Ухвала суду № 58496124, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/7468/2016 Головуючий у І інстанції Шевченко Л.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення факту утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, усунення від права спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и л а

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа : Служба у справах дітей Солом'янської РДА про усунення від права на спадкування за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку квартири за неповнолітньою особою.

Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 , після її смерті відкрилась спадщина , до складу якої входила квартира АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги за законом є : батьки померлої :ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також чоловік ОСОБА_8 ( її батько) та вона , її неповнолітня донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона вважала, що ОСОБА_6 , як спадкоємця за законом , необхідно усунути від права на спадкування спадщини після смерті її матері, оскільки за життя її мати придбала для неї вказану квартиру . У зв'язку з тим, що на той час ОСОБА_1 була неповнолітньою й громадянкою РФ батьками було вирішено оформляти право власності на квартиру на її матір ОСОБА_5, оскільки ніхто не передбачав її раптової смерті . За правилами ст. 1261 ЦК України спірна квартира після смерті її матері розподілена між спадкоємцями : Ѕ частину квартири успадкував її батько, ОСОБА_8 , оскільки майно придбане під час перебування у шлюбі та 1/8 частини цієї квартири успадкована за законом її батьком ОСОБА_8, як подружжям , яке пережило відповідно до ст. 1261 ЦК України, 1/8 частини цієї квартири успадкована ОСОБА_1, за законом і ОСОБА_7 ОСОБА_6, як батьки померлої успадкували по 1/8 частині квартири.

ОСОБА_6 не мав ніякого відношення до придбаної спірної квартири , а тому не оформив на своє ім'я 1/8 частину цієї квартири, на яку він мав право за законом після смерті його доньки. При цьому дід не виконував обов'язку щодо утримання померлої , не надав її допомоги на лікування та існування та проживав у м. Харкові.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 26 лютого 2008 року він склав заповіт на випадок свої смерті посвідчений приватним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори за № 30671, згідно якого заповів все своє майно дружині ОСОБА_4.

28 січня 2015 року та 28 лютого 2015 року відповідач звернулася до Десятої Харківської нотаріальної контори із заяви про отримання свідоцтва про право на спадщину. Згідно цього заповіту відповідач успадкувала квартиру у м. Харкові, автомобіль марки ВАЗ 21154 та земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0, 0612 га на території Рубіжненської сільської ради Вовчанського району Харківської області , проте відповідач не маючи родинних зв'язків з її померлою матір'ю отримала право спадкувати на 1/8 частини спірної квартири на АДРЕСА_1.

Ураховуючи те, що 1/8 частина спірної квартири може перейти до абсолютно чужої людини , відповідач жодних витрат на утримання, догляд , лікування та поховання її матері не несла , при цьому після смерті матері та діда пройшло понад 5 років, а спірна квартира належала її батькам на праві спільної сумісної власності , як майно набуте подружжям під час шлюбу в результаті їх спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї , а тому позивачі вважають, що порушено права неповнолітньої дитини, яка є спадкоємцем першої черги після смерті її матері, якій належала на праві приватної власності спірна квартира.

Позивач просила встановити факт утримання позивачем та її батьком спадкодавця ОСОБА_5 та факт одноосібних витрат на утримання спадкового майна, усунути від прав на спадкування за законом ОСОБА_6 на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме: на 1/8 частину квартири, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, визнати відповідача такою, що не має права на спадкування за заповітом на 1/8 частини квартири, визнати за неповнолітньою ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину спірної квартири , зобов'язати реєстраційний орган зареєструвати право власності на цю частку за нею та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про встановлення факту утримання спадкодавця, встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, усунення від права спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено повністю.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_9 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідач належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду , в судове засідання не з'явилася і причину неявки суду не повідомила , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у її відсутності.

Служба у справах дітей Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації просила слухати справу у відсутності її представника.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_9, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.6 постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 28 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обовґязки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Цивільна процесуальна правоздатність відрізняється від цивільної правоздатності. Так, згідно ч.1 ст.25 ЦК здатність мати цивільні права та обовґязки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність виникає у фізичної особи у момент її народження, а припиняється у момент її смерті( ч. 4 ст. 25 ЦПК України ). Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють цивільною процесуальною правоздатністю.

У позовній заяві позивач просить усунути ОСОБА_6 від права на спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а саме : на 1/8 частину квартири , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3.

Проте , як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, тобто позивач просить вирішити питання про права особи , яка не є стороною в процесі та у зв'язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що суперечить вимогам ст. 3 ЦПК України та статтям 27-31 ЦПК України .

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила квартира , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4.( а.с. 8, т. 1).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою померлої , що підтверджується свідоцтвом про народження ( а.с. 38 - 40, т. 1 ).

З 15 червня 1996 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі ( а.с. 44 , т. 1 ).

На підставі договору купівлі-продажу від 09 червня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О., зареєстровано у реєстрі за № 2107 та реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 010487 від 04 липня 2008 року ОСОБА_5 придбала квартиру АДРЕСА_5 ( а.с. 12, 13, т. 1).

Із спадкової справи № 13 /2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , відкритої приватним нотаріусом КМНО Макухою О.О. 25 листопада 2015 року вбачається , що згідно довідки нотаріуса м. Москва Габовського С.І. спадкоємцями за законом , які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 по ј частині кожний є її чоловік ОСОБА_8, дочка ОСОБА_1, батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 ( а.с. 117, т. 1 ).

Згідно свідоцтва про право власності від 25 грудня 2015 року ОСОБА_8 належить Ѕ частка у праві спільної сумісної власності на майно , набуте подружжям за час шлюбу, що складається з : квартири АДРЕСА_6. (т. 1а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер (т. 1 а.с. 143 зворот,).

Відповідно до копії спадкової справи Десятої Харківської державної нотаріальної контори № 570/14 відкритої 22 листопада 2014 року після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_13 звернулася із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 26 лютого 2008 року , згідно якого ОСОБА_6 заповів все своє майно де б таке не було та з чого б воно не складалось та взагалі на все, те, що буде йому належати на день смерті та на яке матиме право за законом свої дружині ОСОБА_4 ( а.с. 140-160, т. 1).

28 січня 2015 року відповідачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_7, яка належала померлому на підставі Договору купівлі-продажу , посвідченого 30.12.1999 ОСОБА_14, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстром № 2964, зареєстрованого 04.01.2000 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації " за реєстровим № 57261 і відповідно на автомобіль і земельну ділянку , у зв'язку з чим відповідач прийняла спадщину після смерті чоловіка ( а.с. 161, т, 1).

26 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, як спадкоємець за правом представлення ( а.с. 75, т. 2 ).

Однак, Десятою Харківською державною нотаріальною конторою листом №3558/02-04 від 01.12.2015 ОСОБА_1 повідомлено про те, що ОСОБА_6 зробив заповіт, посвідчений 26 лютого 2008 року № 3-671, яким усе своє майно заповідав дружині ОСОБА_4 , тим самим усунувши позивача від спадкування за законом , у зв'язку з чим вона не має право на отримання спадщини за законом та отримання обов'язкової частки у спадщині. ( а.с. 86, т. 2 ).

Відмовляючи у задоволені позову про усунення від права на спадкування , суд правильного виходив з відсутності підстав до його задоволення, оскільки не можна усунути від спадкування особу, яка померла.

Обгрунтовано суд відмовив у встановленні факту ухилення ОСОБА_6 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_5, оскільки позивачем не доведено , що ОСОБА_6 свідомо ухилявся від обов'язку щодо утримання спадкодавця і він мав можливість надавати таку допомогу спадкодавцю, з огляду на те, що ОСОБА_6 проживав в іншій державі , був людиною похилого віку та що ОСОБА_5 потребувала допомоги саме від свого батька, виходячи з того, що про неї, як випливає зі змісту позовної заяви, турбувалися чоловік та дочка.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального права є необґрунтованим, оскільки колегія суддів не вбачає таких порушень матеріального права, які б слугували підставою до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги .

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_9 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: