Постанова № 58500293, 14.06.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року справа № П/811/4374/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс"

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182204 від 28.11.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс" (далі-позивач, ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, у якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.211-212), просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182204 від 28.11.2014 року.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням мотивує позовні вимоги тим, що вказане рішення порушує права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняте на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення винесено правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

11 травня 2016 року судом винесено ухвалу про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.238).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

У період з 30.10.2014 року по 07.11.2014 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.11.2010 року по 30.06.2014 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року (а.с.96-119).

В акті перевірки №5/11-23-22-04/37426751 від 14.11.2014 року податковим органом встановлено порушення позивачем:

- вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Міністерством фінансів України від 25.11.2011 №1492, п.200.1, п.200.4, п.200.6, п.200.14 ст.200, ст.192 Податкового кодексу України, з урахуванням п.46.1, п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 592 772,00 грн. (в тому числі за листопад 2012 року в сумі 84628,00 грн., за грудень 2012 року – 62564,00 грн., за січень 2013 року – 245715,00 грн., за люти 2013 року – 199865,00 грн.)

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №0000182204 від 28.11.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 740 965,00 грн., в том числі за основним платежем – 592 772,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 148 193,00 грн. (а.с.162).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Винесенню спірного податкового повідомлення-рішення №0000182204 від 28.11.2014 року про нарахування позивачеві податку на додану вартість у розмірі 592 772,00 грн., стало виявлення податковими органом, за результатами камеральної перевірки, заниження ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 570 708,00 грн., що було відображено у відповідному податковому повідомленні-рішенні від 27 грудня 2012 року №000760154 (а.с.113).

Відповідач наголосив, що ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" безпідставно включено до складу податкового кредиту зазначену суму податку на додану вартість, як наслідок, вважає податковий орган, що позивачем завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.6. статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України у їх системному зв’язку вбачається, що законодавцем розмежовано підстави та юридичні наслідки виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування від’ємного значення та права на віднесення такого від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про відшкодування грошових зобов’язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

Водночас, право на віднесення до податкового кредиту наступного податкового періоду залишку від’ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів виникає у платника податків відповідно до норм статті 200 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що Податковий кодекс України не містить застережень, які б обмежували у часі право платника податків на віднесення залишку від’ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" не погоджуючись із винесенням податковим органом податковим повідомленням-рішенням від 27 грудня 2012 року №000760154 на загальну суму 570 708,00 грн., звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом про його скасування.

Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №П/811/27/15 від 16.09.2015 року позовні вимоги ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області від 27 грудня 2012 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Кіровограднафтопостач плюс” збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 570 708,00 грн. (а.с.227-230)

14.03.2016 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року по справі №П/811/27/15 – залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 р. – залишено без змін (а.с.231-233).

З огляду на приписи частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду справі №П/811/27/15 від 16 .09.2015 року набрала законної сили.

Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що рішенням у справі №П/811/27/15, судом встановлено, що позивач не мав наміру отримати бюджетне відшкодування на суму 570 708,00 грн., тому і не подав заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та не вніс відповідних відомостей до декларації з податку на додану вартість за певній період (травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року).

Як встановлено судом, ТОВ "Кіровограднафтопостач плюс" у листопаді, грудні 2012 року, січні, лютому 2013 року відображало у податковій звітності залишок від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з урахуванням відповідних сум за березень, травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, при цьому на час подання податкових декларації з ПДВ такі суми не були погашені чи відшкодовані платнику податків (а.с.18-51,57-58).

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено у податковій звітності за перевірені відповідачем періоди залишок від’ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 592 772,00 грн. (за податковим повідомленням-рішенням №0000182204).

За таких умов, суд доходить до висновку, що позивач скористався передбаченим статтею 200 Податкового кодексу України правом на використання зазначеної суми від’ємного значення податку на додану вартість в наступних звітних періодах.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс" судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000182204 від 28.11.2014 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс" збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 740 965,00 грн., в том числі за основним платежем – 592 772,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 148 193,00 грн.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтопостач плюс" (код ЄДРПОУ – 37426751) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук