Ухвала суду № 58544793, 14.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/680/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційні скарги ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Люкс-Темпо», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» на користь ОСОБА_2 100 тисяч грн. (сто тисяч грн.) страхового відшкодування та 5000 грн. (п'ять тисяч грн.) моральної шкоди.

Стягнуто з приватного підприємства «Люкс-Темпо» на користь ОСОБА_2 144848,90 грн. (сто сорок чотири тисячі вісімсот сорок вісім грн. 90 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 моральну шкоду кожному у розмірі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч грн.).

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з приватного підприємства «Люкс-Темпо» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрат, що пов'язані з втратою годувальника відмовлено.

У задоволенні вимог позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволенні її вимог та стягнути з приватного підприємства «Люкс-Темпо» матеріальне відшкодування в розмірі 327,92 грн. щомісячно на користь кожного а саме: на користь ОСОБА_2 40334, 16 грн., з 01.10.2013 року по 10.01.2023 року по досягненню дітей 14 років, - на користь малолітнього ОСОБА_4 на загальну суму 56074,32 грн. з 01.10.2013 року по 10.01.2027 року по досягненню 18 років, - на користь ОСОБА_5 на загальну суму 63944, 40 грн. з 01.10.2013 року по 15.10.2029 року по досягненню 18 років, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 95 000 грн., на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. В іншій частині рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року залишити без змін.

В свою чергу, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» подало до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи вказаний спір, суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦК України.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що Вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2014 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22 березня 2013 року о 01 годині на автодорозі «Мар'янське-Берислав», внаслідок чого загинув чоловік позивача ОСОБА_6, на піклуванні якого знаходились спільні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 15 жовтня 2011 року.

У відповідності до полісу №АЕ/2130847 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» за шкоду, заподіяну життю, підлягає стягнення 100 тисяч грн.

У відповідності до вимог п. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення з акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» в частині стягнення страхового відшкодування 100 тисяч грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн. (тобто 5% від ліміту, який становить 100 тис. грн.).

У відповідності до вимог ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Власником автомобіля є приватне підприємство «Люкс-Темпо», що визначено вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2014 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

У відповідності до вимог ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

У відповідності до вимог ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учні, студенти до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років), дружині, яка здійснює догляд за дітьми до досягненням ними чотирнадцяти років.

З матеріалів справи вбачається, а саме, довідкою за №8 товариства «Абида» від 03 квітня 2014 року та рахунком-фактурою за №02 від 02 квітня 2014 року за місцем поховання загиблого в Азербайджанській Республіці підтверджені витрати у розмірі 1510,4 доларів США, що складає 39814,14 грн. Долученими до матеріалів справи авіаквитками та залізничними квитками підтверджені витрати 9960 грн., а також квитанціями на поховання 16000 грн. та установку пам'ятника 39814,14 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на час смерті у шлюбі з ОСОБА_6, на піклуванні якого знаходились спільні діти ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 15 жовтня 2011 року підтверджене долученим до матеріалів справи свідоцтвами про шлюб та про народження, визначені вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2014 року.

Відповідно довідки №21 від 16.05.2013 року заробітна плата загиблого визначена у розмірі 1311,66 грн., з урахування чого, частка кожного члена сімї становить 327,92 грн.

Згідно довідки відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі Одеської області за № 724 від 03 жовтня 2014 року у відповідності до ст. 33,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» позивачці на сім'ю вже сплачена одноразова допомога на кожного утриманця в сумі 125919,36 грн., а також з дати смерті загиблого призначена щомісячно і сплачується на кожного утриманця 327,97 грн., тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині є неспроможними.

З урахуванням вимог ст.ст.23, 1167 ЦК України та Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди», суд першої інстанції з дотриманням засад розумності, виваженості та справедливості дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивачки та її дітей моральної шкоди в розмірі 50000 грн. кожному.

Доводи апеляційної скарги акціонерного товариства «Страхова компанія Країна» про неправомірне стягнення саме максимальної суми відшкодування в розмірі 100 тисяч грн. без розрахунку судом ушкоджень, які відносяться до шкоди , заподіяної життю і здоровю, є абсурдним з огляду на те, що має місце відшкодування шкоди, повязаної зі смертю потерпілого.

Крім того, з урахуванням обставин страхового випадку, досудового розслідування та винесення судом вироку, доводи апеляційної скарги щодо відмову у задоволенні позовних вимог через відсутність своєчасного звернення до страхової компанії є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження позивачем саме витрат на поховання спростовуються наданими квитанціями та чеками, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності ст. 303 ЦПК України апеляційний суд позбавлений можливості виходити за межі доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому, колегія не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного підприємства «Люкс-Темпо», Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення шкоди залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_8