Ухвала суду № 58531996, 15.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 р.Справа № 2-а-3007/10/1470

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

ОСОБА_1

при секретарі Абилгазінової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєв про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про про визнання протиправними та скасуванні у повному ібсязі податкових повідомлень-рішень від 27.11.09р. №00006722/0, від 24.12.09р. №00006722/1, від 18.02.10р. №00006722/2, від 07.05.10р. № 0006722/3, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 65954,62 грн. та за штрафними фінансовими) санкціями в розмірі 131909,24 грн.

В обґрунтування позову зазначалося, що Конвенція з урядом Французької Республіки не передбачає обов'язкового оподаткування процентів в країні їх виникнення, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" задоволено. Визнано протиправними та скасовані у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 27.11.09 р. № 00006722/0, від 24.12.09 р. № 00006722/1, від 18.02.10 р. № 00006722/2, від 07.05.10 р. № 00006722/3 прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві.

В апеляційній скарзі представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві ставиться питання про скасування судового рішення, в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що в період з 22.09.09 р. по 02.11.09р. відповідач провів планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 р. по 30.06.09 р. за результатами якої склав Акт від 16.11.09 р. № 1167/40/14291113.

В акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем підпункту "а" пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13, пункту 19.4 статті 19 ОСОБА_2 України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та поповненнями, пункту 2 "а" статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Французької республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід та майно, внаслідок чого занижено податок на прибуток нерезидентів із джерелом походження з України при виконанні кредитного договору від 31.10.06 р. № 80 2006-1 укладеному із банком "Societe Generale" (Франція), у тому числі по періодах: 1 квартал 2008 р. - на суму 38846,69 грн.; 1 півріччя 2008 р. - на суму 57887,24 грн.; три квартали 2008 р. - на суму 65954,62 грн..

Відповідач зазначив у акті перевірки, що позивач у перевіряємому періоді не нарахував та не сплатив до бюджету податок з доходів нерезидента з джерелом їх походження в Україні в сумі - 65954,62 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідач прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення від 27.11.09р. №00006722/0, від 24.12.09р., №00006722/1 від 18.02.10р. №00006722/2, від 07.05.10р. №00006722/3, якими визначив позивачу суму податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним 65954,62 грн. та за штрафними фінансовими) санкціями в розмірі 131909,24 грн.

Підставою прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача, що при виконанні умов кредитного договору від 31.10.06 р. № 50 2006-1 укладеному із банком "Sосіеtе Gеnегаlе" (Франція) позивач в порушення наказу ДПА України від 16.01.98 р. № 28 про затвердження "Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 56/2496 зі змінами та доповненнями, не надавав відповідачу звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що викладені в Акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем ОСОБА_2 № 334/94-ВР в частині нарахування та виплати процентів по кредиту є помилковими, відповідно рішення повідомлення, які оскаржуються позивачем підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Положеннями п.13.1 ст.13 ОСОБА_2 України „Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) встановлено, що будь - які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. А згідно підпункту а п.13.1 ст.13 цього закону для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобовязаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п.13.2 ст.13 ОСОБА_2 України „Про оподаткування прибутку підприємств резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 13.6, зобовязані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 1.21 ст.1 ОСОБА_2 України „Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що доходами з джерелом їх походження з України є будь - які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденти, роялті та будь які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків резидентів від страхування ризиків страхувальників резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Статтею 19 ОСОБА_2 України "Про систему оподатковування" від 25.06.1991р. №1251-XII встановлено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Крім того, відповідно до п.18.1 ст.18 ОСОБА_2 України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим ОСОБА_2, застосовуються норми міжнародного договору.

Отже, з урахуванням наведених положень, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що якщо між державою Україною та державою - країною нерезидента укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, то в такому разі нерезидент має право вибрати порядок оподаткування процентів, передбачений міжнародним договором.

ОСОБА_2 України від 03.03.1998р. №150/98-ВР ратифіковано Конвенцію між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.

Згідно до п.1 ст.11 Конвенції проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі. Однак стосовно будь-якого контракту, що стосується процентів, згаданих у пункті 1, який укладається на або після дати, коли ця Конвенція набуває чинності, будь-які такі проценти можуть гакож оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і у відповідності до законодавства цієї Держави, але, якщо фактичний одержувач є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2% валової суми процентів, що сплачуються: у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або іаукового обладнання чи продажем або наданням у кредит будь-яких виробів чи юслуг одним підприємством другому; за будь-якими позиками будь-якого виду, що надані банком або будь-якою ншою фінансовою установою; 10% валової суми процентів у всіх інших випадках.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Нібулон», як резидент України, який на підставі кредитного договору нараховував та сплачував дохід банку "Societe Generale", який є резидентом Франції, не отримує доходу, тобто не є особою, яка отримує дохід від гаких виплат.

Згідно офіційного повідомлення банку "Societe Generale" " від 07.04.08 р. проценти, комісії та інші платежі, які сплачуються останньому згідно кредитного договору від 31.10.06 р. № 80 2006-1, оподатковуються виключно у Франції.

Крім того, відповідно до п.4 „Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМ України від 06.05.2001р. №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, банк "Societe Generale" (Франція) є резидентом Франції, що підтверджується відповідними довідками, відповідність яких вище наведеним вимогам Порядку апелянтом не заперечується.

Отже, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм ОСОБА_2 України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, оскільки вважає їх такими, які ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом вище зазначених норм, що в свою чергу привело до винесення не обґрунтованих податкових повідомлень-рішень у відношенні позивача.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 березня 2011 року.

Головуючий:

Судді: