Ухвала суду № 58531654, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2016 р. м. Київ К/800/35806/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Енерготранссервіс" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі 813/8827/14 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства „Енерготранссервіс" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області,

про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірне підприємство „Енерготранссервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною відмову відповідача здійснити зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, які сплачені позивачем при виплаті дивідендів в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік; зобов'язання ДПІ зарахувати позивачу сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 275079 грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік (період з грудня 2014 року по лютий 2015 року).

Позивач вважає відмову відповідача у здійсненні зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, які сплачені позивачем при виплаті дивідендів в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік, незаконною, що обмежує його права як платника податку на вільне розпорядження власними коштами, оскільки податковий орган неправомірно зобов'язує здійснювати переплату податку на прибуток та створює перешкоди у виконанні інших грошових зобов'язань платника податку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 позовні вимоги задоволено, визнано незаконною відмову ДПІ здійснити зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, які сплачені позивачем при виплаті дивідендів, в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 275079 грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік (період з грудня 2014 року по лютий 2015 року).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2015 скасовано, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент подання податкової декларації з податку на прибуток підприємством не було подано відповідної заяви щодо зарахування сум сплачених авансових внесків у зв'язку з виплатою дивідендів у зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у 2014 році.

Згідно Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" щодо порядку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, частина суми переплати з податку на прибуток 275079 грн., яка сплачена в якості авансових внесків з податку на прибуток, при виплаті дивідендів, не може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів сплати авансових внесків з податку на прибуток за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.

Позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, позивачем у 2014 році було здійснено виплату дивідендів засновникам підприємства відповідно до рішення про розподіл прибутку підприємства за 2013 рік у сумі 5500000 грн., що підтверджується протоколом № 03/11/14 загальних зборів учасників ТОВ „Західавтотрек" від 27.11.2014.

27.11.2014 відбувалась виплата дивідендів.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України позивачем сплачено авансовий внесок з податку на прибуток у сумі 990000 грн. за ставкою податку на прибуток, визначеною Податковим кодексом України, чинною на момент виплати - 18 %, що підтверджується платіжним дорученням № 356 від 27.11.2014.

У лютому 2014 року позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за звітний 2013 рік, де була зазначена сума податкового зобов'язання щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який повинен сплачуватись підприємством щомісячно з березня 2014 року до лютого 2015 року, розрахована як 1/12 від податку на прибуток за 2013 рік, що становить - 91693 грн.

Позивачем 9.12.2014 було подано заяву до відповідача про зарахування частини суми переплати з податку на прибуток 275079 грн., яка сплачена в якості авансових внесків при виплаті дивідендів в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року, визначених за результатами податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Відповідачем 25.12.2014 відмовлено у зарахуванні авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, в рахунок щомісячних авансових внесків.

Згідно з підпунктом 57.1 статті 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.

Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 ПК у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з цього податку, за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою, покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу ).

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Згідно з абзацами п'ятим, шостим пункту 57.1 статті 57 ПК на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПК України податковим (звітним) періодом податку на прибуток є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" у зв'язку із внесенням змін у пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПК України, позивач не має права на зарахування авансових внесків з податку на прибуток, при виплаті дивідендів.

Зміни до пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПК України які внесені зазначеним Законом, набрали чинності лише 1.01.2015.

На час подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік граничний строк подання якої 3.03.2014, а рішення про виплату дивідендів було прийняте позивачем лише 3.11.2014.

Таким чином, платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилося сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Колегія суддів зазначає, що позивач має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи те, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, постанова Львівського окружного адміністративного суду повинна бути залишена без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Енерготранссервіс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєвої Г.К.

Юрченко В.П.