Ухвала суду № 58493339, 22.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2743/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.,

за участю секретаря Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000078/2 від 26.09.2015,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС від 26.09.2015 №100270001/2015/000078/2 про коригування митної вартості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Київської міської митниці ДФС від 26.09.2015 №100270001/2015/000078/2 про коригування митної вартості (далі - оскаржуване рішення) є протиправним, оскільки для митного оформлення товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» було подано всі необхідні документи передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року підлягає залишення без змін, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.02.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та «Alliance Maree SAS» укладено контракт №25919 (далі - контракт).

Згідно п. 1.1. зазначеного контракту в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати від продавця на умовах FCA Гардермоеп (згідно ІНКОТЕРМС 2010) товари, відповідно до замовлень покупця та супровідної документації. Покупець надає замовлення продавцю на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим контрактом, та їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього контракту.

Відповідно до додатку №2 від 23.09.2015 до контракту №25919 від 27.02.2013 позивач отримав та зобов'язаний оплатити товар - лосось атлантичний охолоджений (Salmo salar), 5 - 6 кг, клас «superior» по ціні 4, 44 євро за кг., та лосось атлантичний охолоджений (Salmo salar), 2 -3 кг., клас «superior» по ціні 3, 66 євро за кг., на загальну суму 68 934, 44 євро без врахування транспортних витрат.

Як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270001/2015/00174 товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» до митного оформлення подано наступні документи: міжнародна автомобільна накладна від 22.09.2015, міжнародна автомобільна накладна від 22.09.2015, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.09.2015, прейскурант (прайс - лист) виробника товару від 22.09.2015; рахунок - фактура (інвойс) №00024979 від 23.09.2015, пакувальний лист від 23.09.2015, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №25919 від 27.02.2013, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 23.09.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.02.2014, договір про надання послуг митного брокера №20-SCM/2015 від 02.01.2015, ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №207285 від 26.09.2015; ветеринарні свідоцтва форми Ф-1, Ф-2, (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформлені) №ЄРД-00 №207286 від 26.09.2015, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 22.09.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 22.09.2015; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №15100015100 від 22.09.2015; міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни - експортера) або ветеринарне свідоцтво (компетентний орган країни - учасниці СНД) №15100015129 від 22.09.2015; дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю у випадках, визначених статтею 83 Закону України «Про ветеринарну медицину» №15-9-2-2-11/18908 від 04.07.2013, сертифікат про походження товару загальної форми №0001617876 від 22.09.2015, сертифікат про походження товару загальної форми №0001617900 від 22.09.2015, інші некласифіковані документи (лист відправника б/н) від 23.09.2015, копія митної декларації країни відправлення №2015184370 (54377-1) від 22.09.2015; копія митної декларації країни відправлення №2015184544 (54377-1) від 22.09.2015, інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-1/1.3/00/5/3/5 від 26.09.2015, митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів №100270001.2015.223228 від 26.09.2015.

За наслідком розгляду поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000078/2 від 26.09.2015, не погоджуючись з яким позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

В силу приписів ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Частиною 1 ст. 53 МК України регламентовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, документами, які підтверджують митну вартість товарів у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України є :

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В той же час, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-127а15 від 31.03.2015 митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, передумовою, яка слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення є подання декларантом довідки про транспортні витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначено у товаро - транспортному документів.

Так, в матеріалах справа міститься договір №785-SCM/2014 від 01.10.2014 на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» та товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп К» уклали зазначений договір з метою визначення порядку надання транспортно-експедиційних послуг перевізником з організації, обслуговування та забезпечення перевезень вантажів автомобільним транспортом, та надання інших пов'язаних з цим послуг.

Згідно довідки б/н від 26.09.2015, виданої товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп К», сума транспортних витрат для автомобіля (державний номер LCH21202/LC2386P), інвойс №00024979 від 23.09.2015, CMR б/н від 23.09.2015, умови постановки (FCA - Гардемоен) маршрут Гардермоен (Норвегія) - п/п Ягодин становить 67 193, 00 грн.

Разом з цим, СМR від 23.09.2015 зазначено відмінний перевізник, ніж той, що видавав довідку про транспортні витрати та й, відповідно, з яким було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування.

З вказаного слідує наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що в свою чергу обумовлює наявність підстав передбачених ч. 3 ст. 53 МК України для витребування митницею додаткових документів.

Відповідно до змісту графи 33 оскаржуваного рішення підставою для його прийняття слугувало подання позивачем разом із митною декларацією до митного оформлення довідки про транспорті витрати, яка видана іншим перевізником, ніж той, що зазначений у товаро - транспортному документі.

Разом з цим, митним органом зазначено, що в результаті контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчислені митної вартості встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

Враховуючи зазначене, відповідачем запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» подати додаткові документи на підставі п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами на користь продавця, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою., контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Факт неможливості особи, уповноваженої на декларування, надати додаткові документи для підтвердження митної вартості в повному обсязі та факт проведення консультації з органом доходів і зборів підтверджується листом від 26.09.2015. копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, судом першої інстанції правильно звернуто увагу, на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» не подано суду жодних документів на підтвердження правової позиції в частині транспортних витрат та відмінності (розбіжності), що наявна в частині перевізника (додаткові угоди, договори (угоди) перевізника з іншими суб'єктами права на виконання договору №785-SCM/2014 від 01.10.2014 тощо). Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За таких обставин, обґрунтованими є доводи митного органу щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неможливістю встановити всі складові митної вартості товару за наданими декларантом (позивачем) документами.

Поряд з цим, відповідач в оскаржуваному рішення зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Між тим, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Частиною 8 ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що у разі неможливості застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України.

Положеннями ст. 64 Митного кодексу України визначено, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

З огляду на вказане, митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі наявної у органу Державної фіскальної служби України інформації щодо митного оформлення за вищим рівнем митної вартості (5,11 дол. США за кг), які оформлено за ціною угоди подібного товару з урахуванням тих же комерційних рівнів, що й оцінювані товари, а саме оформлена за митною декларацією від 06.07.2015 № 100270001/2015/218089.

При цьому, як зазначає митниця в запереченнях на апеляційну скаргу, метод за ціною щодо ідентичних товарів у відповідності до вимог ст. 59 Митного кодексу України неможливо застосувати у зв'язку із неможливістю дотримання умов, передбачених положеннями цієї статті, зокрема таких як виробник, комерційні умови (рівні) поставки

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при вчиненні дій щодо визначення митної вартості товару митний орган діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у ст. 2 КАС України. При цьому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.06.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Петрик І.Й.

Борисюк Л.П.