Постанова № 58500732, 17.06.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" червня 2016 р. № 642/2893/16-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату, які полягають в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації розпорядникові бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку щодо виплати ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги. як особи, яка звільнена з військової служби, який отримав інвалідність 2 групи внаслідок виконання обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в порядку, встановленому постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, і без урахування правових висновків Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі № 21-446а14; від 21.04.2015 року у справі № 21-135а154 від 10.03.2015 року у справі № 21-563а14.

2. Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355) подати розпоряднику бюджетних коштів Міністерству оборони України всіх документів та висновку для прийняття рішення про виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), одноразової грошової допомоги як особі, яка звільнена з військової служби, який отримав інвалідність 2 групи внаслідок виконання обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в порядку, встановленому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, з урахуванням правових висновків Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі " 21-446а144 від 21.04.2015 року у справі № 21-135а15; від 10.03.2015 року у справі № 21-563а14.

3.Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат ( код ЄДРПОУ 08166355) подати у 15-денний строк після набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст267 КАС України.

4.Судові витрати покласти на рахунок держави

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є інвалідом війни II групи та з 21 листопада 1969 року по 07 липня 1992 року проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу і далі у Збройних Силах Російської Федерації . З 30.09.1982 р. по 25.08.1984 р. проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в республіці Афганістан, у період з 07.10.1986 р. по 21.12.196 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Також позивачем зазначено, що згідно Довідки МСЕК серії 10 ААБ №681594 від 06.02.2014 року позивачу була встановлена II група інвалідності . Діагноз МСЕК: захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наявність II групи інвалідності повторно підтверджена Довідкою МСЕК серії 10 ААВ №681594 від 06.02.2014 р.

Таким чином, з 06 лютого 2014 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Для реалізації вказаного права, позивачем в квітні 2016 року було подано відповідну заяву та всі необхідні документи відповідачу - Харківському обласному військовому комісаріату для нарахування та виплати вищезазначеної одноразової грошової допомоги.

Однак листом від 04.05.2016р. №901/ВСЗ Харківським обласним військовим комісаріатом позивачу було відмовлено в нарахуванні та виплаті вищезазначеної одноразової грошової допомоги.

Позивач з зазначеним не погоджується, вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату. час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання, в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заперечення.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 128 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд вивчивши матеріали справи встановив наступне.

ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу і далі у Збройних Силах Російської Федерації в період з 21.11.1969 р. по 07.07.1992 р., з 30.09.1982 р. по 25.08.1984 р. проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в республіці Афганістан, у період з 07.10.1986 р. по 21.12.1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. дані факти підтверджується наступними документами:

- копія постанови ГВЛК № 339 від 17.04.1992 р;

-копія наказу Командувача Червонопрапорного Північного флоту № 069-НМ від 05.06.1992 р.;

- копія наказу командира в/ч 20309 № 255 від 07.07.1992 р;

- копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 кат.

копії яких додані до матеріалів справи.

Позивач отримав захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно Довідки МСЕК серії 10 ААБ №612794 від 06.10.2011 року позивачу була встановлена III група інвалідності . Діагноз МСЕК: захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наявність II групи інвалідності повторно підтверджена Довідкою МСЕК серії 10ААВ № 681594 від 06.02.2014 року.

В квітні 2016 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, позивач звернувся до Харківського Обласного Військового Комісаріату з заявою та усіма належними додатками стосовно призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому II групи інвалідності, захворюванням, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 04.05.2016р. №901/ВСЗ запропоновано позивачу звернутися до Комісії Міністерства оборони України для вирішення питання по суті, оскільки позивач проходив військову службу та був звільнений з такої служби 07.07.1992 року зі Збройних Сил Російської Федерації, з якою не укладалося міждержавних Угод про здійснення виплат одноразової грошової допомоги.Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно пп. 4 п. 2 ст. 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ст. 23 Закону фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Суд зазначає, що представником відповідача не надано будь - яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу і далі у Збройних Силах Російської Федерації в період з 21.11.1969 р. по 07.07.1992 р., з 30.09.1982 р. по 25.08.1984 р. проходив службу в складі обмеженого контингенту радянських військ в республіці Афганістан, у період з 07.10.1986 р. по 21.12.1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 04.05.2016 року № 90/ВСЗ, на підставі до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 позивачу запропоновано звернутися до Комісії Міністерства оборони України для вирішення питання по суті.

Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року №10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п.1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року "Про військові формування на Україні", Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про правонаступництво України", органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 року № 975, суд дійшов висновку про те, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що засіданням військово-лікарською комісії Північного регіону Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювань позивача з виконуванням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі вищевикладеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача у листі від 04.05.2016 року № 901/ВСЗ відносно того, що позивачу необхідно звернутися до Комісії Міністерства оборони України для вирішення питання по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 26 квітня 2016 року про виплату одноразової грошової допомоги.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Харківського обласного військового комісаріату щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 26.04.2016 року, викладену у листі від 04.05.2016 року № 901/ВСЗ.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 26.04.2016 року про виплату одноразової грошової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спірідонов М.О.