Ухвала суду № 58506351, 16.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року м. Київ К/800/51327/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Зайця В.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби

постанову Мостиського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року

у справі №448/648/15-а

за позовом ОСОБА_5

до Львівської митниці Державної фіскальної служби,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

перший заступник начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С.

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Мостиського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - перший заступник начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил від 26.06.2015 року за №1168/20909/15, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень. Також позивач просив закрити провадження в адміністративній справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, позовні вимоги задовольнив повністю. Постанову першого заступника начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С. в справі про порушення митних правил №1168/20909/15 від 26.06.2015 року про притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України - скасовано, а провадження в справі про порушення митних правил - закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 червня 2015 року головний державний інспектор ВОМ №2 м/п «Мостиська» Львівської митниці ДФС Демків В.М. склав протокол за №1168/20909/15 про порушення митних правил позивачем.

В протоколі зафіксовано, що відповідно до інформації електронної бази ЄАІС ДМСУ «Журнал обліку транспортних засобів» 02.03.2014 року о 07:38 год. ОСОБА_5, прямуючи з РП до України, ввіз на митну територію України через м/п «Мостиська» Львівської митниці ДФС автомобіль марки «Опель-Кадет», реєстр. № НОМЕР_1 по смузі руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит» та не вивіз такий за межі митної території України у строк, встановлений ст.95 Митного кодексу України.

На підставі цього протоколу 26.06.2015 року перший заступник начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С. виніс постанову за №1168/20909/15 в справі про порушення митних правил, згідно з якою притягнув ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.

В постанові зазначено, що на позивача Львівською митницею виставлено орієнтування №13-70-26/13-3262 від 18.03.2015 року щодо порушенням останнім «транзитного строку» доставки автомобіля марки «Опель-Кадет», реєстр. № НОМЕР_1, за межі митної території України, який ввезений позивачем 02.03.2014 року через м/п «Мостиська» Львівської митниці на митну територію України в режимі «транзит».

Обґрунтовуючи свою правову позицію, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскаржена постанова винесена з порушенням вимог статті 467 Митного кодексу України.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строки транзитних перевезень.

Згідно пункту 1 частини першої вказаної статті строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

За правилами частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за змістом частини 1 статті 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що вчинене позивачем правопорушення, яке проявилося у перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатися, як триваюче.

Враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 Митного кодексу України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.

В обґрунтування касаційної скарги скаржником фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби - відхилити.

Постанову Мостиського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №448/648/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді