Постанова № 58493149, 23.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2016 року № 826/2063/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування рішень,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-56У від 09.11.2015р. на суму 130472,15грн. та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0002081701 від 09.11.2015р. на суму 9474,14грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надав.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем проведено перевірку позивача за результатами якої 22.10.2015р. складено Акт №5506/26-58-17-01-17-НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.0.2012р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення: абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VІ у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у загальному розмірі 130472,15грн., у тому числі за 2013 рік - 59010,63грн. та 2014 рік - 71461.52грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 09.11.2015р. прийнято рішення №0002081701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 9474,14грн. та винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-56У на суму 130 472,15грн.

В порядку адміністративного оскарження рішення від 09.11.2015р. №0002081701 та №Ф-56У залишені без змін.

Вважаючи рішення від 09.11.2015р. протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 є фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю - приватним нотаріусом та здійснює свою нотаріальну діяльність на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого Міністерством юстиції України 13 квітня 2006 року за НОМЕР_2 та Реєстраційного посвідчення виданого Головним Управлінням юстиції у м. Києві 27 травня 2007 року за реєстраційним НОМЕР_3, місце розташування нотаріальної контори: АДРЕСА_1.

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку НОМЕР_1.

Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначається Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно із ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Вищезазначена стаття закріплює порядок сплати єдиного внеску для різних категорій платників, перелік яких визначений у ст. 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті, платниками єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі і нотаріальною.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Отже, приватні нотаріуси сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для приватних нотаріусів визначено календарний рік.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.2011 за №1014/18309 та діяла до 03.12.2013.

Пунктом 3.4 даного Порядку передбачено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Аналогічне положення міститься і у п. 3.4. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 № 1628/24160.

Таким чином, діюче законодавство містить необхідний порядок та перелік документів, які є підставою для проведення розрахунків та складання звітності.

Судом встановлено, що податкова звітність складена позивачем на підставі первинних бухгалтерських документів, відображених в Книзі обліку доходів та видатків. Тобто, позивач на підставі господарських операцій, які мали місце протягом відповідного року, складено і подано до податкового органу належним чином оформлену податкову звітність за період, який перевірявся відповідачем.

З Акту перевірки вбачається, що подання звітів позивачем щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відбувалось у встановленому порядку, за встановленою формою та своєчасно. При визначенні оподаткованого доходу, перевіркою не встановлено заниження оподаткованого (чистого) доходу за 2012 - 2014рр. Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., що підлягає сплаті до бюджету, заниження самозайнятою особою податку на доходи фізичних осіб не встановлено.

Крім того, в Акті перевірки контролюючим органом зазначено про перекручення позивачем даних в звітності по ЄСВ за 2012-2014 р.р., що призвело до не нарахування та несплати до бюджету ЄСВ за 2013 рік у сумі 59 010, 63 грн., за 2014 рік - 71 461, 52 грн., без розкриття суті порушення, а саме: в чому полягало перекручення, із зазначенням конкретних норм закону, що були порушені.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

На підставі ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було видано:

Постанову Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, якою затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (дана постанова діяла до 03.12.2013) (далі - Порядок № 22-2);

Наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 20.09.2013 № 1628/24160 (далі - Порядок № 454).

Згідно пунктів 3.4. даних Порядків фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 Додатка № 5 до Порядку. В таблиці 3 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі «усього» таблиці 3 Додатка № 5 до Порядку № 454 та Порядку № 22-2 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Отже, позивачем, у визначені законом терміни подані:

- за 2012 рік складена та подана податкова декларація про майновий стан і доходи, відповідно до якої сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464), становить 753 321, 66 грн. (відповідно до п. 2.1.2. Акта перевірки правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, заниження його не встановлено);

- за 2013 рік складена та подана податкова декларація про майновий стан і доходи, відповідно до якої сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464), становить 1 972 145, 53 грн. (відповідно до п. 2.1.2. Акта перевірки правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, заниження його не встановлено);

- за 2014 рік складена та подана податкова декларація про майновий стан і доходи, відповідно до якої сума чистого оподатковуваного доходу, який є базою для нарахування єдиного внеску (пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464), становить 2 024 603, 99 грн. (відповідно до п. 2.1.2. Акта перевірки правильності визначення чистого оподатковуваного доходу, заниження його не встановлено);

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що позивачем дотримано вимоги пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 та п. 3.4 Порядків № 22-2 та № 454, згідно яких у графі 3 таблиці 3 Додатку № 5 вказано як база для нарахування єдиного внеску суму чистого оподатковуваного доходу відповідно до поданих декларацій про майновий стан і доходи.

Визнаючи правомірність нарахування та сплати єдиного внеску позивачем, суд також вказує, що Законом України від 04.07.2013 № 406-УІІ було внесено зміни до Закону № 2464, відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання вказаної норми Закону № 2464 було видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за № 1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України «Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду № 18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду № 24-1 від 10.12.2012» - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка № 5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка № 5 «Сума доходу, заявлена в податковій декларації» відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року».

Подані звіти з єдиного внеску за 2012, 2013, 2014 роки заповнені з урахуванням вказаних вище вимог та відповідають приписам Закону № 2464. Звіти з єдиного внеску подавалися своєчасно, страхові внески сплачувались в повному обсязі.

Таким чином, щодо правомірності дій ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, щодо застосування для розрахунку недоїмки п. 2 та п. 8 ст. 9 Закону № 2464, суд наголошує на тому, що встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок передбачав, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. При цьому загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності повинна співпадати із загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат.

У даному випадку, загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності співпадає з загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат, податковим органом жодних зауважень щодо встановленої обставини не висловлено.

В силу Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, так як Податковим кодексом України визначений виключний перелік податків та зборів.

Відповідно до положень цього Закону єдиний внесок це консолідований страховий внесок сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає базою нарахування єдиного внеску - суму доходу (прибутку) отриманого від нотаріальної діяльності, що підлягають обкладенням податком на доходи фізичних осіб. При цьому законодавець передбачає, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Отже, позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2015 року № Ф-56У є обґрунтованими.

Суд також зазначає, що процедура нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску регламентована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 19.09.2013 № 1622/24154 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п.7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Оскільки у даному випадку встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, тому рішення ДПІ у Солом'янському районі ДФС у м. Києві від 09.11.2015 року № 0002081701 про застосування штрафних санкцій є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З урахуванням ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 399,48грн. з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2015р. №Ф-56У.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 09.11.2015р. №0002081701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 399,48грн. (одна тисяча триста дев'яності дев'ять гривень, 48 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко