Постанова № 58534584, 21.06.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/2813/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2016 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі - Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП, поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицького Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою скасувати постанову серії ПСЗ №023852 від 16.05.2016 року, винесену відносно нього, по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.

Свої вимоги мотивував тим, що 16 травня 2016 року поліцейським роти №1 УПП м.Кременчука ДПП капралом поліції Галицьким М.В. відносно нього винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 (двісті п'ятдесяти п'яти) гривень.

Згідно даної постанови він здійснив зупинку на перехресті вул. Республіканська та вул.. Г. Манагарова в м.Кременчуці, чим порушив п. 15.9 (г) ПДР України.

Вважає, що вказана постанова в справі про адміністративні правопорушення є такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та являється незаконною, оскільки винних дій він не вчиняв, зупинка була вимушена, в зв'язку з раптово виниклою несправністю автомобіля.

Крім того, адміністративне правопорушення не було зафіксовано належним чином, як того вимагає діюче законодавство, не проведено заміри зупинки автомобіля та не допитано свідка, отже постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з грубим порушенням чинного законодавства, а тому за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені та пояснив, що зупинку транспортного засобу він здійснив вимушено, так як виникла несправність двигуна. Крім того зупинку було здійснено не на перехресті, а на прилеглій до перехрестя ділянці дороги. Будь - яких перешкод для руху іншим учасникам дорожнього руху його автомобіль не створював. При розгляді справи відповідачем було порушено порядок розгляду справи, проігноровані клопотання щодо забезпечення його адвокатом, про відкладення розгляду справи та допит свідка.

Відповідач - поліцейський роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицький М.В. в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити у зв»язку з його безпідставністю та пояснив, що 16.05.2016 року під час патрулювання був помічений автомобіль, який був зупинений на перехресті вул.Республіканської та вул.Г.Манагарова в м.Кременчуці. Підійшовши до позивача він йому повідомив, що той зупинився на перехресті, за що передбачено адміністративну відповідальність. Водій давав різні пояснення, спочатку, що в цьому місці можна стояти, тут кишеня, а потім казав, що здійснив вимушену зупинку. Було встановлено особу водія, роз»яснено йому його права. Від послуг адвоката та допиту свідка водій відмовився та сказав, що йому це не потрібно. Після цього було розглянуто справу та винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП. Спочатку водій відмовлявся надавати документи, йому зачитувались вимоги ПДР України. Аварійна сигналізація на автомобілі увімкнута не була. Сам момент зупинки автомобіля він не бачив. Коли вони під»їхали, то водій спілкувався із таксистами і біля них було місце, щоб поставить там автомобіль. Заміри на місці не робились, оскільки мала місце зупинка транспортного засобу саме на перехресті.

В остання судове засідання відповідач - поліцейський роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицький М.В. не з»явився, направив до суду клопотання, відповідно до якого просив справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП в судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 16 травня 2016 року вони з позивачем виїхали з території ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», після чого в автомобілі загорілась лампочка тиску масла в двигуні, тобто було видно, що у машини виник аварійний стан. В зв»язку з цим позивач вимушений був припаркуватися в розширеній частині дороги по вул..Г. Манагарова в м.Кременчуці біля ринку, при цьому включив аварійний сигнал. Після чого він вийшов з машини та пішов в магазин, а позивач по справі пішов до таксистів, щоб з»ясувати причини виникнення несправності автомобіля. Коли він повернувся з магазину, то побачив, що позивач вже розмовляє з працівниками поліції . Під час розмови позивача з поліцейським, коли він був присутній, то не чув, щоб позивач повідомляв працівникам поліції про те, що в нього поламався автомобіль.

Як встановлено судом, 16 травня 2016 року поліцейським першої роти УПП у м.Кременчуці Галицьким М.В. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №023852, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 16.05.2016 року о 9 год. 02 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вул.. Республіканської та Г. Манагарова в м. Кременчуці, чим порушив п. 15.9 ґ ПДР України.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність зокрема за порушення водіями вимог дорожніх знаків, правил зупинки та стоянки.

Відповідно до вимог п. 15.9 ґ ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Згідно ст..213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ст..222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст..254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ст..258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених ст..122 ч.1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст..283 КУпАП.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено главою 22 КУпАП та ст..279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Також, відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

При обґрунтуванні позовних вимог та в судовому засіданні позивач посилається на те, що при розгляді справи ним заявлялись клопотання про необхідність надання йому правової допомоги, відкладення у зв»язку з цим розгляду справи та про допит свідка, які відповідачем були проігноровані.

Відповідач - поліцейський роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицький М.В. в судовому засіданні зазначив, що ним було розглянуто справу про адміністративне правопорушення з додержанням всіх вимог чинного законодавства та позивач, після роз»яснення йому прав, від надання йому правової допомоги та допиту свідка відмовився.

На обґрунтування вказаних тверджень відповідачем надано відеозапис.

Із змісту вказаного відеозапису вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним правопорушення, також зафіксовано місце розташування транспортного засобу на дорозі, яким керував позивач, факт роз»яснення відповідачем позивачу суті порушення вимог ПДР України, які на його думку мають місце та факт роз»яснення відповідачем позивачу його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення, після чого відеозапис перервано.

Тобто на вказаному відеозапису не зафіксовано обставини, якими б спростовувались вказані твердження позивача, а інших доказів, на спростування цих тверджень, відповідачами суду не надано.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем - поліцейським роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицький М.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення не додержано вимоги чинного законодавства, яким врегульовано порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

При обґрунтуванні позовних вимог та в судовому засіданні позивач також посилається на те, що транспортний засіб він зупинив вимушено, у зв»язку з несправністю автомобіля, яка виникла раптово.

Згідно п.1.10 ПЛР України вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Відповідно до п.15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.

Згідно ст..9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст..18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідачами суду не надано жодних належних доказів на спростування вказаних тверджень позивача, тобто не надано доказів, які б свідчили про те, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу не вимушено.

Також, відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, що до якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП, та не зазначено, які, передбачені ст.33 КУпАП обставини, врахував відповідач при накладенні на позивача адміністративного стягнення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при накладенні на позивача відповідачем адміністративного стягнення було порушено загальні засади накладення адміністративного стягнення, а сама оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачами, в порушення вимог ст..71 КАС України, не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ст..122 ч.1 КУпАП, а тому позов в частині скасування оскаржуваної постанови є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

З наведеного вбачається, що адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому в задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167, 171 - 2 КАС України ст.ст.9, 10, 33, 268, 287 - 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП, поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП Галицького Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №023852 від 16 травня 2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: