Рішення № 58496134, 15.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/7149/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Лукяненко Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.в с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі по тексту - ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія») до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» 16 385,94 грн. та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн., а всього 17 763,94 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Зазначає, що сам по собі факт неповідомлення ним страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.

Представник ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, уповноважена особа направила на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача. За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність представника ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22 липня 2013 між ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_5 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.4). Забезпеченим транспортним засобом за цим договором виступив автомобіль НОМЕР_1.

04 березня 2014 року о 12 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в м. Києві на перехресті вул. Козацька - Сумська, рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу транспортному засобу, який наближався по головній дорозі, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів (а.с.5).

ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про настання страхової події 11 березня 2014 року (а.с.24).

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 19 березня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.6).

На підставі заяви про страхове відшкодування, довідки ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, звіту про визначення вартості матеріального збитку, страхового акту №15308 від 17 квітня 2015 року, ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» виплатило страхове відшкодування потерпілій особі в сумі 16 385,94 грн. (а.с.16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23).

В лютому 2016 року ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» порушило перед судом питання про стягнення з ОСОБА_1 в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 16 385,94 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

При цьому, ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» було у встановленому законом порядку повідомлено про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходженнясвоготранспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.

Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення з ОСОБА_1 страхового відшкодування.

Таким чином, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль