Ухвала суду № 58494733, 21.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

21 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 472/416/16-а

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Кучерявенко С.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2016 року адміністративний позов повернуто позивачу як непідсудний місцевим загальним судам.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову якою справу направити до Веселинівського районного суду Миколаївської області для продовження розгляду справи по суті.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань не надходило, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_2 звернувся до Веселинівського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби; визнати наявність у Міністерства оборони України компетенції на нарахування та виплати позивачеві грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу передбачену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції дійшов висновку про непідсудність даної справи Веселинівському районному суду Миколаївської області, оскільки Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, таким чином відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України вказана справа підсудна окружному адміністративному суду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновком суду першої інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 вказаного Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно частини 4 статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із посиланням на яку позивач просить зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби.

Відповідно до ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: 1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; 2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; 3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

При цьому, справи, визначені у п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам незалежно від статусу відповідача. Залучення органів державної влади до участі у таких справах не змінює їх предметної підсудності.

Аналізуючи зміст позовних вимог, колегія суддів вважає, що у даному спорі Позивачем оскаржується розмір призначеної одноразової грошової допомоги, визначений Міністерством оборони України, та ставиться вимога про перерахунок такої допомоги.

З врахуванням наведених обставин та вищевказаних правових норм, колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом дотримано вимоги КАС України щодо визначення його предметної підсудності, а тому вказаний позов повинен розглядатись місцевим загальним судом, як адміністративним.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 31 травня 2016 року у справі № К/800/11846/16.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та помилковість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2016 року про повернено адміністративного позову позивачу як непідсудного місцевим загальним судам скасувати та направити справу до Веселинівського районного суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв