Постанова № 58554089, 24.06.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5122/16-п

Провадження № 3/359/1403/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., розглянувши за участю представника митниці - ОСОБА_1, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: СРСР. м. Тбілісі, постійно проживає: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина ОСОБА_2 № 20465944, виданий 14.08. 2012 р., орган, що видав HOLON

в с т а н о в и в :

26.05.2016р. о 22 год. 25 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, який прилетів літаком а/к «Ель-Аль» з ОСОБА_2, м. Тель-Авів, рейсом №2653, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром „білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю „зелений коридор", на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 20 000 доларів США. Після цього було здійснено перерахунок готівки та виявлено готівку у кількості 20 000 доларів США. Готівка знаходилася: 10 000 доларів США у внутрішній кишені брюк, що були одягнені на пасажирі та 10 000 доларів США у внутрішній

кишені куртки, що була одягнена на пасажирі.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 валюта належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує еквівалент 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми йому було пропущено 11 100 долар США (що становить еквівалент 9 959 євро, відповідно до курсу НБУ на 26.05.2016р.. За протоколом про порушення митних правил вилучено 8 900 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці на стійку митної консультації не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню, якщо сума готівки перевищує еквівалент 10 000 євро відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено 8900 доларів США.

У судовому засіданні представник правопорушника ОСОБА_4 надала письмові заперечення, в яких зазначила, що як вбачається з Протоколу 0388/125120102/16 та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час проходження зони митного контролю, обравши «зелений» коридор і після перетину «білої лінії» він на питання представника відділу митного оформлення повідомив про наявність у нього готівкових коштів у сумі 20 000 доларів США.

Тобто особа, переміщувала вказані кошти без жодних ознак приховування від контролю.

Згідно протоколу в особи було вилучено 8900 доларів США, як суми, що перевищувала граничну суму ввезення без декларування, а також 1700 грн., як забезпечення стягнення штрафу.

Надаючи пояснення особа вказала на те, що очікувала вимоги про декларування саме після, а не до перетину «білої лінії», що таке декларування особа розцінює як дію на свою користь як документальна фіксація факту ввезення, а тому не мав наміру від неї ухилятись, а фактичне недекларування відбулось в зв'язку з відсутністю в публічній і доступній формі інформації для осіб, які перебувають у зоні митного контролю про необхідність декларування до проходження коридору.

Крім того, слід зазначити, що на практиці більшість представників митного органу перебувають саме після «білої лінії», що за відсутності аудіо інформації про необхідність декларування у визначеному місці, обґрунтовано створюю в осіб враження, що всі митні формальності будуть проведені після, а не до такого перетину.

Одночасно, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент прильоту мав суттєве погане самопочуття, що також вплинуло на його сприйняття обставин. Вказане підтверджується зокрема, консультаційним висновком отоларинголога Клініки сучасної неврології «Аксімед» від 05.06.2016р. в якій вказано, що скарги на самопочуття з;явились тиждень до звернення «закладеність вух виникла тиждень тому після авіаперельоту, турбував вушний біль».

Як вбачається з наданих особою пояснень, кошти, які було вилучено є заощадженнями якого сім'ї, які він планував використати для лікування в Україні.

На підтвердження легальності походження грошових коштів, які переміщувались ч ерез кордон свідчать виписки з банківських рахунків:

1 .Виписки з банківського рахунку ОСОБА_3 за останні 3 роки роботи, відповідно до яких його дохід від трудової діяльності в 2011 році становив 79 745 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 30.12.2011 року відповідало еквіваленту 20 870,19 доларів США; дохід від трудової діяльності в 2012 році становив 43 576 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 31.12.2012 року відповідало еквіваленту 11 673,18 доларів США; дохід від трудової діяльності в 2013 році становив 62 520 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 31.12.2013 року відповідало еквіваленту 18 021,10 доларів США.

2.Також, ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 мали заощадження, які перебували на депозитному рахунку та були з нього зняті і зберігались вдома у сумі 120 000 шекелей, що за офіційним курсом Банку ОСОБА_2 станом на 16.01.2013р. відповідало еквіваленту 32 467,53 доларів США, що підтверджується відповідною банківською випискою.

Вказане підтверджує, що сума грошових коштів, яку переміщував через митний

кордон ОСОБА_3 має законне походження.

Щодо підтвердження достовірності наміру їх використання на териорії України, а

саме на лікування, ОСОБА_3 посилається на наступні обставини.

Так, відповідно до Медичного звіту щодо стану здоров;я ОСОБА_3 зазначено наявність виявлення ряду хвороб, в тому числі цукровий діабет, діагностований в 2013 році який є невиліковною хворобою.

Враховуючи наявність суттєвої різниці вартості лікування в ОСОБА_2 порівняно з лікуванням в Києві, ним було прийнято рішення про приїзд до Києва з метою проходження медичного обстеження і проведення визначеного за результатами лікування. Визначаючи суму необхідну суму для медичного обстеження та враховуючи неможливість встановлення плану лікування та його вартості без проведення обстеження, він керувався даними щодо цін на послуги приватної клініки «Борис» до якої мав намір звернутись (додаток: роздруківка з офіційного сайту клініки «Борис» щодо вартості окремих категорій послуг).

Саме виходячи з цих обставин, а також необхідності понесення витрат на проживання в м. Києві, ОСОБА_3 визначив суму, необхідну для проведення медичного обстеже ня та лікування.

Відповідно до ст. 25 КУпАП за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, передбачено можливість застосування як основного виду покарання, так і основного та додаткового одночасно.

Згідно ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_3 з 2013 року після остаточного діагностування захворювання на цукровий діабет припинив працювати, і перебуває на пенсійному забезпеченні та утриманні дружини, вилучені кошти, які були їх заощадженнями, він мав намір затратити з ощадливістю обравши лікування саме в Україні, не мав наміру вчинити зазначене адміністративне правопорушення, не ухилявся і не приховував факту ввезення грошових коштів, а відсутність декларування пов'язана з його сприйняттям інформації та очікуваннями чітко вираженої вимоги органів митного контролю про порядок декларування. При цьому він допускає наявність такої інформації про необхідність декларування, але з обставин погіршеного самопочуття після прильоту не використав всі засоби для її отримання особисто.

Застосування до ОСОБА_3 не тільки основного, а й додаткового виду покарання буде очевидно непропорційним, а відтак індивідуальним і надмірним тягарем, адже його діями жодних збитків державні не нанесено, але він сам буде позбавлений права на належне лікування, що є похідним від права на життя, яке є пріоритетом кожної розвинутої країни.

Суд, заслухавши пояснення представника правопорушника та представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 26.05.2016 р. він обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva) перетнув "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил від 26.05.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил від 26.05.2016 р. (а.с.6-9), даними доповідної записки старшого державного інспектора ВМО № 2 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС 26.05.2016 р. (а.с.10-11), копією акту переліку купюр, затриманих за протоколом (а.с.15), розрахунком еквіваленту 10000 євро, щодо доларів США станом на 26.05.2016 р. ( а.с.17) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_1 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 1700 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію України справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов;язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_6 раніше судима, або притягувалась до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми в Україну нерезидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva).

полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом;якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з наданих особою пояснень, кошти, які було вилучено є заощадженнями якого сім'ї, які він планував використати для лікування в Україні.

На підтвердження легальності походження грошових коштів, які переміщувались

через кордон свідчать виписки з банківських рахунків:

Виписки з банківського рахунку ОСОБА_3 за останні 3 роки роботи, відповідно до яких його дохід від трудової діяльності в 2011 році становив 79 745 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 30.12.2011 року відповідало еквіваленту 20 870,19 доларів США; дохід від трудової діяльності в 2012 році становив 43 576 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 31.12.2012 року відповідало еквіваленту 11 673,18 доларів США; дохід від трудової діяльності в 2013 році становив 62 520 шекелей, що відповідно до офіційного курсу Банку ОСОБА_2 станом на 31.12.2013 року відповідало еквіваленту 18 021,10 доларів США.

Також, ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 мали заощадження, які перебували на депозитному рахунку та були з нього зняті і зберігались вдома у сумі 120 000 шекелей, що за офіційним курсом Банку ОСОБА_2 станом на 16.01.2013р. відповідало еквіваленту 32 467,53 доларів США, що підтверджується відповідною банківською випискою.

Вказане підтверджує, що сума грошових коштів, яку переміщував через митний

кордон ОСОБА_3 має законне походження.

Щодо підтвердження достовірності наміру їх використання на території України, а саме на лікування, ОСОБА_3 посилається на наступні обставини.

Так, відповідно до Медичного звіту щодо стану здоров;я ОСОБА_3 зазначено наявність виявлення ряду хвороб, в тому числі цукровий діабет, діагностований в 2013 році який є невиліковною хворобою.

Враховуючи наявність суттєвої різниці вартості лікування в ОСОБА_2 порівняно з лікуванням в Києві, ним було прийнято рішення про приїзд до Києва з метою проходження медичного обстеження і проведення визначеного за результатами лікування. Визначаючи суму необхідну суму для медичного обстеження та враховуючи неможливість встановлення плану лікування та його вартості без проведення обстеження, він керувався даними щодо цін на послуги приватної клініки «Борис» до якої мав намір звернутись (додаток: роздруківка з офіційного сайту клініки «Борис» щодо вартості окремих категорій послуг).

Саме виходячи з цих обставин, а також необхідності понесення витрат на проживання в м. Києві, ОСОБА_3 визначив суму, необхідну для проведення медичного обстеження та лікування.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує що особа перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з незнанням законодавства України в частині ввезення валюти на митний кордон України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього "індивідуальний надмірний тягар".

Також на думку суду, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку він заробива в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним доходом , і її відсутність позбавить його належного матеріального забезпечення.

При цьому, суд враховує п. 10 ч. 2 Конвенція про захист заробітної плати № 95, від 1949 року, яка переглянута Конвенцією Міжнародної організації праці №173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, від 1992 року, і залишає зазначену Конвенцію відкритою для подальшої ратифікації, яка ратифікованаЗаконом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де указано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.».

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 , а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з правопорушника на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 26.05.2016 р. до місця зберігання у розмірі 09,51 грн. (а.с.25).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: СРСР. м. Тбілісі, постійно проживає: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина ОСОБА_2 № 20465944, виданий 14.08. 2012 р., орган, що видав HOLON- у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0388/125120102/16 , а саме 8900 ( вісім тисяч девятьсот) доларів США повернути громадянину ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: СРСР. м. Тбілісі, постійно проживає: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина ОСОБА_2 № 20465944, виданий 14.08. 2012 р., орган, що видав HOLON

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: СРСР. м. Тбілісі, постійно проживає: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина ОСОБА_2 № 20465944, виданий 14.08. 2012 р., орган, що видав HOLON, на користь Київської митниці Міндоходів понесені витирати на транспортування до місця зберігання, предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 09 грн. 51 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ: 39470947, код банку:820172, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35213060089083).

Стягнути з громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 (Dan Shalva). ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: СРСР. м. Тбілісі, постійно проживає: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, працює: тимчасово не працює, паспорт громадянина ОСОБА_2 № 20465944, виданий 14.08. 2012 р., орган, що видав HOLON в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят п;ять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: О.М.Гончаров