Рішення № 5854855, 24.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" червня 2009 р. справа № 5020-3/237

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмір”

(99001, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25-4);

(99055, м. Севастополь, вул. Степова, 9)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99058, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в розмірі 6588,34 грн.,

суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача Руденко С.М., довіреність б/н від 10.06.2009, ТОВ «Ізмір»;

відповідача не з`явився, ФОП ОСОБА_1

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ізмір” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 5823,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати за отриманий товар. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою від 15.05.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Головко В.О. та порушено провадження у справі №5020-3/237, розгляд справи призначений на 11.06.2009.

У ході розгляду справі позивач надав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, та просить стягнути з відповідача 6588,34 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 5290,23 грн., пеня в розмірі 716,57 грн., сума 3% річних 89,57 грн., сума інфляційних витрат 491,97 грн. (арк.с.44).

Відповідач у судове засідання 11.06.2009 не з`явився, витребуваних документів не надав, про причини незявлення в судове засідання не сповістив.

Ухвалою суду від 11.06.2009 у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений на 24.06.2009 у звязку з неявкою представника відповідача, невиконання ним вимог суду.

У судове засідання 24.06.2009 відповідач явку повноважних представників також не забезпечив, вимоги ухвали суду від 15.05.2009 не виконав, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

03 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Ізмир” (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №23 (далі Договір) (арк.с. 8-9).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобовязався передати (поставити) Покупцеві товар, а покупець - прийняти та своєчасно оплатити його вартість.

Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами на підставі заяви Покупця, прийнятої Постачальником, яка є невідємною частиною Договору, а також вказуються у супровідних документах (витратні накладні, рахунки).

Згідно з пунктом 2.4 Договору, терміном поставки вважається дата, яка вказана у витратній накладній, яка підтверджує отримання товару покупцем.

Розділ 4 Договору містить визначення ціни товару та порядку розрахунків за отриманий товар, згідно з яким сторонами передбачена 100% передоплата товару у формі безготівкового розрахунку протягом 1 банківського дня з часу отримання рахунка-фактури від торгового представника Постачальника, не враховуючи день отримання рахунку-фактури.

Покупець, який працює з Постачальником понад місячного строку, має можливість отримати товар на умовах відстрочення платежу на термін не більше 10 календарних днів з часу отримання товару.

Відповідно до пункту 8.1 Договору, він діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2010.

18.11.2008 постачальник відвантажив покупцю товар на суму 5290,23 грн., згідно з витратною накладною №ООО 06988 (арк.с.13). Оплата за отриманий товар відповідачем здійснена не була.

Листом від 15.01.2009 №15/01-09 позивач звернувся до відповідача з претензією оплатити вартість отриманого товару у сумі 5290,23 грн., а також пеню у розмірі 198,27 грн. (арк.с. 10).

Відповідно до акту звірення розрахунків від 01.11.2008, підписаного сторонами, сума заборгованості за договором складає 5290,23 грн. (арк.с. 11).

Відсутність оплати за отриманий товар і стала причиною для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 5290,23 грн., пені в розмірі 716,57 грн., 3% річних 89,57 грн., інфляційних витрат 491,97 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Покупцем сума заборгованості за Договором у повному обсязі сплачена не була. Таким чином, сума боргу за отриманий товар в розмірі 5290,23 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати переданого товару, Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати. Крім того, покупець зобовязаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 716,57 грн. заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 89,57 грн. та збитків від інфляції у розмірі 491,97 грн., суд знаходить їх вірними, а вимоги позивача в даній частині позову такими, що підлягають задоволенню.

Все вищеперелічене дає суду підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог, у звязку з чим заборгованість у сумі 6588,34 грн., з яких: 5290,23 грн. сума основного боргу, 716,57 грн. пеня, 89,57 грн. 3% річних, 491,97 грн. сума інфляційних збитків, підлягає стягненню з відповідача, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99058, АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмір” (99001, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25-4, р/р 26006035768600 в АКИБ «Укрсиббанк»в м. Харків, МФО 351005, код у ЄДРПОУ 31656390) 6588,34 грн. (шість тисяч пятсот вісімдесят вісім грн. 34 коп, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 30.06.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Ізмір”

(99001, м. Севастополь, вул. В. Морська, 25-4);

(99055, м. Севастополь, вул. Степова, 9)

2. ФОП ОСОБА_1

(99058, АДРЕСА_1)

3. Справа