Ухвала суду № 58505627, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/50357/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області (далі - УПФ) до Головного управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ГУЮ) щодо скасування постанови про накладення штрафу за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року представник УПФ звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову державного виконавця від 26 грудня 2014 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення, з посиланням на те, що рішення суду виконано у відповідності до вимог закону, а виплата штрафу призведе до нецільового використання бюджетних коштів.

Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 4 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з безпідставності позову, оскільки УПФ не виконано рішення суду про зобов'язання здійснювати виплату нарахованої пенсії у визначеному розмірі.

В касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на відсутність бюджетних асигнувань для виконання судового рішення.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).

Згідно із частинами першою та другою статті 75 цього Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 89 Закону № 606-ХІV).

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, рішенням Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року зобов'язано УПФ здійснювати виплату нарахованої пенсії ОСОБА_4 у розмірі 4 553,68 грн. починаючи з 1 травня 2014 року.

На підставі зазначеного рішення, видано виконавчий лист від 17 листопада 2014 року № 676/5021/14а. 19 листопада 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження про примусове виконання судового рішення та зобов'язано боржника виконати рішення у спосіб і порядок визначений виконавчим документом.

На запит від 4 грудня 2014 року УПФ 11 грудня 2014 року повідомило про виконання судового рішення, проте за проведеними розрахунками розмір пенсії склав 3579,41 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням рішення суду, постановою державного виконавця від 26 грудня 2014 року на УПФ накладено штраф в розмірі 680 грн.

Враховуючи встановлені обставини та норми права, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про безпідставність позову, оскільки УПФ рішення суду належним чином не виконано.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (частина п'ята статті 124 Конституції України). Аналогічне положення наведено у частині другій статті 14 КАС України, згідно якого

постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо) сторони виконавчого провадження вправі звернутися із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначеним правом позивач не скористався.

УПФ належним чином рішення Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, яким зобов'язано УПФ здійснювати виплату пенсії ОСОБА_4 у розмірі 4 553,68 грн., не виконано, а нарахувало 3579,41 грн. пенсії, що суперечить судовому рішенню.

У разі незгоди з рішенням суду його можна оскаржити в апеляційному або касаційному порядку. Таким правом УПФ теж не скористалося.

Ті обставини, на які посилається УПФ., зокрема невідповідність довідок про заробіток працівника, з якої нараховані пенсійні виплати, можуть бути підставою до оскарження рішення суду, а не його невиконання.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів не спростовують і не дають підстав вважати його таким, що ухвалений з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а судові рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман