Ухвала суду № 58496045, 14.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» про стягнення коштів за договором позики з урахуванням фінансових санкцій за його невиконання,зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» (надалі - ТОВ «КПО Гарант») про стягнення коштів за договором позики з урахуванням фінансових санкцій за його невиконання.

Вимоги обґрунтовував тим, що між ним та ТОВ «КПО Гарант» укладений договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 11 квітня 2012 року, й додаток до нього від 12 квітня 2012 року, відповідно до умов яких з метою поліпшення фінансового стану позичальника він передав ТОВ «КПО Гарант» грошові кошти, в сумі 229 450 грн. в якості безвідсоткової позики на строк до 31 грудня 2012 року.

Фактична передача та отримання цієї суми підтверджується умовами вказаного договору, в якій відповідач вказав про отримання та обов'язок повернення коштів. Проте, в обумовлений строк позичальник кошти у повному обсязі не повернув, залишок яких склав 11 000 грн, а тому просив стягнути з ТОВ «КПО Гарант» на його користь суму боргу, у розмірі 11000 грн., інфляційні втрати, в сумі 8055 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 841 грн. 73 коп., а всього 19897 грн. 60 коп., а також судові витрати.

У листопаді 2015 року товариство звернулося з зустрічним позовом про повернення безпідставно набутих грошових коштів, посилаючись на те, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора товариства, взяв із каси підприємства 229 450 грн. грошових коштів в якості повернення фінансової допомоги за договором, однак, лише 44 000 грн. отримав законно, а інші - 174 450 грн., без достатньої правової підстави.

Враховуючи вищенаведене, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КПО Гарант» безпідставно набуте майно - грошові кошти, в розмірі 174 450 грн. та судовий збір, в сумі 2616 грн. 75 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено, в задоволенні зустрічного позову ТОВ «КПО Гарант» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «КПО Гарант», посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, та задовольнити зустрічний позов.

Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_1, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, представника ТОВ «КПО Гарант», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, районний суд виходив з доведеності факту отримання відповідачем в борг від позивача коштів в якості позики, частину яких, у сумі 11000 грн. не було повернуто, й недоведеності факту отримання грошей безпідставно.

Колегія суддів погоджується з даними висновками районного суду та вважає їх законними і обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 як фізичною особою та ТОВ «КПО Гарант» в особі директора ОСОБА_1, діючого на підставі статуту товариства, укладено договір № 1 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 11 квітня 2012 року, з додатком до нього, відповідно до умов якого з метою поліпшення фінансового стану позичальника ОСОБА_1 передав ТОВ «КПО Гарант» грошові кошти, в сумі 229 450 грн., в якості безвідсоткової позики на строк до 31 грудня 2012 року (а.с.5, 12).

Згідно п.3 додатку до договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строків повернення позики, зазначених у п. 4 Договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги, позичальник крім основної суми позики, сплачує позикодавцю 3% річних та інфляційні втрати згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно квитанцій, копії яких містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 на умовах договору поворотної фінансової допомоги №1 від 11 квітня 2012 року вніс на рахунок ТОВ «КПО Гарант» грошові кошти в наступному розмірі: 11.04.2012 року, у сумі 40 000 грн.; 26.07.2012 року, в сумі 95 450 грн.; 06.08.2012 року, в сумі 10000 грн. та двічі по 20000 грн. і 07 вересня 2012 року вніс суму в розмірі 44000 грн., а 09.08.2012 року за видатковим касовим ордером №8 отримав з каси ТОВ «КПО Гарант» 145 450 грн., 23.08.2012 року - 10000 грн.,04.09.2012 - 30000 грн., 19.10.2012 року - 21 000 грн., 28.01.2013 року - 10000 грн. і 17.01.2013 - 2 000 грн., у якості повернення коштів за договором поворотної фінансової допомоги (а.с.6-11,30-34).

Твердження відповідача, що ТОВ «КПО Гарант» внесло свої власні кошти собі на рахунок через свого представника, що підтверджується квитанціями, наданими позивачем, в яких зазначено, що платником є ТОВ «КПО Гарант» через ОСОБА_1, окрім квитанції №10, та що останній фактично взяв кошти підприємства в розмірі 174450 грн. і вніс їх знову на рахунок ТОВ «КПО Гарант», колегія суддів оцінює критично.

З матеріалів справи не вбачається, що договір №1 від 11 квітня 2012 року, з додатком до нього від 12 квітня 2012 року, визнано у визначений законом спосіб недійсним чи нікчемним (а.с.5,12), відсутні й відомості про наявність кримінального провадження по факту передачі даних коштів.

Окрім цього, в законодавстві не встановлено обмежень можливості укладання такого правочину.Зокрема не містить заборон і Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI.

Не міститься в справі й доказів того, що перш ніж внести ОСОБА_1 на рахунок підприємства грошові кошти, ним вони були зняті з балансу товариства.

Зі змісту долучених до справи квитанцій, на загальну суму 174 450 грн., убачається, що в графі платник зазначено ТОВ «КПО Гарант» через ОСОБА_1, проте у графі призначення платежу вказано, що внесені на рахунок товариства кошти є безвідсотковою зворотною фінансовою допомогою ОСОБА_1.(а.с.6-10).

Враховуючи зміст графи призначення платежу, колегія суддів визнає необґрунтованими твердження представника товариства, з посиланням на довідку банку (а.с.38) про те, що платником по квитанціях було ТОВ «КПО Гарант».

Твердження відповідача, що ОСОБА_1 підписав договір і як позикодавець, і як позичальник, не погоджуючи його умови зі зборами учасників ТОВ «КПО Гарант», отже мав можливість самостійно прописувати умови, як йому заманеться, колегія суддів вважає таким, що не може братися до уваги.

При цьому, колегія суддів враховує пояснення сторін в суді апеляційної інстанції, зі змісту яких убачається наявність у очолюваного ОСОБА_1 товариства на час укладання договору позики скрутного фінансового становища, пов'язаного з відсутністю коштів та неможливістю оплачувати працю найманих працівників, а також ту обставину, що договір позики з додатком до нього, є чинним, його дійсність ніким не оспорено, а тому вказаний правочин і підлягає до виконання.

Факт надання ОСОБА_1 товариству фінансової допомоги, на загальну суму 229450 грн. свідчать і дані оборотно-сальдової відомості по ТОВ «КПО Гарант» за січень 2011 року - березень 2013 року, якими підтверджено також наявність у товариства перед позикодавцем боргу, у сумі 11 000 грн. (а.с.46).

Вказані обставини представником товариства не спростовано.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи не міститься доказів того, що в статуті товариства, або інших його нормативних документах міститься заборона на укладання договорів товариства з директором цього ж товариства, або необхідність погодження договорів зі зборами учасників ТОВ «КПО Гарант».

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція міститься й у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі за №6-1206цс15.

За таких обставин, районний суд обґрунтовано визнав доведеним передачу ОСОБА_1 товариству грошових коштів, на суму 229 450 грн. й повернення йому в строк до 31 грудня 2012 року 218 450 грн., залишок з яких склав 11 000 грн. та правомірно стягнув борг з урахуванням 3% річних, в сумі 841 грн. 73 коп. і 8 055 грн. 87 коп. інфляційних.

Матеріалами справи не доведено факт набуття ОСОБА_1 грошових коштів товариства, в сумі 174 450 грн., у відсутність правових підстав, а тому районний суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Районним судом з достатньою повнотою з'ясовано обставини справи, зібраним доказам дано належну оцінку, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно частини 1 статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КПО Гарант» відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 753/18930/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7598/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.