Постанова № 58511407, 21.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2016 р. Справа № 922/645/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивача не зявився

1-ї третьої особи не зявився

2-ї третьої особи не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1625 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року у справі

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м.Шахтарськ, Донецької області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, м.Харків

2. Державна фіскальна служба України, м. Київ

до Фермерського господарства "Пустомитівське", смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області

про припинення юридичної особи та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

09 березня 2016 року Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд: припинити юридичну особу Фермерське господарство "Пустомитівське"; зобов'язати Державну фіскальну службу України внести інформацію до інформаційних баз даних, щодо фіктивних податкових накладних Фермерського господарства "Пустомитівське", будинок № 15-А, вулиця Крупської, Харківський район, Харківської області, 62416, Україна, код ЄДРПОУ 33424916, зареєстрованих у Єдиному реєстру податкових накладних з 24.11.2015 року (а.с.4-6).

Ршенням господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року (суддя Пономаренко Т.О.) в позові відмовлено (а.с.87-91).

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що норми матеріального закону не пов'язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов'язковим встановленням вини в діях особи (осіб) яка зареєструвала юридичну особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Вважає, що протоколом допиту підтверджується відсутність у позивача наміру займатися підприємницькою діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідач та треті особи відзиви на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зі штампу на ухвалі суду про порушення провадження у справі від 09 червня 2016 року вбачається, що копії ухвали про призначення розгляду апеляційної скарги від 09 червня 2016 року направлено сторонам на адреси, зазначені у апеляційній скарзі (а.с.98), що свідчить про виконання судом процесуального обовязоку щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75Ю.

Позивач також у судове засіданні не з'явився, його представник ОСОБА_2 14.06.2016 року подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на неможливість прибуття у судове засідання, проте бажає прийняти участь у судовому засіданні (а.с.110).

Розглянувши клопотання представника позивача, колегія суддів відмовила у його задоволенні у звязку з необґрунтованістю, оскільки позивач мав право особисто прийняти участь у судовому засіданні, або направити іншого представника.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

09 березня 2016 року Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд: припинити юридичну особу Фермерське господарство "Пустомитівське"; зобов'язати Державну фіскальну службу України внести інформацію до інформаційних баз даних, щодо фіктивних податкових накладних Фермерського господарства "Пустомитівське", будинок № 15-А, вулиця Крупської, Харківський район, Харківської області, 62416, Україна, код ЄДРПОУ 33424916, зареєстрованих у Єдиному реєстру податкових накладних з 24.11.2015 року (а.с.4-6).

Відповідно до абз. 5 п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (зі змінами та доповненнями) господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації.

Проаналізувавши норми чинного законодавства та абз. 5 п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (зі змінами), колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про те, що даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки утворення суб'єктів господарювання, їх реорганізація, ліквідація, визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи, скасування її державної реєстрації, а також державна реєстрація змін до установчих документів та її скасування здійснюється згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

З позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час допиту у відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області в межах кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32016060000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, йому стало відомо, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, його зареєстровано як засновником (учасником) та керівником Фермерського господарства "Пустомитівське". Зазначена інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 24.11.2015 року. Позивач вказує на те, що він не підписувались жодні установчі документи по даній юридичній особі, також не подавалась до державної реєстрації зміни до установчих документів, не відкривались розрахункові рахунки у банках, будь-яка звітність до державних органів не подавалась. Позивачу стало відомо, що діяльність підприємства велася особами, які не були ні засновниками, ні керівниками підприємства, що свідчить про протиправний характер діяльності, яка суперечить закону та установчим документам, та дає підстави вважати підприємство таким, що має ознаки фіктивності. На підставі наведеного позивач стверджує, що реєстрація Фермерського господарства "Пустомитівське" проведена без його участі та без мети зайняття господарською (підприємницькою) діяльністю, що є фіктивним підприємництвом і зазначена особа може припинити свою діяльність на підставі рішення суду, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Через провадження суб'єктами господарювання діяльності на свій власний ризик чинне законодавство не покладає на них обов'язку здійснювати будь-яку перевірку своїх контрагентів, як і не передбачений законом обов'язок господарюючого суб'єкта контролювати дотримання постачальниками та покупцями виконання їхніх податкових обов'язків.

Припинення діяльності суб'єктів підприємництва регулюється ст. 104 Цивільного кодексу України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Законом України "Про господарські товариства" та ін.

У ч. 12 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" зазначено, що державна реєстрація припинення юридичної особи може бути проведена на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у позовній заяві позивач стверджує, що реєстрація Фермерського господарства «Пустомитівське», проведена без його участі та без мети зайняття господарською (підприємницькою) діяльністю, що є фіктивним підприємництвом і зазначена особа може припинити свою діяльність на підставі рішення суду, а тому установчі документи Фермерського господарства «Пустомитівське», сформовані Фермерським господарством «Пустомитівське» податкові накладні необхідно визнати недійсними з моменту їх реєстрації тобто з 24.11.2015 та припинити вищезазначену юридичну особу на підставі ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Доказами на підтвердження позовних вимог щодо фіктивного підприємництва позивач вважає подані ним до позовної заяви ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ФГ «Пустомитівське» (код ЄДРПОУ 33424916) та Протокол допиту свідка від 02.02.2016 року СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області в межах кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32016060000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України (а.с.18-24, 72-76).

При дослідженні Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виданого на запит Головного управління ДФС у Житомирській області, колегією суддів встановлено, що Фермерське господарство "Пустомитівське" - має код ЄДРПОУ 33424916; місцезнаходження 62416, Харківська обл.., Харківський район, смт.Пісочин, вул. Крупської, 15-А; перелік засновників ОСОБА_1 (86211, Донецька обл., м.Шахтарськ, мік. ЖуравлівкаАДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду 0,00 грн.); ОСОБА_3 01.47 Розведення свійської птиці; Органи управління - ОСОБА_1, 20.11.2015 керівник, ОСОБА_1, 20.11.2015 підписант; Дата та номер запису в ЄДРПОУ 22.02.2005, 14041020000000239; місце знаходження реєстраційної справи Житомирське міське управління юстиції Житомирської області; Дані про реєстраційні дії державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи 22.02.2005 року 14041020000000239, ОСОБА_4, Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області (а.с.18-24).

З Протоколу допиту свідка від 02.02.2016 року вбачається, що ФГ «Пустомитівське» позивачу відоме лише зі слів невідомої жінки, яка возила його до нотаріуса у м. Києві на початку листопада 2015 року. Адреси знаходження даного нотаріуса він не памятає, але візуально зможе показати де знаходиться офіс, це в районі станції метро ОСОБА_5. Також він бачив, що коли підписував невідомі документи, вказана жінка передавала нотаріусу кошти в розмірі 10 000 гривень, але за що точно йому не відомо. Де відбувалась державна реєстрація ФГ «Пустомитівське» йому не відомо, він не подавав ніяких документів на реєстрацію ФГ «Пустомитівське», я лише побачив що дане підприємство зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1 у статуті, коли його підписував. Щодо банківських рахунків підприємства позивач повідомив, що йому зателефонував невідомий чоловік в середині листопада, та сказав, що треба підійти до банку, який знаходиться біля ТЦ «Україна» у м. києві, назви я не пам'ятає. Біля банку його зустрів молодий чоловік років 22, який сказав що потрібно відкрити якісь ключі у банку. Вони підійшли до жінки, яка є начальником відділення та отримували ключі. Але перед цим пішли до нотаріуса, де він дав доручення, чи дозвіл на користування рахунками у банку, на чиє прізвище не пам'ятає. Ніякої ролі на ФГ «Пустомитівське» він не має, оскільки підпасав всі документи у нотаріуса за винагороду в розмірі 400 грн. Який розмір податкового кредиту та податкових зобов'язань по податку на додану вартість, задекларований від проведення операцій з ФГ «Пустомитівське» йому невідомо, оскільки він не проводив ніяких операцій, а лише підписав статут та ще якісь документи, які йому показував нотаріус. Ніякої підприємницької діяльності на ФГ «Пустомитвіське» він не вчиняв. Лише один раз за проханням Віталія, в кінці грудня 2015 їздив до м. Дніпропетровська у супроводі Андрія, де в невідомому офісному приміщенні йому дали підписати невідомі податкові накладні у великій кількості, які не містили жодної інформації, на яких був надпис (продавець - ФГ «Пустомитівське», як покупець - ТОВ «Олімп Оіл»). За вказано поїздку він отримав 2000,00 грн. Ці накладні не були ніким підписані та не мали дати та назви товару. Також він підписав 4 аркуші чистого паперу формату А4 невідомо для якої мети (а.с.72-76).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підставі наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог вищевказаних документів неможливо зясувати достовірність та щирість показань позивача про відсутність у нього наміру створювати Фермерського господарства "Пустомитівське" і займатися підприємницькою діяльністю, його роль та ступінь участі у створенні Фермерського господарства "Пустомитівське".

Також неможливо встановити, чи може функціонувати Фермерське господарство "Пустомитівське" та бути учасником господарських відносин за умови, коли фізична особа, яка його зареєструвала, заявляє, що не вона була ініціатором і активним учасником його створення, а також повідомляє про причетність до реєстрації Фермерського господарства невідомої йому особи.

Вказана позиція також висловлена Верховним судом України у постанові від 30.09.2015 року по справі № 21-1575с15.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України обов'язок по доведенню існування в законі підстав для припинення юридичної особи у зв'язку з порушенням вимог законодавства щодо фіктивності покладений на позивача.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних доказів того, що створення Фермерського господарства "Пустомитівське" мало місце внаслідок фіктивного підприємництва, а надані в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 з ЄДРПОУ та Протокол допиту свідка не є належними доказами ознак фіктивності підприємства, що дають правові підстави для припинення юридичної особи відповідно до ст.55-1 ГК України, яку позивач зазначає підставою позову.

До тверджень позивача у апеляційній скарзі про те, що є доведеним факт ведення діяльності ФГ "Пустомитівське" особами, які не були ні засновниками, ні керівниками підприємства та свідчить про протиправний характер діяльності останнього, що дає підстави вважати підприємство таким, що має ознаки фіктивності, колегія суддів ставиться критично з наступних підстав.

Згідно зі ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво - це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вказані норми чинного законодавства відносять фіктивне підприємництво до кримінально карних діянь, відповідальність за яке настає на підставі вироку суду, винесеного внаслідок розгляду кримінальної справи.

Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 32016060000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України, завершене постановленням обвинувального вироку, що набрав законної сили.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обєктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи позивача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 травня 2016 року у справі № 922/645/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 24.06.2016 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.