Постанова № 58492887, 22.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2016 року № 826/21338/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сентіс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНТІС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 № 0005052207.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс протиправне податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 № 0005052207, так як документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015, за результатами якої було складено акт від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, була проведена з порушеннями норм податкового законодавства. Крім того, позивач наголошує, що ТОВ "СЕНТІС" не мало жодних відносин з таким контрагентом, як ОСОБА_1, у зв'язку з чим, не декларувало податкових кредит по таким правовідносинам та, як наслідок, не занижувало суму податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, крім того, відповідач наголошував на правомірності проведеної перевірки.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

05.11.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про витребування від відповідача документів.

Суд дослідивши вищевказане клопотання та матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для витребування документів, зазначених у клопотанні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2015 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було отримано копію постанови прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. від 18.03.2015 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, якою Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було доручено провести документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з боку ТОВ "СЕНТІС" за 2012-2015 роки.

15.04.2015 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було винесено наказ № 690 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015 з тривалістю перевірки в 5 робочих днів з 16.04.2015.

20.04.2015 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було винесено наказ № 727 щодо перенесення з 21.04.2015 термінів проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015, що була розпочата у зв'язку із надходженням постанови від 18.03.2015 прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

22.06.2015 в.о. начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було винесено наказ № 1146 про поновлення з 22.06.2015 термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015.

В період з 16.04.2015 по 23.06.2015 (з 21.04.2015 - термін проведення перевірки переносився, з 22.06.2015 по 23.06.2015 - термін проведення перевірки поновлювався) Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015.

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, яким встановлено ряд порушень, зокрема, пункту 198.3 статті 198, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 46.1 статті 46, пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10453 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 760,00 грн., за травень 2013 року - 760,00 грн., за червень 2013 року 8933,00 грн.

На підставі акта перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 № 0005052207, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 13 066,25 грн., у тому числі за основним платежем - 10 453,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 613,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕНТІС", не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 15.07.2015 № 0005052207, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Крім того, в пункті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, нормами чинного законодавства України податковим органам надано право на підставі постанови прокурора, винесеної в порядку Кримінального процесуального кодексу України проводити перевірки суб'єктів господарювання підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві саме на підставі постанови прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. від 18.03.2015 було прийнято наказ від 15.04.2015 № 690 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СЕНТІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015.

В той же час, позивач вважає, що постанова прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. від 18.03.2015 не відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону.

Однак, суд звертає увагу, що суд у рамках даної справи не наділений повноваженнями надавати оцінку законності вищезазначеної постанови.

Як вбачається з акта перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, копію наказу від 15.04.2015 № 690 було вручено під розписку директору ТОВ "СЕНТІС" ОСОБА_3, якому також було пред'явлено направлення на проведення перевірки та було вручено під розписку копії наказів від 20.04.2015 № 727 та від 22.06.2015 № 1146 (позивач з даного факту заперечень не висловлював).

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

В акті перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208 зазначено, що оформлення матеріалів проводилось з 24.06.2015 по 01.07.2015, тобто вищевказаний акт перевірки було складено протягом 4 робочих днів (1-й день - 24.06.2015 (середа)).

З наведеного вище вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві були дотриманні вимоги податкового законодавства по проведенню перевірки ТОВ "СЕНТІС".

Як вбачається з акта перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, відповідач дійшов висновку, що ТОВ "СЕНТІС" занижено податок на додану вартість на загальну суму 10453 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 760,00 грн., за травень 2013 року - 760,00 грн., за червень 2013 року 8933,00 грн.

Зокрема, відповідач стверджує, що ТОВ "СЕНТІС" віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальній сумі 2280,0 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 760,0 грн., за травень 2013 року - 760,0 грн., за червень 2013 року 760,0 грн.

Позиція податкового органу ґрунтується на наступному: «Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та за нульовою ставкою» показників за період 01.08.2012 по 30.06.2013 у загальній сумі 59533 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення основного виду господарської діяльності.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.08.2012 по 30.06.2013 в сумі 59533 грн., встановлено його завищення у загальній сумі 2280,0 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 760,0 грн., за травень 2013 року - 760,0 грн., за червень 2013 року 760,0 грн.

В квітні, травні, червні 2013 року встановлено взаємовідносини із контрагентом ОСОБА_1, який згідно інформації, наявної в органі фіскальної служби не отримував свідоцтво платника податку на додану вартість та, відповідно, не був зареєстрований платником даного податку. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не є платником податку на додану вартість, то ним і не могли бути виписані податкові накладні, які б надавали право контрагентам - покупцям включати суми до податкового кредиту відповідного періоду.».

Водночас, позивач заперечує проти таких тверджень податкового органу та наголошує, що ТОВ "СЕНТІС" не мало жодних відносин з таким контрагентом, як ОСОБА_1, не купувало у вказаної особи жодних товарів чи послуг, не отримувало від нього жодних податкових накладних і, відповідно, не включало жодних сум по такому контрагенту до складу податкового кредиту.

В пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження факту включення ТОВ "СЕНТІС" по взаємовідносинам із контрагентом ОСОБА_1 до складу податкового кредиту з податку на додану вартість коштів у загальній сумі 2280,0 грн., в тому числі за квітень 2013 року - 760,0 грн., за травень 2013 року - 760,0 грн., за червень 2013 року 760,0 грн.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 № 0005052207 в частині основного платежу - 2280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 570,00 грн. (2280,00 грн. х 25%), то дане рішення підлягає скасуванню в частині 2850,00 грн. (2280,00 + 570,00).

Крім цього, як вбачається з акта перевірки від 01.07.2015 № 396/1-26-50-22-07-35077208, позиція відповідача ґрунтується на тому, що «Відповідно до Податкової декларації з податку на додану вартість від 22.07.2013 №9044337200 за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 ТОВ "СЕНТІС" задекларовано у рядку 21 Декларації «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» суму 28369 грн.

Згідно п.п 4.6.6., п.4.6 розділу 5 наказу № 1492 від 25.11.2011 року Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином відповідно до поданої звітності в Декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 ТОВ "СЕНТІС" у рядку 21 Декларації «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» повинно відобразити у сумі 20196 грн.

Відповідно п.п. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16 від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями (далі Кодекс), платник податків зобов'язаний подавати вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів

Згідно п.46.1. ст. 46 Кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.54.1. ст. 54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "СЕНТІС" за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 на порушення п.п. 16.1.2. п. 16.1 ст. 16, п.46.1. ст. 46, п.54.1. ст. 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, помилково завищено дані рядка 21 Декларації «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту» всього у сумі 8173,0 грн., що призвело до заниження податок на додану вартість всього у сумі 8173,0 грн., в т.ч. за червень 2013 року в сумі 8173,0 грн.».

Як підтверджується матеріалами справи, позивач не наводить суду жодних обґрунтувань чи заперечень щодо вищенаведених фактів, а тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 № 0005052207 в даній частині є правомірним, а податкові вимоги в цій частині необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15.07.2015 № 0005052207 в частині суми 2850,00 грн., в тому числі в частині основного платежу - 2280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 570,00 грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов