Постанова № 5854009, 24.06.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009р. Справа: № 37/494-06

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - І. С. Карбань, судді Л.М. Бабакової, судді І. А. Шутенко,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Курловій З.Т. за довіреністю № 17/09/-1 від 18.06.2009р., Виноградова А.М. за довіреністю № 17/5 від 14.12.2007р.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 709Х/2-4) Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, м. Луганськ, на рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. у справі № 37/494-06

за позовом Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, м. Луганськ,

до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 17266,42 грн., -

встановила:

Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі за договором № 002252/09 від 11.07.2005 р. у розмірі 6144,27 грн. за період 09.06.2006р. по 07.09.2006р. та заборгованості по відшкодуванню балансоутримувачу витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за договором № 17/1/05 від 11.07.2005 р. у сумі 11122,15 грн. за період з 10.04.2006р. по 03.10.2006р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2008 р. по справі № 37/494-06 (суддя Доленчук Д.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю

Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.2008 р. по даній справі подав апеляційну скаргу та пояснення до неї, в яких просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

На думку апелянта судом першої інстанції не були враховані положення п. 2.5 договору оренди державного майна від 11.07.2005 р № 002252/09, який передбачає, що майно вважається повернутим після підписання сторонами акту прийому передачі майна, якого не було складено до теперішнього часу. З врахування викладеного апелянт посилався на ч. 2 ст. 795 ЦК України, яка передбачає, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом) який підписується сторонами договору. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Апелянт подав пояснення по справі, в яких вважав посилання на рішення господарського суду Харківської області у справі № 52/408-07 (н.р. № 46/481-06) за позовом РВФДМ України по Луганській області, 3-ті особи Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області та Управління державного казначейства в Луганській області, до СПД ФО ОСОБА_3. по розірвання договору оренди, стягнення 4605,78 грн. та виселенні, як на преюдицію, безпідставним. Відповідно до ст. 35 ГГЖ України факти встановленні рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів в яких беруть участь ті самі сторони. Ст. 21 ГПК України чітко встановлено, що сторонами в господарському процесі є позивач та відповідач. Позивачем у справі № 52/481-06 є Регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області, а відповідачем - ФОП ОСОБА_3 УДДУПВП у Луганській області в судовому процесі при вирішенні справи № 52/481-06 виступало як третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача. Відповідно до ст. 18 ГПК України третя особа є учасником судового процесу а не стороною у справі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. по даній справі законним та обґрунтованим і просив його залишити без змін.

Відповідач вважав посилання апелянта на норми статей 764, 785, 795 ЦК України безпідставним, оскільки вони стосуються орендних правовідносин, що не є предметом даного позову, а позивач не є стороною договору оренди та згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 04.12.2007р. (набрало законної сили) припинено провадження по справі в частині вимог про розірвання договору оренди державного майна №002252/09 від 11.07.2005р. в зв'язку з припиненням терміну дії договору оренди 11.06.2006р.

Стосовно стягнення орендної плати в розмірі 6144,27 грн. за період червень - вересень 2006 р. відповідач зазначав, що в зв'язку з припиненням дії договору оренди 11.06.2006 р., №002252/09 вимога про стягнення будь - яких платежів за ним є неправомірною.

Відповідач вказував, що при розгляді даної справи встановлено, що фактично СПД ФО ОСОБА_3 припинила користуватись орендованим приміщенням - кімнатою НОМЕР_2 площею 177,2 кв.м. з 11.06.2006 р., що підтверджує факт передачі ключів від кімнати коменданту будівлі, в якій розташоване орендоване майно, а кімнатою НОМЕР_3 площею 112,4 кв.м. фактично перестала користуватись для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1 спірного договору) з 11.06.2006 р. В зв'язку з тим, що представники позивача усно відмовились від прийняття орендованого майна, СПД ФО ОСОБА_3 25.07.2006 р. супровідним листом направлені відповідні акти прийому - передачі орендованого майна на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Луганській області, але ні відповіді, ані підписаних актів СПД ФО ОСОБА_3 не отримала, що свідчить про відсутність вини в не підписанні актів прийманні - передачі.

Також відповідач вказував, що 03.10.2006 р. її представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали акт про те, що кімната НОМЕР_3 опечатана, вивіз майна в цій ситуації неможливий, і тільки 30.03.2007 р. її представник ОСОБА_5 зміг потрапити до опечатаної кімнати та забрати майно, яке там знаходилось, що свідчить про те, що фактично приміщеннями після закінчення терміну дії договору оренди СПД ФО ОСОБА_4 не користувалась саме з вини позивача.

Відповідач вважав, що оскільки він не користувався орендованим приміщенням - кімнатою НОМЕР_2 площею 177,2 кв.м. з 11.06.2006 р., то стягнення суми відшкодування за її утримання, враховуючи відсутність навіть доступу до неї є неправомірним.

Відповідач просив врахувати той факт, що СПД ФО ОСОБА_3. вносила плату за договором №17/0105, що підтверджується прибутковими касовими ордерами на загальну суму 32484,94 грн.

Відповідач просив звернути увагу на те, що ним додаткові угоди з ФДМУ стосовно збільшення орендованих площ на 70,2 кв.м не укладались. Тільки після закінчення терміну дії договору з відповіді позивача від 12.12.2006 №10/6697 СПД ФО ОСОБА_3. дізналась про те, що вона повинна сплачувати, що додатково за площу 70,2 кв.м. В звязку з чим відповідач зазначав, що враховуючи термін дії договору (11 місяців) загальна сума договору становить 11x1234=13574 грн. проти сплачених 32484,94 грн.

Також, відповідач подав клопотання в якому просив визнати поважною причину не надання до суду першої інстанції рахунків на оплату за договором від 11.07.2005р. № 17/01/05, в звязку з не змогою їх надання до суду першої інстанції за сімейними обставинами.

В судовому засіданні 10.06.2009р. було оголошено перерву до 10-30 год. 24.06.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони частково є не обґрунтованими з нижченаведених підстав.

11.07.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та відповідачем укладено договір оренди державного майна № 002252/09, згідно з яким позивач (Орендодавець) передав відповідачу (Орендар) в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 289,6 кв.м. (кімнати АДРЕСА_2, що знаходяться на балансі Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (меблі). Пунктом 3.1.2. договору оренди державного майна встановлено, що орендна плата перераховується: 50% від загальної суми місячної орендної плати (у розмірі 1419,71 грн. за базовий місяць червень) - в бюджет України; 50% від загальної суми місячної орендної плати (у розмірі 1419,17 грн. за базовий місяць - червень) балансоутримувачу Управлінню державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щомісячно не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним, крім терміну вказаному в п. 3.1.1. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Строк дії договору оренди, згідно з п. 11.1. договору, було встановлено до 11.06.2006 р. актом прийому передачі від 11.07.2005 р. приміщення було передано відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2007 року по справі №46/481-06, було встановлено правильність і відповідність матеріалам справи і вимогам закону, висновку суду по справі № 46/481-06 про припинення дії договору оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005 р., в звязку з закінченням строку його укладення.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 52/408-07 (н.р. № 46/481-06) за позовом РВФДМ України по Луганській області, 3-ті особи Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, та Управління державного казначейства в Луганській області, до СПД ФО ОСОБА_3. по розірвання договору оренди, стягненні 4605,78 грн. та виселенні було встановлено те, що листами №2-22 від 22.05.2006р., №1-11 від 11.06.2006р., №6-07 від 17.06.2006р. відповідач звертався до орендаря та балансоутримувача з заявами щодо внесення змін до договору про зменшення орендованої ним площі з 289,60 кв.м. до 112,40 кв.м. з підстав незадовільного стану крівлі. Листом № 10/3603 від 18.07.2006р. балансоутримувач орендованого приміщення - Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області повідомило РВФДМ України по Луганській області та відповідача про небажання продовження строку дії договору оренди, укладеного з відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі № 52/408-07 (н.р. № 46/481-06) встановлено, що приміщення площею 177,2 кв.м. (кімната НОМЕР_2) було звільнено відповідачем при первісному розгляді цієї справі, а приміщення 112,4 кв.м. (кімната НОМЕР_3) опечатане відповідно до акту від 30.03.2007р. підписаного за участю представника балансоутримувача, було звільнено від майна в період з 26.03.2007р. по 30.03.2007р., і факт звільнення приміщень на момент прийняття рішення не заперечувався представниками відповідача та третьої особи. Також, вказаним рішенням було встановлено в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 4530,46 грн., пені в розмірі 65,07 грн., та 3% річних в розмірі 10,25 грн. РВФДМ України по Луганській області за договором оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005 р. було відмовлено у зв'язку з тим, що РВФДМ України по Луганській області була нарахована відповідачу заборгованість за період після припинення дії договору оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005 р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України позивачем не було надано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості з урахуванням того, що п. 3.1.2 договору оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005р. передбачено, що орендна плата перераховується: 50% від загальної суми місячної орендної плати в державний бюджет України, 50% від загальної суми місячної орендної плати балансоутримувачу - Управлінню державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі є недоведеними та необґрунтованими, оскільки договір оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005 р. припинив свою дію 11.06.2006 р.

11.07.2005 р. між позивачем (Балансоутримувач) та відповідачем (Орендар) на виконання п. 5.10. договору оренди державного майна № 002252/09 від 11.07.2005 р. було укладено договір № 17/01/05 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Згідно п. 1.1. вказаного договору орендар користується нежитловими приміщеннями загальною площею 259,8 кв.м. (кімнати № НОМЕР_2 площею 177,2 кв.м., № НОМЕР_3 площею 112,4 кв.м. та коридор площею 70,2 кв. м.), які розміщені на першому поверсі 11-ти поверхової адміністративної будівлі розташованої за адресою:АДРЕСА_2.

Абзацом 3 п. 2.1.1. вказаного договору передбачено, що розмір плати за обслуговування будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень залежить від складу робіт і послуг, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування, ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.2.3. орендар зобовязується не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача.

Строк дії даного договору, згідно з п. 5.1. договору, було встановлено до 11.06.2006 р. Пунктом 5.4. договору № 17/01/05 від 11.07.2005 р. було передбачено те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додатком 1 до п.2.1.2. до спірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю встановлено розрахунок щомісячних платежів, в якому визначені платежі, які орендар зобовязувався сплатити балансоутримувачу, в тому числі: земельний податок 34 грн., інші витрати 1200 грн.

Згідно матеріалів справи, позивач щомісячно вручав відповідачу рахунки-фактури, в яких визначав розмір плати за обслуговування, ремонт будівлі, комунальні та інші послуги, які відповідач сплачував в день їх отримання до каси позивача, про що свідчать копії квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Спірні рахунки-фактури № 165 від 10.05.2006 р. на комунальні та інші послуги за квітень 2006 р. на суму 1874,75 грн. та № 201 від 09.06.2006 р. на комунальні та інші послуги за травень 2006 р. на суму 1812,72 грн. відповідачем були отримані, що підтверджував сам позивач, але сплачені не були.

Згідно пояснень відповідача, оплату вказаних рахунків-фактур він не здійснював вважаючи, що ним раніше було здійснено переплату як по орендній платі так і за послуги. В обґрунтування своїх тверджень, відповідач надав копії рахунків-фактур та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів за період з травня 2005 р. по квітень 2006 р., оригінали вказаних документів були надані на огляд суду та представникам позивача в судовому засіданні.

При дослідженні вказаних документів було встановлено, за комунальні та інші послуги, надані відповідачу у грудні 2005 р., позивач надав відповідачу два рахунки-фактури за одним номером і від однієї дати № 18 від 12.01.2006р. за комунальні та інші послуги, надані відповідачу у грудні 2005 р., на суму 3460,75 грн. і на 2486,73 грн., обидва рахунки-фактури відповідачем були сплачені 12.01.2006 р. до каси позивача, про що свідчать копії квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Представник позивача в судовому засіданні заявив, що, згідно документів бухгалтерського обліку, відповідачем було оплачено тільки суму 3460,75 грн. Факт неотримання позивачем суми 2486,73 грн. за комунальні та інші послуги, надані відповідачу у грудні 2005 р., позивач документально не довів і доводи відповідача в цій частині не спростував.

До позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за комунальні та інші послуги, позивачем, також, були включені рахунки-фактури: № 233 від 08.07.2006 р. на суму 1938,19 грн., № 279 від 07.08.2006 р. на суму 1836,06 грн., № 289 від 07.09.2006 р. на суму 1905,11 грн., № 309 від 03.10.2006 р. на суму 1755,32 грн.

Стосовно вказаних вимог відповідач стверджував, що зазначені рахунки-фактури ним не отримувалися і на його адресу не надходили.

Враховуючи, що позивачем належними доказами не доведено факт вручення чи надіслання відповідачу вище перелічених рахунків-фактур, також не доведено направлення відповідачу будь-яких інших вимог про сплату вказаних в цих рахунках-фактурах сум та суми заборгованості, то у суду відсутні підстави вважати позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та правомірними.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи господарські відношення сторін за договором № 17/01/05 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.07.2005 р., колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем частково доведено наявність у відповідача заборгованості за надані позивачем за комунальні та інші послуги в сумі 1200,74 грн., яка підлягає задоволенню. Виходячи з того, що у відповідача мається заборгованість в сумі 3687,47 грн., а саме, по рахункам-фактури № 165 від 10.05.2006 р. на комунальні та інші послуги за квітень 2006 р. на суму 1874,75 грн. та № 201 від 09.06.2006 р. на комунальні та інші послуги за травень 2006 р. на суму 1812,72 грн., і враховуючи, що відповідачем було зайво сплачено за комунальні та інші послуги за грудень 2005 р. в сумі 2486,73 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. у справі № 37/494-06 прийняте при неповному зясуванні усіх обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. у справі № 37/494-06 скасувати частково, в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за надані комунальні та інші послуги в сумі 1200,74 грн.

Задовольнити позовні вимоги в частині заборгованості за надані позивачем за комунальні та інші послуги в сумі 1200,74 грн. за договором № 17/01/05 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.07.2005 р.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, (61170, АДРЕСА_1, Інд. № НОМЕР_1) на користь Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (91016, м. Луганськ, вул. Коцюбинського,2, код 08562737) 1200,74 грн. заборгованості, 18 грн. державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. у справі № 37/494-06 залишити без змін.

Зобовязати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано та оголошено в судовому засіданні 24.06.2009р.

Головуючого суддя І.С. Карбань.

Суддя Л.М. Бабакова.

Суддя І.А. Шутенко.