказаного чоловіка, влучивши йому в район шиї (т.5 а.с. 123-128, т.8 а.с. 49-54).
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 намагався переконати суд, що свої покази на досудовому слідстві він давав неправдиві, оскільки на нього чинився психологічний тиск, слідчі дії проводились у відсутність захисника, від якого він добровільно відмовився. Однак з приводу дій працівників міліції він із скаргами нікуди не звертався.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 заявлені цивільні позови не визнав.
Не дивлячись на невизнання підсудними ОСОБА_9 та ОСОБА_12 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм злочинів та їх захисну версію, їх участь за викладених вище обставин у вчиненні інкримінованих їм злочинів, підтверджується крім власне їх показань, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 суду показала, що 01.05.2012 приблизно о 14 год. вона разом з своєю сім'єю: чоловік ОСОБА_16 та двоє їх дітей приїхала до своїх батьків відмітити день праці. До її батьків також приїхав двоюрідний брат ОСОБА_13 із своєю вагітною дружиною та матір'ю. Вони сиділи за столом, вживали алкогольні напої та розмовляли. Через деякий час на мобільний телефон ОСОБА_13 зателефонувала невідома їй особа. Піднявши слухавку, ОСОБА_13 зразу підскочив і почав кричати, щоб та особа не погрожувала йому та його сім'ї. Після цього дзвінка поступало ще ряд телефонних дзвінків, в яких її брату погрожували та він вживав нецензурні слова. При цьому ОСОБА_13 нікому не погрожував. З ким розмовляв ОСОБА_13 вона не знає, чула як при телефонній розмові він свого співрозмовника називав по імені ОСОБА_9. ОСОБА_13 був в стресовому стані, в якому раніше вона його не бачила. Вона чула як ОСОБА_13 просив приїхати до нього додому і поговорити, але його співрозмовник наполегливо рекомендував зустрітись в іншому місці, в якому саме їй не відомо. Тоді ОСОБА_13 зателефонував своїм співробітникам з роботи, приїхало два чоловіки. Посидівши з ними, ОСОБА_13 разом із своїми колегами з роботи викликали таксі і поїхали в невідомому напрямку. Її чоловік ОСОБА_16 та батько ОСОБА_15 не збиралися нікуди їхати, ніяких попередніх зборів не було. Вони виїхали за ОСОБА_13 хвилин через 20 на автомобілі опель, який належав ОСОБА_16 Потерпіла пояснила, що вона з чоловіком та дітьми часто виїжджали на природу (рибалку), тому в автомобілі були: дві сокири та два ножі та зазначила, що лопатка і набір ключів пропали з авто.
Аналогічні за змістом у судовому засіданні надала показання потерпіла ОСОБА_4, зазначивши, що 01.05.2012 вона відмічала день праці в колі сім'ї. В цей же день приблизно о 17 год. на мобільний телефон її сина ОСОБА_13 зателефонувала невідома особа. З того, що вона почула, зрозуміла, що її сину погрожують. В цей же день приблизно о 20 год. її син поїхав на зустріч. Більше вона його не бачила. Зі слів свого сина вона знала, що ОСОБА_9 працював у нього малярем. У зв'язку з тим, що останній не справлявся із своїми обов'язками, він був звільнений з роботи.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_20, наданих у судовому засіданні 21.12.2015 та оголошених в судовому засіданні 28.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, він працював менеджером на СТО на Жмеринській в м. Києві. 01.05.2012 СТО не працювала. З 01 на 02.05.2012 приблизно о 00 год. йому зателефонував співробітник міліції і повідомив про вбивство. ОСОБА_9 до цих подій він знав приблизно біля одного місяця, він також працював на СТО. Явно виразного конфлікту між ОСОБА_9 і ОСОБА_13 не було. Свідок ОСОБА_20 підтвердив, що ОСОБА_9 на роботу на СТО рекомендував саме він.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_21, наданих у судовому засіданні 21.12.2015 та оголошених в судовому засіданні 15.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, він знайомий з підсудним ОСОБА_9, оскільки останній займався фарбуванням його автомобіля. Після того, як пофарбували автомобіль, було виявлено дефект, який мав усунути ОСОБА_9 Другий раз після фарбування також було виявлено дефект. Дефекти вони усували за свій рахунок, спорів між ним, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 не було. Свідок не бачив конфліктів між ОСОБА_13 та ОСОБА_9
Відповідно до показань свідка ОСОБА_22 наданих у судовому засіданні 09.06.2015 та оголошених в судовому засіданні 15.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, він працює в службі таксі та 01.05.2012 протягом дня надавав послуги з перевезення ОСОБА_9 та його дядькові ОСОБА_14 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. В цей же день приблизно о 19 год. - 20 год. йому зателефонував ОСОБА_9 та просив, щоб він відвіз його до м. Києва, однак він йому відмовив.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_23 наданих у судовому засіданні 09.06.2015 та оголошених в судовому засіданні 26.02.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, станом на 01.05.2012 він працював в таксі «Фенікс». Приблизно о 17-19 год. того дня йому поступило замовлення на вулицю Озерна в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. Під'їхавши за даною адресою, вийшов чоловік похилого віку, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, і підсудний ОСОБА_9 та за їх вказівкою поїхали на Академмістечко. Напрямок дороги показував чоловік похилого віку. В руках у них нічого не було. Дорогою чоловік похилого віку голосно розмовляв по телефону, був агресивний, кричав та нецензурно лаявся.
Відповідно до протоколу пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 05.05.2012 свідок ОСОБА_23 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб впізнав ОСОБА_14 як особу, яку він разом із ОСОБА_9 перевозив 01.05.2012 приблизно о 20 год. 20 хв. від будинку № 17 по вул. Озерній села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області на вулицю Підлісну в м. Києві (т.3 а.с. 24-25).
Відповідно до протоколу пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 05.05.2012 свідок ОСОБА_23 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 як особу, яку він разом із ОСОБА_14 перевозив 01.05.2012 приблизно о 20 год. 20 хв. від будинку № 17 по вул. Озерній села Білогородка Києво-Святошинського району Київської області на вулицю Підлісну в м. Києві (т.3 а.с. 26-27).
Відповідно до показань свідка ОСОБА_14, наданих у судовому засіданні 07.12.2015 та оголошених в судовому засіданні 22.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, 01.05.2012 до нього додому в с. Білогородка приїхав ОСОБА_9 - родич його дружини, щоб відмітити свято праці. Вдома вони були вдвох. В ОСОБА_9 з собою нічого не було. Коли вони сиділи та розпивали спиртні напої, то ОСОБА_9 скаржився на свого директора, що той не заплатив йому зарплату. Він порекомендував ОСОБА_9 зателефонувати директору. Той погодився та зателефонував директору з його (свідка) телефону. Почав спочатку ввічливо розмовляти, потім в них виникла перепалка, вони почали нецензурно висловлюватися. ОСОБА_13 погрожував приїхати і вбити його дружину і дитину. Потім директор запропонував, щоб вони приїхали до них на Караваєві дачі в м. Києві і розібралися. Вони відмовились, але коли ОСОБА_13 сказав, що сам приїде і розбереться, то свідок наказав ОСОБА_9 домовлятися про зустріч біля кафе «Едем» на Академмістечку в м. Києві. Вони викликали таксі і поїхали на зустріч. В таксі він зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що потрібна його допомога для уникнення бійки, а також, щоб той вийшов до кафе «Едем». Коли вони під'їхали до кафе, то ОСОБА_12 із своїм братом були вже біля кафе. Він (свідок), ОСОБА_12, його брат і хтось ще (вже не пам'ятає) відійшли за кафе і пили пиво, а ОСОБА_9 стояв неподалік кафе і чекав ОСОБА_13 Потім підійшов ОСОБА_9 сказав, що ОСОБА_13 вже приїхав і забрав ОСОБА_12 Вони пішли. Через 5-7 хвилин він почув один постріл. Хтось сказав, щоб піти подивитись, на що він відмовився. Тоді прийшов ОСОБА_12, пізніше його кум і вони продовжили вживати алкогольні напої. Після чого ОСОБА_9 він більше не бачив.
Проте, під час досудового слідства свідок ОСОБА_14 показав, що до кафе він поїхав один та, приїхавши на місце, побачив, що на землі лежав якийсь чоловік. Відійшовши від кафе на 30 м, під час розпивання спиртних напоїв почув п'ять пострілів. Там йому стало відомо, що вбито декілька чоловік і він зрозумів, що до цього причетний ОСОБА_9, який мав у своєму користуванні пістолет та перебував в стані алкогольного сп'яніння і був дуже агресивно налаштований по відношенню до ОСОБА_13 Також стверджував, що ОСОБА_9 під час проходження служби в армії був снайпером та дуже добре поводився з вогнепальною зброєю. Він чув як під час телефонної розмови ОСОБА_9 погрожував ОСОБА_13 фізичною розправою та вбивством (т.2 а.с. 85-90).
У судовому засіданні 07.12.2015 свідок ОСОБА_14 свої показання, які він надавав під час досудового слідства, не підтримав, зазначивши, що на допиті в слідчого був в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що підсудний ОСОБА_12 є його рідним братом. 01.05.2012 приблизно о 22 год. біля кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві він зустрів свого брата ОСОБА_12 в компанії ОСОБА_14 та ОСОБА_9 Поки він розмовляв з ОСОБА_14, його брат з ОСОБА_9 відійшли. Більше ОСОБА_9 в той вечір він не бачив. Через деякий час він почув якийсь шум та метушню біля кафе «Едем». Підбігши до кафе, він помітив, що його брат ОСОБА_12 наносить тілесні ушкодження раніше невідомому йому чоловікові крупної тілобудови, з голим торсом. При цьому він чув, що вони кричали один на одного, однак, що саме не пам'ятає. Крім брата та чоловіка, з яким він бився, він (свідок) більше нікого не бачив. Чоловік, з яким бився його брат, в момент коли він (свідок) забирав брата, був у напівзігнутому стані, в руках у нього нічого не було, чоловік тягнувся за палкою. Його брат ОСОБА_12 наніс один удар цьому чоловікові ногою. Після удару чоловік впав і лежав. Тоді він (свідок) підбіг до брата і почав забирати його з бійки. Забравши брата, вони зайшли в кафе, а потім брат провів чоловіка похилого віку. Біля кафе продовжував лежати один чоловік, на тілі якого була кров, іншого чоловіка - він не бачив. Участі в бійці він не брав, ударів нікому не наносив. Пострілів він не чув, зброї ні в кого не бачив. Була якась паніка. Початку бійки він не бачив.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції у відповідності до ст. 85-3 КПК України (в редакції 1960 року) свідок ОСОБА_24 свої показання, які він надавав на досудовому розслідуванні, підтримав у повному обсязі та показав, що 01.05.2012 йому зателефонував ОСОБА_13 та запросив приїхати до його родичів на дачу. На дану пропозицію він погодився, приїхав на дачу родичів ОСОБА_13, яких там побачив вперше. До ОСОБА_13 також приїхав їх колега по роботі ОСОБА_25 Коли вони сиділи за столом, то ОСОБА_13 надходили дзвінки з погрозами. ОСОБА_13 викликав таксі і він (свідок), ОСОБА_13 та їхній колега по роботі ОСОБА_25 поїхали на зустріч. ОСОБА_13 з собою нічого не брав, бити у нього не було. ОСОБА_15 - дядько ОСОБА_13 із своїм зятем їхали на іншому автомобілі.
Приїхавши на місце зустрічі, ОСОБА_13 вискочив з автомобіля і побіг до кафе. Він (свідок) був від ОСОБА_13 на відстані приблизно 30-ти метрів та бачив, як ОСОБА_13 виходив з кафе вже з битою в руках. Де взялася бита, він (свідок) не знає. Тільки ОСОБА_13 розвернувся і в цей момент в нього здійснили постріл. ОСОБА_13 впав на живіт і на футболці з'явилась пляма крові в області серця. Коли він повернувся, то побачив як дядько ОСОБА_13 також виходить з кафе. В нього також здійснили постріл і він впав на спину.
Всього було чотири постріли, ОСОБА_13 впав від першого пострілу. Особи, які здійснювали постріли, були в кінці будинку, в якому знаходиться кафе «Едем», на відстані більше п'яти метрів. Він бачив лише спалахи двох пістолетів, які були на відстані один від одного приблизно півтора метри. Осіб, які здійснювали постріли, він не бачив.
Коли відбувалися постріли, то біля ОСОБА_13 і ОСОБА_15 нікого не було. Він не бачив бійки біля входу в кафе «Едем» та, щоб ОСОБА_13 або його дядьку ОСОБА_15 хтось наносив удари. Видимих тілесних ушкоджень на трупах ОСОБА_13 та ОСОБА_15 він не бачив. ОСОБА_9 біля кафе «Едем» в той вечір він також не бачив.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_25, наданих у судовому засіданні 21.12.2015 та оголошених в судовому засіданні 22.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, 01.05.2012 приблизно о 19 год. - 20 год. йому зателефонував ОСОБА_13 і запросив приїхати до свого дядька для того, щоб підтримати останнього, оскільки він посварився з ОСОБА_9. Він на дану пропозицію погодився. Він приїхав до дядька ОСОБА_13, де вони сиділи за столом, розпивали спиртні напої. Там були присутні: він, ОСОБА_13, його дядько та інші родичі, а також ОСОБА_24 - колега по роботі. Весь час, коли вони сиділи за столом, відбувались телефонні розмови ОСОБА_13 (йому дзвонили і він дзвонив) з іншою особою, як він підозрював з ОСОБА_9, в грубій формі. Чув як вони домовились про зустріч. Тоді вони викликали таксі і поїхали на вул. Підлісну в м. Києві. На зустріч поїхали: він, ОСОБА_13, його дядько і ОСОБА_24 Приїхавши, вони зразу пішли до входу, ОСОБА_13 зайшов в кафе і відзразу вийшов. В цей час він почув якісь хлопки, спочатку впав ОСОБА_13 Коли повернувся - бачить біля сходинок кафе лежить дядько ОСОБА_13 Позаду себе він почув нецензурні слова на свою адресу. Невідома особа цікавилась чи приїхав він разом з ОСОБА_13 При цьому він мовчав. Коли повернувся - нікого вже не було.
Разом з тим, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду показала, що вона працює в кафе «Едем» офіціанткою, ОСОБА_12 - постійний клієнт їхнього кафе, в той вечір перед подіями замовляв коньяк. Приблизно 3-4 роки назад в вечірній час вона працювала в кафе на зміні офіціанткою і бачила як до кафе зайшов чоловік з битою, якого вона раніше в кафе не бачила, і агресивно, нецензурно висловлюючись, запитував про якогось чоловіка. Вона йому відповіла, що не розуміє про кого він питає.
Через 1-2 хвилини вона почула два звуки з інтервалом в декілька секунд, схожі на хлопки або стукіт. Вийшовши на вулицю, вона побачила, що біля входу в кафе лежав той чоловік, який заходив в кафе з битою в руках. Він лежав обличчям вниз та ногами до входу в кафе. Біля лежачого чоловіка стояв, хитаючись, інший чоловік в світлих шортах, якого вона раніше в кафе не бачила та якому ОСОБА_12, нецензурно погрожуючи, наніс один удар кулаком, в яку частину тіла вона не пам'ятає. Від удару той чоловік впав. До нанесення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень чоловікові в світлих шортах, вона бачила на його спині, так як він стояв спиною до неї, та на шортах кров. Одяг ОСОБА_12 також був в крові. Чоловік в шортах лежав справа від входу в кафе, головою до сходинок кафе, обличчям вверх. Чоловік в світлих шортах ніяких дій по відношенню до ОСОБА_12 не вчиняв і нічого не говорив.
Свідок ОСОБА_26 бачила як ОСОБА_18 заспокоював свого брата ОСОБА_12 і хотів його забрати звідти, просив, щоб той не чіпав чоловіка в світлих шортах. Вона підтвердила, що вийшовши на вулицю, вона бачила чотирьох чоловік: двох потерпілих та двох братів ОСОБА_12, підсудного ОСОБА_9 вона не бачила. Після вказаних подій ОСОБА_12 заходив в кафе і випив 50 г горілки. В той вечір у ОСОБА_12 вона в руках ніяких речей не бачила.
Крім того, свідок ОСОБА_26 підтвердила свої показання, які вона надавала під час досудового розслідування, а саме те, що ОСОБА_12 раніше (до вказаних подій) міг потрапити у сутичку та словесний конфлікт, а також те, що ОСОБА_12 наносив тілесні ушкодження ногою ОСОБА_15 та ОСОБА_13 в область корпусу тіла (ребер, живота), які лежали перед входом в кафе «Едем».
Згідно з протоколом пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 15.08.2012 свідок ОСОБА_26 серед пред'явлених їй для впізнання фотознімків осіб впізнала ОСОБА_12 саме як особу, яка 01.05.2012 брала участь в бійці з раніше незнайомими їй чоловіками біля входу до кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві (т.2 а.с. 45-46).
Крім того, відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_26 остання підтвердила дані нею показання і вказала на місце обставин та спосіб нанесення ОСОБА_12 ударів ОСОБА_13, а також ОСОБА_15 (т.2 а.с. 37-40).
Відповідно до показань свідка ОСОБА_27, наданих у судовому засіданні 09.06.2015 та оголошених в судовому засіданні 13.04.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, станом на 01.05.2012 приблизно з 20 год. до 22 год. він, працюючи в кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві мангальщиком, почув 2-3 хлопки (постріли), припустивши, що це петарди. Коли вийшов на вулицю, то побачив з правої сторони від кафе двох чи трьох чоловіків, які стікали кров'ю.
Свої показання, які він надавав на досудовому слідстві (т. 2, а.с. 53-55), свідок ОСОБА_27 підтримав у повному обсязі, а саме: чув два постріли та бачив лежачого перед входом в кафе ОСОБА_13, якого ногами бив ОСОБА_12 Останній перебував в стані алкогольного сп'яніння. В той час як ОСОБА_12 бив ногами ОСОБА_13, його відтягував брат ОСОБА_18 та просив заспокоїтись. Побачивши його (свідка), ОСОБА_12 кричав, щоб той дав йому ножа. Хто стріляв і з якої зброї він (свідок) не бачив (т. 9, а.с. 125-128).
Відповідно до протоколів пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 10.07.2012 свідок ОСОБА_27 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб впізнав ОСОБА_12 як особу, яка 01.05.2012 наносила удари ногами раніше незнайомому ОСОБА_13 біля входу до кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві (т.2 а.с. 58-59), а також впізнав ОСОБА_13 як особу, яка 01.05.2012 лежала на землі біля входу до кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві, а ОСОБА_12 наносив останньому удари ногами в різні частини тіла (т.2 а.с. 60-61).
Відповідно до протоколу пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 19.07.2012, згідно якого свідок ОСОБА_27 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб впізнав ОСОБА_15 При впізнанні ОСОБА_27 пояснив, що ОСОБА_15 він бачив 01.05.2012 лежачого на землі біля входу до кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві (т.2 а.с. 62-63).
Відповідно до показань свідка ОСОБА_28 від 01.05.2012 та від 02.05.2012 (т.2, а.с. 13-16, 17-20), оголошених в судовому засіданні згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, 01.05.2012 приблизно о 21 год. 00 хв. він заступив на зміну в кафе «Едем», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3 та в якому працює барменом-офіціантом. Приблизно в 21 год. 30 хв., перебуваючи за барною стійкою, до приміщення кафе зайшов невідомий чоловік плотної тілобудови, в жовтій розмальованій футболці, шортах, зростом приблизно 175-185 см, темного кольору волосся, з битою в руках та промовив: «де цей… (нецензурне слово)?». Підійшовши на середину залу, той чоловік побачив, що в залі нікого не має та, розвернувшись, вийшов з кафе. Приблизно через 2 хвилини, перебуваючи за барною стійкою, між кафе та літньою площадкою, яка розташована напроти кафе, він побачив бійку між двома особами, які билися кулаками. Один з них був чоловік на ім'я ОСОБА_12, який є постійним відвідувачем кафе. В той вечір (ще до бійки) ОСОБА_12 замовляв в нього коньяк та випивши його, пішов з кафе. Чоловік, якого бив ОСОБА_12, був тією особою, яка заходила в кафе з битою.
Через декілька хвилин він почув постріл, ще через декілька секунд - другий. Він підійшов до виходу, де побачив чоловіка, який лежав на східцях кафе, у якого на обличчі, руках та по тілу була кров. Це був той чоловік, який заходив в кафе з битою. Побачивши це та почувши крики, він натиснув на тривожну кнопку та викликав швидку медичну допомогу. Перебуваючи на кухні, він почув ще один постріл на вулиці. Після чого пішов назад до барної стійки. В цей час до кафе забіг ОСОБА_12, який почав кричати, щоб йому дали ніж, а за ним забігли невідомі йому два чоловіка, які намагалися ОСОБА_12 утримати. Вони зажали ОСОБА_12, який весь час щось кричав, в куті кафе між кавовим апаратом та входом на кухню. Відібравши у ОСОБА_12 ножа, вони його вивели з зали на вулицю. Вінне бачив хто здійснював постріли, він їх лише чув.
Відповідно до протоколу пред'явлення для впізнання осіб за фотознімками від 05.06.2012 свідок ОСОБА_28 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків осіб впізнав ОСОБА_13 При впізнанні ОСОБА_28 пояснив, що ОСОБА_13 він бачив 01.05.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. в кафе «Едем» по вул. Підлісній, 3 в м. Києві з дерев'яною битою в руках, а також лежачого на землі біля входу до вищевказаного кафе (т.2. а.с. 21-22).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показала, що 01.05.2012 біля 21 год. заступила на нічну зміну в кафе «Едем», де працювала поваром. Підсудний ОСОБА_12 - постійний клієнт цього кафе. Приблизно біля 22 год. на кухню забігла перелякана ОСОБА_26 і сказала, що в кафе зайшов страшний чоловік з битою, який нецензурно виражався. Через декілька хвилин вона почула два сильні удари, які пролунали один за одним. Вона подумала, що це той чоловік б'є битою столи. Вийшовши з кухні в зал, вона побачила, що там нікого немає. За вікном на вулиці було багато людей. Також вона підтвердила свої покази, які вона надавала під час досудового слідства, а саме те, що бачила бійку і чула крики.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_30 від 02.05.2012 та від 20.08.2012 (т.2, а.с. 7-9, 10-12), оголошених в судовому засіданні згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, 01.05.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. вона перебувала на кухні своєї квартири за адресою: АДРЕСА_2 і почула два хлопки (постріли) на вулиці. Вона подумала, що це салют і вийшла на балкон. Вийшовши на балкон, вона салюту не побачила, а почула як хтось біжить. Подивившись вниз, вона побачила раніше невідомого їй чоловіка, який пробіг під балконами, а також почула шум від ланцюгів, які розміщені повз пішохідної доріжки, оскільки він за них зачепився. За цим чоловіком біг інший раніше не знайомий їй чоловік, який був одягнений у світлий одяг та кричав навздогін чоловікові, який зачепився, «руки». Однак відразу почувся хлопок (постріл) і чоловік у світлому одязі застогнав. Чоловік, який стріляв, побіг за ріг будинку. Швидку медичну допомогу і міліцію викликали сусіди. Впізнати вищезазначених чоловіків вона не зможе, оскільки на вулиці було темно.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_31 від 01.05.2012 та від 20.08.2012 (т.2, а.с. 2-3, 4-6), оголошених в судовому засіданні згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, 01.05.2012 приблизно о 22 год. 00 хв. він знаходився за місцем свого проживання, а саме: в квартирі АДРЕСА_3 і вийшов на балкон палити цигарки. В той час він почув два хлопки (постріли) на вулиці, які сприйняв за салют. Після цього він почув ще один хлопок під балконом, почув крик людини і побачив того, хто кликав на допомогу. Він зрозумів, що це були постріли. Після цього він побачив ще одного чоловіка, одягненого в шорти і футболку, який втікав. Оскільки було темно, а подвір'я погано освітлюється, обличчя вказаних осіб він не роздивився.
Згідно заяви, яка надійшла через канцелярію суду, свідок ОСОБА_32 відмовилась від дачі показань, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, оскільки є дружиною підсудного ОСОБА_9
Відповідно до показань свідка ОСОБА_32 від 02.05.2012 (т.2, а.с. 182-188), оголошених в судовому засіданні згідно ст.306 КПК України, вона із своїм чоловіком підсудним ОСОБА_9 та донькою проживають разом з батьками у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_7. 01.05.2012 вона та її чоловік підсудний ОСОБА_9 перебували на роботі. Протягом дня вона його не бачила. Приблизно о 21 год. 30 хв. вона зателефонувала ОСОБА_14, який є дядьком її чоловіка та проживає у с. Білогородка. В телефонному режимі вона зрозуміла, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, постійно виражався нецензурною лексикою. ОСОБА_14 повідомив, що ОСОБА_9 знаходиться у нього.
01.05.2012 приблизно о 23 год. 30 хв., коли вона знаходилась за місцем свого проживання, почула як знадвору кликав її чоловік, щоб вона вийшла до нього. Вийшовши на вулицю, вона переконалася, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, ледь тримався на ногах, він перебував в досить збудженому стані. Він сказав, що стріляв в трьох людей, однак в кого саме їй не повідомив. Також сказав, що у нього є пістолет, з якого він стріляв у даних людей та попросив її сховати даний пістолет, однак вона йому відмовила. Сам пістолет він їй не показував. Однак, вона помітила, що у його руці була куртка темного кольору, схожа на зимову, яка її чоловіку не належить. Припускає, що пістолет міг знаходитися під курткою. Також у нього був рюкзак, якого вона раніше у чоловіка не бачила.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_33 від 02.05.2012 (т.2, а.с. 191-197), оголошених в судовому засіданні згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, яка перебуває у родинних відносинах з підсудним ОСОБА_9 - є його тещою. Підсудний ОСОБА_9 проживав у їхньому приватному будинку за адресою: АДРЕСА_7. 01.05.2012 приблизно о 09 год. 30 хв. він повідомив, що пішов на роботу. Протягом дня вона його не бачила. Приблизно о 21 год. 30 хв. її донька ОСОБА_32 зателефонувала чоловіку на ім'я ОСОБА_14, який проживає також у АДРЕСА_8. Той повідомив, що все добре та ОСОБА_9 знаходиться у нього. Після цього телефони ОСОБА_9 та ОСОБА_14 були вимкнені.
В ніч з 01.05.2012 на 02.05.2012 приблизно о 00 год. 30 хв. вона вийшла з приміщення свого будинку на подвір'я та побачила ОСОБА_9, в якого блищали очі - були як скляні, а також було чути запах алкоголю. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння та був одягнений у той самий одяг, що і пішов на роботу. Через плече на ньому була матерчата сумочка, в якій він носив документи. Припустила, що у даній сумці міг бути пістолет. У руці її зять тримав темну куртку, якої раніше в нього не бачила. ОСОБА_9 їй повідомив, що стріляв у людей з пістолету, не виключає, що їх вбив.
Відповідно до протоколів огляду місця події від 01.05.2012 оглянуто трупи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 з вогнепальними пораненнями тіла кожного, які знаходилися в автомобілі швидкої медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3 напроти кафе «Едем» (т.1 а.с.76-82, 86-93), труп ОСОБА_13 з вогнепальними пораненнями тіла, який знаходився біля кафе «Едем»; розташованого за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3 (т. 1 а.с. 98-112).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 71/2084 від 03.07.2012 при дослідженні трупа ОСОБА_13 виявлено: проникаюче сквозне вогнепальне кульове поранення грудей (рани № 3 та № 4), від якого настала смерть ОСОБА_13, та сквозне вогнепальне кульове поранення правого передпліччя (рани № 5 та № 6), які виникли від дії вогнепального снаряду (кулі) при пострілі із вогнепальної зброї.
Крім того, на тілі трупа ОСОБА_13 виявлено: а) на обличчі - садна, кровопідтоки, внутрішкірні крововиливи в лобній ділянці справа; внутрішкірні крововиливи, забійна рана в ділянці правої брови; кровопідток в області правого ока; внутрішкірні крововиливи, садно в правій скуловій ділянці; кровопідтік і садно в ділянці носа; садно в лобній ділянці зліва; внутрішкірні крововиливи, забійна рана в ділянці лівої брови; кровопідтік в ділянці лівого ока; б) на шиї - внутрішкірні крововиливи; в) на грудях - розлитий кровопідтік; г) на правій голені - кровопідтік, які виникли від неодноразової дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.с. 122-125);
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 69/2079 від 11.07.2012 при дослідженні трупа ОСОБА_16 виявлено: а) рана № 1 на грудях зліва з «дефектом-мінусом» тканини округлої форми з дрібнофестончатими краями, з пояском осаднення, металізацією сполук свинцю і осипом частинок порошинок навколо, яка є сквозним проникаючим вогнепальним кульовим пораненням з вхідним вогнепальним отвором; рана № 2 на заднєбоковій поверхні грудної клітини справа щілевидної з рівними не осадженими краями з кровопідтоками; між ними проходить в напрямку спереду назад, зліва направо і дещо зверху вниз раньовий канал, по ходу якого ушкоджені: печінка, шлунок і права легень, яка є сквозним проникаючим вогнепальним кульовим пораненням з вихідним вогнепальним отвором. Смерть ОСОБА_16 настала в результаті проникаючого сквозного вогнепального кульового поранення грудної і черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів (т.3 а.с. 65-68).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 70/2080 від 22.06.2012 при дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено: вхідну вогнепальну кульову рану, розташовану на шиї (рана № 1), вихідну вогнепальну кульову рану, розташовану зліва на боковій поверхні грудної клітини (рана № 2), які з'єднані раньовим каналом; а також вхідна вогнепальна кульова рана, розташована на межі середньої та нижньої третини лівого передпліччя (рана № 3), та вихідна вогнепальна кульова рана (рана № 4), які з'єднані раньовим каналом. Смерть ОСОБА_15 настала від сквозного вогнепального кульового поранення грудної клітини.
Крім того, на тілі трупа ОСОБА_15 виявлено: садна (на шиї, підключичній ділянці, грудній клітині, правому бедрі, правій голені), які утворилися від дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також двосторонні переломи ребер, які утворилися від дії тупих предметів та відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (т.3 а.с. 92-95).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 підтвердив наданий ним висновок № 70/2080 від 22.06.2012, а також додав, що встановити калібр кулі по вхідному пораненню на тілі потерпілого ОСОБА_15 з урахуванням ушкоджень, які виникли у нього при проходженні кулі, не можливо. Можливо встановити у випадках, коли куля входить через тверді тканини тіла: черепну коробку, лопатки. Раньовий вхідний отвір від вогнепальної зброї може бути різним: як відрізнятися, так і відповідати діаметру кулі, тобто калібру кулі. Отвір може бути і збільшено і зменшено, все залежить від того, яка частина тіла ушкоджується, оскільки шкіра має властивості як скорочуватися, так і розтягуватися, тому рана може більш зіяти по відношенню до калібру кулі або навпаки - спадатись і тоді буде менше по відношенню до калібру кулі. Крім того, впливають такі фактори: через який час проведено вскриття трупу і в яких умовах до моменту вскриття знаходився труп. Наприклад, висихання країв рани, при якому вона може збільшуватися по відношенню до калібру кулі.
Експерт ОСОБА_34 не виключає, що в даному випадку куля могла бути калібру 9 мм.
В момент нанесення вогнепальних ушкоджень, а саме того, від якого настала смерть потерпілого ОСОБА_15, останній був повернутий передньою частиною тіла (шия, живіт, грудна клітина) до дульного отвору. В потерпілого ОСОБА_15 було виявлено два тілесні ушкодження, проте визначити, що вони утворилися від одного чи двох пострілів неможливо - це може бути продовженням раньового каналу з тіла, через ліву руку, або це міг бути окремий постріл. Підтвердив, що вогнепальні поранення ОСОБА_15 були нанесені з неблизької відстані (не впритул, і не в напівпритул) - від 50 см і більше, але і не 200 м.
На ранах № 1, 3 (вхідні рани) трупа ОСОБА_15 більш виявлено частинки сполук свинцю. В деяких ранах (вихідних) не виявлено свинцю - означає, що його там не в достатній кількості для встановлення хронографом. Пуля від одного пострілу на ранах залишає сліди, однак, враховуючи те, що проходячи через перешкоду, втрачається сила її польоту та на деяких ранах вона може залишати сліди в меншій кількості. Свинець - це матеріал, з якого виготовлена куля, вона, проходячи через тканини, обтирається об них і залишає частинки металу.
Відповідно до акту судово-медичного дослідження клаптів шкіри від трупа ОСОБА_15 № 110-мк від 17.05.2012 рани № 1 та № 3 є вхідними вогнепальними кульовими ранами, що утворилися від дії вогнепального снаряду, до вмісту якого входили сполуки свинцю в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї; рани № 2 та № 4 є вихідними вогнепальними кульовими ранами, що утворилися від дії вогнепального снаряду в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї. При дослідженні на клапті шкіри з раною № 1 нашарувань сполук сурми, міді, нікелю та заліза не виявлено, виявлено лише нашарування сполук свинцю, з ранами № 2-4 - нашарувань сполук сурми, міді, нікелю, свинцю та заліза не виявлено; в ділянках ран № 1 та № 3 не виявлено факторів, що супроводжують постріл (полум'я пострілу, кіптява пострілу, незгорілі частки порошини) (т.3 а.с.104-110).
Відповідно до акту судово-медичного дослідження клаптів шкіри від трупа ОСОБА_13 № 111-мк від 18.05.2012 рани № 3 та № 5 є вхідними вогнепальними кульовими ранами, що утворилися від дії вогнепального снаряду, до вмісту якого входили сполуки свинцю в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї; рани № 4 та № 6 є вихідними вогнепальними кульовими ранами, що утворилися від дії вогнепального снаряду, до якого входили сполуки свинцю, в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї. При дослідженні на клапті шкіри з ранами № 3, 5 та 6 нашарувань сполук сурми, міді, нікелю та заліза не виявлено, виявлено лише нашарування сполук свинцю; в ділянках ран № 3 та № 5 не виявлено факторів, що супроводжують постріл (полум'я пострілу, кіптява пострілу, незгорілі частки порошини) (т.3 а.с.136-142).
Відповідно до акту судово-медичного дослідження клаптів шкіри від трупа ОСОБА_16 № 109-мк від 14.05.2012 рана № 1 є вхідною вогнепальною кульовою раною, що утворилася від дії вогнепального снаряду, до вмісту якого входили сполуки свинцю, в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї з близької дистанції; рана № 2 є вихідною вогнепальною кульовою раною, що утворилася від дії вогнепального снаряду в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї (т.3 а.с.76-82).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_35 підтвердив свої висновки № 109-мк від 14.05.2012, № 110-мк від 17.05.2012, № 111-мк від 18.05.2012, а також додав, що дати відповідь одним чи двома пострілами були спричиненні тілесні ушкодження у ОСОБА_13 та ОСОБА_15 може лише експертиза при наявності зброї, якою були спричинені ушкодження і патронів, які були використані. З судово-медичної точки зору визначити кількість осіб, які стріляли, не можливо. А також додав, що в ранах, які досліджувались, рикошету не виявлено.
Підтвердив, що ушкодження ОСОБА_13 і ОСОБА_15 були нанесені з неблизької дистанції, однак конкретну дистанцію без наявності зброї встановити не можливо. Потерпілому ОСОБА_16 ушкодження спричинені пострілом з близької дистанції, що в числових значеннях залежить від конкретного екземпляру зброї і може бути до 10 сантиметрів. Однак, якщо це група короткоствольної зброї, то відстань, на яку поширюються додаткові фактори пострілу може складати від пострілу в упор до 1-2 метрів - це близька відстань. Все, що більше відстані 1,5-2 метри - додаткові фактори на поверхні попадання вогнепального снаряду не відкладаються - це постріл з неблизької дистанції.
Експерт ОСОБА_35 зазначив, що тілесні ушкодження у всіх трьох трупів (ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16.) були спричинені одним або декількома предметами - вогнепальним снарядом - кулею, оскільки на всіх клаптиках шкіри від трупів потерпілих виявлено сполуки свинцю. Тим самим експерт підтвердив, що куля, знайдена на місці події, має безпосереднє відношення до подій, які відбувалися 01.05.2012. Крім того, відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 84 від 25.05.2012 дана куля виготовлена з м'якого металу сірого кольору, що не притягується магнітом.
Доводи захисника щодо призначення судово-імунологічної і судово-молекулярно-генетичної експертизи кулі, вилученої 01.05.2012 при огляді місця події, є раціональними, однак не реальними для виконання, оскільки згідно роз'яснень експерта ОСОБА_36 дана куля була предметом балістичної експертизи і чи залишились на ній сліди біологічного походження встановити неможливо. Крім того, на даний час встановити чи належать біологічні частинки, у разі, якщо такі будуть виявлені на кулі, кому-небудь з потерпілих (ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16.) також не можливо, оскільки згідно роз'яснень експерта ОСОБА_35, клаптики шкіри з ран потерпілих зберігаються лише один рік, на даний час вони вже захороненні.
Вказані роз'яснення експертів ОСОБА_34 та ОСОБА_35 спростовують твердження захисника щодо необхідності проведення по даній кримінальній справі комплексної судово-медико-балістичної експертизи, оскільки експерти підтвердили, що дати відповідь на питання, поставлені захисником, може лише відеозйомка з місця події, а також експертиза за наявності зброї, з якої були нанесені тілесні ушкодження потерпілим. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що зброї, якою були нанесені тілесні ушкодження всім трьом потерпілим під час досудового розслідування не встановлено. Підсудний ОСОБА_9 у судовому засіданні стверджував, що зброю, яку він підібрав, і з якої здійснив необережний постріл в ОСОБА_16 він викинув, недалеко від місця події, проте, де саме він не знає.
Крім того, експерт ОСОБА_34 у судовому засіданні роз'яснив, що переломи ребр у ОСОБА_15 могли бути нанесені як в агональний період, так і незадовго до смерті. Експерт не виключає їх утворення як під час можливої бійки, так і під час надання первинної медичної допомоги.
Однак, відповідно до показань свідка ОСОБА_37, наданих у судовому засіданні 09.06.2015 та оголошених в судовому засіданні 28.03.2016 згідно п.2 ч.1 ст.306 КПК України, вона працює на станції швидкої медичної допомоги № 16 фельдшером. 01.05.2012 вона працювала на добовій зміні і приблизно о 21 год. виїжджала на виклик на вул. Підлісна, 3 в м. Києві. Приїхавши на місце події, медики надавали допомогу лише одному хлопцеві (ОСОБА_16.), двом іншим чоловікам допомогу не надавали, зафіксували лише їх смерть.
Таким чином, покази свідка ОСОБА_37 спростовують версію щодо можливого отримання ОСОБА_15 тілесних ушкоджень під час надання йому первинної медичної допомоги та підтверджують, що потерпілий отримав тілесні ушкодження під час бійки.
Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 84 від 25.05.2012 один предмет, схожий на кулю, вилучений 01.05.2012 під час огляду місця події, а саме: ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3 в м. Києві є частиною (стріляною кулею типу LSWC) револьверного патрону калібру 9х28R (.38 S&W Spesial) промислового способу виробництва (США). Надана на дослідження куля стріляна з нарізної вогнепальної зброї калібру .38 S&W Spesial, а саме з модельного ряду револьверів «Taurus Brasil», «Smith&Wesson», «Century Arms», «Sportarms», «Alfa», «Ina», «Ruger», «Llama» тощо (т.3 а.с. 200-203).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_36 підтвердив свій висновок № 84 від 25.05.2012, а також додав, що модельний ряд зброї, з якої була випущена куля, знайдена під час огляду місця події 01.05.2012, було визначено за індивідуальними характерними ознаками - за конфігурацією слідів полів нарізів, які відобразилися на ведучій частині кулі. В залежності від відстані пострілу ця куля могла пройти і через тіло. Калібр кулі .38 відповідає діаметру кулі 9 мм, цей калібр може позначатися .380R. Цей модельний ряд револьверів восьмизарядний, тобто в барабані є вісім камер, призначених для патронів. В Україні даний вид зброї не розповсюджений, її можливо отримати лише в подарунок або придбати на чорному ринку, боєприпаси можна купити також в магазині, якщо є спеціальний дозвіл на зброю такого ряду.
Експерт зазначив, що при здійсненні пострілу із зброї даного модельного ряду гільза залишається в барабані, а куля вилітає із стволу револьвера. Для здійснення пострілу із вищезазначеної зброї необхідно лише натискати на спусковий гачок, не взводячи курок, поки не закінчяться патрони. Випадковий постріл без натиску на спусковий гачок здійснити не можливо. Для пострілу з даного виду зброї потрібно 0,5 кг зусилля для натиску на спусковий гачок. Якщо револьвер справний, то шляхом його виривання, витягування здійснити постріл не можливо, має бути лише натиск на спусковий гачок із силою 0,5 кг.
Зазначені роз'яснення експерта ОСОБА_36 спростовують версію підсудного ОСОБА_9 щодо вбивства ним ОСОБА_16 з необережності, а саме - здійснення пострілу пістолетом випадково, в момент вивертання його руки.
Крім того, експерт ОСОБА_36 підтвердив, що ним було здійснено перевірку по кулегільзотеці на предмет наявності такої кулі в картотеці, за результатами перевірки застосування одного екземпляру зброї при вчиненні злочинів, які стоять на контролі, зафіксовано не було. Для того, щоб встановити, чи були на кулі сліди крові потрібне біологічне дослідження, яке робиться першим, а вже потім - балістичне дослідження.
Згідно листа ДНДЕКЦ МВС України від 17.05.2016 № 19/8-1/4573 куля револьверного патрону калібру 9х28R (.38 S&W Special), вилучена 01.05.2012 під час огляду місця події, а саме ділянки місцевості за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, вміщена до масиву Центрального балістичного обліку ДНДЕКЦ МВС України до встановлення зброї, з якої вона стріляна, згідно п. 17 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним Наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125.
В ДНДЕКЦ МВС України відсутня інформація про особу, якій належить зброя, з якої вистріляна вищевказана куля (т.12 а.с. 220).
Вищезазначене свідчить про необґрунтованість доводів захисника щодо не зрозумілого місця знаходження кулі, вилученої на місці події, а також неприєднання її до матеріалів кримінальної справи.
Відповідно до листів Департаменту превентивної діяльності МВС України від 06.05.2016 № 2674/20/4/03-2016, від 27.05.2016 № 3133/20/4/03-2016 та від 15.06.2016 № 3512/20/4/03-2016 на обліках Інтегрованої інформаційно-пошукової системи громадяни ОСОБА_13, 1966 року народження, ОСОБА_16, 1977 року народження, ОСОБА_15, 1948 року народження, ОСОБА_25, 1989 року народження та ОСОБА_24, 1958 року народження як власники зброї не перебувають (т.13 а.с. 217, 229, т. 14 а.с.1), що спростовує доводи підсудного ОСОБА_9 про те, що з рук одного з потерпілих випав предмет, схожий на пістолет, який він підняв.
Відповідно до протоколу виїмки від 02.05.2012 в приміщенні кафе «Едем», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, вилучено відеореєстратор, на якому знаходиться відеозапис камер спостереження (т.1 а.с. 205-206). Згідно з протоколом перегляду відеозапису від 02.05.2012 здійснено перегляд відеозапису камер спостереження кафе «Едем» за період часу з 21 год. 39 хв. до 21 год. 49 хв. 01.05.2012, на якому видно як до приміщення кафе зайшла особа з дерев'яною битою в руках, а також видно, що в приміщенні кафе був присутній ОСОБА_12 (т.1 а.с. 207-208).
Відповідно до протоколу виїмки від 02.05.2012 в приміщенні комп'ютерного клубу ФЛП «ОСОБА_38», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, вилучено відеореєстратор, на якому знаходиться відеозапис камер спостереження (т.1 а.с. 211-212). Згідно з протоколом перегляду відеозапису від 02.05.2012 здійснено перегляд відеозапису камер спостереження комп'ютерного клубу ФЛП «ОСОБА_38» за період часу з 21 год. 28 хв. до 21 год. 50 хв. 01.05.2012, на якому видно, що ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_14 і ОСОБА_9 знаходяться біля вхідних дверей даного клубу (т.1 а.с. 213-215). В судовому засіданні підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не заперечували, що на даному відео зображені саме вони.
