Ухвала суду № 58494729, 21.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 р. Справа № 815/7168/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2015 року №0008781700, -

встановиЛА:

З позовом до суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2015 року №0008781700.

Суд першої інстанції своєю постановою від 14 березня 2016 року позовні вимоги задовольнив повністю.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області від 04.11.2015 року №0008781700.

Державна податкова інспекція у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області від 14.08.2015 року №000438 та направлення на проведення перевірки посадовими особами відповідача, згідно п.77.4 ст.77 ПК України в період з 25.08.2015 року по 14.09.2015 року була проведена планова виїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №000439/528/15-33-17/НОМЕР_1 від 21.09.2015 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період ст.ст.185,187,188 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 04.11.2015 року були прийняте податкове повідомлення-рішення №0008781701 щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 64175,67 грн. та штрафних санкцій 12835,13 грн.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, затверджених Наказом ДПС від 06.07.2012 року № 592 встановлюється, що Відповідно до ст.58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, якщо подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 року, і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта. Якщо подія, факт не кваліфікувались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 року, а в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого передбачено застосування юридичної відповідальності, то у такому разі юридична відповідальність не застосовується. Якщо податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 року, подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

Згідно редакції п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, що діяла на час перевірених податкових періодів якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п.181.1 Податкового кодексу України, в редакції Закону від 28.12.2014 року, що набув чинності з 01.01.2015 року, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

При цьому загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню не перевищувала 1000000 гривень за останні 12 календарних місяців впродовж перевіряємого періоду.

Таким чином, сума отриманого позивачем доходу протягом перевірених податкових періодів січень-травень 2014 року в сумі 180022,20 грн. не повинна обраховуватись при визначенні обсягу операцій за останні 12 календарних місяців за п.181.1 ст.181 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, а повинна включатись до визначення обсягу операцій за п.181.1 ст.181 ПК України в редакції закону від 28.12.2014 року, що набрав чинності з 01.01.2015 року.

Виходячи з цього, обсяг операцій позивача за перевірений податковий період з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року відповідно повинен складати 158680,00 грн. (338702,20 грн. - 180022,20 грн.), в зв'язку із чим, він не перевищує граничні розміри операцій для їх здійснення без реєстрації платником ПДВ, як за редакцією п.181.1 ст.181 ПК України, що діяла до 01.01.2015 року (300000 грн.), так й за редакцією цієї ж норми ПК України, що діє з 01.01.2015 року (1000000 грн.).

Оскільки позивач не перевищував встановлені законом обмеження щодо розміру оподаткованих операцій протягом 12 календарних місяців з 01.06.2013 року по 31.05.2014 року, він не повинен був реєструватись платником ПДВ та оподатковувати цим податком операції за податкові періоди з червня по грудень 2014 року включно, що виключає можливість нарахування йому податковим органом податкового зобов'язання з ПДВ та штрафних санкцій.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів. колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Южному ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2015 року №0008781700 - є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Южному ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2015 року №0008781700, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк