Ухвала суду № 58502174, 21.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/491/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета обладнання» (далі - позивач або ТОВ «Планета обладнання») звернулося до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкової вимоги № 14721-23 від 04.11.2015 та рішення про опис майна у податкову заставу № 527/26-50-23-01-09 від 17.11.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 28.12.2015 ТОВ «Планета обладнання» отримало податкову вимогу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.11.2015 № 14721-23 (далі - податкова вимога, а.с. 23), згідно якої станом на 03.11.2015 за платником (позивачем) обраховується податковий борг по сплаті авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу « 11024000») на суму 17 962 грн. (в тому числі за основним платежем 17 962 грн.).

Також цього ж дня позивач отримав рішення ДПІ від 17.11.2015 № 527/26-50-23-01-09 про опис майна (а.с. 24), що перебуває у власності платника податків - ТОВ «Планета обладнання», у податкову заставу в порядку ст. 89 Податкового кодексу України.

За даними відповідача підставою для виставлення 04.11.2015 року зазначеної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу стало нарахування в інтегрованій картці платника ТОВ «Планета обладнання» авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств до сплати 30.10.2015 грошового зобов'язання з цього платежу в розмірі 17 962 грн., та непогашення такої суми коштів станом на 03.11.2015.

Вважаючи зазначені податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, і відповідно такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивач визначив у поданій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік розмір авансового внеску, що підлягав сплаті у березні-грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року (а саме - 17 962 грн.), а тому зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання.

10.09.2015, тобто у строки встановлені ст. 57 ПК України, позивачем до ПАТ «Банк «Національні інвестиції» були подані платіжні доручення від 10.09.2015 за № 599 і № 600 на перерахування коштів в оплату авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року, всього на загальну суму 35 924 грн. (тобто, по 17 962 грн. кожне). Дані платіжні документи позивача були прийнятті банком до виконання 10.09.2015 про що свідчать відмітки банку на таких платіжних дорученнях товариства.

Однак за даними витягу з картки особового рахунку платника податку на прибуток приватних підприємств - ТОВ «Планета обладнання» за 2015 рік відомості про проведення операцій по зарахуванню суми коштів у розмірі 35 924 грн. в рахунок погашення нарахованих товариством сум авансового внеску з податку за жовтень 2015 року не зафіксовано.

Згідно даних довідки ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» від 04.04.2016 № 2036/14 та виписки цього банку по особовому рахунку товариства за 10.09.2015 залишок грошових коштів на поточному рахунку ТОВ «Планета обладнання» № 260093016609.980 станом на 10.09.2015 складав 36 806,52 грн.

За даними виписки банку по особовому рахунку товариства № 260093016609.980 за період з 01.03.2016 по 28.03.2016, сума коштів у розмірі 36 473 грн., що обліковувалася на такому рахунку була списана 23.03.2016 на доходи вимоги кредитора, що не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

При цьому, за умовами п. 1.2 розд. 1 договору банківського рахунку № 6609, укладеного між АТ «Банк «Національні Інвестиції» і ТОВ «Планета обладнання» 08.10.2009 (а.с. 62 - 67), Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Зокрема, згідно пп. 2.1.4 - 2.1.5 п. 2.1 розд. 2 цього Договору Банк взяв на себе зобов'язання надавати клієнту послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку клієнта, у тому числі з урахуванням надходжень сум на його рахунок протягом операційного дня. Виконання доручень клієнта, що містяться в розрахунковому документі має здійснюватися Банком у наступні строки: у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу. Прийняття та виконання розрахункових документів здійснюється Банком виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено іншими договорами між Банком і клієнтом (пп. 2.1.6 п. 2.1 розд. 2 зазначеного Договору).

Між тим, судом першої інстанції встановлено, що здійснення будь-яких платежів з поточного рахунку ТОВ «Планета обладнання» у ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» було припинено 17.09.2015 у зв'язку з тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Національні Інвестиції» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2015 № 172 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Національні Інвестиції» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким з 18.09.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку. Дані відомості розміщенні на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua).

Надалі Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Національні Інвестиції».

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Водночас в силу норм п. 4 - 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону обмеження не поширюється на: виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, тощо; виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, операція з повернення коштів в сумі 35 924 грн., переказ яких попередньо був ініційований клієнтом (позивачем) згідно платіжних доручень від 10.09.2015 № 599 і № 600 в оплату авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року, сталося не за ініціативою та без відома підприємства.

В свою чергу, описаний вище випадок щодо не проведення ПАТ «Банк «Національні Інвестиції» 10.09.2015 перерахувань за дорученнями свого клієнта (позивача) коштів на загальну суму 35 924 грн. в оплату авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року до бюджету, зумовив зарахування контролюючим органом в автоматичному режимі суми коштів у розмірі 17 962 грн., що була сплачена ТОВ «Планета обладнання» в рахунок оплати задекларованого авансового внеску за листопад 2015 року згідно платіжного доручення № 196 від 30.11.2015, - в рахунок оплати цього внеску за вересень місяць 2015 року.

Станом на 30.12.2015 в інтегрованій картці платника податку (позивача) обліковувалася недоїмка в сумі 35 924 грн.

Водночас, у відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів..

За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом (п. 8.3 ст. 8 Закону № 2346-ІІ).

Крім того, в силу приписів норм 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що банком суми сплаченого позивачем 10.09.2015 авансового внеску з податку на прибуток в розмірах по 17 962 грн. (всього на суму 35 924 грн.) на відповідний казначейський рахунок фактично перераховані не були, що призвело в подальшому до обрахування за позивачем в особовій картці суми недоїмки у відповідному розмірі.

Однак подання до установи банку платіжних доручень від 10.09.2015 № 599 і № 600 на перерахування сум коштів в рахунок оплати авансових внесків з податку на прибуток за вересень і жовтень 2015 року було здійснено позивачем у встановлені ПК України строки, та обов'язок позивача щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток за жовтень 2015 року припинився до 10.09.2015 відповідно.

Таким чином, є вірним висновок Окружного адміністративного суду м. Києва, що позивач виконав свій податковий обов'язок по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, однак кошти не надійшли не з його вини, а тому податкова вимога від 04.11.2015 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Положеннями п. 2.1 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 572 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1841/24373) встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, з урахуванням того, що станом на день винесення рішення про опис майна у податкову заставу, податковий борг позивача був сформований всупереч норм ПК України, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що зазначене рішення від 17.11.2015 № 527/26-50-23-001-09, в свою чергу, було прийнято з порушенням пп. 89.1.1 п. 89.1 ст.89 ПК України, п. 2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, а тому також є протиправним і відповідно підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на недійсність платіжних доручень № 599 та № 600 від 10.09.2015 року з огляду на те, що графа реквізитів «проведено банком» не заповнена, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону 2346-ІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Натомість відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, згідно вказаного Закону, несе безпосередньо Банк.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Сорочко Є.О.