Ухвала суду № 58531715, 15.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/61619/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013

у справі № 2а-4841/10/1770 Рівненського окружного адміністративного суду

за позовом Іноземного підприємства «Транс-Кар'єр Україна»

до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кузнецовської ОДПІ від 01.04.2010 № 0003751740/0, від 30.04.2010 № 0003751740/1-2516 та від 13.07.2010 №0003751740/2 .

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.03.2010 № 332/23/33828897. Згідно з цим актом підприємство порушило норми ст. 2, частини 2 ст.5, ст..6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (Закон № 1963-ХІІ): занижено податок з власників транспортних засобів за 2009 рік на 200400,00 грн., у зв'язку з його несплатою за 3 автомобілі марки «БелАЗ», які зареєстровані за позивачем.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.04.2010 № 0003751740/0, від 30.04.2010 № 0003751740/1-2516 та від 13.07.2010 №0003751740/2 про визначення податкового зобов'язання із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 300770,00 грн., у тому числі: 200400,00 грн. за основним платежем та 100370,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому процесі встановлено, що за Іноземним підприємством «Транс-Кар'єр Україна» станом на 2009 рік зареєстровано три автомобілі марки «БелАЗ», стосовно яких позивач не подавав розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік. Позивач обґрунтовує це тим, що автомобілі марки «БелАЗ» відносяться до товарної позиції УКТ ЗЕД з кодом 8709 (транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані), а не до товарної позиції з кодом 8704 (автомобілі вантажні), а відтак не є об'єктом оподаткування (сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів).

Відповідно до ст.1 Закону № 1963-XII платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є, зокрема, автомобілі вантажні (код УКТ ЗЕД 8704), а до транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування, відносяться, зокрема, транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані (код УКТ ЗЕД 8709).

Порядок ведення УКТ ЗЕД встановлений статтею 312 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92-IV (втратив чинність з 01.06.2012 згідно з Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI; далі - МК).

Згідно з частиною 2 цієї статті ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (постанова втратила чинність 01.06.2012 згідно з постановою Кабінету Мінінстрів України від 21.05.2012 № 428).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Пунктом 4 встановлено, що ведення УКТ ЗЕД забезпечує Державна митна служба.

Згідно з положенням статті 313 МК митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 11.04.2000р. № 11/3-3273 стосовно класифікації згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) окремих видів транспортних засобів, до товарної позиції 8704 - «Автомобілі вантажні» включаються: звичайні вантажівки і фургони (з відкритим, закритим брезентом, закриті і т. д.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т. д.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); рефрижераторні або термоізольовані вантажівки; багатонастильні вантажівки для перевезення кислоти в ізольованих від ударів контейнерах, балонах із бутаном і т. д.; важкі вантажівки з рамами, що відкидаються, і заглибними похилими трапами для перевезення танків, піднімальних або траншеєкопальних машин, електричних трансформаторів і т. д.; вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, за винятком бетономішалок за товарною позицією 8705; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та іншими пристроями або ні.

До даної товарної позиції також включаються:

1) самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом або з днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи або інших матеріалів. Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому ґрунту. До цієї товарної позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди; останні іноді відрізняються наявністю сидіння на два положення, двома сидіннями, спрямованими в протилежні боки, або двома кермами керування, для того щоб цими транспортними засобами можна було управляти водію, що дивиться у напрямку до кузова під час розвантаження.

До даної товарної позиції не входять: а) портальні транспортери, застосовувані на заводах, складах, у доках, аеропортах і т. д. для перевезення довгомірних вантажів або контейнерів (товарна позиція 8426); 6) вантажо-транспортери, які застосовуються на шахтах (товарна позиція 8429); в) мотоцикли, моторолери або мотовелосипеди, призначені для перевезення вантажів (товарна позиція 8711).

Суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок, що автомобілі марки «БелАЗ», як автомобілі-самоскиди, призначені для перевезення сипучих вантажів та гірничих порід по природних або штучних шляхах з твердим покриттям, відносяться до товарної групи 8704, а отже є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, наведеній у постанові від 21.04.2015 у справі за позовом ТОВ «Скала-Подільський спеціалізований кар'єр» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на викладене у суду апеляційної інстанції не було підстав, встановлених ст. 202 КАС України, для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2010 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев