Рішення № 58546991, 17.06.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7684/15-ц

(2/199/345/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

судді Руденко В.В.,

при секретарі Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 341 про встановлення факту проживання однією сімєю із спадкодавцем не менш як пять років, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, третя особа: ОСОБА_2, яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо суду з позовом до відповідача, зазначивши, що він з 1996 року мешкав з ОСОБА_4 однією сімєю як подружжя. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та проживали у належній останній квартирі АДРЕСА_1. 23 листопада 2013 року ОСОБА_4 померла. Заповіту померла не залишила. Позивач зазначає, що інших спадкоємців крім нього за законом у неї немає. Вважає, що він є спадкоємцем за законом четвертої черги і має право на спадщину після смерті ОСОБА_4 У звязку з чим просив суд встановити факт його проживання однією сімєю зі спадкодавцем ОСОБА_4 більше пяти років до дня відкриття спадщини з 1996 року по день її смерті 23 листопада 2013 року, визнати його спадкоємцем четвертої черги та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідачав судовому засіданні позов не визнали, заперечували факт проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сімєю, крім того, посилались на той факт, що спадкодавцем не повністю сплачені пайові внески. Просили у позові відмовити.

Третя особа до судового засідання не зявилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, представники відповідача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2013 року померла ОСОБА_4, яка була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до довідки ЖБК -341, обовязкова частка пайового внеску (20%), який сплачувався на початку будівництва будинку, було сплачено ОСОБА_4

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

П.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як було встановлено в судовому засіданні, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 був її син ОСОБА_5, який помер 13 січня 2006 року, що підтверджується актовим записом про смерть № 187 від 25 січня 2006 року. Після його смерті була відкрита спадкова справа, з якої вбачається, що до четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2, як законний представник малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина померлого ОСОБА_5, із заявою про прийняття спадщини після смерті останнього.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже, неповнолітній ОСОБА_3 є першочерговим спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за правом представлення, як внук спадкодавця, спадщину у вигляді сплаченого пайового внеску за спірну квартиру прийняв як малолітня особа відповідно до вимог ст.1268 ч.4 ЦК України, а тому посилання позивача на відсутність інших спадкоємців після смерті останньої не знайшли свого підтвердження.

Крім того, згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини. Однак, позивачем не доведено той факт, що він проживав разом з ОСОБА_4 з 1996 року, оскільки докази та пояснення на які він посилається носять суперечливий характер, зазначені у позові свідки, які б підтвердили факт постійного проживання позивача з померлою з 1996 року по день її смерті, подали до суду заяви, в яких не підтвердили даний факт.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого обґрунтування та законного підтвердження.

Згідно ст.88 ЦПК України суд вважає за доцільне судові витрати віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 212-218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 341 про встановлення факту проживання однією сімєю із спадкодавцем не менш як пять років, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,-відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, що не були присутніми при його проголошенні, у той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя