Рішення № 58499856, 21.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №752/7568/15-ц Головуючий у 1 інстанції Сальникова Н.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/4553/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представників позивача Карпенко Н.В., Хітуна С.В.,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

5 травня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги та за утримання будинку і прибудинкової території з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пеню за період з 1 січня 2012 року по 1 квітня 2015 року. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спожиті житлово-комунальні послуги відповідач не оплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року позов ЖБК «Темп-15» задоволено: на його користь з ОСОБА_5 стягнуто 24458,87грн заборгованості за житлово-комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкової території; 2442,54грн як 3% річних; 12401,62грн інфляційних втрат; 7902,89грн пені та 243,60грн судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності і обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні відповідач та її представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представники позивача просили апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Таким чином, законом визначено обов'язок споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично надані йому і ним спожиті.

Факту отримання послуг з утримання будинку, холодного і гарячого водопостачання і водовідведення, опалення протягом періоду проживання у квартирі АДРЕСА_1 відповідач не заперечує. З огляду на таке доводи апеляційної скарги про відсутність укладеного між сторонами договору не мають правового значення для вирішення спору, адже сама по собі відсутність договору не дає підстав для висновку про те, що відповідач не отримувала послуги.

Встановлено і не заперечується сторонами, що квартира, у якій проживає відповідач, на праві власності належить її колишньому чоловікові ОСОБА_7 (ас102), що в квартирі зареєстровані четверо осіб - її власник, відповідач та їх двоє синів (ас113), а фактично у квартирі мешкають троє осіб - відповідач і двоє синів.

Також установлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва», а ЖБК «Темп-15» є його управителем - особою, яка здійснює управління будинком і забезпечує його належну експлуатацію, користуючись при цьому передбаченими ст.25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правами та обов'язками. Виконуючи свої обов'язки, позивач уклав договори на обслуговування прибудинкової території, на вивіз твердих побутових відходів, на послуги водопостачання та водовідведення, централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (ас89-96).

Будучи колективним споживачем житлово-комунальних послуг, ЖБК оплачує їх на підставі укладених договорів, у зв'язку з чим правомірно вимагає оплату спожитих послуг з мешканців будинку як з безпосередніх споживачів таких послуг.

Відповідно до ст.ст.64,156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним, користуються жилим приміщенням нарівні з власником і несуть усі обов'язки, у тому числі з приводу оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; якщо особи перестали бути членами однієї сім'ї, проте, продовжують проживати у займаному жилому приміщенні, вони мають ті самі права та обов'язки; повнолітні члени сім'ї власника жилого приміщення несуть солідарну з ним майнову відповідальність за зобов'язаннями (ст.541 ЦК - солідарний обов'язок за законом). Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор вправі вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин та виходячи з того, що ОСОБА_5 як колишній член сім'ї власника фактично мешкає у його квартирі АДРЕСА_1 разом із синами і споживає житлово-комунальні послуги, а також враховуючи положення ст.543 ЦК України та ст.10 ЦПК України, колегія вважає таким, що грунтується на вимогах закону, пред'явлення позову ЖБК до ОСОБА_5

Наявність заборгованості у грошовому зобов'язанні споживача житлово-комунальних послуг є підставою для застосування ст.625 ЦК України.

Розрахунок суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги по вказаній квартирі з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем з урахуванням уточнень (ас8-11,112) не викликає сумніву у його правильності. Доводи представника відповідача про застосування при розрахунках тарифів, які не підлягають застосуванню, не були предметом розгляду суду першої інстанції у даній справі, а тому не заслуговують на увагу і під час апеляційного розгляду, що не перешкоджає відповідачу у разі, якщо є підстави вважати її права порушеними в цій частині, звернутися до суду за їх захистом у передбаченому законом порядку позовного провадження. З інших підстав відповідач та її представник проти нарахованої суми боргу не заперечували.

Разом з тим, законних підстав для нарахування пені на суму боргу у позивача не було, у зв'язку з чим та враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та стягнув заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат за період, що виходить за межі строку позовної давності, колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» 22014,27грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1162,11грн інфляційних втрат, 2147,75грн як 3% річних та 243,60грн судового збору - всього 35567,73грн (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім грн 73коп). В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна