Ухвала суду № 58541307, 13.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/212/16 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 22-ц/783/3559/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 А. В.

Категорія: 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Тропак О.В.,

секретаря: Іванової О.О.,

за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 6 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - в с т а н о в и л а :

оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті 18.10.2008 року її батька ОСОБА_7

Рішення оскаржила ОСОБА_5, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Зазначає що рішення є незаконним і ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує на ту обставину, що після смерті батьків вона фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки це майно утримує, доглядає і фактично там проживає. Зазначає, що суд не взяв до уваги об»єктивної причини пропуску строку для прийняття спадщини, як постійний догляд її хронічно-хворої малолітньої дитини, на підтвердження чого нею долучено копію амбулаторної картки. Також суд не взяв до уваги, що відповідачка підтвердила про право позивачки на спадкування після смерті батьків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 на підтримання скарги, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить достатніх підстав для її задоволення з огляду на викладені мотиви.

Судом встановлено, що 18.10.2008 року помер ОСОБА_7, який був батьком сторін. Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що належало йому за життя.

10.04.2013 року у Бібрській державній нотаріальній конторі зареєстрована спадкова справа.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 3 ст. 1272 цього ж Кодексу за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз»яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у встановлений законом строк не звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадищини, а отже не прийняла спадщину за законом у цей строк.

Звернувшись із позовом 17.02.2016 р. в суд першої інстанції позивач просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини за законом з підстав необізнаності, відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, складних сімейних обстави (трохи хворіла), і що відповідач не повідомила її вчасно.

Висновок суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску позивачкою ОСОБА_5 строку для прийняття спадщини після смерті батька у 2008 р. є вірним і ґрунтується на обставинах справи і відповідає нормам права.

Так, про факт смерті спадкодавця позивачка знала, мала реальну можливість звернутися до нотаріальної контори про юридичне закріплення спадкових прав, жодних даних про існування перешкод для здійснення цих дій вона не навела.

Доводи апелянта про те, що вона фактично прийняла спадщину, є безпідставними, так як вона не навела доказів на підтвердження фактичного вступу в управління спадковим майном після смерті батька за життя інших спадкоємців, які були зареєстровані за місцем знаходження спадкового майна.

Не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини й копія паспорта, із якої убачається, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: с . Шпильчина, вул. Л. Українки, 6 лише 01.07.2015 року. Відсутність у позивачки дійсного паспорта з 2003 по 2012 роки є субєктивною причиною і залежала від волі самої ОСОБА_5, а тому дана причина теж не може слугувати підставою для визначення додаткового с троку для прийняття спадщини.

Як убачається з матеріалів справи, на час відкриття спадщини ОСОБА_5 не проживала постійно із спадкоємцем, не вела з ним спільного господарства, не була зареєстрована за місцем спадкового майна с. Шпильчина, вул. Лесі Українки, 6 Перемишлянський район.

Відсутність же правовстановлюючих документів не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки, як встановлено Апеляційним судом Львівської області у іншій справі, у якій позивачем була ОСОБА_5, свідоцтво про право особистої власності спадкодавця ОСОБА_7 на спірне спадкове майно зареєстровано у Львівському МБТІ ще 15.09.1988 р. і перешкод для оформлення спадкових прав ОСОБА_5 не було.

Крім того, позивач не надала жодних доказів, які б підтверджували її незадовільний стан здоров»я, тобто перебування тривалий час на лікарняному, інші докази, що створювали б їй перешкоди для звернення із заявою в нотконтору.

Посилання апелянта на постійний догляд за її хронічно-хворою малолітньою дитиною та надання нею копії амбулаторної картки хворою дитини не свідчить про поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки із амбулаторної картки убачається, що дитина хворіла періодично, і лише навідувала лікаря, а тому така причина не може вважатись поважною.

Доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги твердження відповідачки про право позивачки на спадщину після смерті батька, є безпідставними, оскільки право ОСОБА_5 на спадкове майно ОСОБА_6 не оспорюється і суд це право не вирішував.

Так як позивач не надала суду належних доказів про поважність причин пропуску шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, а вказані нею підстави не свідчать про їх поважність, то підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку місцевого суду і тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 6 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: