Ухвала суду № 58506090, 15.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/45889/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Зайця В.С.

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю

представника третьої особи - Ринкової О.В.,

інші учасники не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року

у справі №815/2228/15

за позовом ОСОБА_5

до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської

області

третя особа Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та

зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, третя особа Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 732393 від 06.03.2013 року, прийняте державним реєстратором Антоненко О.С. прав на нерухоме майно щодо реєстрації за публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний», код ЄДРПОУ: 20953647 права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- вчинити реєстраційною службою ОМУЮ Одеської області дії щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію від 04.03.2013 року за №283798 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер №4776 виданий 19.04.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., а саме запис №732393 про реєстрацію за публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Південний», право власності на квартиру АДРЕСА_1;

- вчинити реєстраційною службою ОМУЮ Одеської області дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, податковий номер НОМЕР_1 на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 розташовану на 2 поверсі 6 поверхового будинку загальною площею 133,8 кв.м, житловою площею 74,9 кв.м, який набув право власності на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24.12.2002 року, справа №2-3049/2002 та зареєстрованого в Одеському міському бюро Технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 05.06.2003 році НОМЕР_2 та записано в реєстровій книзі №22 м/с, реєстр №3250, стор. 177.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2013 року №732393 щодо реєстрації за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ - 20953647) права власності на об'єкт нерухомого майна: 1/1 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року на підставі якого було вчинено попередню (спірну) реєстрацію рішенням суду був визнаний недійсним.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

ОСОБА_5 надав свої заперечення на касаційну скаргу в яких наголошував на відповідності рішень судів попередніх інстанцій обставинам справи та вимогам законодавства України, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2003 року на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24.12.2002 року, яке набрало законної сили 27 січня 2003 року (справа №2-3049/2002 року) за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, видано реєстраційне посвідчення НОМЕР_2 та записано в реєстрову книгу № 22 м/с під реєстром №3250.

08 серпня 2003 року було укладено договір купівлі - продажу на квартиру АДРЕСА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрований у реєстрі за №4515 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9

18.01.2002 року між TOB «Техніон-Віннер-Форд» та Акціонерним банком «Південний» був укладений договір позики №9/1, згідно із яким TOB «Техніон-Віннер-Форд» отримало кредит в розмірі 277 700,0 доларів США.

26.08.2003 року між ОСОБА_9 та Акціонерним банком «Південний» укладений договір застави, згідно якого ОСОБА_9 виступила майновим поручителем TOB «Техніон-Віннер-Форд» за вказаним договором позики. За договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року, реєстровий №4776 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. укладеним між ОСОБА_9 з Акціонерним банком «Південний», у зв'язку з невиконанням TOB «Техніон -Віннер-Форд» своїх зобов'язань перед АБ «Південний», останній набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується Інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.12.2014 року.

06.03.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Антоненко О.С. реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області на підставі вищезазначеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 732393 від 06.03.2013 року щодо реєстрації за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» (код ЄДРПОУ - 20953647) права власності на об'єкт нерухомого майна: 1/1 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.01.2015 року, власником квартири АДРЕСА_1 є публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний».

Проте заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 16.10.2013 року, яке набрало законної сили 23.12.2013 року (справа № 522/1642/13-ц) було визнано недійсним договір застави вищезазначеного майна, укладеного 26.08.2003 року між ОСОБА_9 та акціонерним банком «Південний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №7398 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 19.04.2005 року між ОСОБА_9 та акціонерним банком «Південний», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованого в реєстрі за №4776.

До того ж, заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20 травня 2014 року, яке набрало законної сили 02.06.2014 року (справа № 522/3570/14-ц) було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 08.08.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрований у реєстрі за №4515.

ОСОБА_5 звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на зазначену квартиру. До заяви він надав рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16.10.2013 року (справа №522/1642/13ц, а.с.18), яким визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.04.2005 року.

27.01.2015 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно НОМЕР_3 відмовлено у вчиненні відповідних реєстраційних дій за вищевказаною заявою ОСОБА_5.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частинами 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 березня 2013 року позивач звернувся до суду лише 16 квітня 2015 року.

Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подав.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не надав оцінку поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції також залишив зазначене питання поза увагою.

Всупереч вимогам частини четвертої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суди не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, а саме не надали оцінку позовним вимогам в аспекті наслідків пропуску строку звернення до суду та поважності його причин.

У судовому засіданні, скаржник просив суд касаційної інстанції долучити до матеріалів справи копії судових рішень, а саме рішення Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року, яким заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 травня 2014 року скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_9, третя особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про визнання договору купівлі-продажу недійсним (арешт) відмовлено.

А також ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року, якою заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20 травня 2014 року скасовано в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним як фіктивного та в цій частині закрито. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 грудня 2015 року рішення та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2015 року залишено без змін.

Крім того, скаржник просив долучити до матеріалів справи рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року, яким заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 жовтня 2013 року скасовано і ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_9, Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року залишено без змін.

Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене, прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №815/2228/15 - скасувати.

Справу №815/2228/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді