Ухвала суду № 58549564, 21.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12528/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1357/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.,

секретаря: Мельник О.В.,

з участю: представника ПАТ «Брокбізнесбанк» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання поруки припиненою, за апеляційною скаргою ПАТ «Брокбізнесбанк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» предявило до ОСОБА_3 та СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» вищезазначений позов, в обґрунтування якого вказало, що у звязку із неналежним виконанням СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» умов кредитного договору №3508/5 на суму 118 000 грн, зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами та кінцевим терміном повернення 30.05.2008 року, утворилась заборгованість у розмірі 201 465,44 грн, з яких: 15 000 грн заборгованості по кредиту, 6 268,96 грн заборгованості по відсоткам, 1 700 грн заборгованості за комісією, 124 914,74 грн пені та неустойки за прострочення сплати кредиту, 2 279,65 грн пені та неустойки за прострочення сплати відсотків, 614,63 грн пені та неустойки за прострочення сплати комісії, 7 854,46 грн 3% річних та 42 833 грн індексації простроченої заборгованості. Посилаючись на те, що в добровільному порядку СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» відмовляється сплачувати вищевказану заборгованість, Банк просив стягнути дану заборгованість в солідарному порядку з СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» та ОСОБА_3, який являється поручителем за договором поруки №3508/1 від 28.05.2010 року.

У вересні 2015 року ОСОБА_3 предявив до ПАТ «Брокбізнесбанк» зустрічний позов про визнання зобовязань за договором поруки із додатковими угодами до нього припиненими, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що кредитор не звернувся до нього з позовом протягом строку дії поруки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 листопада 2015 року провадження у справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» в частині позовних вимог до СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» закрито.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк» відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено визнати поруку ОСОБА_3, яка виникла на підставі договору поруки №3508/1 від 28 травня 2010 року, припиненою.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ПАТ «Брокбізнесбанк» подав апеляційну скаргу, у якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт вважає, що ним не пропущено строк звернення з позовом до поручителя, оскільки позичальник не виконує умови договору з 2014 року. Крім того, судом першої інстанції не враховано того, що умовами договору поруки встановлено, що порука діє до повного виконання зобовязань. Тому, на думку представника Банку, оскільки основне зобовязання по договору кредиту не припинено, то зобовязання поручителя є діючим та таким, що не підлягає припиненню. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, а також стягнути з ОСОБА_3 2 216,12 грн сплаченого судового збору.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення було направлено йому завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.

В судовому засіданні представник ПАТ «Брокбізнесбанк» апеляційну скаргу з наведених вище мотивів підтримав. Крім того, зазначив, що в даний час Господарським судом м. Івано-Франківська відкрито провадження за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» про стягнення кредитної заборгованості.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Банком пропущено встановлений законом шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя. З цим висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів на підставі такого.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2007 року між АБ «Брокбізнебанк» та СП «Універсальна база» було укладено кредитний договір №3508/5 на суму 118 000 грн, зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами та кінцевим терміном повернення 30.05.2008 року (т.1, а.с.9-14). В подальшому між вищезазначеними сторонами було укладено ряд додаткових угод до даного договору, якими продовжувався термін користування кредитом та змінювалась відсоткова ставка за користування наданим кредитом (т.1, а.с.15-24). Кінцевим терміном дії договору кредиту сторони погодили 31 травня 2013 року (т.1, а.с.22).

28 травня 2010 року між ПАТ «Брокбізнебанк», Підприємством споживчої кооперації «Універсальна торгова база» Івано-Франківської облспоживспілки та ОСОБА_3 було укладений договір поруки № 3508/1 (т.1, а.с. 25-27), а також додаткові угоди до даного договору поруки (а.с.28-30). Із змісту розділу 4 вищезазначеного договору поруки вбачається, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання за кредитним договором.

У п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, які виникають із кредитних правовідносин» вказано, що при вирішенні спорів про стягнення кредитної заборгованості із фінансових поручителів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що у звязку із порушенням СП «Івано-Франківська універсальна торгова база облспоживспілки» кредитних зобовязань Банк 17.06.2013 року звернувся до боржника і поручителя ОСОБА_3 з вимогою про погашення кредитної заборгованості у розмірі 36 000 грн (т.1 а.с.44). Однак, ніяких документальних відомостей про вручення адресатам зазначеної вимоги Банком не надано. В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Брокбізнебанк» визнав, що таких відомостей немає, а тому вони не можуть бути пред'явлені суду.

Таким чином, оскільки кінцевим терміном дії договору кредиту сторони погодили 31 травня 2013 року, а Банк звернувся з позовом до ОСОБА_3 лише 26 серпня 2015 року, хоч предявити таку вимогу згідно ч.4 ст.559 ЦК України вправі був в межах 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобовязання, тобто до 30 листопада 2013 року, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Банком пропущено шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя.

Приймаючи до уваги вище викладене, на думку колегії суддів, рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Банку та задоволення зустрічного позову про визнання поруки припиненою ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

ОСОБА_4