Згідно з протоколами огляду документів від 20.08.2012 оглянуто роздруківку мобільних телефонних дзвінків з телефонного номеру, ост. цифри якого ….54-16, який належить ОСОБА_14, та встановлено, що 01.05.2012 з 18 год. 33 хв. до 21 год. 41 хв. між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відбувалося 31 телефонне з'єднання (як вихідне, так і вхідне) (т.5 а.с.26-29), а також роздруківку мобільних телефонних дзвінків з телефонного номеру, ост. цифри якого ….01-33, який належить ОСОБА_9, та встановлено, що 01.05.2012 з 18 год. 43 хв. до 20 год. 14 хв. між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 було здійснено чотири телефонні з'єднання (вхідні та переадресація) (т.5 а.с. 38-39).
Аналіз телефонних розмов свідчить, що їх ініціатором був свідок ОСОБА_14, оскільки перший вихідний дзвінок був здійснений о 18 год. 33 хв. ОСОБА_13 саме з мобільного телефону, ост. цифри якого ….54-16, який належить ОСОБА_14 Перший вихідний дзвінок з мобільного телефону, ост. цифри якого ….99-96, який належить ОСОБА_13, був здійснений на вищевказаний мобільний телефон ОСОБА_14 лише о 18 год. 41 хв., а на мобільний телефон, ост. цифри якого ….01-33, який належить ОСОБА_9., о 18 год. 43 хв.
В судовому засіданні оглянуто та досліджено речові докази по справі, а саме: дерев'яну биту; шорти зеленого кольору, труси білого кольору, шкарпетки білого кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_15; труси сірого кольору, футболку жовтого кольору, кросівки і шкарпетками чорного кольору, спортивні штани чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_13; футболку білого кольору з пошкодженнями, шорти різнокольорові, труси чорного кольору, сандалі чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_16; змиви речовини бурого кольору з правого кута літньої площадки, змиви речовини бурого кольору з порогу кафе, змиви речовини бурого кольору з площадки напроти лівого кута літньої площадки, резиновий тапок з тротуарної доріжки напроти входу в кафе «Едем» і резиновий тапок з ділянки місцевості біля трупа ОСОБА_13; джинсові штани синього кольору, спортивні штани і кросівки з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_12, які приєднані до матеріалів кримінальної справи і передані на зберігання до камери схову речових доказів ГУ МВС України в м. Києві (т.4 а.с. 235-248).
Покази підсудного ОСОБА_9 про те, що його дії під час зустрічі були направлені на самозахист і були викликані загрозою його життя зі сторони ОСОБА_13 суд оцінює критично, оскільки вони суперечливі між собою, а також спростовуються матеріалами справи. Лише під час судового розгляду підсудний ОСОБА_9 декілька разів змінював свої покази: спочатку визнавав свою вину у вчиненні вбивства з необережності двох осіб, пізніше - під час надання показань - зазначив, що вчинив вбивство з необережності лише ОСОБА_16
Так, як видно із запису відеокамер спостереження, ОСОБА_13 заходив в кафе «Едем» з битою, виходячи з кафе, підняв її вверх, тобто кінцевого результату замаху битою не видно. Про замах битою зазначають лише підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_12 Однак і їх покази суперечливі, оскільки ОСОБА_9 у судовому засіданні вказує про нанесення йому ОСОБА_13 двох ударів дерев'яною битою: один - в область голови, другий - в область виска, а ОСОБА_12 зазначає, що був один удар битою по голові ОСОБА_9, а другий раз ОСОБА_13 здійснив лише замах і в цей момент ОСОБА_12 наніс ОСОБА_13 два-три удари руками та ногою.
Однак, згідно пояснень ОСОБА_12 від 02.05.2012, які він надавав під час досудового слідства, ОСОБА_13 нікому ударів не наносив, а ОСОБА_12, побачивши ОСОБА_13, на якого вказав ОСОБА_9, хотів до нього підійти і поговорити, в цей момент він побачив у ОСОБА_13 биту. Тоді він рукою махнув в сторону ОСОБА_13, від чого наніс йому один удар в область шиї, від якого ОСОБА_13 похитнувся і чуть не впав. В цей момент ОСОБА_12 побачив як ОСОБА_9 почав здійснювати постріли з предмета, схожого на пістолет, від чого ОСОБА_13 впав. Також ОСОБА_12 пояснював, що зустріч організував саме ОСОБА_14 (т. 7 а.с. 61-66).
Про небезпеку та загрозу життю ОСОБА_9 від дій ОСОБА_13 не вказував підсудний ОСОБА_12 і під час проведення 03.05.2012 такої слідчої дії як відтворення обстановки та обставин події. Підозрюваний ОСОБА_12 лише зазначав, що на вході в кафе «Едем» він побачив незнайомого чоловіка з дерев'яною битою в руках, який висловлювався на адресу всіх присутніх брудними словами, погрожував фізичною розправою. Побачивши биту, та відчуваючи, що невідомий погрожує також і його життю, він махнув рукою у бік вказаного чоловіка, влучивши йому в район шиї (т.5 а.с. 123-128, т.8 а.с. 49-54).
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_12 під час судового слідства та покази, які він надавав на досудовому слідстві, суд враховує, що на досудовому слідстві лише на першому допиті він послідовно та докладно пояснював обставини вчинення ним та ОСОБА_9 інкримінованих їм злочинів. Зміну показів підсудного ОСОБА_12 як під час відтворення обстановки та обставин події, так і під час судового розгляду суд розцінює як таку, що має на меті ухилення від відповідальності за вчинення інкримінованих йому злочинів, а також сприяння підсудному ОСОБА_9 уникненню ним кримінальної відповідальності за вчинене.
Суд вважає правдивими і покладає в основу вироку зізнавальні покази підсудного ОСОБА_12 на досудовому слідстві під час його першого допиту (т.7 а.с. 61-66), оскільки вони узгоджуються із сукупністю зібраних у справі доказів.
Покази підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_12, надані ними у судовому засіданні, не узгоджуються також і з висновком експерта № 2696 від 23.05.2012, відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено: травматична екстракція нігтьової пластини четвертого пальця лівої кисті, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а також садна на передніх поверхнях обох колінних суглобах, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження. Вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_9 розташовані в анатомічних ділянках, доступних для самоспричинення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_9 01.05.2012 з місця вчинення злочинів зник, з'явився до правоохоронних органів 22.05.2012, його освідування відбувалося лише 23.05.2012.
Підсудний ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначав, що у одного з потерпілих (не виключає, що у ОСОБА_15.) була зброя, яка випала з рук потерпілого та якою заволодів він (підсудний ОСОБА_9.). Однак суд до цих показів відноситься критично, оскільки жодного доказу на підтвердження даної версії підсудного в ході досудового слідства та судового розгляду не здобуто. Також згідно офіційно отриманої інформації за ОСОБА_13 та ОСОБА_15 зброя не зареєстрована, що спростовує доводи підсудного ОСОБА_9 про те, що з рук одного з потерпілих випав предмет, схожий на пістолет, який він підняв, а навпаки, досліджені судом обставини вказують цілеспрямований умисел в діях ОСОБА_9 на позбавлення життя ОСОБА_13 і ОСОБА_15 Короткий період часу, який ним було використано для проведення пострілів в потерпілих, злагодженість його дій, і залишення місця події в короткі строки, а саме - 13 секунд, свідчить про високий рівень підготовки до здійсненного ним злочину, а в подальшому направлені на приховання цього злочину, підтверджується показами свідків ОСОБА_30 і ОСОБА_31, які спростовують версію підсудного ОСОБА_9 щодо боротьби між ним і ОСОБА_16, а також здійснення ним пострілу з необережності. Вказані свідки зазначили, що чоловік, який втікав, здійснив один постріл, після чого втік.
Згідно експертних досліджень локалізація та характер вогнепальних поранень, від яких настала смерть всіхтрьох потерпілих, вказують на те, що всі вони були здійсненні особою, яка має відповідні навики поводження із зброєю (професійно).
Колегія суддів критично відноситься до показів свідка ОСОБА_14, які він надавав в ході судового розгляду, оскільки вони ним були неодноразово змінені. Так, під час досудового слідства ОСОБА_14 пояснював, що до вбивства потерпілих причетний ОСОБА_9, який мав у своєму користуванні пістолет та під час проходження служби в армії був снайпером та дуже добре поводився з вогнепальною зброєю.
Під час судового розгляду вказані покази свідок ОСОБА_14 заперечив, пояснивши, що надавав їх в стані алкогольного сп'яніння. Однак, колегія суддів вважає покази, які надавав свідок ОСОБА_14 під час судового розгляду, неправдивими. При цьому колегія суддів бере до уваги те, що ОСОБА_14 приймав безпосередньо активну участь в конфлікті та зустрічі з потерпілими, а також і те, що його дружина є тіткою підсудного ОСОБА_9, тому змінені під час судового розгляду покази ОСОБА_14, на думку колегії суддів, направлені на захист підсудного ОСОБА_9 для уникнення останнім кримінальної відповідальності або ж максимально пом'якшити відповідальність за вчинене.
Про цілеспрямованість умислу підсудного ОСОБА_9 на позбавлення життя ОСОБА_13 та ОСОБА_15 також свідчить телефонна розмова підсудного ОСОБА_9 зі свідком ОСОБА_25, під час якої ОСОБА_9 попереджав про небезпеку, яка може відбутися під час зустрічі, а також просив ОСОБА_25 не їхати на неї, що не заперечується і самим підсудним ОСОБА_9
Крім того, аналіз телефонних розмов свідчить, що ініціатором вищевказаної зустрічі був свідок ОСОБА_14
Разом з тим, свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_24 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду вказували на те, що вони приїхали до кафе разом з ОСОБА_13, а ОСОБА_15 та ОСОБА_16 приїхали на іншому автомобілі, проте, вони не бачили, щоб ОСОБА_12 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13 та ОСОБА_15, не бачили хто здійснював постріли в потерпілих. Натомість свідок ОСОБА_24 стверджував, що до кафе заходив як ОСОБА_13, так і ОСОБА_15, однак вказані показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_24 спростовуються відеозаписом з камери спостереження з кафе «Едем», де видно, що до кафе заходив лише один ОСОБА_13, а також показаннями свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, які вказували на те, що саме ОСОБА_12 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_13, який вийшов з кафе, а також ОСОБА_15, який був у світлих шортах та з оголеним торсом. Вказані свідки також підтвердили, що в момент, коли ОСОБА_12 заспокоював його брат ОСОБА_18, то підсудний ОСОБА_12 кричав, щоб дали йому ножа. Покази свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 узгоджується з іншими вищезазначеними матеріалами кримінальної справи, тому суд їх визнає правдивими та покладає в основу вироку.
Свідок ОСОБА_24 взагалі намагався ввести в оману як досудове слідство, так і суд, зазначаючи, що стріляючих було дві особи, які перебували на певній відстані як від потерпілих, так і між собою. Проте, вказати на цих осіб він не може. Тому, колегія суддів визнає покази свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_24 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду неправдивими. Крім того, залишається незрозумілою їх роль в цілому під час вказаної зустрічі.
Натомість свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33 на досудовому слідстві чітко вказували, що після вищевказаних подій вони бачили підсудного ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, та який повідомив, що стріляв в трьох людей, а також, що у нього є пістолет, з якого він стріляв у даних людей та попросив їх сховати даний пістолет.
Вказані показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33 є логічними, послідовними, узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_14, які вони надавали на досудовому слідстві, тому суд вважає їх правдивими і кладе в основу вироку.
Доводи захисника щодо необхідності призначення молекулярно-генетичної експертизи для встановлення співпадань ДНК-профілю із крові ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ДНК-профілю, виявленому на змиві бити, вилученої на місці події та чи належить кров на биті ОСОБА_9 та ОСОБА_12 є необґрунтованими, оскільки вказане питання з'ясоване у судовому засіданні з матеріалів кримінальної справи, а також з показань як свідків, так і самих підсудних.
Так, дана дерев'яна бита була предметом судово-імунологічної експертизи від 29.05.2012 № 350 (т.3 а.с.164-166), а також молекулярно-генетичної експертизи від 01.06.2012 № 351 (т.3 а.с. 173-174).
Крім того, дерев'яну биту було вилучено на місці події, а саме: згідно протоколу огляду місця події від 01.05.2012 - на ділянці місцевості біля входу в кафе «Едем» біля плями речовини бурого кольору (т.1 а.с. 119).
Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні підтвердила, що потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_15 лежали перед входом в кафе «Едем», а свідок ОСОБА_27 у своїх показах, наданих у судовому засіданні 09.06.2015 та оголошених в судовому засіданні 13.04.2016, стверджував, що вказані потерпілі стікали кров'ю.
Не заперечують цього факту і самі підсудні, зокрема ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснював, що наносив ОСОБА_39 удари руками та ногою.
Показання свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, а також інші письмові докази, досліджені у судовому засіданні, суд не бере до уваги, оскільки вони як не доводять вину підсудних, так і не спростовують її.
Таким чином, доводи підсудних, їх захисників про те, що досудове слідство у справі проведено неповно та неправильно, і ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, а також доводи сторони захисту про те, що в діях підсудних не встановлено складу інкримінованих їм злочинів, ОСОБА_9 та ОСОБА_12 підлягають виправданню, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, спростовуються дослідженими в судовомузасіданні доказами. Таку позицію підсудних суд розцінює як обраний ними спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, бажання уникнути відповідальності за скоєне, залишившись безкарними.
Крім того, аналіз особистих даних підсудного ОСОБА_9, а саме - вказаних у висновку судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_9 є осудним, в особистій сфері виявляє: впевненість у собі, настирливість, впертість у відстоюванні своєї правоти, виверткість, схильність до маніпулювання, емоційна нестійкість у суб'єктивно-складних ситуаціях, імпульсивність, демонстративність, дає суду підстави критично відноситися до його показань в ході судового розгляду і досудового слідства як до таких, що направлені на уникнення кримінальної відповідальності.
Також в ході судового розгляду не знайшли підтвердження посилання підсудних на те, що свої показання в ході досудового слідства вони давали під психологічним тиском співробітників міліції, так як вони спростовуються сукупністю доказів, які викривають їх в повному обсязі у вчиненні інкримінованих їм дій.
Щодо порушення права на захист підсудного ОСОБА_9 під час досудового розслідування, а саме: при складанні протоколу про явку з повинною, його затриманні в порядку ст. 115 КПК України (в редакції 1960 року) (т. 5 а.с. 201-204), то, на думку колегії суддів, явка з повинною не може слугувати доказом звинувачення, оскільки не входить до переліку доказів, передбачених законом. Правове значення явки з повинною полягає в тому, що вона, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України є обставиною, яка пом'якшує покарання. Крім того, встановити, що вона була отримана в присутності адвоката неможливо, оскільки вона останнім не підписана, проте договір про надання адвокатських послуг був укладений підсудним ОСОБА_9 з адвокатом ОСОБА_2 ще 21.05.2012 (т.5 а.с. 218), а також у судовому засіданні 18.04.2016 підсудний ОСОБА_9 підтвердив, що до правоохоронних органів він прибув з явкою з повинною у супроводі свого захисника ОСОБА_2
Разом з тим, колегія суддів враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі Гриненко (Grinenko) проти України (№ 33627/06) від 15.11.2012 р., відповідно до якого використання зізнавальних показів, отриманих у відсутність адвоката (в тому числі у відсутність адвоката, вибраного за власним бажанням) для обґрунтування засудження порушує право на захист, тому не бере до уваги протокол явки з повинною підсудного ОСОБА_9 (т.5 а.с. 201-204).
Що стосується того, що не всі матеріали кримінальної справи були перекладені на російську мову, то підсудний ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначив, що на території України він перебуває ще з 2008 року, працював на території України, дружина в нього українка і тому українську мову він розуміє, однак деякі слова йому є незрозумілими.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, взаємозв'язку та співставленні, колегія суддів приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих їм злочинів доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_9 в межах пред'явленого йому обвинувачення правильно кваліфіковані:
- за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння і зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
- за п. п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України як вчинення умисного вбивства двох осіб, тобто умисного протиправного спричинення смерті іншим людям, а також, будучи особою, яка раніше здійснила умисне вбивство, з метою приховати інший злочин здійснив умисне вбивство, тобто умисне протиправне спричинення смерті іншій людині.
Дії підсудного ОСОБА_12 в межах пред'явленого йому обвинувачення правильно кваліфіковані:
- за ч. 1 ст. 122 КК України як вчинення умисних дій, які виразились в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
- за ч. 1 ст. 296 КК України як вчинення умисних дій, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
У зв'язку з цим, при призначенні підсудному ОСОБА_9 покарання, колегія суддів, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений в ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином та особливо тяжкими злочинами, які посягають на життя людини, яке серед інших соціальних благ відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про високу суспільну небезпеку скоєного, наслідки злочинних дій, які є невідворотними та полягають у смерті трьох осіб, двоє з яких молодого віку, позиції підсудного, який наполягає на протиправності дій потерпілих та не висловлює жалю щодо наслідків вчиненого, із врахуванням даних про особу ОСОБА_9 - до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, вік, стан його здоров'я, який загалом є задовільним, сімейний стан - одружений, зі слів має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_9 у відповідності до ст. 66 КК України, колегією суддів не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 у відповідності до ст. 67 КК України, колегія суддів визнає - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Колегією суддів враховується також думка потерпілих, які в судових дебатах наполягали на призначенні ОСОБА_9 максимальної міри покарання - довічного позбавлення волі, а також відсутність відшкодування підсудним ОСОБА_9 завданої потерпілим матеріальної та моральної шкоди.
Крім того, судом під час обрання міри покарання враховується, що підсудний ОСОБА_9 після вчинення злочину залишив місце події та переховувався від слідчих органів.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини у взаємозв'язку, визначаючи міру покарання за п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів приходить до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, як такий що не буде відповідати меті покарання, і призначає максимальний вид покарання, передбачений ч. 2 ст. 115 КК України, у виді довічного позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - покарання у виді позбавлення волі на певний строк. За наявних обставин справи та з урахуванням загальних принципів призначення покарання, передбачених у ст. 65 КК України, та керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з приводу призначення покарання, в т.ч. за особливо тяжкі злочини інші м'якші види покарань не відповідатимуть тяжкості вчинених злочинів.
У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за їх сукупністю визначається шляхом поглинення зазначеним видом покарання будь-яких менш суворих.
З врахуванням наведеного та положень ст.70 КК України, колегія суддів вважає, що за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_9 слід визначити у виді довічного позбавлення волі.
З метою забезпечення виконання вироку в даному кримінальному провадженні колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При призначенні підсудному ОСОБА_12 покарання, колегія суддів згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного - раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, вік, стан його здоров'я, сімейний стан, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, а також конкретні обставини, спосіб, обстановку вчинених ним злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_12 у відповідності до ст. 66 КК України, колегією суддів не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_12 у відповідності до ст. 67 КК України, колегія суддів визнає: рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів. Тому, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі.
Враховуючи те, що визначені п.2 ч.1 ст.49 КК України строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 296 КК України збігли, - тому на підставі ч.5 ст. 74 КК України підсудного ОСОБА_12 від покарання за ч. 1 ст. 296 КК України слід звільнити з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі і до дня набрання вироком законної сили щодо неї минуло три роки.
Як вбачається із змісту санкції ч. 1 ст. 296 КК України вказаний злочин є злочином невеликої тяжкості, так як за його вчинення передбачене покарання у виді обмеження волі на строк не більше п'яти років.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, був вчинений ОСОБА_12 01.05.2012 та з моменту його вчинення минуло більш ніж три роки.
Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про те, що підсудний ОСОБА_12 умисно ухилявся від розгляду справи судом чи перешкоджав цьому, суд вважає, що є всі підстави для звільнення підсудного ОСОБА_12 від покарання за ч. 1 ст. 296 КК України.
У даній кримінальній справі заявлено цивільні позови про відшкодування підсудними ОСОБА_9 і ОСОБА_12 матеріальної шкоди, пов'язаної з похованням: ОСОБА_17 у сумі 12 486 гривень 74 копійки, ОСОБА_40 - 12 486 гривень 74 копійки, ОСОБА_7 - 13 842 гривні 14 копійок та моральної шкоди - ОСОБА_17, ОСОБА_40, ОСОБА_7 - по 1 000 000 гривень кожною.
Разом з тим, ОСОБА_6 визнана цивільним позивачем у даній кримінальній справі, однак самостійних позовних вимог нею не заявлено.
Заявлені по справі цивільні позови ОСОБА_5 на суму 12 486 гривень 74 копійки, ОСОБА_40 на суму 12 486 гривень 74 копійки, ОСОБА_7 на суму 13842 гривні 14 копійок про відшкодування підсудними ОСОБА_9 і ОСОБА_12 матеріальної шкоди на поховання суд вважає за необхідне задовольнити частково, виходячи з наступного.
На підставі ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Виходячи з вищевикладеного, як встановлено судом, підсудний ОСОБА_12 не завдав шкоди смертю ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 цивільним позивачам ОСОБА_4, ОСОБА_41, ОСОБА_7, тому не може бути цивільним відповідачем у відшкодуванні матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на поховання та на спорудження нагробного пам'ятника.
У зв'язку з чим, в позовних вимогах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з підсудного ОСОБА_12 на користь цивільних позивачів колегія суддів вважає за необхідне відмовити.
З наданих цивільними позивачами копій квитанції вбачається, що в зв'язку з безпосередньою організацією похорон ними було витрачено на ритуальні послуги і придбання речей, пов'язаних з витратами на поховання ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, кошти у загальній сумі 38 615 гривень 62 коп., таким чином колегія суддів вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивачів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_12 у відповідності до ст. 1201 ЦК України не є відповідачем на відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду частково в сумі 12 292 гривні 07 копійки, ОСОБА_7 - матеріальну шкоду частково в сумі 14 031 гривня 47 копійок, ОСОБА_40 - матеріальну шкоду частково в сумі 12 292 гривень 07 копійки.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування ОСОБА_41, ОСОБА_4, ОСОБА_7 моральної шкоди колегія суддів, на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, а також п. 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного ОСОБА_9, враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_4 як матері, яка втратила свого єдиного сина, потерпілої ОСОБА_5, яка втратила свого чоловіка, ОСОБА_7, яка втратила свого батька, був порушений нормальний стан їхнього життя, потерпілі та цивільні позивачі вимушені прикладати постійні зусилля для збереження погіршеного стану здоров'я, який склався у них внаслідок злочинних дій підсудного, а також для відновлення його попереднього стану, потерпілі та цивільний позивач не отримали жодного морального відшкодування, а також вибачень з боку підсудного ОСОБА_9 При цьому суд бере до уваги вік, стан здоров'я підсудного ОСОБА_9, його соціальний статус, керується принципом розумності і достатності, і вважає, що моральна шкода підлягає до задоволення у розмірі 500 000 гривень кожному позивачу, що є достатнім і справедливим.
Витрати за проведення судових експертиз необхідно стягнути з підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_12
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
ЗАСУДИЛА:
ОСОБА_9 визнати винним в скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, п. п. 1, 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, за якими призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за п. п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі.
Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_9 призначити у виді довічного позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_9 залишити без змін - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислювати з дня його затримання - з 22.05.2012 року.
ОСОБА_12 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, за яким призначити покарання у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання за ч.1 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_12 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за яким призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_12, а саме - період з 02.05.2012 року по 23.04.2015 року із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а відтак вважати ОСОБА_12 таким, що повністю відбув призначене судом покарання за даним вироком.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 12 292 гривні 07 копійок в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 500 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 12 292 гривні 07 копійок в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 500 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 14 031 гривню 47 копійок в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 500 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_12 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави вартість проведених експертиз по справі: дактилоскопічної експертизи № 38/Д від 04.05.2012 - 470 грн. 40 коп.; судової імунологічної експертизи № 350 мб від 29.05.2012 - 588 грн. 48 коп.; судової молекулярно-генетичної експертизи № 351 мб від 01.06.2012 - 882 грн. 72 коп.; судової імунологічної експертизи № 352 мб від 29.05.2012 - 735 грн. 60 коп.; судової молекулярно-генетичної експертизи № 353 мб від 01.06.2012 - 1912 грн. 56 коп.; судової балістичної експертизи № 84 від 25.05.2012 - 1117 грн. 20 коп.; криміналістичної експертизи № 93 від 12.05.2012 - 735 грн. 60 коп.; судово-хімічної експертизи продуктів пострілу № 140 хс від 30.05.2012 - 1061 грн. 28 коп.; судово-хімічної експертизи продуктів пострілу № 138 хс від 30.05.2012 - 1061 грн. 28 коп.; судово-хімічної експертизи продуктів пострілу № 139 хс від 30.05.2012 - 1061 грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави вартість проведених експертиз по справі: криміналістичної експертизи № 96 від 15.05.2012 - 735 грн. 60 коп.; криміналістичної експертизи № 94 від 18.05.2012 - 588 грн. 00 коп.
Речові докази: шорти зеленого кольору, труси білого кольору, шкарпетки білого кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_15; труси сірого кольору, футболку жовтого кольору, кросівки і шкарпетки чорного кольору, спортивні штани чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_13; футболку білого кольору з пошкодженнями, шорти різнокольорові, труси чорного кольору, сандалі чорного кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_16; змив речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору з правого кута літньої площадки, змив речовини бурого кольору з порогу кафе, змив речовини бурого кольору з площадки напроти лівого кута літньої площадки, резиновий тапок з тротуарної доріжки напроти входу в кафе «Едем» і резиновий тапок з ділянки місцевості біля трупа ОСОБА_13; джинсові штани синього кольору, спортивні штани і кросівки з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_12; спортивні штани чорного кольору, теніску сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, які належали ОСОБА_14, дерев'яну биту, змиви з обох рук і лобної частини голови ОСОБА_14, зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_13, зрізи нігтьових пластин з рук ОСОБА_15, зрізи з нігтьових пластин з рук ОСОБА_16, чотири сліди пальців рук і шість недопалків цигарок (т.4 а.с. 235-248), які передано на зберігання до камери схову речових доказів ГУ МВС України в м. Києві - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в тож же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва.
Головуючий суддя: Новик В.П.
Судді: Почупайло А.В.
Жмудь В.О.
Судове рішення № 58559155, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 24.06.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2608/14376/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome
YouScore
API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market
Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World
Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy
Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок
Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення
Firefox, Google Chrome