Рішення № 58542823, 21.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 138/2360/15-ц Провадження № 22-ц/772/2153/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 51 Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: ВойткаЮ.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача за первісним позовом - Могилів-Подільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області до ОСОБА_3 про визнання батьківства та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

встановила:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в 2012 році він познайомився із громадянкою України ОСОБА_3, яка перебувала на заробітках в ОСОБА_4. На протязі шести місяців вони зустрічалися у вільний від роботи час. Потім деякий час проживали разом у будинку П.ОСОБА_2 і разом виїхали до України в м. Могилів-Подільський, де позивач орендував квартиру для спільного проживання придбав необхідні речі для нормального проживання.

Від спільного проживання в них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 18 вересня по 07 жовтня 2013 року ОСОБА_2 перебував в ОСОБА_4 у звязку з нещасним випадком, який трапився з його батьком, а тому під час народження сина його в Україні не було.

07.10.2013 позивач приїхав в Україну і всіма способами матеріально і морально підтримував ОСОБА_3 і всю її сімю. Створював нормальні умови для проживання. Вони збиралися згодом зареєструвати шлюб. До народження дитини узгодили імя дитини, а саме ОСОБА_6.

В травні місяці 2015 року ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_3 і попросив показати йому свідоцтво про народження дитини, у звязку з чим поведінка відповідача одразу змінилася. Вона різко переходила на крики, на його зауваження щодо належної поведінки в присутності дітей взагалі не реагувала. На зауваження позивача про те, що в разі не зміни відношення до сімї він поставить питання щодо місця проживання сина ОСОБА_5, ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_2 не записаний в свідоцтві про народження дитини батьком і тому юридично ніяких прав на дитину не має. Наміру реєструвати з ним шлюб також не має, тому що втратить соціальну допомогу від держави.

Далі ОСОБА_3 почала безпричинно викликати міліцію з наміром якомога швидше видворити ОСОБА_2 до ОСОБА_4. Згідно рішення завідувача Могилів-Подільського РС УДМС України у Вінницькій області від 13.05.2015 року було вирішено примусово повернути за межі України громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобовязати його покинути територію України у термін до 10.06.2015 року.

ОСОБА_3 звернулася до Могилів-Подільського міськрайонного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 дійсно є батьком її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він є фізично здоровим, молодим чоловіком. Інших утриманців крім малолітнього сина ОСОБА_6 у нього не має. Також він матеріально забезпечений, бо проживає в економічно розвиненій державі з високими соціальними стандартами, отримує доходи в євровалюті. ОСОБА_7 займається фарбуванням будинків, вікон, кімнат. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 500 євро, що складає в еквіваленті 12500 гривень.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_4, уродженця Поджо Руско (МН) та жителя ОСОБА_7 ОСОБА_8 (провінція ОСОБА_9) ОСОБА_10 ОСОБА_4, батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобовязано Могилів-Подільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести зміни в актовий запис про народження дитини № 297 від 15.10.2013 року - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме в графі батько, замість «Зайцев Паоло Джильбертович» записати «Праделла Паоло», дату народження батька - 21 січня 1970 року, громадянство батька зазначити - громадянин ОСОБА_4, місце проживання - ОСОБА_7 ОСОБА_8 (провінція ОСОБА_9), вул.Арджіне,41, Республіки Італія. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, судові витрати в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_10 ОСОБА_4, уродженця Поджо Руско (МН) та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 (провінція ОСОБА_9), вул. Арджіне, 41 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 4500 (чотири тисячі пятсот) гривень щомісячно, починаючи з 28.10.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На підставі п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь державного бюджету м. Могилева-Подільського судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач: УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу «Судовий збір, Код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.1.»).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а у зустрічному позові відмовити, оскільки він не є батьком дитини на момент подання позову про стягнення аліментів. Посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, які зявилися, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити і як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає вказаним вимогам.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно загальної довідки про сімейний стан та з місця проживання від 22.15.2015 ОСОБА_11 ОСОБА_7 дель ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_2 дійсно зареєстрований в реєстрі проживаючого населення цього муніципалітету, і його сімя, яка мешкає за адресою: вул.Арджіне,41, складається з ОСОБА_2 Джільберто, ІНФОРМАЦІЯ_6 та самого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.91-92).

Як встановлено з довідки № 345443 від 09/12/2015 про зайнятість, виданої Центром зайнятості Суццари, Провінційної служби з питань робити, ОСОБА_9, ОСОБА_2 з 09.12.2015 року є безробітним (а.с. 80).

За контрактом від 25.01.2016 року ОСОБА_2 приймається (наймається) на роботу в ТОВ «Терцагі та партнери» з 01.03.2016 по 31.01.2017 року за професією (посадою) кваліфікацією секретар (обовязкове знанням італійської мови), з посадовим окладом (тарифна ставка) в розмірі 1500 гривень на місяць. (а.с.86-89).

Також судом встановлено, що згідно довідки Могилів-Подільського МКП «Житловокомунгосп» №1885 від 14.05.2015 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживає з матірю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, АДРЕСА_1 (а.с.151).

Задовольняючи частково позов та визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції врахував: матеріальне становище позивача за зустрічним позовом, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, та склад її сімї, її доходи, які є незначними; те, що дитина часто хворіє. Матеріальне становище відповідача за зустрічним позовом, який не працює, має мінливий, нерегулярний дохід, працездатний, інших утриманців не має. Те, що він є громадянином ОСОБА_4, і в судовому засіданні його представник підтвердив той факт, що в ОСОБА_4 - країни батька дитини, мінімальні стандарти щодо проживання та утримання дитини становлять 300 євро.

Суд прийшов до висновку, що розмір аліментів - необхідний та достатній для утримання дитини, слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 4500 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі зустрічної позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність та можливість присудження стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина, однак неповно з'ясував фактичні обставини справи, які мають істотне значення, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін, не в повній мірі застосував положення ст. 182 СК України, зокрема належним чином не врахував матеріальне становище платника аліментів.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ст. 181 СК України). За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 ст. 181 СК України).

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж, зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів, виходячи з наявності підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, вимог розумності та справедливості, вважає, що ухвалене рішення підлягає зміні в частині визначення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини.

Прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років в Україні встановлений в розмірі 1228 грн. Враховуючи те, що обовязок утримувати дитину є рівною мірою як матері, так і батька (ст. 180 СК України), судова колегія вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання дитини в 614 грн. щомісячно (1228/2=614).

Відмовляючи в вимогах ОСОБА_2 щодо заміни прізвища дитини з «Зайцева» на «ОСОБА_2 ОСОБА_3», суд першої інстанції врахував вік дитини, ту обставину, що дитина проживає біля матері, а також те, що сторони по справі не дійшли згоди щодо таких змін.

Суд апеляційної інстанції з цим висновком погоджується виходячи з наступного.

Дитина вже досягла того віку, коли асоціює надане їй імя та прізвище зі своєю особою, може відвідувати дошкільні навчальні заклади, гуртки, дитячі центри та інші заклади, а тому з метою уникнення стресу, психологічного дискомфорту для дитини та враховуючи її найвищі інтереси, судова колегія погоджується з висновком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області про відмову в задоволенні вимог позову в ці частині. При цьому варто зважати на те, що дитина, ставши повнолітньою, матиме право змінити прізвище у загальному порядку, встановленому законом.

Доводи ОСОБА_2 про те, що на момент подання позовної заяви, а саме 28.10.2015 року він не був батьком дитини, а тому у позивача за зустрічним позовом відсутні юридичні підстави для стягнення аліментів є безпідставними та такими, що суперечать встановленим обставинам у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина ОСОБА_10 ОСОБА_4, уродженця Поджо Руско (МН), жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 (провінція ОСОБА_9), вул. Арджіне, 41 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень щомісячно, починаючи з 28.10.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_12

Судді: (підпис) ОСОБА_13

(підпис) ОСОБА_14

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.