Ухвала суду № 58531708, 21.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року м. Київ К/800/7349/16

червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Сороки М.О.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 815/4375/15 за позовом виконуючого обов'язки заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, третя особа фізична особа -підприємець ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року в.о. заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області звернувся в суд з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Одеській області, третя особа фізична особа -підприємець ОСОБА_2 в якому просив визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації №ОД 08212038192 від 14.03.2012 року про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва котеджу сімейного типу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 року №ОД08212038192 з порушенням, вимог Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року, а саме: за відсутності у третьої особи документу, що посвідчує права власності або користування земельною ділянкою, на якій відбулось будівництво об'єкту, вважає дії протиправними та незаконною проведену відповідачем державну реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент державної архітектурно-будівельного інспекції України в Одеській області до якого з жовтня 2014 року перейшли повноваження реорганізованої Інспекції ДАБК в Одеській області, на підставі положень ст.13 Закону України „Про архітектурну діяльність" є спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення проектування й будівництва об'єктів житлової та іншої забудови.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 14.03.2012 року за №ОД 08212038192 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт - будівництво котеджу сімейного типу по АДРЕСА_1

Відповідно до поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 декларації, замовником вказується, що Управлінням містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 22.02.2010 року №22.

Згідно листа Управління містобудування та архітектури Білгород- Дністровської міської ради від 14.07.2015 року №137 Управлінням містобудівні умови та обмеження забудови ОСОБА_2 для будівництва котеджу сімейного типу по АДРЕСА_1 не надавались.

Крім того, у поданій декларації замовником зазначено, що земельна ділянка використовується згідно договору оренди земельної ділянки площею 0,01 га по АДРЕСА_1 укладеного 12.07.2007 року для будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчої бази.

Згідно інформації відділу Держземагенства у м.Білгород-Дністровському, реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області право власності/користування за ОСОБА_2 на земельну ділянку не зареєстроване. Право оренди земельної ділянки строком на 49 років зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий комплекс „Лиман" згідно договору, укладеного 12.07.2007 року з Сергіївською селищною радою (кадастровий номер НОМЕР_1 ).

Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову вимог виходили з того, що відповідач не несе відповідальності за правильність заповнення декларації, земельна ділянка на даний час передана у користування третій особі, тому відсутній в цій частині спір, в зв'язку із чим, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо реєстрації вказаної декларації, окрім того, заявником обраний невірний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає визначеному порядку скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон №3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Згідно ч.1 ст.39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Пунктом 9 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 року (далі - Порядок №466) передбачено, що замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

У відповідності до п.20 Порядку №466 інспекція державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. Пунктом 19 цього Порядку встановлена відповідальність замовника за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Відповідно до п.18 Порядку №466 для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5. До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (обов'язково подається до 01.06.2012 року); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01.06.2012 року (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Судами встановлено, що декларація №ОД08311089102 про початок виконання будівельних робіт "будівництво котеджу сімейного типу по АДРЕСА_1" видана ОСОБА_2, згідно наведеного вище переліку документів, визначених п.18 Порядку №466. До заяви були подані договір оренди земельної ділянки від 12.07.2007 року, договір суборенди земельної ділянки від 08.10.2012 року, затверджений проект будівництва, підписка працівника технічного нагляду від 13.03.2012 року, договір на виконання авторського нагляду від 05.03.2012 року №130-12.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим відхилення судами попередніх інстанцій доводів позивача відносно того, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області неправомірно зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 року №ОД08212038192 з порушенням вимог Порядку №466, а саме - за відсутності у третьої особи документу, що посвідчує права власності або користування земельною ділянкою, на якій відбулось будівництво об'єкту.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що замовником подаються до дозвільному органу лише документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою на якій повинно бути здійснене будівництво та останній не повинен перевіряти виникнення у заявника цього права відповідно до положень ст.125 ЗК України.

Судами встановлено, що витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер НОМЕР_1) від 29.08.2015 року №НВ-5100479042013 підтверджується право ФОП ОСОБА_2 на користування цією земельною ділянкою, зазначена інформація внесена до Державного земельного кадастру 19.08.2015 року.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій з 19.08.2015р. відпала підстава для визнання неправомірною реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка заявлена прокурором у позові щодо неправдивих відомостей про земельну ділянку, в зв'язку із чим, вказана декларація вже не може бути скасована за цією підставою.

Натомість обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставності твердження позивача про те, що замовником при подання декларацій про початок виконання будівельних робіт від 14.03.2012 року за номером №ОД08311089102 в їх тексті були вказані неправдиві відомості, в зв'язку із чим, відсутні підстави для визнання протиправними дій Інспекції ДАБК в Одеській області щодо реєстрації вказаної декларації.

Крім того, згідно положень ст. 39-1 Закону №3038-VI у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Виявивши факт викладення у декларації недостовірних даних, в залежності від відсутності або наявності підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю до декларації вносяться зміни або вона підлягає скасуванню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавством передбачена можливість скасування реєстрації декларацій про початок проведення будівельних робіт та готовність об'єкту до експлуатації, відповідним наказом органу державного архітектурно-будівельного контролю, який приймається на підставі результатів та матеріалів проведеної перевірки під час перевірки даних декларацій або за результатами проведеної позапланової перевірки за відповідними заявами зацікавлених осіб, скарг або звернень правоохоронних органів.

Судами не встановлено доказів звернення органів прокуратури до Департаменту ДАБІ України в Одеській області про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 14.03.2012 року за номером №ОД08311089102 в зв'язку із зазначенням замовником у її тексті недостовірних даних.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій що прокурором обраний неналежний спосіб захисту порушених прав, в частині встановленої процедури та порядку скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: