Постанова № 58492893, 22.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2016 року № 826/1167/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2015 № 0004912208, № 0004922208, № 0004932208, № 0004942208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.08.2015 № 0004912208, № 0004922208, № 0004932208, № 0004942208.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу, зокрема, про те, що договори, укладений між позивачем та контрагентами ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з контрагентами ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс" які за твердженням позивача мали реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач посилався на те, що суми курсових різниць, що обліковуються на рахунку 362 рахунку "Розрахунки з іноземними покупцями" та щодо яких відповідач заявляє про порушення вимог чинного законодавства були відображені не на підставі договорів комісії з Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), а за іншими видами договорів з іншими контрагентами. Водночас позивач зазначив про те, що ним оприбуткування готівки в касі здійснюється своєчасно.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки відповідачем наведено не було.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В період з 15.06.2015 по 27.07.2015 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015, яким встановлено порушення підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту 136.1.19 пункту 136.1 статті 136, пункту 137.1. статті 137, пунктів 138.2, п. 138.4 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.2 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 1041843,00 грн. та порушення пункту 2.6. розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2001 за № 40/10320.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві були подані заперечення на акт № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін.

25.08.2015 на підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення - рішення №0004912208 від 25.08.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 740037,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 246 679,00 грн., № 0004922208 - зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3402362,00 грн., № 0004932208 - збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах послугах) на загальну суму 1562765,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 520 922,00 грн. та № 0004942208, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 284 250,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України № 27766/6/99-99-10-01-06-05 від 28.12.2015 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 25.08.2015 № 0004912208, № 0004922208, №0004932208, № 0004942208, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Ягуар" за договорами підряду № 10-13П від 17.05.2013 предметом якого є виконання робіт з улаштування асфальтобетонного покриття відповідно до проектно - кошторисної документації, на пероні міжнародного аеропорту "Київ"("Жуляни"), № 27-13П від 05.11.2013 предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту штучного покриття перону Міжнародного аеропорту "Київ" ("Жуляни") біля терміналу "А" по вул. Медова, 2 відповідно до проектно кошторисної документації.

На підтвердження факту виконання робіт за вказаним договором позивачем надано їх копії здодатками (договірна ціна) та копії локальних кошторисів № 7-1-1 на улаштування асфальтобетонного покриття Перон міжнародного аеропорту "Київ" ("Жуляни"), № 2-1-1 на ремонт а/бетонного покриття та території аеропорту, № 2-1-1 на ремонт благоустрою на території аеропорту біля терміналу А підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 7-1-1 на улаштування асфальтобетонного покриття, підсумкових відомостей ресурсів, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту), листа № 56/1 від 19.03.2013, акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2013 року, актів № приймання виконаних робіт за червень 2013 року, акту № приймання виконаних робіт за травень 2013 року, підсумкових відомостей ресурсів (витрати - за прийнятими нормативами), акту № 1 приймання виконаних робіт за травень 2013 року, акту № 2 приймання виконаних робіт за травень 2013 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за травень 2014 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2013 року, довідок про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/ за серпень 2014 року, акту № приймання виконаних робіт за серпень 2013 року, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

Позивач в період щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Л-Стік ЛТД" за договорами:

- № 1309С від 13.09.2012 предметом якого є виконання комплексу робіт з технічного обслуговування систем вентиляції, холодильного центру, систем холодопостачання фанкойлів, ЦОД та комутаційних, вузлів регулювання (рамки) холодопостачання/теплопостачання калориферів вент. установок, теплових завіс термінала "А" Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни) розташового за адресою м. Київ, вул. Медова,2:

- № 010714 від 01.07.2014 предметом якого є виконання робіт по облаштуванню кімнати для паління шляхом облаштування витяжної вентиляції у Приміщенні № 231 в осях 9-10 і Б-В на відм. 6,000 та здійснення поставки та матеріалів та виконання робіт з демонтажу, монтажу та пуско - налагоджування на об'єкті м. Київ, вуд. Медова, 2 Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), термінал "А";

- № 130313П від 13.03.2013 та № 140313П від 13.03.2013 предметом яких є виконання робіт по проектуванню загально майданчикових мереж водопостачання та водовідведення для об'єкту "Будівництво комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій (аеропорт "Київ" (Жуляни) в Солом'янському районі м. Києва, Бізнес - Термінал "В" за адресою: вул. Медова у Солом'янському районі м. Києва";

- № 080413П від 08.04.2013 та № 150513П від 15.05.2013 предметом яких є виконання робіт по проектуванню загально майданчикових мереж водопостачання та водовідведення для об'єкту "Будівництво комплексу будинків і споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій (аеропорт "Київ" (Жуляни) в Солом'янському районі м. Києва, Бізнес - Термінал "D" за адресою: вул. Медова у Солом'янському районі м. Києва";

На підтвердження факту виконання ТОВ "Л-Стік ЛТД" робіт за вказаними договорами позивачем надано суду їх копії з додатками та додатковими угодами до них, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), актів надання послуг, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

Позивач в період щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Технохолдінг" за договорами на виконання робіт № МА125/14 від 31.03.2014 предметом якого є виконання наступних робіт: зовнішня антикорозійна обробка РВС-3000в кількості 1 шт.(58), РВС-2000 в кількості 2шт. (№27:№56), РВС-700 в кількості 1 шт. (№ 57), РГС-50 в кількості 5 шт. (№4; № 5; №6; №7; №8) включаючи сходи дрібні металеві конструкції перехідні майданчики, огорожі тощо, та технологічного трубопроводу протяжністю 735 метрів, який знаходиться на складі ПММ та № 31/03/2 від 07.07.2014 предметом якого є виконання наступних робіт: зовнішня антикорозійна обробка РВС-3000в кількості 1 шт.(58), РВС-2000 в кількості 2шт. (№27:№26), РГС-50 в кількості 8 шт. (№1,: №2; №3; №9; №10; №11; №12; №55), РГС-60 в кількості 4 шт. (№ 51; № 52; № 53; №54), РГС-75 в кількості 8 шт. (№13; № 14; №15; №16; №21; №22; №23; №24) включаючи сходи дрібні металеві конструкції перехідні майданчики, огорожі тощо, та технологічного трубопроводу протяжністю 735 метрів, який знаходиться на складі ПММ.

На підтвердження факту виконання робіт ТОВ "Технохолдінг" за вказаними договорами позивачем надано суду копії зазначених договорів з додатками, договірних цін, локальних кошторисів на будівельні роботи, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат до локального кошторису, актів приймання - передачі виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, накладеної на виробничу документацію, а на підтвердження здійснення оплати - копії платіжних доручень.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Чистий світ плюс - 1" за договором на виконання робіт з прибирання приміщень терміналу № МА 165/13 від 01.03.2013 предметом якого є виконання комплексу робіт з прибирання приміщень в будівлі Міжнародного пасажирського терміналу Аеропорту "Київ" (Жуляни) з цілодобовим режимом роботи, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. медова, 2.

Позивачем на підтвердження факту виконання ТОВ "Чистий світ плюс - 1" за вказаним договором надано копії вказаного договору зі складеними до нього додатками ат актів надання послуг, а на підтвердження здійснення оплати копії платіжних доручень,

Позивач в період щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Київхіллс" за договором надання послуг № 0106 від 01.06.2011 предметом якого є надання послуг з пошуку потенційних орендарів нежилих приміщень розташованих у новому міжнародному терміналі Міжнародного Аеропорту "Київ" (Жуляни).

На підтвердження факту отримання від ТОВ "Київхіллс" послуг за вказаним договором позивачем надано суду копії зазначеного договору, акту надання послуг № 20 від 31.07.2013, а на підтвердження здійснення оплати платіжного доручення № 936 від 02.07.2013.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські взаємовідносини з ПП "Моро Інтернешнл" предметом якого є надання послуг які пов'язані з організацією та проведенням заходу з заявою позивача.

Позивачем на підтвердження факту отримання послуг від ПП "Моро Інтернешнл" за вказаним договором надано суду його копію з додатками, акту здачі - прийняття робіт №ОУ-0000008 від 12.12.2013, а на підтвердження здійснення оплати платіжного доручення № 891 від 04.12.2013.

Отримані позивачем від ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс" послуги та виконання останніми роботи, були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при здійснені операцій з надання послуг по обслуговуванню пасажирів Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни).

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс" не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ними не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс".

Судом не приймаються посилання відповідача, як на підтвердження відсутності фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ "Ягуар" на матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР під № 32014100000000051 відносно контрагента ТОВ "Ягуар" - ТОВ "Сібол" з огляду на наступне.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо вироком у кримінальній справі або постановою про адміністративний проступок, відповідно обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/800/25519/13 від 18.11.2014.

Щодо посилань відповідача на допущення позивачем недоліків в оформленні довідок КБ-2 та КБ-3 суд звертає увагу на наступне.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 у справі № 826/6697/14.

Пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідач в акті № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 та в наданих суду письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає про те, що позивачем не було надано до перевірки певних документів передбачених веденням податкового/бухгалтерського обліку, водночас при цьому відповідачем не зазначено яких саме документів позивачем не було надано до перевірки та не надано суду документів на підтвердження факту відмови позивача надати певні документи , зокрема, акту, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Щодо посилань відповідача на факт відсутності заявок на товар, рахунків - фактур та ТТН суд звертає увагу на наступне.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 у справі № 826/6697/14.

Посилання відповідача на акт № 164/16-01-22-02/35026483 від 22.01.2014 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Технохолдинг" по взаємовідносинах з ТОВ "Мелана" за липень 2014 року, ТОВ "Базальт Холдинг" за серпень 2014 року, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що як вбачається зі змісту зазначеного акту викладено в акті перевірки позивача та а в наданих відповідачем суду запереченнях під час його складання фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Технохолдинг" не досліджувались.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Ягуар", ТОВ "Л-Стік ЛТД", ТОВ "Технохолдінг", ТОВ "Чистий світ плюс - 1", ТОВ "Київхілс", ПП "Моро Інтернешнл", ТОВ "Київхіллс" мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзаців четвертого та дев'ятнадцятого частини першої статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1.2 розділу 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 за № 40/10320 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 за № 40/10320 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 1 Указу президента України № 436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом президента України № 436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Відповідна позиція викладена в ухвалі Верховного суду України №21-439а12 та №21-76а13 від 02.04.2014.

Відповідно до акту № 4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства на загальну суму 56850,00 грн.

Дослідивши встановлені факти несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів викладені в зазначеному акті та наявні в матеріалах справи копії фіскальних звітних чеків №20 від 06.01.2014, № 28 від 13.01.2014, № 63 від 15.02.2014, № 85 від 09.03.2014, № 86 від 10.03.2014, прибуткових касових ордерів № 200 від 17.02.2014, № 202 від 18.02.2014, № 290 від 10.03.2014, сторінки № 45 касової книги, службових записок від 13.01.2014, від 15.02.2014 судом встановлено невідповідність фактів встановлених актом №4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 дійним обставинам справи, а саме:

- виручка в сумі 3 400 грн., що була проведена через РРО (Datеes МР- 5030Т, з/н Д006038882, ф/н 3000025724) на підставі фіскального звітного чека № 20 від 06.01.2014 не була оприбуткована в касі підприємства, оскільки розрахунок з покупцем був проведений за допомогою платіжної карти, а не банкнотами;

- виручка в сумі 14 450 грн. була проведена через РРО (Datеes МР- 503ОТ, з/н Д006038882, ф/н 3000025724) не на підставі фіскального звітного чека № 30 від 13.01.2014 № 30, як про це зазначено в акті перевірки позивача, а на підставі фіскального чека № 29 від 13.01.2014 та в цей же день на суму таких коштів було здійснено повернення, що підтверджується службовою запискою від 13.01.2014;

- виручка в сумі 23 800 грн., проведена через РРО (Datеes МР-5030Т, з/н ДО06038882, ф/н 3000025724) на підставі фіскального звітного чека № 63 від 15.02.2014, не могла бути оприбуткована, оскільки на частину цих коштів у сумі 6 800 грн. було здійснено повернення, що підтверджується службовою запискою від 15.02.2014 та залишок коштів в сумі 17 000 грн. був оприбуткований в касу товариства, відповідно до прибуткового касового ордеру №200 від 17.02.2014, що відображено на сторінці № 45 касової книги;

- виручка в сумі 5 700 грн., проведена через РРО (Datеes МР-5030Т, з/н Д006038882, ф/н 3000025724), була оприбуткована в касу на підставі: прибуткового ордеру № 202 від 18.02.2014 на суму 4 000 грн., прибуткового ордеру № 200 від 17.02.2014 на суму 1 700 грн.;

- виручка в сумі 9 500 грн., проведена через РРО (Datеes МР-5030Т, з/н Д006038882, ф/н 3000025724) була оприбуткована в касу підприємства прибутковим ордером № 290 від 10.03.2014 на суму 22 800 грн. (Додаток 1?") та включає в себе суму 9 500 грн. за фіскальним чеком № 85 від 09.03.2014 та суму 13 300 грн. за фіскальним чеком № 86 від 10.03.2015.

З огляду на зазначене посилання відповідача на допущення позивачем порушення пункту 2.6. розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2001 за № 40/10320 спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

В акті №4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 відповідач встановлюючи порушення позивачем підпункту 14.1.202 пункту 14.1 cтатті 14, підпункту 136.1.19 пункту 136.1 cтатті 136, підпункту 139.1.2 пункту 139.1 cтатті 139, підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 cтатті 153 Податкового кодексу України зазначив наступне: "ACR Cargo Express (Договір 110-2011 від 16.08.11), Air Link International, LTD (Канада) (Договір 15-2011 від 16.08.11), AIRLINK INTERNATIONAL (CY) LTD (Договір MA170/11 від 21.11.11) , AVIA STAR S.A./Панама/ (Договір 14-2011 від 16.08.11), Credi Trade LLP (England) (Договір MA132/12 від 30.03.12), EVO Jet Services, LTD (Договір 88-2011 від 16.08.11), GIS AVIATION (Договір MA253/12 від 01.05.12.Договір МА253/12 від 01.05.12. Договір МА253/12 від 01.05.12), INDUSTRY EAST EUROPE INVESTMENTS LIMITED (Договір MA387/12 від 01.09.12). Договір МА387/12 від 01.09.12) Договір МА387/12 від 01.09.12) INTRACO MANAGEMENT LTD (Договір МА191/13 від 01.03.13), JET WINGS Limited (Договір 112-2011 від 16.08.11)JETEX FLIGHT SUPPORT (Договір 119-2011 від. 16.08.11), JETLUX LTD (Договір 115-2011 від 16.08.11) LANDHILL TRADING LIMITED (Договір 92-2011 від 16.08.11), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Договір MA 467/12 від 01.12.12), Linxair USA LLC (Договір 66-2010 від 19.03.10), PRIORITY PASS 02728518 (Договір MA 345/12 від 14.11.12) ОСОБА_3 (Форма A 30205030 від 05.02.13), Shannon Air Link LTD (Договір 17-2011 від 16.08.11), Sky Wings Airlines S.A. (Договір 93-2011 від 16.08.11), SOVEREIGN EXPRESS Договір MA293/11 від 14.11.11) SprintAir SA (Договір 89-2011 від 16.08.11), Tatarstan/Russia (Рахунок-фактура7933 від 12.12.12), TEPavia- TRANS (Форма А 30228009 від 28.02.13), ОСОБА_2 (Форма А 20627024 від 27.06.12), Форма А 20627033 від 27.06.12), Форма А 20701009 від 01.07.12), Wizz Air Hungary LTD (Договір 2-2011 від 16.08.11), ЗАО AK Уфинскі авіалінії (Форма А 30311024 від 11.03.13), Полет (Договір МА130/11 від 01.11.11), ТРАНСАЕРО 11233782 (Договір МА88/12 від 01.02.12, Договір МА88/12 від 01.02.12), ОСОБА_1. ч.л.(Форма А 30317029 від 17.03.13), Челендж Аеро АГ (Договір 103-2011 від 16.08.11), ЮТзйр 01130489 (Договір МА446/12-67/12 AO від 01.12.12, Договір МА446/12-67/12АО від 01.12.12), ЮТзйр-КАРГО(Росія) (Рахунок-фактура 8062 від 19.12.12), у межах договору комісії №298-2011 (та додатковими угодами) з Комунальним підприємством Міжнародний аєропорт «Київ» (Жуляни), код ЄДРПОУ 01131514.

Відповідно до умов договору - Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) - Комітент, та TOB «Мастер-авіа» -Коміссіонер, в порядку і на умовах договору та за заявкою Авіоперевізникі, що виконують рейси через Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни), Комісіонер здійснює від свого імені операції з продажу Послуг (а саме, забезпечення посадки-зльоту повітряних суден (далі ПС), забезпечення посадки-зльоту ПС у нічний час, забезпечення авіаційної безпеки пасажирського ПС, забезпечення наднормативної стоянки ПС, надання місць стоянки для базування ПС, надання послуг з предрейсового медичного огляду та.ін.) Комітента.

За здійснення продажу Послуг Комітент сплачує Коміссіонеру винагороду в порядку і на умовах Договору) на загальну суму 1161537 грн."

Позивач в запереченнях на акт №4031/26-58-22-08/37053765 від 03.08.2015 та під час судового засідання зазначив про те, що суми курсових різниць, що обліковуються на 362 рахунку "Розрахунки з іноземними покупцями" та щодо яких відповідач заявляє про порушення норм Податкового кодексу України були відображені не на підставі договору комісії з Комунальним підприємством Міжнародний аєропорт «Київ» (Жуляни), а за іншими видами договорів з іншими контрагентами, у зв'язку з чим курсові різниці від продажу іноземної валюти, що сплачувались на користь позивача як попередня оплата за послуги, цілком правомірно були відображені ним у складі податкових витрат.

Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що суми курсових різниць, що обліковуються на 362 рахунку "Розрахунки з іноземними покупцями" були відображені не на підставі договору комісії з Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) суду надано не було як і не було зазначено про причини неможливості їх надання та надано обгрунтування щодо встановлення відповідного факту.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність встановлення факту допущення позивачем порушення підпункту 14.1.202 пункту 14.1 cтатті 14, підпункту 136.1.19 пункту 136.1 cтатті 136, підпункту 139.1.2 пункту 139.1 cтатті 139, підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 cтатті 153 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0004912208 від 25.08.2015, №0004922208 від 25.08.2015, №0004932208 від 25.08.2015, №0004942208 від 25.08.2015.

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6 код ЄДРПОУ 39471390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 79, код ЄДРПОУ 37053765) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 89 841,63 грн. ( вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок одн грн. 63 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов