Вирок № 58550227, 22.06.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2016 415/4432/13-к

1-кп/425/28/16

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Козюменської В.В. (Одношевної)

суддів Морозової С.М., Ткачук Ю.А.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.

за участю прокурора Шаталової О.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників адвокатів Дашко Ю.І., Гаврилюка Р.А., Корсунського В.В., Шепель М.В.,

потерпілих - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

законних представників - ОСОБА_15, ОСОБА_16,

представника по справам дітей - Кравцової О.В.,ОСОБА_18, ОСОБА_19,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, громадянина України, раніше навчався в Лисичанському нафтохімічному технікумі, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1,

за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ч.1 ст.125, ч.ч.2,4 ст.187 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лисичанська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою. не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2,

за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.353, ч.ч.2,4 ст.187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лисичанська, громадянина України, раніше навчався в Лисичанському нафтохімічному технікумі, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_3,

за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст. 186, ч.ч.2,4 ст.187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Лисичанська, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_4,

за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.ч.2,4 ст. 187 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

1. 15.02.2013 р. в денний час ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, звернувся до неповнолітнього ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_11 із пропозицією посприяти в зменшенні оплати означеної раніше іншій особі грошової суми - 7000 грн., яку ОСОБА_20 мав сплатити для безперешкодної відмови від торгівлі наркотичними засобами. На дану пропозицію ОСОБА_20 погодився.

В цей же день, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, намагаючись підсилити переконання ОСОБА_20 у вигідності передачі йому грошей, зателефонував останньому, повідомивши йому неправдиві відомості, а саме, що про його причетність до розповсюдження наркотичних засобів стало відомо правоохоронним органам, та що для уникнення кримінальної відповідальності слід тепер передати йому 3000 грн. На дану пропозицію ОСОБА_20 погодився та в період часу з 15 лютого 2013 р. по початок березня 2013 р. передав ОСОБА_1 в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму грошові кошти в сумі 500 грн., в районі магазина „Бегемот" по вул. Свєрдлова м. Лисичанська - 1000 грн., пояснивши, більше грошей в нього немає. Отриманим від ОСОБА_20 майном, ОСОБА_1 розпорядився за власним розсудом, чим завдав йому майнової шкоди на суму 1500 грн.

2. На початку березня 2013 р., точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою зі ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою н\л ОСОБА_20, зателефонував до нього та повідомив неправдиві відомості, а саме, що фактом розповсюдження ним наркотичним засобом відомо окремим особам, які бажають розказати про це батькам ОСОБА_20 та, що для уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_20 необхідно передати йому 1500 грн. та запропонував зустрітися.

В цей же день, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_20, якому ОСОБА_3 представився співробітником СБУ та підтвердив, що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому гроші в сумі 1500 грн. Після того, як ОСОБА_20 відмовився передати гроші, ОСОБА_1 продовжив вимагати від ОСОБА_20 передати йому 1500 грн., погрожуючи в противному випадку повідомити про його протиправну діяльність його близьким родичам, які будуть вимушені сплатити вже більше суму. ОСОБА_3, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод і законних інтересів ОСОБА_20, представляючись співробітником СБУ, висловив погрозу заарештувати його.

Опасаючись реалізації висловлених погроз, ОСОБА_20 погодився пізніше відшукати гроші та передати їх ОСОБА_3 та ОСОБА_1

В період часу з початку березня 2013 р. по 06 березня 2013 р. ОСОБА_20 в м. Лисичанську передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 150 грн. та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 800 грн., якими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розпорядились за власним розсудом, чим завдали ОСОБА_20 майнової шкоди на суму 950 грн.

3. На початку березня 2013 р., точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, вступив у попередню змову зі ОСОБА_3, домовившись з ним про спільне протиправне заволодіння майном н\л ОСОБА_20 В цей же день ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_20, якому ОСОБА_3 представився співробітником СБУ, тобто самовільно присвоїв владні повноваження.

4. 01 березня 2013 р. приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, повторно, вступивши в попередню змову з н\л ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в районі б. №5 на кварталі Молодіжний м. Лисичанська, побачили потерпілу ОСОБА_14. ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_14, товкнув останню руками, від чого ОСОБА_14 впала, а ОСОБА_1 відкрито викрав сумку останньої вартістю 288 грн., в якій знаходились гаманець, вартістю 108 грн., парфумна вода, вартістю 148 грн., губна помада, вартістю 9 грн., 2 шт. губні помади, вартістю 14 грн. кожна на суму 28 грн., гроші в сумі 65 грн., 2 пачки морозива по ціні 5 грн. кожне на суму 10 грн., 0,5 кг печива, вартістю 15 грн., пачка сигарет, вартістю 10 грн., заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 681 грн.

5. 16.03.2013 р. близько 14 годині, ОСОБА_1, повторно, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_3, н\л ОСОБА_2, які також діяли повторно, та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, на автомобілі ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, вивезли н\л ОСОБА_9 на відкриту ділянку місцевості, розташовану в районі р. С. Донець м. Лисичанська, де стали разом з ОСОБА_1 вимагати передати гроші в сумі 3000 грн., при цьому погрожуючи насильством відносно нього - спричиненням тілесних ушкоджень. Оскільки потерпілий ОСОБА_9 відмовлявся виплачувати гроші, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, зв'язав потерпілому руки клейкою стрічкою та наніс декілька ударів предметом, схожим на дерев'яну биту в область ніг, спини, голови та по пальцям рук ОСОБА_9, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження в вигляді забоїв та саден спини, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_9 погодився виплатити гроші в сумі 3000 грн. ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та невстановленою в ході слідства особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на автомобілі ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, повезли н\л ОСОБА_9 до дому за адресою: АДРЕСА_5, по дорозі примусили написати розписку про неіснуючий борг перед ОСОБА_2 на суму 3000 грн.

6. 21.03.2013 р. приблизно о 21 год. 30 хвилин, ОСОБА_3, вступивши в попередню змову з н\л\ми ОСОБА_2 та ОСОБА_4, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 під його керуванням, приїхали у м. Рубіжне Луганської області, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на місцевості, розташованій між б. №2 по вул. 30 років Перемоги та б. №73 б по вул. Визволітелів в м. Рубіжне побачили ОСОБА_22 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_22 удар дерев'яною битою по голові, від чого остання впала на землю, ОСОБА_2 наніс ще не менш одного удару в область голови потерпілої, після чого ОСОБА_4 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_22, вартістю 180 грн., в якій знаходилися: жіночий гаманець, вартістю 63 грн., гроші в сумі 2 грн. Після чого, ОСОБА_3 зустрів на автомобілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, де ті передали викрадене майно ОСОБА_3, який розпорядився майном на свій розсуд.

В результаті потерпілій ОСОБА_22 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 245 грн. та спричинені тілесні ушкодження в вигляді: підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальної гематоми праворуч, забою головного мозку 2-3 ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноідального крововиливу, які в своїй сукупності склали тяжку ЗЧМТ, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; синця в правій лопаточній області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, саден поперекової області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

7. 24.03.2013 р. приблизно о 20 год. ОСОБА_1, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_3, н\л ОСОБА_2 та н\л ОСОБА_4, які раніше скоїли розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, приїхали у м. Луганськ, де ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вийшли із автомобіля в районі готельного комплексу „Дружба" по вул. П.Сороки, 16а, направились на вул. Московську м. Луганська, з метою знайти особу, в відношенні якої вчинити злочин. У той же день, приблизно о 20-30 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_4, біля б. №3 по вул. Московській м. Луганська, побачили ОСОБА_23. Діючи за попередньою змовою, н\л ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_23 удар гумовим молотком по голові, від чого остання впала на землю. ОСОБА_2 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої, після чого ОСОБА_4 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_23, вартістю 130 грн., в якій знаходився мобільний телефон „Самсунг С250", вартістю 80 грн., гаманець, вартістю 70 грн., окуляри, вартістю 100 грн. та гроші в сумі 150 грн. Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 зустріли на автомобілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, де ті передали викрадене майно ОСОБА_1, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_23 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 530 грн. та спричинені тілесні ушкодження, в вигляді перелому нижньої щелепи в області 35 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин коловушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, необхідного для повного одужання.

8. 28.03.2013 р. приблизно о 20 год. 15 хвилин, ОСОБА_1, раніше вчинивший розбій, вступивши в попередню змову з н\ми ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які раніше також вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, знаходячись біля будинку №35, розташованому на кварталі Жовтневої революції в м. Лисичанську, побачили ОСОБА_10 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 наніс потерпілий ОСОБА_10 удар предметом, схожим на дерев'яну биту по голові, після чого, ОСОБА_4, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_10, яка внаслідок зносу не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходились: мобільний телефон „LG KF 300", вартістю 250 грн. та гроші в сумі 400 грн. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_1, якому передали викрадене майно та останній розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_10 завдана матеріальна шкода на загальну суму 650 грн., спричинені тілесні ушкодження в вигляді: ЗЧМТ, набряку м'яких тканин, саден, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, посттравматичного розриву правої барабанної перетинки, підгострії субдуральної гематоми зліва, лінійного переламу зліва в області скроневої частини черепу з переходом на пірамідку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.

9. 30.03.2013 р. приблизно о 19 год. ОСОБА_1, вступивши в попередню змову з н\л\ми ОСОБА_2 та ОСОБА_4, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, знаходились біля б. №24, розташованому на кв. Ленінського комсомолу в м. Лисичанську, побачили потерпілу ОСОБА_11, яка йшла попереду. ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, схопив потерпілу ОСОБА_11 ззаду за капюшон куртки, поваливши на землю, після чого, наніс їй не менше 4 ударів ногами в область голови, спричинивши ОСОБА_11 тілесні ушкодження в вигляді забиття правого ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми, підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_4 відкрито заволодів сумкою ОСОБА_11, вартістю 136 грн., в якій знаходились: гроші в сумі 12 грн., пляшка мінеральної воді, вартістю 5 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 153 грн. Після скоєння злочину, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передали майно ОСОБА_1, який розпорядився ним на свій розсуд.

10. 30.03.2013 р. приблизно о 19 год 30 хвилин, ОСОБА_1, раніше вчинивши розбій, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_3, н\л ОСОБА_2 та н\л ОСОБА_4, які раніше вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіти чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, приїхали на мікрорайон РТІ м. Лисичанська, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4, знаходячись біля б. 13, розташованому на кварталі 40 років Перемоги в м. Лисичанську, побачили потерпілу ОСОБА_12 Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_12 два удари предметом, схожим на дерев'яну биту по голові та удар по тілу, після чого ОСОБА_4 відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_12, яка внаслідок зносу, не представляє матеріальної цінності, в якій знаходились гроші в сумі 180 грн. Після чого ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3 зустріли на автомобілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, де ті передали викрадене майно ОСОБА_1, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_12 була завдана матеріальна шкода на суму 180 грн. та спричинені тілесні ушкодження в вигляді синця лівої половини грудної клітини, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

11. 31.03.2013 р. приблизно о 18 год., ОСОБА_1, раніше вчинивши розбій, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_3, н\л\ми ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які раніш також вчинили розбій, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, на автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням ОСОБА_3, разом приїхали в район вул. Красної м. Лисичанська, де побачили ОСОБА_13, яка йшла по вулиці в сторону вул. Філонова м. Лисичанська. Діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пройшли за ОСОБА_13 до двору будинку №67 по вул. Філонова, де ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_13 два удари предметом, схожим на дерев'яну биту по голові та удар по правій руці, після чого відкрито заволодів сумкою потерпілої, вартістю 30 грн., в якій знаходились жіночий гаманець, вартістю 252 грн.. шкіряна ключниця, вартістю 72 грн. та гроші в сумі 2520 грн. Після чого ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3 зустріли на автомобілі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, де ті передали викрадене майно ОСОБА_1, який розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_13 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 2874 грн. та спричинено тілесні ушкодження в вигляді: забитої рани волосистої частини голови, підшкірної гематоми верхньої губи, ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відносяться на до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; саден правого колінного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. закритого перелому; діафізу лівої ліктьової кістки, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Епізод №1.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №1 визнав, суду пояснив, що 15.02.2013 р. він дізнався від ОСОБА_20, що той винен 7000 грн. якимось людям за те, що він розповсюджує наркотичні засоби. Він став тиснуть на потерпілого, казав, що це питання можна вирішити, але потрібно дати гроші, сказав, що можна вирішити за 3000 грн., на що ОСОБА_20 погодився. ОСОБА_20 біля магазину «Бегемот» передав йому 1000 грн., через 2-3 дні в технікумі ще 500 грн. ОСОБА_20 спитав, чи вирішено це питання, на що він відповів, що вирішено.

Він відразу обманув ОСОБА_20, казав, що це питання можна вирішити за 3000 грн., на що потерпілий погодився, при цьому не цікавився, яким чином він буде це вирішувати.

Гроші потратив за власним розсудом.

Було так, як зазначено в обвинуваченні, вину визнає.

Епізод №2.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №2 визнав, суду пояснив, що на початку березня 2013 р. він розмовляв зі ОСОБА_3, який спитав в нього, чи не знає він когось, хто займається наркотиками, такого, кого можна обманути. Він сказав, що знає - ОСОБА_20. Наступного дня вони зустрілись зі ОСОБА_3, він подзвонив ОСОБА_20, попросив приїхати до лікарського містечка. При зустрічі, він став казати ОСОБА_20, що є люди, які знають, чим він займається, хочуть поговорити з його батьками. Сказав, що він винен 800 грн. за мовчання. ОСОБА_20 погодився, але сказав, що йому потрібен час, щоб знайти гроші. ОСОБА_3 сказав, що гроші потрібні відразу. ОСОБА_20 сказав, що знайде, але щоб це було в останній раз. Приїхавши на РТІ приблизно через годину, у дворах ОСОБА_20 віддав 800 грн., сказав, що грошей більш немає. Частину грошей він віддав ОСОБА_3.

Щоб ОСОБА_3 представлявся співробітником СБУ, він такого не чув. ОСОБА_3 оказував тиск на ОСОБА_20 словами, казав, щоб ОСОБА_20 віддав гроші за мовчання.

Він (ОСОБА_1) казав, що краще ОСОБА_20 їм віддасть гроші за мовчання, ОСОБА_3 при цьому знаходився поряд з ним, інакше про те, що він займався наркотиками, дізнаються його батьки, будуть платити ще більше. В процесі включився ОСОБА_3, також допомагав переконати, що ОСОБА_20 повинен їм гроші.

Згоден з обвинуваченням за цим епізодом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №2 визнав, суду пояснив, що дійсно це була його ініціатива, щоб обманути потерпілого. ОСОБА_1 був посередником. Те, що ОСОБА_1, вже обманув потерпілого ОСОБА_20, він не знав. Коли вони зустрілись з ОСОБА_20, ОСОБА_1 почав, він (ОСОБА_3) став оказувати тиск на потерпілого. Він представився працівником СБУ, але ОСОБА_1 цього не чув, оскільки він відводив ОСОБА_20 в сторону. Він казав, що знає, що потерпілий торгує наркотиками, казав, що якщо той не дасть грошей, то його арештують. Коли в нього задзвонив телефон, він казав, що це дзвонить його керівництво, що зараз будуть його арештовувати. Вони сказали ОСОБА_20 передати 100 доларів США, що ставило 800 грн. Вважає, що ОСОБА_20 сприймав його слова реально. Приблизно через годину, може трохи більше, ОСОБА_20 передав гроші, які вони поділили пополам.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №3 визнав, суду пояснив, що дійсно представлявся працівником СБУ потерпілому ОСОБА_20, тиснув на нього, погрожував арештом, щоб потерпілий передав їм гроші.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 за вказаними епізодами також підтверджується також наступними доказами.

Поясненнями свідка ОСОБА_25, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 навчались разом з її онуком ОСОБА_20 в технікумі. Потерпілий ОСОБА_20 на даний час мешкає в м. Москві, повертатись до м. Лисичанська не збирається.

Перед 8 березням, її донька (мати ОСОБА_20) вислала їй гроші. Через деякий час вона виявила, що не дістає 800 грн., спитала ОСОБА_20, який мешкав разом з нею, про гроші, але той нічого не відповів. Вона подзвонила доньці в Москву, якій онук розповів про ситуацію, тоді вони знайшли адвоката, звернулись до міліції. Потім онук розповів їй, що йому запропонували продавати «травку», він відмовився. Тоді йому сказали, що необхідно заплатити 7000 грн. Онук називав прізвища - ОСОБА_1, ОСОБА_2. Потерпілому казали, що він повинен негайно віддати гроші. Він їх боявся, віддав 3000 грн. - 1500 грн. взяв у батька, якому сказав, що подрався, тому потрібні гроші, продав телефон, в неї взяв 800 грн.

Онуку часто дзвонили по телефону, представлялись працівниками міліції - це був ОСОБА_3, який казав, «давайте гроші, ми закроєм справу», постійно чергували біля будинку, приходили до дому, питали, де знаходиться ОСОБА_20. Одного разу прийшли всі троє - вона бачила це через «глазок». За порадами слідчого вона казала, що ОСОБА_20 немає, що він знаходиться в лікарні. ОСОБА_3 показував посвідчення працівника міліції.

ОСОБА_20 ховався від них, приблизно місяць не ходив до технікуму, боявся їх.

Також ОСОБА_20 розповідав, що одного разу його викликав ОСОБА_1 к магазину «Арт Центр», там його посадили в автомобіль, де було 3 чоловіків, довезли до міста після чого випустили.

Протоколом впізнання, під час якого ОСОБА_20 впізнав на фото ОСОБА_3, як хлопця, який представився ОСОБА_3, співробітником СБУ. Т.3, а.с.189-192.

Епізод № 4.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №4 визнав, суду пояснив, що 01.03.2013 р. в 20 годин він приїхав на РТІ, созвонився з ОСОБА_2, який запросив його в гості. Він вийшов на зупинці «7 днів», де його вже чекали ОСОБА_2 та ОСОБА_4, пішли гуляти. Коли йшли з ОСОБА_2 по вулиці, побачили жінку. Все сталось спонтанно. ОСОБА_2 штовхнув жінку вперед, вона впала, він (ОСОБА_1) вихватив сумку, вони побігли у двори. Їх догнав ОСОБА_4. Коли вони пробігли через квартал, забігли в під'їзд, піднялись на поверх, де роздивились сумку, забрали гроші. Сумку викинули в сміттєпровід. Наступного дня ОСОБА_2 залишив в під'їзді потерпілій її документи.

На гроші скупились в магазині, пили пиво.

Цей злочин вони не планували.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №4 визнав, суду пояснив, що 01.03.2013 р. приблизно о 20-40 год. гуляли з ОСОБА_4, вирішили подзвонити ОСОБА_1, щоб він приїхав, зустріли того на зупинці «7 днів» на РТІ, після чого пішли на квартал Молодіжний, де побачили потерпілу. Він підбіг до потерпілої, товкнув її, вона впала. З ОСОБА_4 побігли у двір. ОСОБА_1 забрав сумку, догнав їх. Вони забігли в один з будинків, де оглянули зміст сумки. В сумці було майно, зазначене в обвинувальному акті. Гроші вони забрали, все інше викинули в під'їзді. В сумці були також документи потерпілої, які наступного дня вони з ОСОБА_4 повернули - за адресою (глянули в паспорті), де мешкала потерпіла, між поверхами залишили на підвіконнику. На гроші купили сигарети та пиво.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 за епізодом №4 підтверджується наступними доказами.

Поясненнями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що він с ОСОБА_2 та ОСОБА_1 гуляли на РТІ, на кварталі Молодіжний. ОСОБА_2 розмовляв з ОСОБА_1, він чув їх розмову. ОСОБА_1 казав, що йому потрібні гроші, пропонував відібрати у кого-небудь якесь майно. ОСОБА_2 підтримав ОСОБА_1. Він сказав, що він подивиться, як все вийде. ОСОБА_1 сказав, що легше за все забрати майно у жінки або чоловіка, які слабше за них. Вони стали ходити, ОСОБА_1 вказав на жінку. ОСОБА_2 не міг підійти ограбити, боявся. Біля б. №1 кв. Молодіжний побачили жінку з сумкою, які пройшла мимо них. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли за нею. ОСОБА_2 товкнув її, щоб вона впала. Жінка впала на бік, ОСОБА_1 вирвав в неї сумку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побігли у двір будинку, він побіг за ними. Забіжавши в під'їзд, вони стали оглядати сумку, в якому був гаманець із 100 грн., книга. Більшу частину грошей забрав собі ОСОБА_1, дав ОСОБА_2 невелику кількість грошей. Йому грошей не давали. На гроші придбали спиртне, яке вживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Речі з сумки викинули в трубопровід, книгу та гаманець поклали на 9 поверсі під сходовою клітиною. В сумці був паспорт жінки, пластикові картки. Вони пішли за адресою жінки, в під'їзді на підвіконнику між поверхами залишили паспорт.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що 01.03.2013 р. в м. Лисичанську на кв. Молодіжний йшла з роботи десь о 21 годині. Коли вона проходила мимо гуртожитку, вона побачила 2 хлопців, які щось чекали, а потім пішли за нею. Метрів за 100 від будинку, на неї напали 2 хлопців, які відібрали сумку. Один з хлопців товкнув її долонею в спину, вона упала, сумку долонею прижала, другий - вирвав сумку, в якій були документи, гаманець з грошима до 100 грн., косметичка, книга.

Їй повернули документи, сумку, косметичку, гаманець.

Покарання на розсуд суду.

Слідчим експериментом від 18.04.2013 р. за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, під час якого ОСОБА_4 вказав на місце біля б. №2 кв. Молодіжний, де ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приблизно в січні 2013 р. догнали потерпілу, ОСОБА_2 товкнув жінку, від чого вона впала, ОСОБА_1 схопив сумку, після чого всі втекли в бік б.№9 кв. Молодіжний. В будинку ОСОБА_4 вказав на зламаний сміттєпровід, куди вони, після огляду сумки, викинули сумку з речами потерпілої. Картки та паспорт віднесли за місцем проживання потерпілої. При огляді шахти сміттєпроводу було виявлено сумку з пакетом з відрізками тканин, флакон з рідиною, губні помади, гаманець червоного кольору тощо. Т.1, а.с. 225-239.

Протоколом огляду місця події від 01.03.2013 р. з фототаблицею, в ході якого було оглянуто галявину біля пішохідної доріжки. Т.2, а.с. 158-160.

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 13.05.2013 р. з фототаблицею, в ході якого ОСОБА_14 впізнала сумку за №2 світло-коричневого кольору, яку було вилучено під час слідчого експерименту з ОСОБА_4 Т.3, а.с.129-131.

Висновком товарознавчої експертизи від 16.05.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якої вартість сумки становить 288 грн., гаманця - 108 грн., парфумної води - 148 грн., губних помад - по 9 та 14 грн., всього на 581 грн., зазначені речі визнані речовими доказами. Т.3, а.с.140-147,149.

Епізод №5.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №5 визнав частково, суду пояснив, що 16.03.2016 р. він созвонився зі ОСОБА_3, який запропонував проїхати на РТІ. Вони приїхали до зупинки, де знаходились ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4. ОСОБА_4 пішов до дому. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 сіли в машину. Вони поїхали в сторону м. Лисичанська, до р. Сіверський Донець, на поляну. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 вийшли з машини, стали розмовляти, але про що, він не чув. Все було спокійно, ніхто ОСОБА_9 не зв'язував, ударів не наносив. Коли ОСОБА_9 та ОСОБА_3 поговорили, вони сіли в автомобіль та поїхали до міста. Біля магазину «Лакомка» вони зупинились, де ОСОБА_9 під диктовку ОСОБА_3 написав розписку на ім'я ОСОБА_2. ОСОБА_2 питав, чому розписка на його ім'я, на що ОСОБА_3 відповів: «яка тобі різниця, забереш гроші та принесеш». За цією розпискою ОСОБА_9 повинен був принести 3000 грн. ОСОБА_9 сказав їхати до нього до дому, що гроші будуть. Коли приїхали, ОСОБА_9 вийшов, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_2 йти з ним. Пізніше йому стало відомо, що мати ОСОБА_9 стала кричати, пішла в міліцію.

Він знав, що ОСОБА_9 вивозили до лісу, щоб вимагати в нього гроші за те, що той торгує наркотиками. Якщо б сплатив гроші - вони від нього відстали. Для цього було написано розписку. Тобто гроші вимагали за мовчання.

У ОСОБА_2 дій ніяких за цим епізодом не було, ОСОБА_2 нічого не вимагав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №5 визнав частково, оскільки вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст.. 190 КК України, суду пояснив, що він попросив ОСОБА_2 організувати йому зустріч в ОСОБА_9, так як хотів повторити з потерпілим такі ж дії, як з ОСОБА_20, оскільки ті мали відношення до торгівлі наркотиками, до того були молодше нього. Він під'їхав до зупинки, де стояли ОСОБА_9 та ОСОБА_2, які сіли в автомобіль. З ними також був ОСОБА_1. Вони приїхали до лісосмуги, де він з ОСОБА_9 вийшли з машини та відійшли десь на 70 метрів. Він сказав, що знає, що ОСОБА_9 торгує наркотиками, став вимагати з нього гроші. Він казав, що знає, що ОСОБА_9 торгує наркотиками, щоб він нікому не розказав, потрібні гроші, при цьому погрожував потерпілому кримінальною відповідальністю. ОСОБА_9 сказав, що гроші є, але віддати їх не може, оскільки гроші в матері. Тоді в нього виникла ідея написати розписку. Він заставив ОСОБА_9 написати розписку на ім'я ОСОБА_2. Зміст розписки диктував він, яку потерпілий переписував 3 рази. Спочатку йшла мова про 7000 грн., ОСОБА_9 сказав, що таку суму не може сплатити, домовились частинами, написав розписку на 3000 грн. 7000 грн. - це гроші за мовчання, за те, що ОСОБА_9 торгує наркотиками, а він, як працівник СБУ, не буде притягати його до кримінальної відповідальності.

До лісосмуги потерпілого привезли для залякування, так як він вимагав гроші, але ОСОБА_9 ніхто не бив.

Коли вони повернулись, він попросив ОСОБА_2 піти з ОСОБА_9, забрати гроші. ОСОБА_9 зайшов у двір, ОСОБА_2 залишився, він з ОСОБА_1 уїхали. Через хвилин 15 зателефонував ОСОБА_2, сказав, що гроші не забрав, що мама ОСОБА_9 йде до міліції.

Зазначений епізод скоєний разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 знаходився разом з ними, але нічого про їх умисел не знав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №5 не визнав, суду пояснив, що 16.03.2013 р. приблизно в 14 год. йому подзвонив ОСОБА_3, попросив призначити йому зустріч з ОСОБА_9. Коли він з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 стояли на зупинці, на автомобілі ВАЗ 21099 під'їхали ОСОБА_3 та ОСОБА_1. ОСОБА_4 пішов до дому. Він з ОСОБА_9 сіли в машину, поїхали в сторону м. Лисичанська, заїхали до лісової частини, де вийшли з машини. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 відійшли в сторону, він з ОСОБА_1 залишились біля машини. Про що розмовляли ОСОБА_3 з ОСОБА_9, він не чув. Щоб хтось потерпілого бив, зв'язував, він не бачив. Потім вони всі сіли в автомобіль, повернулись до міста, де зупинились біля магазина «Октава», звідки ОСОБА_3 або ОСОБА_1 принесли папір та ручку. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_9 писати розписку, що ОСОБА_9 позичав в нього гроші. Він питав, чому розписка на його ім'я, на що ОСОБА_3 відповів, що так треба. Розписку ОСОБА_9 писав спокійно під диктовку ОСОБА_3. Він сам в подробиці розписки не вдавався. ОСОБА_9 сказав їхати до нього. Приїхавши, ОСОБА_3 наказав йому йти разом з ОСОБА_9 до дому. ОСОБА_9 зайшов до будинку, він став чекати його. ОСОБА_9 вийшов з мамою, та стала кричати, сказала, що вони йдуть до міліції. Він с початку йшов разом з ними, потім втік.

В ОСОБА_9 він гроші не вимагав, тілесні ушкодження не причиняв, не погрожував.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за епізодом №5 підтверджується наступними доказами.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що ці події відбулись приблизно перед 8 березням два чи три роки тому. Не заперечує, що це сталось 13.03.2013 р. Він намагався знайти роботу, питав про це інших осіб. ОСОБА_1 сказав, що є робота, що подзвонить йому. Через день чи два дні він подзвонив, сказав підійти на РТІ на зупинку. Під'їхав автомобіль 21099 сірого кольору. ОСОБА_1 сказав, що це свої хлопці, допоможуть знайти роботу. На зупинку підійшов ОСОБА_2, сказав, щоб він сів в машину. За кермом знаходився ОСОБА_3, який запропонував йому продавати наркотики, від чого він відмовився. Тоді вони поїхали в ліс (як їхати до м. Сєвєродонецька), заїхали в посадку. Коли він вийшов з машини, ОСОБА_1 зв'язав йому руки скотчем, взяв з багажника биту. Вони стали вимагати з нього гроші, точно вже не пам'ятає яку суму, про це вказано в справі. Він казав, що в нього немає грошей, на що став отримувати від ОСОБА_1 удари битою по спині, ногам, рукам, плечам. Вважає, що було десь 30 ударів. Коли ОСОБА_1 бив його, ОСОБА_2 стояв рядом, ОСОБА_3 питав, чи надумав він, де візьме гроші. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по черзі говорили йому, що він повинен їм гроші. Також казали, що в машині є лопата, що буде сам копати собі яму.

Він сказав, що візьме гроші в батьків. Вони домовились, що його відвезуть до дому, ОСОБА_2 піде з ним, візьме в матері гроші. ОСОБА_1 зняв з нього скотч. По дорозі, в автомобілі, він написав розписку, що позичив гроші або 3, або 7 тис. грн.., оскільки йому погрожували, що знов вивезуть в ліс.

Коли він з розпискою прийшов до дому, розказав матері про ситуацію, спитав щодо грошей, але мама відвела його до міліції, де написали заяву. Коли йшли до міліції, ОСОБА_2 деякий час йшов разом з ними, казав, щоб повернули гроші, погрожував, що спалять будинок, але потім убіг. Погрозу, що спалять будинок, він сприймав реально.

Як він зрозумів, обвинувачені розраховували, що він буде на них працювати, продавати наркотики, але оскільки він відмовився, стали казати, що він їх підставив. Також говорили йому, щоб він позичив гроші у друзів, батьків.

Він реально сприйняв погрози, побоювався за своє життя та здоров'є.

В лісу та автомобілі обвинувачені були дуже наполегливі з приводу грошей, говорили, що йому буде погано, що поб'ють, відвезуть в ліс. Якщо втече, все одно знайдуть - це погрожували ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_2, казав, що він все одно повинен віддати гроші.

Наполягає на своїх поясненнях, він перелякався, коли знаходився в лісі, його дійсно били битою, розписку написав, так як було страшно, що повернуться в ліс, в нього було потрясіння.

Покарання суворе, цивільний позов підтримує.

Розпискою, відповідно до якої ОСОБА_9 позичив у ОСОБА_2 три тисячі грн.. 13.02.2013 р., зобов'язується повернути 14.03.2013 р., яка визнана речовим доказом Т.2, а.с. 55,56.

Судово-медичною експертизою №173 від 19.40.2013 р., відповідно до якої у ОСОБА_9 встановлено забій та садна спини, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, утворились від взаємодії з твердим предметом, яким міг бути предмет, схожий на дерев'яну биту. Т.2, А.С.110.

Протоколом впізнання, під час якого ОСОБА_9 впізнав за фото ОСОБА_3 як хлопця, який керував автомобілем ВАЗ 21099, погрожував йому фізичною розправою, вимагав гроші. Т.3, а.с.185-188.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 15.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_20 та ОСОБА_9; 16.03.2013 р. - з ОСОБА_9, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_1 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Епізод №6.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №6 не визнав, суду пояснив, що дійсно керував автомобілем ВАЗ 21099 д.н. НОМЕР_1. 21 березня йому зателефонував ОСОБА_2, який попросив поїхати до м. Рубіжне. ОСОБА_2 не пояснював йому, навіщо їхати, він віз їх як таксист. Приїхавши до Рубіжного, вони зупинились біля готелю, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли. Він сказав, що поїде на автовокзал випити кави, щоб вони подзвонили, коли звільняться. Приблизно через півгодини, вони йому подзвонили. Він забрав їх, вони сіли на заднє сидіння, побачив, що в них був пакет. Коли повертались, на мосту зупинились, ОСОБА_2 або ОСОБА_4 виходили з машини, щось викидали. За цю поїздку він взяв з них 120 або 150 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №6 визнав частково, суду пояснив, що 21.03.2013 р. приблизно в 21-30 год. подзвонив ОСОБА_3, попросив відвезти його та ОСОБА_4 в м. Рубіжне. В Рубіжному вони з ОСОБА_4 вийшли з машини, пішли у двори, де побачили раніше не знайому ОСОБА_22, на яку вони напали. Він вдарив потерпілу битою по голові, вона впала. ОСОБА_4 забрав сумку. Подзвонили ОСОБА_3, який відвіз їх в Лисичанськ. По приїзду на РТІ оглянули сумку, грошей не знайшли, сумку викинули на РТІ у дворах.

Цей епізод скоїли разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 просто відвіз їх, був не в курсі їх планів. Мета приїзду - скоїти розбійний напад.

В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у скоєнні правопорушень визнав повністю, зазначив, що на даний час вже багато не пам'ятає, нервує те переживає.

Винуватість за епізодом №6 ОСОБА_4 визнав, пояснивши, що він та ОСОБА_2 знаходились на РТІ м. Лисичанська. ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_3, попрохав приїхати до центру міста. Після його дзвінка, вони пішли до дому ОСОБА_2, де взяли биту. Приїхали до центру, де зустріли ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 21099. Він (ОСОБА_3) був один. Вони сіли на заднє сидіння, поїхали до м. Рубіжне. Приїхавши, вони з ОСОБА_2 вийшли з автомобіля, щоб скоїти правопорушення. Вони ходили по вулицях десь 2 години, бита була в пакеті чорного кольору. Побачили потерпілу з подругою. Потім дівчина залишилась одна. ОСОБА_2 підбіг до неї ззаду, вдарив її по голові битою, він (ОСОБА_4) схопив сумку. Потім в сумці вони знайшли гаманець, в якому знаходилось 4 грн. 50 коп.

Поїхати до м. Рубіжне запропонував ОСОБА_3, щоб скоїти злочин, на що він погодився. При цьому ОСОБА_3 не лякав, не вмовляв його. Ролі не розподіляли, вони вже знали, що ОСОБА_2 б'є, він - забирає. ОСОБА_3 відвозив їх та привозив до м. Лисичанську після скоєння правопорушення. Куди необхідно їхати вирішував ОСОБА_3.

ОСОБА_2 наніс потерпілій більш одного удару, але скільки вже не пам'ятає. Потерпіла після удару упала, залишилась на місці. Після того, як забрали сумку, подзвонили ОСОБА_3, щоб він їх забрав. ОСОБА_3 під'їхав, вони сіли до автомобілю, ОСОБА_2 став оглядати сумку. Говорили вголос про те, що є в сумці. Потім сумку та речі ОСОБА_3 викинув за містом в районі р. Сіверський Донець.

Також винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за даним епізодом підтверджується наступними доказами.

Протоколом огляду місця події від 22.03.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто місцевість поблизу магазину «Наше місто», розташованого в торці б. 73Б по вул.. Визволителів. Т.4, а.с.90-92.

Висновком судово-медичного експерта №166 від 24.05.2013 р., відповідно до якого в ОСОБА_22 спричинені тілесні ушкодження в вигляді: підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальної гематоми праворуч, забою головного мозку 2-3 ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноідального крововиливу, які в своїй сукупності склали тяжку ЗЧМТ, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; синця в правій лопаточній області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, саден поперекової області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Т.4, А.С. 161-163.

Висновком товарознавчої експертизи від 29.05.2013 р., згідно до якої вартість сумку жіночої становить 180 грн., гаманця - 63 грн., всього на 243 грн.

З протоколу слідчого експерименту від 29.05.2013 р. за участю ОСОБА_3 з фототаблицею, вбачається, що ОСОБА_3 зазначав, що приблизно в березні 2013 р. відвозив ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до м. Рубіжне. При цьому він розумів, що вони збираються здійснити грабіж. Це було в вечірній час, висадив хлопців біля готелю Радянський», сам поїхав пити каву, чекав дзвінка. У ОСОБА_2 з собою була дерев'яна бита в чорному пакеті. Приблизно хвилин через 15-20 йому подзвонив або ОСОБА_4, або ОСОБА_2, повідомили, де їх потрібно забрати. Хлопці сіли в машину, у ОСОБА_4 в руках був чорний пакет, в якому, як він зрозумів, знаходилась викрадена жіноча сумка. ОСОБА_2 сказав йому їхати до Лисичанська. Коли проїжджали міст через р. Сіверський Донець, ОСОБА_2 з моста викинув пакет з вкраденою жіночою сумкою. Також ОСОБА_3 показував на місцевості вищезазначене. Т.4, а.с.181-186.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3, та при огляду відомостей за 21.03.2013 р. з 22:28:07 год. є з'єднання, в тому числі з телефоном ОСОБА_4 у м. Рубіжне з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.3-20.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 21.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_4 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Епізод №7.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №7 не визнав, суду пояснив, що 24.03.2013 р. йому подзвонив ОСОБА_2 або ОСОБА_4, спитали скільки стоїть поїздка до Луганська, сказали, щоб він забрав їх на РТІ. В Луганськ він також вирішив взяти ОСОБА_1. Коли приїхали до Луганська, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли біля готелю «Дружба». Домовились, що вони подзвонять, коли їх необхідно забрати. Приблизно через півгодини ОСОБА_2 подзвонив, він під'їхав, забрав їх. Більше йому нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №7 не визнав, суду пояснив, що 24.03.2013 р. він созвонився зі ОСОБА_3, дізнався, що він їде до Луганська з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яких він віз в якості таксиста, також вирішив поїхати з ними за компанію. Навіщо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їхали до Луганська, не знає. На РТІ вони забрали ОСОБА_4 та ОСОБА_2, приїхали до м. Луганська, там, де готель «Дружба». ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вийшли з машини. Хвилин через 30 вони подзвонили, він зі ОСОБА_3 зустріли їх, вони сіли на заднє сидіння, сказали їхати до Лисичанська. ОСОБА_3 відвіз їх на РТІ.

Що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 робили в Луганську, він не цікавився.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №7 визнав частково, суду пояснив, що 24.03.2013 р. він з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приїхали до м. Луганськ. Він з ОСОБА_4 вийшли з автомобіля біля готелю «Дружба», пішли у двори. З собою у них був гумовий молоток для роботи з плиткою. Побачивши раніш не знайому потерпілу, він спитав у ОСОБА_4: «нападаємо?», після чого вдарив потерпілу 2 рази молотком по голові, потерпіла впала на землю. ОСОБА_4 забрав в неї сумку. Вони подзвонили ОСОБА_3, зустрілись на дорозі, сіли в автомобіль, поїхали до Лисичанська.

Вони їхали з ОСОБА_4 до Луганська з метою скоїти розбійний напад. ОСОБА_3 був за кермом, ОСОБА_1 також був в машині, вони нічого не бачили, він їм нічого не розповідав. ОСОБА_3 він пояснив, що хоче погуляти по Луганську. Погуляти по Луганську не вдалось, скоїли напад, поїхали до Лисичанська.

Коли приїхали на РТІ м. Лисичанська, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уїхали, він заплатив ОСОБА_3 100 грн. З ОСОБА_4 вони стали дивиться сумку, де знайшли гроші та телефон. Телефон вони тут же розбили, гроші поділили, сумку викинули біля школи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість за епізодом №7 визнав, суду пояснив, що приїхали з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до м. Луганськ. За кермом знаходився ОСОБА_3. Коли приїхали, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, зупиниться напроти готелю «Дружба». ОСОБА_1 сказав, що як вони зроблять діло, щоб подзвонили йому, вони їх заберуть. Діло - це грабіж.

Він та ОСОБА_2 вийшли з автомобілю, пішли шукати жертву. Ходили десь годину. Напроти готелю «Дружба» є дев'ятиповерхові будинки. Там йшла жінка, вони пішли за нею. Діждались, коли вона вийде з магазину, догнали її. ОСОБА_2 ударив жінку битою, яка була в пакеті, по голові, жінка впала, він (ОСОБА_4) став забирати сумку, жінка не віддавала, тоді ОСОБА_2 наніс ще удар битою, він схопив сумку, вони стали убігати. ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_1, сказав, щоб він забрав їх на трасі, де висадили. Вони сіли в машину на заднє сидіння. Він передав сумку ОСОБА_1, який став оглядати її. В сумці знайшли 150 грн., мобільний телефон «Самсунг» або «Нокиа», косметичку. По дорозі, за межами м. Луганська, в посадці, ОСОБА_1 викинув сумку разом з телефоном. Їх з ОСОБА_2 відвезли на РТІ. Гроші взяв собі ОСОБА_1, їм грошей не дали.

Перед поїздкою до Луганська, вони з ОСОБА_2 чекали на виїзді з м. Лисичанська. У ОСОБА_2 була бита, яку той взяв для злочину. Він (ОСОБА_4) знав, що вони їдуть когось ограбити.

Про те, що вони їдуть в м. Луганськ для злочину, сказав або ОСОБА_1, або ОСОБА_2. Вважає, що ОСОБА_3 знав, за чим вони їдуть до м. Луганськ, про це всі знали. Те, що відбувалось в м. Луганськ, нікого не дивувало, все приймали це як належне.

Протоколом огляду місця події від 26.03.2013 р. з фототаблицею та схемою, відповідно до якого було оглянуто асфальтовану ділянку місцевості, яка знаходиться в 70 м від кіска «Водомір» м. Луганська. Т.5, а.с.163-164.

Висновком судово-медичного експерта №844 від 15.05.2013 р., відповідно до якого в ОСОБА_23 були встановлені тілесні ушкодження, в вигляді перелому нижньої щелепи в області 35 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин околоушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, необхідного для повного одужання, які утворитись від дії тупого твердого предмета. Т.5, а.с.179-180.

Протоколом слідчого експерименту від 27.05.2013 р. за участю ОСОБА_4, з фото таблицею, відповідно до якого ОСОБА_4 у м. Луганську показував, де його разом з напарником висадив водій, вказував напрямок, куди вони направились, місце нападу на жінку. Також показав яким чином було нанесено удар потерпілій по голові, після чого потерпіла впала, що потерпілій було нанесено ще один удар, після чого він забрав сумку, вони втекли, вказав місце, де його забрав автомобіль. Т.5, а.с. 188-197.

Висновком товарознавчої експертизи від 26.06.2013 р., відповідно до якого вартість мобільного телефону «Самсунг» модель «SGH-с250» становить 80 грн. Т.5, а.с.215-217.

Довідкою, відповідно до якої вартість станом на березень 2013 р. становить: сумки жіночої з тканини - 130 грн., гаманця із кожзама жіночого - 70 грн., окуляри для зору в пластиковій оправі - 100 грн. Т.5, а.с.220.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3, та при огляду відомостей за 24.03.2013 р. з 20:18:30 та о 20:39:40 год. є з'єднання з телефоном ОСОБА_4 у м. Луганську з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.3-20.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1, та при огляду відомостей за 24.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, після 18-43 год. з'єднання відбувається у м. Луганську (в тому числі вул.. П. Сороки) з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.77-118.

Епізод № 8.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №8 не визнав, суду пояснив, що за даним епізодом йому нічого не відомо, він його не скоював.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №8 визнав частково, суду пояснив, що 28.03.2013 р. о 20-15 год. разом з ОСОБА_4 гуляли на РТІ. В них була бита (гуляли з битою). Помітили жінку, яка йшла поперед ними, на яку вони напали, коли та підходила до під'їзду. Він наніс жінці удар битою по голові, жінка впала. ОСОБА_4 забрав сумку. Вони направились в сторону гаражів, де оглянули сумку, розбили телефон, забрали гроші. З переліком вкраденого згоден. Гроші поділили порівну. ОСОБА_1 з ними не було.

В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість за епізодом №8 визнав, суду пояснив, що цей злочин їх скоювало троє - він, ОСОБА_2 та ОСОБА_1. ОСОБА_2 подзвонив ОСОБА_1, сказав, що приїде. Після дзвінка, вони пішли до дому ОСОБА_2, де взяли биту. ОСОБА_1 вони зустріли на зупинці. ОСОБА_1 казав ОСОБА_2, що йому потрібні гроші, запропонував скоїти грабіж жінки. В районі «Нової пошти» вони побачили жінку. ОСОБА_1 сказав їм, щоб вони йшли за нею, а він буде йти за ними. Вони йшли за жінкою приблизно 10 хвилин. За ними приблизно в 15 метрах йшов ОСОБА_1. Коли жінка підійшла до будинку, вже була на сходинках перед дверми в під'їзд, ОСОБА_2 ударив жінку по голові битою, жінка впала, він забрав сумку. Вони побігли в сторону гаражів. За ними біг ОСОБА_1. Коли вони опинились в середині гаражів, він віддав сумку ОСОБА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали оглядати сумку, він дивився, щоб ніхто не йшов. В сумці виявилось 200-250 грн., телефон «ЛЖ». Вони пішли вглиб гаражів, де є кинута будівля, паркан, через який ОСОБА_1 перекинув сумку. Йому та ОСОБА_2 ОСОБА_1 дав 30-40 грн. кожному.

Він пішов на злочин, оскільки ОСОБА_1 користувався авторитетом, вони слухались його.

Після цього епізоду ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_1 викинув биту на РТІ на кришу гаражу.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що 28.03.2013 р. приблизно о 20-05 год. вона встала з маршрутки, йшла до дому. Бачила, як ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яких вона впізнала після нападу, йшли за нею. Підійшла до під'їзду, останнє, що почула - хтось сказав «перший під'їзд». Самого удару не пам'ятає, їй уявлялось, що вона зайшла в під'їзд, де її вдарили. Потім з'ясувалось, що її вдарили на сходинках біля під'їзду. Прийшла до тями десь через добу або дві.

В неї була тяжка травма, з правого вуха йшла кров, зараз на праве вухо практично не чує.

Пропала сумка, там був телефон, гаманець, в якому було 350 грн. - в неї було день народження, їй подарили подарунок, який вона не встигла глянути та 350 грн.

ОСОБА_4 перед нею вибачався, відшкодував їй 225 грн., вона його не простила, але вислухала.

Вибачення ОСОБА_2 не приймає.

Покарання на думку суду, вважає, що кожен повинен отримати, що заслужив.

Протоколом огляду місця події від 29.03.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого місцем події є дільниця вулиці біля б. 35 на кв. Жовтневої Революції м. Лисичанська. Інтерес представляє підхід до під'їзду №1, біля якого є асфальтований майданчик. До вхідної двері під'їзду №1 ведуть сходи. На момент огляду на асфальті на відстані 2.5 м від сходів до дверей під'їзду знаходиться жіноча рукавичка чорного кольору, аналогічна рукавичка - на сходах, які вилучено. На бетонному майданчику на 4-ій сходинці виявлено 8 плям бурого кольору, схожих на кров, які вилучено які визнані речовими доказами. Т.1, а.с.125-129, 140.

Висновком експерта №40 від 30.04.2013 р., відповідно до якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А. В змиві з під'їзду №1, рукавичці з правої руки знайдено кров людини, яка могла походити від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А. Цією особою могла бути ОСОБА_10 Т.1, а.с. 167-169.

Слідчим експериментом від 17.04.2013 р. з фото таблицею за участю ОСОБА_4, в ході якого ОСОБА_4 на місці пояснював щодо обставин правопорушення, показував місце нападу на потерпілу - 1 під'їзд б. 35 кв. Жовтневої революції, на сходах; місце в гаражах, де з ОСОБА_1 переглядали зміст сумки, показав місце, де ОСОБА_1 розламав та викинув мобільний телефон - ділянку проїзної частини, розміщеної на підйомі на міст другого від підйому бетонного стовпа, на правому узбіччі дороги ОСОБА_4 вказав на пластикові фрагменту телефону, було виявлено та вилучено 3 фрагменти телефону, на одному з фрагментів є текст «КF 300 РС», на другому - «КF 300 YР 1015» - які, як пояснив ОСОБА_4, частини того телефону, якій був в викраденій сумці. Також ОСОБА_4 вказав на місце - полуразвалену бетонну будівлю, де ОСОБА_1 викинув гаманець та сумку. Т.1, а.с. 176-184, 194.

Висновком судово-медичного експерта №207 від 31.05.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження в вигляді: ЗЧМТ, набряку м'яких тканин, саден, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, посттравматичного розриву правої барабанної перетинки, підгострії субдуральної гематоми зліва, лінійного переламу зліва в області скроневої частини черепу з переходом на пірамідку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ушкодження утворились від взаємодії з тупими твердими предметами, можливо 28.03.2013 р.

Не виключається можливість утворення даних ушкоджень в результаті ударів, нанесених потерпілій предметом, схожим на дерев'яну биту. Було не менш 2 контактів з травмуючим предметом в області голови потерпілої. Т.3, а.с.100-102.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 28.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_4, ОСОБА_1 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1, та при огляду відомостей за 28.03.2013 р. є неодноразові з'єднання з телефонами ОСОБА_2 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.77-118.

Епізод № 9.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №9 не визнав, пояснивши, що не приймав участь в даному епізоді.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №9 визнав частково, суду пояснив, що 30.03.2013 р. о 19 год. він разом з ОСОБА_4 знаходились біля магазину «7 днів». Побачили потерпілу, вона йшла у двір, вони пішли за нею. Він потягнув її за капюшон, від чого жінка впала. ОСОБА_4 забрав сумку. Він (ОСОБА_2) наніс потерпілій удар ногою по голові. Потім вони забігли за кут будинку, подивились, що було в сумці - знайшли незначну суму грошей. Сумку та гаманець викинули.

ОСОБА_1 за цим епізодом не було, він приїхав після цього епізоду.

В скоєному розкаюється, з поясненнями потерпілої згоден, приносить їй свої вибачення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість за епізодом №9 визнав, суду пояснив, що 30.03.2013 р. він гуляв з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в районі школи №12. Побачили жінку, ОСОБА_1 запропонував скоїти грабіж, на що вони с ОСОБА_2 погодились. Того разу бити в них не було. Вони дочекались, доки жінка вийде з магазину. Йшли за нею десь 5 хвилин в 15 метрах. ОСОБА_1 зайшов в магазин. Він та ОСОБА_2 підійшли до жінки ззаду, ОСОБА_2 товкнув жінку в спину руками, потягнув за капюшон, жінка впала на землю. Він вирвав в неї сумку, побігли в сторону кварталу, ОСОБА_1 біг за ними. Зупинились в кварталі Молодіжний, де стали оглядати зміст сумки. Там був гаманець, в якому було 5,3,2 грн, косметичка, товарні чеки. Гроші забрав ОСОБА_2, речі викинули в будівлю біля б. №9. Відмовитись від скоєння злочину не міг, сказали б, що він є трусом.

Не пам'ятає, чи булі удари ногами, але не виключає їх.

Грошей йому не дісталось, кому скільки грошей завжди визначав ОСОБА_1 за всіма епізодами.

Згоден з поясненнями потерпілої, він стояв в стороні, удари наносив ОСОБА_2, 50 грн. відшкодував він.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що 30.03.2013 р. йшла до дому. Приблизно о 19 год. зайшла до магазину «7 днів», помітила, що на вході стояло 2 хлопців. В магазині купила мінеральну воду та лимон, доставала гаманець з сумки, напевно, це бачили хлопці через вікно. Пішла до дому, коли вже була метрах 10 від під'їзду, почула швидкий біг, оглянутись не встигла. Її схватили за капюшон, потягнули на себе, повалили на спину. Вона відчула сильний удар по голові ногою, потім ще 4 удари ногами по голові. Били сильно, вважає, що її врятувала тепла шапка на голові. Вона збагнула, що треба кричати, оскільки вона біля під'їзду, стала кричати. Її залишили, вона піднялась, нікого вже не було, сумки також не було. В сумці був гаманець, гроші 8 грн., пенсійне посвідчення, картки «Приватбанку», пляшка води, лимон.

З'ясувалось, що на 3 поверсі була сусідка, яка з балкону виглядувала онуку та бачила, як все сталось. Вона їй розказала, що було двоє нападників, один бив, другий стояв поодаль. Потім обидва побігли в сторону кварталу Молодіжного

Їй по пошті прийшло 50 грн., не знала, що це від обвинувачених, оскільки тоді б не брала їх.

Покарання вважає повинно бути самим суворим.

Протоколом огляду місця події від 31.03.2013 р., під час якого було оглянуто територію, що прилягає до під'їзду б.24 кв. Ленінського комсомолу м. Лисичанська з фото таблицею. Т.1, а.с.203-207.

Слідчим експериментом від 18.04.2013 р. за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, під час якого ОСОБА_4 вказав на місце між 2 та 3 під'їздом б.24 по кв. Ленінського комсомолу, де ОСОБА_2 товкнув жінку руками в спину, вказав спосіб на статисті; вказав на частково зруйновану будівлю на кв. Молодіжний, де оглянули сумку, після чого сумку, гаманець, косметику викинули. При огляді зазначеної будівлі було виявлено та вилучено жіночу сумку чорного кольору. Т.1, а.с. 225-239.

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 08.-5.2013 р. з фототаблицею, в ході якого потерпіла ОСОБА_11 впізнала сумку за №1, тобто сумку, виявлену під час слідчого експерименту. Т.3, а.с.65-67.

Висновком експерта від 15.05.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого вартість сумки ставить 136 грн. Т.3, а.с.78-82.

Висновком судово-медичного експерта №200 від 10.05.2013 р., відповідно до якого у ОСОБА_11 встановлені тілесні ушкодження в вигляді забиття правого ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми, підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які утворились від взаємодії з тупими твердими предметами можливо в строк та за обставин, вказаних ОСОБА_11, тобто 30.03.2013 р. Було не менш 3 контактів з травмуючим предметом (предметами), з них не менш 1 в правий ліктьовий суглоб, не менш 2 в області стегна. Т.3, а.с.91-92.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 30.03.2013 р. є з'єднання з телефоном ОСОБА_1 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1, та при огляду відомостей за 30.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_2 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.77-118.

Епізод № 10.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №10 не визнав, суду пояснив, що 30.03.2013 р. знаходився на РТІ зі ОСОБА_3 біля магазину «АТБ», пив пиво. Підійшов ОСОБА_2, спитав, чи буде ОСОБА_3 вільний через деякий час, щоб надати послуги таксі. ОСОБА_3 відповів, що якщо не буде зайнятий, то приїде. Через деякий час ОСОБА_2 подзвонив, попросив забрати їх біля лікарського містечка. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 сіли в автомобіль, були переляканими, попросили проїхати в квартал.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №10 не визнав, суду пояснив, що 30.03.2013 р. був вихідним, поїхав до знайомих, з собою взяв ОСОБА_1 за компанію. Вони стояли з ОСОБА_1 на РТІ, ОСОБА_1 пив пиво, підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4, спитали, чи працює він, на відповів, що хай дзвонять, якщо потрібно. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пішли в сторону лікарського містечка. Через 20 хвилин подзвонили. Він забрав їх з лікарського містечка, відвіз на 3 мікрорайон, за що ОСОБА_2 розрахувався з ним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №10 визнав частково, суду пояснив, що після епізоду з ОСОБА_11, взяли биту, яку він раніше сховав під порогом під'їзду, разом з ОСОБА_4 пішли до магазину «АТБ», де зустріли ОСОБА_3 з ОСОБА_1 на автомобілі. Домовились зі ОСОБА_3, що созвоняться. З ОСОБА_4 пішли до 13 школи, де побачили жінку. Він спитав у ОСОБА_4 «нападаємо?», вдарив жінку битою по голові, жінка впала. Також можливо вдарив ногою по тілу, пішов далі. ОСОБА_4 забрав сумку. Сумку з ОСОБА_4 оглядали в парку, пам'ятає, що були гроші. Гроші забрали, сумку викинули, пішли до траси, подзвонили ОСОБА_3, щоб він забрав їх. Діждались ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які відвезли їх в інший мікрорайон.

Бита була у нього, він взяв її, коли йшли до «АТБ» через його двір, сховав її в куртці. Биту після нападу викинув біля ставку. Бита була замотана в штани ОСОБА_4.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 участі за даним епізодом не приймали.

В скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість за епізодом №10 визнав, суду пояснив, що 30.03.2013 р. приблизно в 19 год. він з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились на РТІ. ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_3, сказав, щоб вони підходили до кварталу Жовтневої Революції. Коли вони підійшли, ОСОБА_3 чекав їх на автомобілі ВАЗ 21099. Вони сіли в машину. ОСОБА_3 став розмовляти з ОСОБА_1, що йому потрібні гроші, щоб викупити золото з ломбарду. Він чув, що йому потрібно десь 2000 грн. Спочатку вони спробували позичити гроші, комусь дзвонили, але грошей не знайшли. ОСОБА_1 сказав, що треба пограбувати жінку. ОСОБА_3 вказав на дерев'яну биту, яка знаходилась на задньому сидінні. ОСОБА_2 взяв биту, вона була замотана в спортивні брюки. Вони оглянули биту - вона була виготовлена виробничим способом, була покрита лаком з написом чорного кольору. Раніше в них була інша бита, яку ОСОБА_2 викинув в районі РТІ. ОСОБА_1 сказав, щоб вони взяли биту, щоб пограбували жінку, биту повернули.

ОСОБА_3 дав їм биту, відвіз їх до «АТБ». Бита була в руках у ОСОБА_2. Він та ОСОБА_2 зайнялись пошуком жінки. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали, чекали їх дзвінка після злочину. Коли перебували в районі школи №13, їх обігнала жінка середніх років. В руках її була сумка чорного кольору. ОСОБА_2 вказав на жінку: «Будемо грабувати». Вони пішли за жінкою. Коли та ввійшла у двір, ОСОБА_2 підбіг до неї ззаду, вдарив битою по потилиці. Жінка впала на землю, він вихватив у неї сумку, побігли в район дитячої лікарні. Жінка щось кричала їм у слід. По дорозі ОСОБА_2 подзвонив по телефону, роз'яснив, де необхідно їх забрати. Біля лікарняного містечка їх чекали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на автомобілі. Коли вони тікали, в нього в руках була сумка, у ОСОБА_2 - бита. В автомобілі ОСОБА_2 став оглядати сумку, в якій знайшли гаманець, в якому було приблизно 150-200 грн. різними купюрами. Про суму стало відомо зі слів ОСОБА_1, який рахував гроші. Також була кружка, косметичка, таблетки валеріани, які всі випив ОСОБА_2. Гроші забрав ОСОБА_1, дав їм по 30 грн.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що 30.03.2013 р. увечері йшла до дому. Проходила біля кіосків, попереду неї стояли 2 парня в темному одязі. Почула, як один сказав «пішли». Вони йшли попереду неї, потім пропустили її вперед. На ній була шапка, тому вона не чула, як вони йшли за нею. Потім її ударили по голові 2 рази чимось тяжким - або палкою, або дубинкою. Також ударили по ребрам з правої та лівої сторони. Вона пам'ятає 3 удари, але коли її оглядав лікар, він сказав, що було 4 удари - 2 по голові, по печені та ребрам.

Коли прийшла до тями, стала кричати. Шапки на голові не було, сумки не було також. В сумці було 180 грн., ключі. Їй нічого не повернуто.

Після цього випадку здоров'є похитнулось.

Перед нею вибачався ОСОБА_4, відшкодував 50 грн.

Пробачення в неї немає, покарання суворе на розсуд суду.

Слідчим експериментом від 18.04.2013 р. за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, під час якого ОСОБА_4 вказав на місце на кв. 40 років Перемоги неподалік школи 313, де він з ОСОБА_2 зустріли жінку, якій ОСОБА_2 наніс удар битою по голові, при цьому на статисті вказав як само було нанесено удар. Т.1, а.с. 225-239.

Висновком судово-медичного експерта №201 від 14.05.2013 р., відповідно до якого в потерпілій встановлені наступні тілесні ушкодження: синця лівої половини грудної клітини, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Не виключається можливість утворення ушкоджень в результаті ударів, нанесених дерев'яною палкою. Можна вважати, що було не менш 2 контактів з травмуючим предметом, з них не менш 1 в області голови, не менш 1 в області грудної клітки зліва. Т.3, а.с. 21-22.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3, та при огляду відомостей за 30.03.2013 р. з 18-50 до 18:59 є з'єднання з телефоном ОСОБА_2, о 19-40 год. - з ОСОБА_4 у АДРЕСА_6 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.3-20.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 30.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_1 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1, та при огляду відомостей за 30.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_3. ОСОБА_2 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.77-118.

Епізод №11.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість за епізодом №11 не визнав, суду пояснив, що 31.03.2013 р. він був на РТІ з ОСОБА_1. Подзвонив або ОСОБА_4, або ОСОБА_2, сказали, що їм треба у місто. Він їх забрав, відвіз, куди вони сказали, також вони зазначили, що їх треба буде забрати. Пізніше подзвонив ОСОБА_2, сказав, що їх треба забрати з вул.. Української. Коли він заїхав на Українську, побачив, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що за ними хтось біжить. У ОСОБА_4 в руках - чорний пакет, ОСОБА_2 зі спортивними штанами. Вони на ходу забігли в машину. Він побачив хлопця, який дзвонив, бачив номери автомобіля, в цей момент він зрозумів, що стався злочин. Він питав в ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що сталось, на що вони сказали, «поїхали». Він зрозумів, що вони щось накоїли, тому висадив їх з машини. З ОСОБА_1 вони поїхали в м. Рубіжне, де залишили автомобіль, після чого поїхали в Луганськ, наступного дня він поїхав в м. Одеса, де мешкав 2 місяці, після чого був затриманий.

У нього в автомобілі була бита, вважає, що її взяли ОСОБА_2 з ОСОБА_4, як брали, не бачив.

В скоєному (в злочинах, в яких він визнає себе винуватим) розкаюється частково, оскільки вважає, що карав осіб, які торгували наркотиками, розумів, що це незаконно.

Цивільні позови не визнає.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість за епізодом №11 не визнав, суду пояснив, що 31.03.2013 р. був разом зі ОСОБА_3. Вечорі подзвонили ОСОБА_2 або ОСОБА_4, щоб вони забрали їх. Висадили з машини ОСОБА_2 та ОСОБА_4 там, де вказав ОСОБА_2. Через нетривалий час вони подзвонили, попросили забрати їх біля Української. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сіли в автомобіль, сказали, щоб їхали скоріше. У ОСОБА_2 було в руках щось замотане в штани, у ОСОБА_4 також щось було в руках. Вони вскочили в автомобіль, за ними хтось гнався. Було зрозуміло, що вони скоїли злочин, в машину сіли перелякані, задиханими. ОСОБА_3 зупинив автомобіль, вигнав їх з машини. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли, вони поїхали в м. Рубіжне, де залишили автомобіль на стоянці, поїхали до Луганська на таксі. Вранці він поїхав до Лисичанська, ОСОБА_3 поїхав в Одесу.

Позов ОСОБА_13 не визнає, оскільки не скоював правопорушення, позов ОСОБА_9 не визнає також. З позовами прокурора не згоден.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість за епізодом №11 визнав частково, суду пояснив, що 31.03.2013 р. о 18 год. він подзвонив ОСОБА_3, щоб той забрав його та ОСОБА_4, відвіз до міста. Попросив зупинити на зупинці. Коли виходили, забрав з автомобіля биту, яка знаходилась в ОСОБА_3 в машині під склом. Побачивши жінку, він запитав ОСОБА_4 щодо нападу. Деякий час вони йшли за жінкою, потім він ударив її битою, жінка впала. ОСОБА_4 забрав сумку, вони убігли. Також він вдарив жінку по руці.

Він подзвонив ОСОБА_3, побачив, що за ними хтось біжить, стали бігти. Коли забігли в машину, з-за повороту побачили свідка. ОСОБА_3 став питати, що вони скоїли, хто за ними біжить, після чого висадив їх біля церкви. Він з ОСОБА_4 пішли на покинутий ринок, де викинули сумку, в якій були гроші, паспорт. Биту, яка була завернута в штани ОСОБА_4, він викинув на горище, її там і знайшли. Гроші поділили.

Про те, що вони скоїли, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не знали.

В скоєному розкаюється.

Позовні вимоги ОСОБА_13 щодо стягнення матеріальної шкоди визнає, щодо моральної - частково, на розсуд суду. Позовні вимоги ОСОБА_9 не визнає. Позови прокурора щодо стягнень витрат на лікування - визнає в частині своєї долі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість за епізодом №11 визнав, суду пояснив, що 31.03.2013 р. в денний час він знаходився дома. Йому подзвонив ОСОБА_1, запропонував зустрітись, попрохав подзвонити ОСОБА_2, щоб той прийшов до школи №30. Він зустрівся з ОСОБА_2 біля його будинку, пішли до школи. Там знаходиться Нова пошта. Там стояв автомобіль ВАЗ 21099. Вони сіли в машину на заднє сидіння, за кермом був ОСОБА_3, поряд з ним - ОСОБА_1. ОСОБА_1 сказав, що йому необхідно поїхати, тому потрібні гроші, сказав, що діємо за звичайною схемою. Виконавці - це він та ОСОБА_2. Вони поїхали в сторону вул.. Красної, не доїжджаючи до з\д переїзду, зупинились. ОСОБА_1 вказав на жінку, сказав, що це новий об'єкт. Він та ОСОБА_2 вийшли з автомобіля, ОСОБА_2 взяв биту, пішли за жінкою. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишились чекати в автомобілі. Вони підбігли до жінки, ОСОБА_2 наніс їй десь 3 удари битою по голові, жінка впала на землю. Він розгубився, ОСОБА_2 вихватив сумку. Вони побігли на вул.. Українську. ОСОБА_2 передав йому сумку, подзвонив ОСОБА_3, щоб він під'їхав. Він обернувся, побачив, що за ними біжить молодий чоловік. Приїхав ОСОБА_3, вони сіли до машини, поїхали в сторону Церкви. Автомобіль заглох, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сказали, щоб вони тікали, так як його та ОСОБА_2 бачили, могли впізнати. Гаманець вони передали ОСОБА_1, там було приблизно 400-500 грн. З ОСОБА_2 вони побігли у двір старого ринку. У нього в руках була сумка, ОСОБА_2 забрав биту. Зупинившись, оглянули сумку, в паспорті знайшли 1000 грн. Сумку викинули на території старого ринка, биту кинули на дах та розійшлись по домам. Наступного дня (або через день) ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 1000 грн. Йому та ОСОБА_2 досталось по 200 грн.

В скоєному розкаюється, йому соромно, винуватий перед потерпілими, вибачається перед ними, готовий нести покарання.

Всі позовні вимоги (крім ОСОБА_9) визнає.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_13, яка в судовому засіданні пояснила, що 31.03.2013 р. приблизно о 18 год. йшла з будинку кв. Ленінського Комсомолу на вул.. Українську. В лівій руці несла великий пакунок, на правому плечі була сумка. Біля б.№67 перед нею стали дві темні фігури в капюшонах, які занесли над нею темний предмет. Вона підняла руку над головою - отримала удар по голові якимось дерев'яним важким довгим предметом від якого упала на коліна та по лівій руці - в неї було 2 переломи. З неї смикнули сумку, нападники побігли. В цей час до неї підійшли двоє чоловіків, які спитали, що сталось та яким вона пояснила, що на неї напали. Один з чоловіків побіг за нападниками, іншій викликав швидку допомогу та міліцію. Чоловік повернувся, сказав міліції номер автомобіля, який чекав нападників.

В сумці був паспорт, в якому були гроші та гаманець з грошима приблизно 2500 грн., банківські картки, ключі, цукерки.

Сумку їй повернули, її знайшли в кинутому туалеті. В ній було все крім грошей.

Матеріальну шкоду їй відшкодовував ОСОБА_4.

Цивільний позов підтримує. Матеріальна шкода 2874 грн. - це вартість сумки та речей, вартість лікування - 4422, 61 грн. Моральна шкода - до теперішнього часу продовжує лікування, болі в лівій руці, вставили металеву пластину.

Покарання повинно бути суворе.

Поясненнями свідка ОСОБА_28, який в судовому засіданні пояснив, що десь 3 роки тому, весною він йшов разом Толбатовим по вулиці у м. Лисичанську. Здалеку побачили, як двоє хлопців вдарили жінку, яка упала, після чого хлопці побігли вперед. Вони підійшли до жінки, у якої з голови йшла кров, викликали швидку та міліцію. Толбатов намагався догнати хлопців, він залишився поряд з жінкою. Повернувшись, Толбатов розповів, що бачив, як хлопці сіли в машину, номер якої він записав та передав працівникам міліції.

Поясненнями свідка ОСОБА_29, який в судовому засіданні пояснив, приблизно в березні 2013 р. директор ринка попросив його розібрати стару будівлю, яка розташована на території старого колгоспного ринку в районі вул.. Красній між Центром та РТІ м. Лисичанська. Виконуючи вказівку директора, він на горищі знайшов дерев'яну биту, замотану в спортивні брюки, яку взяв собі.

Протоколом огляду місця події від 13.05.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_29 видав дерев'яну биту світлого кольору, яка була оглянута, також було оглянуто чоловічі спортивні брюки. Т.3, а.с. 107-110.

Слідчим експериментом від 13.05.2013 р. з фототаблицею, в ході якого свідок ОСОБА_29 вказав місце на території ринку - цегляна будівля (туалет), де на горищі він знайшов дерев'яну биту, замотану в спортивні штани, які визнані речовими доказами. Т.3, а.с. 111-113,125..

Слідчим експериментом від 16.04.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого ОСОБА_4 показував та поясняв про обставини правопорушення відносно ОСОБА_13, які є аналогічні тим, що обвинувачений дав в судовому засіданні, показував, де по на території колишнього ринку в частково зруйнованій будівлі викинув разом з ОСОБА_2 сумку потерпілої. При огляді місця, вказаного ОСОБА_4, було знайдено та вилучено жіночу сумку чорного кольору, в якій знаходилось: пластикові картки, в тому числі з написом ОСОБА_13, паспорт на ім'я ОСОБА_13, зв'язку ключів, гаманець, перепустки на ім'я ОСОБА_13, які були визнані речовими доказами. Т.1, а.с. 83-93,111.

Протоколом огляду місця події від 31.03.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого біля тротуару по вул.. Філонова, 65 було виявлено пляму темно-бурого кольору. Т.1, а.с. 4-6.

Протоколом огляду місця події від 18.04.2013 р. з малюнками, відповідно до якого ОСОБА_4 надав дві сторінки з зошиту з малюнками. На першому малюнку зображено будинок, впродовж якого доріжка та декілька фігур людей, з яких: перший зліва направо чоловічок з предметом продовгуватої форми біля голови чоловічка з сумкою, другий чоловічок з довгим волоссям з сумкою в руці, третій чоловічок на доріжці в лежачому положенні; четвертий - з сумкою в руках від котрого намальована стрілка вбік дороги; п'ятий - на відстані з сумкою в руці.

На другому малюнку - будинок, впродовж якого намальована дорога та чоловічки зліва направо: ближче до лівого краю сторінки на дорозі машина, на узбіччі дерево, біля якого фігура чоловічка, перед автомобілем чоловічок з сумкою в руці, з одного з боків чоловічок з довгим предметом в руці, далі чоловічок в положенні лежачі, чоловічок з сумкою в руці біля лежачої фігури, чоловічок з двома огруглими предметами в обох руках, позаду якого чоловічок з довгим предметом в руках. Т.1, а.с.105-110. Як зазначив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 малюнки - це пограбування на вул.. Філонова, малюнки знаходились в його кармані.

Висновком експерта №183 від 15.05.2016 р., відповідно до якої у ОСОБА_13 встановлені тілесні ушкодження: закритого перелому діафізу лівої ліктьової кістки, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; забитої рани волосистої частини голови, підшкірної гематоми верхньої губи, ЗЧМТ, струсу головного мозку, які відносяться на до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; саден правого колінного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень можна припустити, що було не менш 5 контактів з травмуючи ми предметами, з них не менш 2 в області голови, не менш 2 в області лівої руки, не менш 1 - правого колінного суглоба.

Не виключається можливість утворення ушкоджень в результаті ударів, нанесених дерев'яною палкою (битою). Т.1, а.с. 118-120.

Протоколом огляду предмета від 07.05.2013 р., в ході якого було оглянуто речі, знайдені під слідчого експерименту з ОСОБА_4, а саме жіноча сумка чорного кольору, записник, 2 пластикові банківські карти, 2 пропуски, гаманець, зв'язка ключів у чохлі, паспорт. Т.3, а.с.39-40.

Висновком експерта від 15.05.2013 р. з фототаблицею, відповідно до якого вартість сумки становить 30 грн., жіночого гаманця - 252 грн., ключниці -72 грн., всього на 354 грн. Т.3, а.с.53-59.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3, та при огляду відомостей за 31.03.2013 р., місцем з'єднання спочатку є м.Лисичанськ, о 20:51 є з'єднання з телефоном ОСОБА_2, місце з'єднання - Рубіжне, останнє з'єднання о 22:46:21 - у м. Луганськ, вул.. Пятеркіна,6 (ДП «Донецька залізна дорога») з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.3-20.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2, та при огляду відомостей за 31.03.2013 р. є з'єднання з телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.24-73.

Протоколом огляду предмета від 03.07.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1, та при огляду відомостей за 31.03.2013 р. є неодноразові з'єднання з телефонами ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, після 20-37 год з'єднання відбувається з телефоном ОСОБА_2 у м. Рубіжне, після 23-39 год. - з ОСОБА_2 у м. Луганську (ДП Донецька залізна дорога) з відповідними роздруківками. Т.6, а.с.77-118.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних злочинів підтверджується також наступними доказами.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що про те, що сталось, дізналась від працівників міліції, що стало для неї великою несподіваністю. Вважає сина відомим, міг когось послухати. З сином постійно розмовляють з приводу того, що відбулось, вважає, що він розкаявся, син та вона вибачались перед потерпілими, частково відшкодували шкоду. Син дуже сильно переживає, до сих пір не може пояснити, як це все сталось.

Тарас мешкає з нею, вітчимом, який виховує ОСОБА_4 з 5 років (його батько помер), та молодшою сестрою. Хоча вона з чоловіком працюють, матеріально забезпечені середньо, син всім забезпечений.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що син мешкав спочатку з батьком, потім, коли пішов в технікум з бабусею, оскільки вона, з семирічного його віку, їздить на заробітки за межі України. Вихованням займалась бабуся. Про те, що сталось, вона дізналась в міліції. Перед арештом син приїхав до неї, сказав, що був свідком бійки, подзвонила бабуся, сказала, що в них був обшук. Тоді вони приїхали, пішли до слідчого. На даний час продовжує їздити на заробітки.

Показаннями свідка ОСОБА_30, яка в судовому засіданні пояснила, що вона з 2011 р. була класним керівником ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_1 був старшим за інших. ОСОБА_1 з повагою відносився до неї та інших вчителів. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - були ще дітьми. На першому та на початку другого курсу все було добре. Вони навіть не дружили один з одним. Всі ходили на заняття, з батьками підтримувався контакт. ОСОБА_2 жив з бабусею, в них була складна ситуація, оскільки мати була в іншому шлюбі, батько їм не допомагав, ОСОБА_4 - з матір'ю, вітчимом та сестрою, тобто була нормальна родина, ОСОБА_1 - з мамою, яка щоб забезпечувати сина працювала на двох роботах.

В кінці 2 курсу стали виявлятись зміни в поведінці обвинувачених. ОСОБА_20 та ОСОБА_4 перестали ходити до технікуму, ОСОБА_2 став агресивно до неї ставиться, приходив під дією якоїсь речовини, адже сміявся, катався по парті. ОСОБА_1 також не йшов на контакт. З'ясувалось, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_20 стали займатись продажом наркотичних засобів. В ході спілкування з бабусею ОСОБА_20 та розказала їй, що її онук взяв наркотики у ОСОБА_1, той став вимагати гроші, були погрози, ОСОБА_20 взяв з дому гроші, перестав ходити до технікуму. Також зі слів бабусі, наркотики привозив ОСОБА_1, якими торгували всі.

Вона спілкувалась з мамою ОСОБА_1, яка пояснила, що той дружить зі ОСОБА_3, бабуся ОСОБА_2 їй пояснила, що онук став вести себе агресивно, не слухає, кричить, сміється.

Пізніше слідчий повідомив їй, в чому вони обвинувачуються.

Вважає, що у ОСОБА_2 слабкий характер, він відомий, ОСОБА_1 - лідер, у відношеннях з дорослими поводиться досить розумно, ОСОБА_4 - дитина, йому хотілось веселитись, шуткувати, ОСОБА_1 - бути лідером. Були випадки, коли ОСОБА_1 ображав інших учнів.

ОСОБА_2 первісно може охарактеризувати з позитивного боку, але коли той зв'язався з ОСОБА_1, явно змінився, поведінка неадекватна, вважає, що під дією наркотичних засобів - то сміявся, то плакав.

У ОСОБА_1 не було потреби в коштах, адже мати його забезпечувала, але ОСОБА_1 бажав бути лідером.

У ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вона жорстокості не помічала, у ОСОБА_1 в «соцмережах» на сторінці була зброя, яку він прибрав після порушення кримінального провадження, з'явились собачки та котики.

Те, в чому вони обвинувачується, це її збентежило.

Коли це сталось, ОСОБА_4 було відраховано з технікуму, він закінчив ліцей, пізніше відновився в технікумі, отримав диплом. Вважає, що ця ситуація змінила ОСОБА_4, він дійсно все усвідомив.

Поясненнями свідка ОСОБА_31, який в судовому засіданні пояснив, що він володілець автомобіля ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1, який декілька років тому він дійсно давав в користування ОСОБА_3. Його визвали в Лисичанський міськвідділ, сказали, що необхідно проїхати в м. Рубіжне на стоянку, щоб впізнати автомобіль. Він приїхав до м. Рубіжне, впізнав свій автомобіль, після чого автомобіль оглянули в його присутності.

Протоколом огляду місця події від 01.04.2013 р., з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто автомобіль ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1 на автостоянці, розташованій у м. Рубіжне, вул.. Менделєєва, відповідно до якого було виявлено та вилучено відбитки пальців. Т.1, а.с. 32.

Висновком експерта від 30.05.2013 р., відповідно до якого сліди рук, вилучені 01.04.2013 р. під час огляду автомобіля ВАЗ 21099, д.н. НОМЕР_1 на автостоянці по вул.. Менделєєва у м. Рубіжне залишені: слід 6х18 - великим пальцем правої руки ОСОБА_3, сліди 13х15, 89х45 та 14х26 - середнім пальцем та відбитком долоні правої руки ОСОБА_1; слід 17х26 - відбитком великого пальця правої руки ОСОБА_2 Т.4, а.с.36-49.

Речовим доказом, автомобілем ВАЗ 21099 д\н НОМЕР_1, долученим до матеріалів кримінального провадження. Т.1, а.с.33.

Протоколом огляду предмету від 18.06.2013 р., відповідно до якого на диску записано зображення з камер спостереження від 31.03.2013 р. з автостоянки м. Рубіжне, відповідно до якого в час приблизно 19-40 год. по 19-50 год. на стоянку проїжджає автомобіль ВАЗ 21099 сірого кольору, також знаходяться два чоловіки, яких можна впізнати - ОСОБА_3 та ОСОБА_1; диск визнано речовим доказом. Т.5, а.с.121-122, 123. В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечували, що це саме вони ставили автомобіль на стоянку в м, Рубіжне.

Протоколом огляду предмета від 18.06.2013 р., відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_1 Нокиа 6120с-1, визнаний речовим доказом, при включенні телефону, при перегляді телефонної книги є записи ОСОБА_3 таксі, ОСОБА_2 з відповідними номерами. Т.5, л.д.125, 126.

Довідкою, відповідно до якої вартість на березень 2013 р. пляшки мінеральної води «Миргородська» 1.5 л - 5 грн., пачки морозива в шоколаді - 5 грн., 0,5 кг печива «еклер» - 15 грн., пачки цигарок «Монте карло» - 10 грн. Т.3, а.с.254.

Протоколом огляду предмету від 06 та 07.07.2013 р., - носія інформації відеодиска з записами, отриманими в результаті проведення НСД - аудіо контролю за ОСОБА_1, які свідчать про причетність ОСОБА_1 та інших обвинувачених до скоєння правопорушень. Т.6, а.с.144-147, 151-152.

Оцінюючи досліджені по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом №1 як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за ч.1 ст. 190 КК України повністю доведено.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 за епізодом №2 за ч.2 ст. 189 КК України в вимаганні, тобто вимоги передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого за попередньою змовою групою осіб, а у ОСОБА_1 ще за ознакою повторності повністю доведено.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 за епізодом №3 за ч.1 ст. 353 КК України як самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь є доведеним.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 за епізодом №4 за ч.2 ст. 186 КК України в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, за попередньою змовою групою осіб, а у ОСОБА_1 ще за ознакою повторності є доведеною.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодом №5 за ч.2 ст. 189 КК України в вимаганні, тобто вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб є доведеною; за ч.1 ст. 125 КК України винуватість ОСОБА_1 в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень є доведеною.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2 за епізодом №5 за ч.2 ст. 189 КК України в вимаганні, тобто вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб є доведеною.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №6 в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень за ч.4 ст. 187 КК України є доведеною.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №7 за ч.2 ст. 187 КК України в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, а у ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ще за ознакою особа, яка раніше вчинила розбій повністю доведено.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №8 за ч.4 ст. 187 КК України в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень є доведеною.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №9 за ч.2 ст. 186 КК України в відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, який не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, повторно, за попередньою змовою групою осіб є доведеним.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №10 за ч.2 ст. 187 КК України в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій є доведеною.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за епізодом №11 в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій за ч.2 ст. 187 КК України є доведеною.

Невизнання обвинуваченими ОСОБА_1 за епізодами №7-11 та ОСОБА_3 за епізодами №6,7, 10-11 винуватості, суд розцінює критично, оскільки вважає винуватість обвинувачених у скоєнні правопорушень повністю доведеною за всіма епізодами наведеними вище доказами, в тому числі показаннями ОСОБА_4, який на протязі всього кримінального провадження давав стабільні послідовні пояснення щодо обставин скоєння правопорушень, викривав обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в скоєнні злочинів.

Так, ОСОБА_4 за епізодом №6 зазначив, що саме після дзвінка ОСОБА_3, вони з ОСОБА_2, взявши биту, поїхали всі троє до м. Рубіжне, де скоїли розбійний напад, що саме ОСОБА_3 запропонував їм поїхати до м. Рубіжне, щоб скоїти злочин, при цьому всі знали, що ОСОБА_2 б'є, він забирає сумку, ОСОБА_3 привозить та увозить на автомобілі, що саме ОСОБА_3 вирішував куди необхідно їхати, що сумка оглядалась ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3, який викинув сумку в районі р. Сіверський Донець.

Сам обвинувачений ОСОБА_3 за цим епізодом в судовому засіданні не заперечував того, що дійсно відвозив ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до м. Рубіжне, при цьому під час слідчого експерименту зазначав, що розумів, що останні збираються здійснити грабіж, у ОСОБА_2 з собою була дерев'яна бита в чорному пакеті. (Т.4, а.с.181-186).

За епізодом №7 обвинувачений ОСОБА_4 пояснював, що правопорушення було скоєно всіма чотирма обвинуваченими, що саме ОСОБА_1 казав ОСОБА_3, де треба зупинити автомобіль в м. Луганську, що після грабежу, а він вважає, що вони їхали до Луганська саме для скоєння злочину знали всі, в тому числі й ОСОБА_1 та ОСОБА_3, він з ОСОБА_2 повинні були подзвонити ОСОБА_3 або ОСОБА_1, щоб вони зібрали їх після «справи» (24.03.2013 р. є з'єднання телефонів ОСОБА_3 у м. Луганську з ОСОБА_4, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Т.6, а.с.3-20, 77-118), що саме ОСОБА_1 оглядав сумку потерпілої в автомобілі, ОСОБА_1 після огляду вирішив щодо долі вкраденого майна та грошей.

За епізодом №8 обвинувачений ОСОБА_4 давав пояснення, що саме ОСОБА_1 був ініціатором скоєння злочину, оскільки йому були потрібні гроші, що саме після дзвінка ОСОБА_1, вони з ОСОБА_2 взяли биту, що ОСОБА_1 вказував на жінку щодо якої необхідно скоїти грабіж, що сумку оглядав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що ОСОБА_1 фактично розпорядився вкраденим.

За епізодом №9 ОСОБА_4 також зазначав, що злочин було скоєно в співучасті з ОСОБА_1, який й був його ініціатором.

За епізодом №10 обвинувачений ОСОБА_4 дав пояснення, що коли вони знаходились в автомобілі, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спочатку обговорювали, що ОСОБА_3 потрібні гроші, після того, як не змогли позичити, ОСОБА_1 сказав, що треба пограбувати жінку, при цьому ОСОБА_3 вказав на биту, яка знаходилась в автомобілі, що після пограбування саме ОСОБА_1 перераховував гроші, та вирішував кому яка сума належить.

За епізодом №11 ОСОБА_4 зазначав, що даний епізод скоєно в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що коли вони всі знаходились в автомобілі, ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_3 говорив, що йому необхідні гроші, тому «діємо за звичайною схемою», що саме ОСОБА_1 вказував на «жертву» правопорушення, що всі вкрадені гроші було передано ОСОБА_1.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснював, що безпосередні виконавці злочинів - це ОСОБА_2, який б'є, та він - який забирає сумку. ОСОБА_3, був за кермом, возив їх, ОСОБА_1 ділив гроші. Також пояснював що при скоєнні крадіжки за епізодом №4 ОСОБА_1, пояснивши, що йому потрібні гроші, пропонував відібрати у кого-небудь якесь майно, при цьому ОСОБА_2 підтримав ОСОБА_1. ОСОБА_1 зазначив, що легше за все забрати майно у жінки або чоловіка, які слабше за них, після чого стали шукати потерпілого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 узгоджуються з іншими доказами, наведеними вище, насамперед показаннями потерпілих, висновками судово-медичних експертиз, протоколами огляду місць подій тощо. Крім того, саме ОСОБА_4 під час проведення слідчих експериментів (крім обставин правопорушень) зазначав місця, де було викинуто вкрадено майно, яке було вилучено та впізнано потерпілими (так, за епізодом №4 потерпілою ОСОБА_14 було впізнано вкрадену в неї сумку, яку було вилучено з місця, зазначеного ОСОБА_4 (Т.1, а.с.225-239); за епізодом №8 обвинуваченим ОСОБА_4 було зазначено місце нападу на потерпілу ОСОБА_10 - сходи перед під'їздом, що узгоджується з протоколом огляду місця події від 29.03.2013 р. (Т.1, а.с.125-129), в ході якого було вилучено жіночі рукавички, на яких знайдено кров, яка відповідно до висновку експерту, могла походити від потерпілої (т.1, а.с.167-169), зазначав місце, де було розламано та викинуто телефон потерпілої, на знайдених частинах якого було зазначено текст «КF 300 РС», на другому - «КF 300 YР 1015» (згідно обвинувачення у потерпілій було вкрадено мобільний телефон - «LG КF 300»); за епізодом №9 вказував на місце, де було викинуто сумку з речами потерпілої ОСОБА_11, яку було вилучено (т.1, а.с.225-229) та яку потерпілою було впізнано (Т.3, а.с.65-67); за епізодом №11 вказував на місце, де було викинуто сумку ОСОБА_13 (Т.1, а.с.83-93), яку було виявлено та вилучено, та в якій знаходились документи на ім'я ОСОБА_13.

Підстав не довіряти показанням ОСОБА_4 за всіма епізодами у суду немає.

Суд не може погодитись з позицією захисту щодо визнання показань обвинуваченого ОСОБА_4 недопустимими, оскільки порушень вимог КПК України при наданні їм своїх показань в судовому засіданні, суд не вбачає та вважає такими, що надані відповідно до ст. 95 КПК України.

Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_2, який пояснював, що правопорушення за епізодами №6,7,10,11 скоювались без участі ОСОБА_3, а за епізодами №7-11 без участі ОСОБА_1, оскільки його показання в цій частині спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, наведеними вище доказами, розцінює як намагання допомогти обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уникнути відповідальності.

Також суд вважає доведеною винуватість обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за епізодом №5, оскільки їх винуватість також підтверджується наведеними вище доказами, в тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні докладно розповідав обставини правопорушення та пояснював щодо скоєння злочину ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - пояснення потерпілого об'єктивно підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі розпискою (Т.2.а.с.55.56), згідно до якої ОСОБА_9 повинен ОСОБА_2 3 000 грн. (обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 те, що саме ОСОБА_9 писав розписку під диктовку ОСОБА_3 не заперечували), судово-медичною експертизою, якою в потерпілого встановлені тілесні ушкодження, які могли утворитись від взаємодії з дерев'яною битою (Т.2,а.с.110), протоколом впізнання, в ході якого ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_3, який погрожував йому фізичною розправою, вимагаючи гроші (Т.3,а.с.185-188). Крім того, суд враховує, що обвинуваченими не заперечувалось того, що вони виїжджали разом з потерпілим в лісосмугу, ОСОБА_3 пояснював це необхідністю залякування потерпілого, щоб отримати від нього гроші, що також не заперечувалось обвинуваченим ОСОБА_1.

Підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_9 у суду немає. Тому до позиції обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які частково визнали винуватість за даним епізодом, обвинуваченого ОСОБА_2, який не визнав винуватості за цим епізодом, суд ставиться критично, розцінює як спосіб захисту та як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Аналізуючи досліджені докази по справі, суд вважає, що обвинувачені діяли за попередньою змовою групою осіб, діяли узгоджено, в кожного була своя роль в скоєнні правопорушень з корисливим мотивом та єдиною метою - незаконного збагачення. Злочини, в скоєнні яких обвинувачені визнані винними, за своїм змістом відрізняються зухвалістю та жорстокістю.

Крім того, суд вважає, що саме в обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була керуюча роль при скоєнні злочинів за їх участю.

Суд визнає недопустимими доказами: протоколи оглядів предметів від 05.07.2013 р., 08.07.2013 р., з яких вбачається, що це є бесіди ОСОБА_1, ОСОБА_3 з працівниками Лисичанського МВ УМВС (т.6, а.с.136-137,138-142, 222-225), оскільки вважає зазначені слідчі дії такими, що суперечать вимогам ст. 95 КПК України.

Також суд вважає необхідним виключити з переліку тілесних ушкоджень ОСОБА_11 (епізод №9) ЗЧМТ, струс головного мозку, оскільки відповідно до висновку експерта, зазначений діагноз підтверджено не було.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться, в тому числі до тяжких та особливо тяжких злочинів, їх суспільно-небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в цілому задовільно характеризується за місцем проживання, за місцем навчання - негативно, з низьким рівнем знань, як такий, що має схильність до проявів жорстокості та правопорушень, маючий шкідливі звички. Суд враховує кількість скоєних ОСОБА_1 правопорушень - всього 9 епізодів злочинної діяльності, 7 з яких є тяжкими злочинами, 1 - особливо тяжким, те, що потерпілими від злочинів є жінки, в тому числі похилого віку та його керуючу роль в скоєнні правопорушень. Суд приймає до уваги думку потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які наполягали на суворому покаранні щодо обвинуваченого.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відносить визнання винуватості, каяття в скоєному за епізодами №1,2,4, часткове визнання вини за епізодом №5.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, серед яких 5 тяжких злочинів, 1 - особливо тяжкий, тільки 1 невеликої тяжкості, їх суспільно-небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується в цілому позитивно, стан його здоров'я, який на даний час страждає інфільтративним туберкульозом верхньої частки правої легені. Суд враховує, що потерпілими від неправомірних діянь обвинуваченого за епізодами №4-7 є жінки, в тому числі неповнолітня та похилого віку, його керуючу роль в скоєнні правопорушень, приймає до уваги думку потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які наполягали на суворому покаранні обвинуваченому.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд вважає визнання вини за епізодами №2,3, часткове визнання винуватості за епізодом №5. При цьому суд бере до уваги ставлення ОСОБА_3 до скоєних ним правопорушень, який зазначав, що не розкаюється, оскільки вважає, що намагався покарати осіб, які торгували наркотиками, при цьому розумів, що це незаконно.

За таких обставин суд не вбачає в якості обставини, що пом'якшує покарання «щире каяття» обвинуваченого ОСОБА_3.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, серед яких 2 правопорушення є особливо тяжкими, інші 6 - тяжкими злочинами, їх суспільно-небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризувався в цілому позитивно, але як студент з низьким рівнем знань, схильний до пропусків занять без поважних причин. Суд враховує роль обвинуваченого при скоєнні злочинів, а саме, що саме ОСОБА_2 наносив удари, в тому числі битою, гумовим молотком потерпілим жінкам; думку потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які наполягали на призначенні суворого покарання обвинуваченому.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд вважає скоєння злочинів неповнолітнім, визнання вини, каяття в скоєному за епізодом №4, часткове визнання вини за епізодами №6-11.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, осіб обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд вважає, що їх виправлення можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких та тяжких злочинів, їх суспільно-небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання та навчання характеризується в цілому позитивно, але як студент з низьким рівнем знань, перебуває на обліку в лікарні з діагнозом деформація грудної клітини, вегетососудіста дистонія. Разом з тим суд враховує думку потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які просили суд призначити суворе покарання обвинуваченому, те, що обвинуваченим скоєно 2 особливо тяжких злочини та 4 епізоди тяжких злочинів, але враховує, що з часу скоєння правопорушень (більш ніж три роки), обвинуваченим ОСОБА_4 не скоєно будь-яких протиправних дій, що за цей час ОСОБА_4 отримав освіту в Лисичанському професійному будівельному ліцеї, де здобув професію електрогазозварника, тобто кваліфікованого робітника та закінчив Лисичанський нафтохімічний технікум, отримавши диплом молодшого спеціаліста. Суд враховує характеристику ОСОБА_4, яку надала свідок ОСОБА_30 (класний керівник технікуму, де навчався обвинувачений), яка зазначила, що вважає, що ОСОБА_4 дійсно змінився, усвідомивши все скоєне.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд вважає скоєння злочинів неповнолітнім, визнання вини, каяття в скоєному за всіма епізодами, добровільне часткове відшкодування шкоди, активне сприяння в розкритті злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченого ОСОБА_4, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, та які, на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів (оскільки суд вважає, що ОСОБА_4 дійсно розкаявся в скоєнні правопорушень, з урахуванням повного визнання ним своєї винуватості, часткового добровільного відшкодування шкоди, активного сприяння розкриттю злочинів, викриття інших осіб, які скоювали злочини), а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв правопорушення будучі неповнолітнім, його позитивні характеристики, стану здоров'я, суд вважає можливим призначити йому на підставі ст.. 69 КК України покарання нижче від нижчої межі, передбаченої санкціями статтями ч.2 ст. 186, ч.2,4 ст. 187 КК України та вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75,76,104 КК України..

Згідно до ст. 98 КК України додаткове покарання в вигляді конфіскації майна до неповнолітніх не застосовується.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_13 до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 7296 грн., 61 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн., суд вважає вирішити наступним чином. Оскільки відповідно до обвинувачення загальна сума матеріальної шкоди, яка завдана ОСОБА_13 складає 2874 грн, відповідно до наданої медичної документації затрати на лікування складають 2342.61 грн., тому суд вважає загальною сумою матеріальної шкоди - 5 216,61 грн., але з урахуванням того, що ОСОБА_4 відшкодував 1800 грн., тому сумою матеріальної шкоди до відшкодування суд вважає 3416,61 грн. Суд також вважає необхідним задовольнити цивільний позов в частині стягнення з обвинувачених моральної шкоди на суму 15000 грн., оскільки вважає, що діями обвинувачених потерпілій було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в фізичній болі та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку із нанесенням їй тілесних ушкоджень, фізичного болю; у душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою проти неї з боку обвинувачених. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд керується принципом розумності та справедливості, враховує всі обставини по справі.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_9 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн. суд вважає задовольнити частково в сумі 5000 грн., оскільки вважає, що потерпілому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в фізичній болі та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку із нанесенням йому тілесних ушкоджень, фізичного болю (від дій ОСОБА_1); у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою проти нього з боку обвинувачених.

Прокурором м. Лисичанська заявлено в інтересах закладів охорони здоров'я позовні заяви про стягнення витрат на лікування: до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення 346,53 грн. у зв'язку з лікуванням ОСОБА_23, 1246,32 грн. у зв'язку з лікуванням ОСОБА_22, 2329.74 грн у зв'язку з лікуванням ОСОБА_10, 1331.28 у зв'язку з лікуванням ОСОБА_12, 1996,92 грн. у зв'язку з лікуванням ОСОБА_13, вважає необхідним задовольнити, стягнувши зазначені суми з осіб, визнаних винним в скоєнні правопорушень відносно щодо кожної потерпілої. Суд також враховує, що ОСОБА_1 злочин відносно ОСОБА_22 не вчиняв, ОСОБА_3 не вчиняв протиправних дій щодо ОСОБА_10; що ОСОБА_4 було відшкодовано витрати на лікування: потерпілої ОСОБА_23 - 90 грн., потерпілої ОСОБА_10 - 1414 грн., потерпілої ОСОБА_22 - 312 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути на лікування ОСОБА_23 256,53 грн.; на лікування ОСОБА_10 - 915.74 грн.; на лікування ОСОБА_22 - 934,32 грн.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 125, ч.2,4 ст. 187 КК України та призначити покарання:

За ч.1 ст. 190 КК України - в виді обмеження волі, строком на 1 рік;

За ч. 2 ст. 186 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 4 роки;

За ч.2 ст. 189 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 4 роки 6 місяців;

За ч.1 ст. 125 КК України - в виді громадських робіт, строком 200 годин;

За ч.2 ст. 187 КК України - в вигляді позбавлення волі, строком на 8 років з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави;

За ч.4 ст. 187 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 9 років 3 місяців з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в вигляді позбавлення волі, строком на 9 років 3 місяців з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до вступу вироку до законної сили залишити ОСОБА_1 без змін. Строк відбування покарання обчислювати з дня винесення вироку, тобто з 22.06.2016 р., зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою з 16.04.2013 р. по 22.06.2016 р., включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 353, ч.2,4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст. 189 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 4 роки;

За ч.1 ст. 353 КК України - в виді арешту, строком 6 місяців;

За ч.2 ст. 187 КК України - в вигляді позбавлення волі, строком на 8 років з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави;

За ч.4 ст. 187 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 8 років 10 місяців з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання в вигляді позбавлення волі, строком на 8 років 10 місяців з конфіскацією 1\2 частини всього належного йому майна у власність держави майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до вступу вироку до законної сили залишити ОСОБА_3 без змін. Строк відбування покарання обчислювати з дня винесення вироку, тобто з 22.06.2016 р., зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою з 23.05.2013 р. по 22.06.2016 р., включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2,4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст. 186 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 4 роки;

За ч.2 ст. 189 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 3 роки;

За ч.2 ст. 187 КК України - в вигляді позбавлення волі, строком на 7 років без конфіскації майна;

За ч.4 ст. 187 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 8 років 3 місяців без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання в вигляді позбавлення волі, строком на 8 років 3 місяців без конфіскації майна з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Запобіжний захід в вигляді тримання під вартою до вступу вироку до законної сили залишити ОСОБА_2 без змін. Строк відбування покарання обчислювати з дня винесення вироку, тобто з 22.06.2016 р., зарахувати в строк відбуття покарання строк перебування обвинуваченого під вартою з 07.06.2013 р. по 22.06.2016 р., включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2,4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст. 186 КК України із застуванням ст. 69 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 2 роки;

За ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - в виді позбавлення волі, строком на 2 роки 6 місяців без конфіскації майна;

За ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України- в виді позбавлення волі, строком на 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання в вигляді позбавлення волі, строком на 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки без конфіскації майна.

Згідно з п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання (в разі влаштування на роботу, також роботи); періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду в сумі 3416,61 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь Луганської обласної клінічної лікарні витрати на лікування ОСОБА_23 в сумі 256,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь управління охорони здоров'я Рубіжанської міської лікарні витрати на лікування ОСОБА_22 в сумі 934,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради витрати на лікування ОСОБА_10 в сумі 915,74 грн., з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 - на лікування ОСОБА_13 - 1996, 92 грн., на лікування ОСОБА_12 - 1331.28 грн.

Судові витрати: за проведення дактилоскопічних експертиз №102 від 17.04.2013 р., №174 від 30.05.2013 р. в сумі 489 грн. та 782.40 грн., за проведення товарознавчих експертиз №288-98\7 від 15.05.2013 р., №425\7 від 26.06.2013 р. в сумі 611,80 грн. та 342,30 грн., експертизи №133 від 15.05.2013 р. в сумі 293,40 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 629,73 грн. з кожного) в доход держави.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №281-95\7 від 15.05.2013 р. в сумі 489,44 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 163,15 грн. з кожного) в доход держави.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №295-100\7 від 16.05.2013 р. в сумі 611,80 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 305,90 грн. з кожного) в доход держави.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №1305283\254 від 29.05.2013 р. в сумі 343 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в дольовому розмірі, виходячи з рівних часток (по 114 грн. з кожного) в доход держави.

Речові докази, а саме:

два аркуші з малюнками, розписку ОСОБА_9, роздруківки дзвінків, сліди рук, дактилокарти на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, диски з відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити там же;

автомобіль ВАЗ 221099 д.н. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_31, залишити останньому;

три пластикові фрагменти від телефону, дерев'яну биту, спортивні чоловічі брюки, змиви речовини бурого кольору, зразок крові ОСОБА_10, зразок матеріалу, які знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського відділу поліції, знищити;

жіночу сумку, яка знаходиться на зберіганні в потерпілої ОСОБА_11, залишити останній;

жіночу сумку, гаманець, 3 помади, подводку для очей, духи, флакон ліків, відрізки матерії, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_14, залишити останній;

2 жіночі рукавички, які знаходяться в камері схову Лисичанського відділку поліції, повернути ОСОБА_10;

Мобільний телефон Нокиа 6120с-1, належний ОСОБА_1, конфіскувати на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 в той же строк та в тому ж порідку з моменту вручення їм копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілим, прокурору.

Головуючий суддя В.В. Козюменська (Одношевна)

Судді Морозова С.А.

Ткачук Ю.А.