Постанова № 58500128, 01.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року о/об 11 год. 39 хв.Справа № 808/1531/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області

про стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням,

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (надалі - позивач або ДДУВС) звернуся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ОСОБА_1.), в якому позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь позивача (на рахунок: р/р31250224117468, код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 5654 грн. 77 коп. та судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп.

У позові позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 05.08.2015 по 19.01.2016. Згідно з Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05.08.2015 №182ос відповідач прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції». 05.08.2015 на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» та наказу МВС України від 14.05.2007 №150 між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Запорізькій області укладений адміністративний договір - Договір про навчання ОСОБА_1 у ДДУВС. Згідно з Наказом ДДУВС від 19.01.2016 №10ос відповідач відрахований з навчання за власним бажанням відповідно до «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти», затвердженого 15.07.1996 Наказом Міністерства освіти України №245. Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Згідно з п.2 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого 01.03.2007 постановою Кабінету Міністрів України №313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України. Пунктом 2.3.6 Договору передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п.3 Договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до п.3.1 Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є небажання особи продовжувати навчання або недисциплінованість. Згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до «Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах», затвердженого 17.07.2007 наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ДДУВС, у розмірі 5654 грн. 77 коп. При звільненні відповідач зобов'язувався добровільно сплатити суму витрат пов'язаних з навчанням у ДДУВС, та коштів у рахунок погашення заборгованості не надходило. Станом на 29.04.2016 сума заборгованості становить 5654 грн. 77 коп., тому ДДУВС змушений звернутися до суду з позовом про стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням в університеті.

Від позивача надійшло звернення про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання не прибули. Про час, місце та дату судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з'ясовано, що 05.08.2015 між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням МВС України в Запорізькій області (замовник) та ОСОБА_1 і його законним представником ОСОБА_2 укладено Договір про навчання ОСОБА_1 у ДДУВС №2835, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом (спеціальністю) «Правознавство» (а.с.9).

Відповідач, відповідно до пп.2.3.5 п.2.3 Договору №2835 від 05.08.2015 взяв на себе обов'язок: після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Підпунктом 2.3.6 п.2.3 Договору №2835 від 05.08.2015 передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з ОВС по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 цього Договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Відповідно до п.3.1 Договору №2835 від 05.08.2015 підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку є: дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у ДДУВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Згідно з Наказом ДДУВС від 19.01.2016 №10ос ОСОБА_1 відрахований з навчання за власним бажанням відповідно до «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти», затвердженого 15.07.1996 Наказом Міністерства освіти України №245.

Відповідно до ч.4, ч.5, ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на час укладення Договору №2835 від 05.08.2015) підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Установлення правових відносин між курсантами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як зазначено у п.1.2 «Положення про вищі навчальні заклади МВС», затвердженого 14.02.2008 Наказом МВС України №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2008 за №193/14884 (надалі - «Положення про вищі навчальні заклади МВС»), вищі навчальні заклади МВС (далі - ВНЗ) у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про міліцію», «Про Національну гвардію України», «Про наукову та науково-технічну діяльність», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України (далі - МОН), МВС, а також цим Положенням.

До ВНЗ належать навчальні заклади таких типів: університети, академії, інститути, коледжі, училища (п.1.4 «Положення про вищі навчальні заклади МВС»).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

У Статуті ДДУВС, затвердженому Наказом МВС України від 15.05.2012 №429, зазначається, що ДДУВС діє у складі Міністерства внутрішніх справ України та підпорядковується йому, а тому в спірних правовідносинах ДДУВС виступає саме як структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, позивач є вищим навчальним закладом.

Згідно з пп.1 п.1 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого 01.03.2007 Постановою Кабінету Міністрів України №313, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п.2 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ»).

Відповідно до абз.1 п.3 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі (п.4 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ»).

Позивач надав до суду: Довідку-розрахунок №17 від 27.04.2016 щодо речового забезпечення ОСОБА_1 (одяг) (а.с.10); Арматурну картку №68 щодо забезпечення речовим майном, одягом (а.с.29, 39); Довідку-розрахунок за вих.№456 від 29.04.2016 щодо витрат, пов'язаних з утриманням (харчуванням) курсанта ОСОБА_1 (а.с.11-12); Списки курсантів 1 курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства, які забезпечуються котловим забезпеченням (а.с.30-34, 40-41).

Судом досліджено Заяву ОСОБА_1 від 19.01.2016, в якій він зазначив про обізнаність з сумою витрат на його навчання та взяв зобов'язання відшкодовувати дану суму щомісяця по 500 грн. 00 коп., а за можливості й погасити заборгованість достроково (а.с.14).

Позивачем на адресу ОСОБА_1 09.02.2016 за вих.№447 (а.с.15) та 24.02.2016 за вих.№768 (а.с.16) направлялись листи щодо відшкодування витрат на підготовку у сумі 5654 грн. 77 коп.

Відповідачем не надано до суду доказів добровільного відшкодування витрат.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (абз.1 п.6 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ»).

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 5654 грн. 77 коп. витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

У ч.1 ст.98 КАС України зазначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відтак, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп. стягненню (присудженню) на його користь не підлягає.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, п.1-п.4, п.6 «Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ», затвердженого 01.03.2007 Постановою Кабінету Міністрів України №313, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р31250224117468, код ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172) 5654 грн. 77 коп. витрат, пов'язаних з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01.06.2016.

Суддя О.О. Прасов