Ухвала суду № 58534104, 21.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/8006/15-ц Головуючий у І інстанції Ковбель М. М.Провадження № 22-ц/780/3886/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 21.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Лащенка В.Д., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, посилаючись на те, що разом із відповідачем є співвласниками будинку по вул. Леніна, 1 в с. Путрівка в рівних частках; її право на користування домоволодінням та земельною ділянкою порушується відповідачем, тому виникла необхідність виділення її частки. Просила виділити їй та відповідачу в натурі ? частину домоволодіння та земельної ділянки за вказаною адресою, для чого призначити будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

В лютому 2016 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності та поділ майна, в якому вказувала, що право власності на домоволодіння ОСОБА_2 набула, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_7, і ? частина спірного домоволодіння, поділ якого просить провести ОСОБА_2, входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_7 і прийнята третіми особами. ОСОБА_2 не дбала про збереження та утримання своєї ? частини спірного домоволодіння, не сплачувала комунальні витрати. Вартість всього домоволодіння станом на час предявлення позову складає більше 2480831 грн. з урахуванням проведених ОСОБА_3 поліпшень. Просила збільшити частку ОСОБА_3 в праві спільної часткової власності на домоволодіння і земельну ділянку, збільшивши її частку з ? до 4/5 в праві власності, виділити її частку в натурі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2016 року позови обєднані в одне провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року зупинено провадження в даній справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до неї з позовом про визнання за ними по 1/20 частині кожній в домоволодінні за адресою с. Путрівка, вул. Леніна 1. Отже, якщо її частка в домоволодінні за цією адресою в результаті розгляду позову ОСОБА_3 зміниться, то зміниться і частка, яка є спадковим майном і в порядку спадкування належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки спадкуванню підлягає тільки ? частина від майна, що належало їй та її померлому чоловіку як подружжю. Отже без визначення тієї частини, яка належить їй в домоволодінні за адресою с. Путрівка, вул. Леніна, 1 неможливо визначити, яка частина від домоволодіння підлягає успадкуванню після смерті її чоловіка.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Зупиняючи провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 201 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із неможливості розгляду цієї справи до розгляду справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися із наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розяснено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обовязковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 при зверненні до суду із даним позовом просила здійснити поділ спірного будинку в натурі, виділивши їй ? частину будинковолодіння та земельної ділянки.

ОСОБА_3, вважаючи, що здійснені поліпшення надають їй право на збільшення частки в праві спільної часткової власності, просила збільшити її частку до 4/5 частин майна.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5, звернувшись із позовом про визнання права власності на спадкове майно, претендують на ідеальну частку будинку, виходячи із спадкової частки в ? частині будинку, належної ОСОБА_2

Відтак при вирішенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд повинен буде встановити розмір спадкової частки ОСОБА_7, який залежить від розміру частки в праві спільної часткової власності ОСОБА_2

Таким чином, встановлення розміру майна ОСОБА_2, в тому числі і спадкової частки, на яку претендують ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в свою чергу залежить від вирішення по суті позову ОСОБА_3 про збільшення частки в праві спільної часткової власності, оскільки у разі задоволення її позову спадкова частка зменшиться з ? до 1/10 частин будинку.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який не надав їм належної оцінки та постановив передчасну і нічим не мотивовану ухвалу про зупинення провадження в справі.

З урахуванням даних обставин суд першої інстанції мав розяснити третім особам положення ч. 1 ст. 34 ЦПК України щодо можливості третіх осіб без самостійних вимог заявити самостійні вимоги щодо предмету спору, предявивши позов до однієї чи обох сторін, для одночасного розгляду взаємоповязаних вимог.

За таких обставин ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року не можна вважати законною і обґрунтованою.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказувала, що оскаржувана нею ухвала винесена поза межами судового засідання, оскільки вона вчасно зявилася до суду для розгляду справи, що призначена на 11.00 16 травня 2016 року, однак розгляд справи розпочато не було, секретар суду видала їй копію ухвали, в звязку із цим вона подала скаргу голові суду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 197 ЦПК України суд під час судового розгляду справи має здійснювати повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а носій інформації, на якому здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

В матеріалах справи на а. с. 90 є журнал судового засідання із вказівкою на те, що позивач ОСОБА_2 була в судовому засіданні та заперечувала щодо зупинення розгляду справи.

Разом із тим колегія суддів позбавлена можливості перевірити дані обставини, оскільки звукозапис судового засідання 16 травня 2016 року в справі відсутній, наявна довідка про неможливість адаптації запису судового засідання на цифровий носій.

Однак в журналі судового засідання є запис про те, що «головуючий суддя ухвалив: задовольнити заяву представника відповідача за первісним позовом, про що винесена відповідна письмова ухвала» без вказівки на видалення суду до нарадчої кімнати.

Дані обставини свідчать про порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 209 ЦПК України, за змістом якої ухвали суду, як оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті.

Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Лащенко В.Д..

ОСОБА_8