Постанова № 58499189, 13.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016 року Справа № 904/9241/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Антонік С.Г.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова Н.А. представник, довіреність №5/26-1002 від 04.12.2015 р.; Кривенко Т.О. представник, довіреність № 5/18-28 від 14.01.2016 р. (був присутнім в судовому засіданні 31 травня 2016 року); Ольховська А.М. представник, довіреність № 5/26-1009 від 04.12.2015 р. (була присутня в судовому засіданні 12 травня 2016 року);

від відповідача: ОСОБА_4 представник, довіреність №172 від 13.02.2015 р.,

представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року у справі № 904/9241/15

за позовом Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним в редакції позивача,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року (суддя Петренко І.В.) в задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та до Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 укладеним в редакції позивача відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем не додано до позовної заяви самого тексту договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 (в його редакції), на який відповідачем був складений протокол розбіжностей, що унеможливило перевірку відповідності редакції тексту договору, що було направлено відповідачу, редакції тексту договору, викладеного в позовній заяві.

Зазначає, що спірна земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру, тому висновок господарського суду щодо використання спірної земельної ділянки для розміщення існуючого кафе перешкоджатиме використанню такої земельної ділянки за її призначенням, суперечить діючому законодавству.

Посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.52 Земельного кодексу України порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом, але на даний час відповідний закон відсутній.

Можливість використання даної земельної ділянки для цілей, визначених у проектах договорів оренди, передбачена планом зонування території (зонінгом). У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки в оренду, укладення договору оренди землі є обов'язковим для сторін відповідних правовідносин, тим більше при наявності нерухомого майна на такій земельній ділянці.

Криворізька міська рада просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року, позов задовольнити повністю.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на судову справу №904/2120/14, в якій було встановлено, що передача земельної ділянки для цілей, не пов'язаних з рекреацією, є грубим порушенням норм ст.50 та ст.51 Земельного кодексу України, які визначають вичерпний перелік об'єктів рекреації, які можуть бути розміщені та функціонувати на землях цієї категорії.

В своїх поясненнях від 16 травня 2016 року третя особа зазначає, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 червня 2013 року №5475922 та від 19 липня 2013 року №6517137 земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є комунальною власністю, категорія цих земель визначена як землі рекреаційного призначення для розміщення існуючого кафе разом з літнім майданчиком та для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика -навісу, з присвоєними кадастровими номерами.

Третя особа просить зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_5 укласти договір оренди земельних ділянок.

14 березня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року у справі № 904/9241/15.

Ухвалою суду від 16 березня 2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. апелянту відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду, який призначено на 12 квітня 2016 року на 10:00 год.

12 квітня 2016 року розгляд справи № 904/9241/15 відкладався до 12 травня на 12:40 год.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 травня 2016 року, розпорядженням в.о. керівника апарату суду Баранової А.В. від 11 травня 2016 року №471/16, у зв'язку із перебуванням суддів Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. у відпустці відбулася зміна колегії суддів, до складу якої увійшли головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Чимбар Л.О., Антонік С.Г.

Ухвалою суду від 12 травня 2016 року апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року у справі № 904/9241/15 принято до свого провадження зазначеною колегією суддів.

В судовому засіданні 12 травня 2016 року оголошено перерву до 31 травня 2016 року та до 13 червня 2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рішенням Криворізької міської ради від 19 серпня 2009 року №3416 "Про затвердження проектів землеустрою, технічної документації, вилучення, припинення права постійного користування землею та надання земельних ділянок на АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1 в оренду та постійне користування" фізичній особі ОСОБА_5 в оренду для використання в комерційних цілях надано земельну ділянку рекреаційного призначення, площею 0, 0300 га терміном на 2 роки для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчику -навісу за рахунок земель рекреаційного призначення, раніше наданих Комунальному закладу "Палац культури ім. Артема" (п.3.2 рішення).

Згідно вказаного рішення відповідач повинен був укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки, зареєструвати його в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", здійснювати будівництво об'єкта на АДРЕСА_1 відповідно до затвердженої проектної документації (п.п.5.2, 5.3 рішення).

Згідно рішення Криворізької міської ради від 28.11.2012 року №1530 "Про внесення змін до рішення міської ради від 25.05.2012 року №1158 "Про розгляд питання щодо використання земельних ділянок на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1" змінено адресу земельної ділянки з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.01.2013 року №1758 "Про затвердження остаточних розмірів площ земельних ділянок, переданих громадянам у власність, та внесення змін до раніше прийнятих рішень виконкому міської ради народних депутатів та міської ради" пункт 1 рішення міської ради №1158 викладено у наступній редакції: "надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 в оренду терміном на 2 роки земельну ділянку площею 0,0300 га на АДРЕСА_1 для обслуговування молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика - навісу, відповідно до затвердженої землевпорядної документації (а.с. 81-84, т.1).

Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на підставі вказаних рішень Криворізької міської ради, відповідачем здійснено будівництво кафе на зазначеній земельній ділянці.

Проте, договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 між позивачем та відповідачем не укладено.

Рішенням Криворізької міської ради від 29 січня 2014 року №2473 "Про розгляд звернення фізичної особи -підприємця ОСОБА_5." вирішено направити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 проекти оренди земельних ділянок для розгляду та підписання відповідно до чинного законодавства України, та залишити категорію земельних ділянок без змін, а саме: землі рекреаційного призначення (п.2 рішення).

На виконання рішень від 19.08.2009 року №3416 та від 29.01.2014 року №2473 Криворізькою міською радою вживалися заходи щодо укладення з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договорів оренди земельних ділянок по вул. АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 (шляхом направлення проектів відповідних договорів для підписання; звернення до господарського суду із позовними заявами про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 укласти відповідні договори оренди, визнання договорів укладеними), однак на даний час договори оренди вказаних земельних ділянок не укладені.

В останнє Криворізька міська рада звернулася 19 жовтня 2015 року з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1, у м. Кривому Розі укладеним в редакції Криворізької міської ради, оскільки відповідач відмовився підписувати договір оренди земельної ділянки в редакції позивача, подав протокол узгодження розбіжностей (а.с.15-21, т.1).

Зокрема, відповідач вважає, що Криворізька міська рада не має права надавати земельну ділянку рекреаційного призначення в оренду суб'єкту господарювання для цілей, що не відповідають умовам використання для земель рекреації.

Відповідно до вимог частин 5, 7 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду.

Матеріали справи свідчать, що після отримання протоколу розбіжностей позивач заходів щодо врегулювання розбіжностей з відповідачем не надав ані господарському суду, ані апеляційному господарському суду.

Однією з підстав відмови в позові було те, що до позовної заяви не було надано тексту проекту договору, який було направлено відповідачу для розгляду, що унеможливлює перевірку відповідності редакції проекту договору, що було направлено відповідачу, редакції проекту договору, викладеного в позовній заяві, а відповідно і дотримання порядку, передбаченого ст.181 Господарського кодексу України.

Апеляційний господарський суд зазначає, що господарський суд мав право у відповідності до ст.65 Господарського процесуального кодексу України витребувати докази, які є необхідними для повного встановлення всіх обставин справи.

З метою повного та всебічного розгляду справи, згідно ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд витребував у позивача ухвалою від 12 квітня 2016 року копію проекту договору оренди земельної ділянки з додатками, який був направлений відповідачу для підписання.

Проект договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 був наданий позивачем 16 травня 2016 року, оглянуто в судовому засіданні 31 травня 2016 року і встановлено, що проект договору оренди земельної ділянки, наданий позивачем на вимогу апеляційної інстанції і долучений до матеріалів справи відповідає за своїм змістом проекту договору, який був надісланий відповідачу для підписання (а.с.237-240), з чим погодився в судовому засіданні представник позивача.

Основні суперечки між сторонами виникли з приводу редакції п.1 проекту договору оренди.

В проекті договору за редакцією позивача в п.1 зазначено, що орендодавець на підставі рішення міської ради від 25 травня 2012 року №1158, 28 листопада 2012 року №1530, 30 січня 2013 року №1758, 29 січня 2014 року №2473, 25 березня 2015 року №3538 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку рекреаційного призначення для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика -навісу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Втім, відповідач вважає, що як орендар він приймає в строкове платне користування земельну ділянку за категорією земель як землі житлової та громадської забудови відповідно до затвердженої технічної документації із землеустрою для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика -навісу, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Отже, відповідач вважає, що землі рекреаційного призначення не можуть бути передані в оренду для користування ними для цілей, що не відповідають умовам використання для земель рекреації.

Також відповідач зазначає, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не може належати до земель рекреаційного призначення на підставі документів, зазначених міською радою, так як висновок управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (правонаступник -Управління Держземагенства в Криворізькому районі Дніпропетровської області) від 03 серпня 2009 року №22/285 встановлює, що проектом передбачається: відведення в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,0300 га за цільовим призначенням -землі комерційного використання (код 1.11.3) для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика -навісу (а.с.63).

Згідно з обліковими даними Державної статистичної звітності про наяв- ність земель та розподіл їх за власниками землі та землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма 6-зем) земельні ділянки площами 0,0300 га на АДРЕСА_1 (для будівництва молодіжного кафе) та 0,1230 га на вул. АДРЕСА_2 (для розміщення існуючого кафе з літнім майданчиком) обліковуються як надані в комерційне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 на землях рекреаційного призначення.

Відповідно до Генерального плану м. Кривий Ріг, затвердженого рішенням міської ради від 21.11.2011 №789, та плану зонування територій міста, затвердженого рішенням міської ради від 26.06.2013 №2044, земельні ділянки на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 розташовані на землях рекреаційного призначення.

Земельні ділянки площею 0,0300 га (для будівництва молодіжного кафе замість існуючого літнього майданчика-навісу) на АДРЕСА_1, площею 0,1230 га (для розміщення існуючого кафе з літнім майданчиком) на вул. АДРЕСА_2, площею 5,8539 га (для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення) на АДРЕСА_1 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як земельні ділянки рекреаційного призначення, що є власністю територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2015 року у справі №904/4575/15 за результатами розгляду позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради про визнання незаконними і скасування рішень встановлено, що до прийняття рішення №3416 на затвердження міської ради позивачем був поданий проект землеустрою, в якому не зазначено про зміну цільового призначення земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 0,07 га, яка належить до земель житлової та громадської забудови, раніше наданій позивачеві на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.07.08р. № НОМЕР_1, та навпаки було передбачено зміну цільового використання частини земельної ділянки рекреаційного призначення площею 0, 053 га. Проте, міська рада, вирішуючи питання про надання спірних земельних ділянок в оренду Позивачеві, у тому числі земельної ділянки на АДРЕСА_1, їх цільове призначення не привела у відповідність з вимогами чинного законодавства.

Статтею 18 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою оскаржуваного рішення від 31.01.2007 р.) передбачено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 вказаного Кодексу, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Приписами статей 50, 51 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (стаття 52 Земельного кодексу України). Отже, як установили суди, передбачена проектом договору передача спірної земельної ділянки рекреаційного призначення для будівництва перешкоджатиме використанню такої земельної ділянки за її призначенням.

При вирішенні даного спору апеляційний господарський суд враховує те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року у справі №904/2120/14 залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 липня 2014 року, постановою Вищого господарського суду від 18 вересня 2014 року (а.с.56-59) встановлено незаконність передачі земельної ділянки рекреаційного призначення для цілей, не пов'язаних з рекреацією з підстав законодавчо визначеної заборони на будь -яку діяльність на землях рекреації та включення позивачем до предмету договору передачу земельної ділянки рекреаційного призначення.

Також апеляційний господарський суд приймає до уваги, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7477/14 від 02 листопада 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року (а.с.141) визнано незаконним та скасовано п.2 та п.3 рішення Криворізької міської ради від 25 березня 2015 року №3538 "Про розгляд звернення фізичної особи -підприємця ОСОБА_5.", вказаними судовими актами встановлено, що технічна документація із землеустрою передбачала використання цієї земельної ділянки за категорією як землі житлової та громадської забудови і суб'єктом господарювання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 було виготовлено та погоджено документацію з будівництва молодіжного кафе, а Криворізька міська рада, маючи всі необхідні документи при затвердженні цієї документації із землеустрою, не змінила цільового призначення спірної земельної ділянки з земель рекреаційного призначення на землі житлової та громадської забудови, і лише затвердила цю документацію прийняттям рішення №3416 від 19 серпня 2009 року (абз.8 стор.11 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року у справі №904/4575/15).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що відповідно до приписів Земельного кодексу, Генерального плану м. Кривий Ріг, затвердженого рішенням міської ради від 21.11.2011 року №789, та плану зонування територій місті, затвердженого рішенням міської ради від 26.06.2013 року №2044, земельні ділянки на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 розташовані на землях рекреаційного призначення, розміщення кафе на яких не буде відповідати їх цільовому призначенню, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач використовує спірні земельні ділянки у відповідності до раніше прийнятих міською радою рішень, доказів невиконання рішень міської (крім виконання їх в частині укладення договорів оренди) матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову, підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року у справі № 904/9241/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

(Дата підписання постанови в повному обсязі 21.06.16 р.)