Постанова № 58491873, 16.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 808/1233/16 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

про: визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (доручення №МЦ 1-169 від 26.04.2016)

від відповідача - Юлдашев А.А. (довіреність №3 від 06.06.2016)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, в якому він просив суд:

1. Визнати незаконними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича щодо реалізації описаного та арештованого майна на електронних торгах без визначення статусу земельної ділянки на якій розташоване нежиле приміщення № 1 першого поверху літ. А-2, будівлю літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1.

2. Зобов'язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича зробити необхідні запити до реєстраційних служб для визначення статусу земельної ділянки на якій розташоване нежиле приміщення № 1 першого поверху літ. А-2, будівлю літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1.

3. Визнати бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича, щодо неналежного ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

4. Зобов'язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича внести дії в реєстр виконавчих проваджень.

Ухвалою суду від 19.05.2016 відкрито провадження у адміністративній справі №808/1233/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні 26.05.2016.

Ухвалою від 26.05.2016 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для надання додаткових доказів до 16.06.2016.

В судовому засіданні 16.06.2016 позивач підтримав позовні вимоги та, з підстав, викладених у позовній заяві, просив в задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи зазначав, що по-перше, відомості про земельну ділянку є невід'ємною частиною характеристики об'єкту нерухомості на якій такий об'єкт розташований. Тобто, державний виконавець при встановленні місця розташування об'єкту нерухомості повинен був відповідно до вимоги закону отримати відомості про земельну ділянку на якій об'єкти розташовані.

Однак, державний виконавець проводить виконавчі дії за відсутністю відомостей про земельну ділянку за об'єктом літ. Б.

По-друге, в порушення приписів пп. 3.2., 3.3 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709 (із змінами), відповідач не вносить всі відомості до Єдиного реєстру щодо здійснення виконавчого провадження.

Відповідач позов не визнав, в судовому засіданні зазначив, що в діях державного виконавця відсутня бездіяльність, щодо належного ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Усі постанови виконавчого провадження вносились в ЄДРВП та були доведені до відома сторонам виконавчого провадження, в тому числі і боржнику.

Крім того, зауважив. Що у зв'язку із тим, що втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (зі змінами), на сьогоднішній момент державному виконавцю відсутня необхідність отримання витягу державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі.

Тож, відповідач зазначив, що діяв у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства і просив у позові відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.06.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Як свідчать матеріали справи, на виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження № 49824564 з примусового виконання виконавчого напису № 1204, вчиненого 22.07.2010 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Літенко Л.В., про звернення стягнення на нежитлове приміщення № 1 першого поверху /літ. А-2/, (що складає 2/25 частки літ. А-2), загальною площею 120,9 кв.м; будівлю літ. Б, загальною площею 74,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, за рахунок отриманих коштів задовольнити вимоги ПАТ "ПУМБ" в розмірі 233384,95 дол. США та 301205,84 грн.

18.01.2016 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, на виконання виконавчого напису, за заявою представника ПАТ "ПУМБ" Бойченко Д.О., було відкрито виконавче провадження № 49824564.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49824564 від 18.01.2016 внесена постанова до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст.32 Закону одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно ч.1. ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

На виконання вказаних норм державним виконавцем з метою виконання виконавчого напису № 1204, вчиненого 22.07.2010 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Літенко Л.В. актом опису та арешту майна від 09.02.2016 описано та накладено арешт на нежитлове приміщення № 1 першого поверху /літ. А-2/, (що складає 2/25 частки літ. А-2) та будівлю літ. Б, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За приписами п. 4-5 ч.3 ст. 11 Закону державний виконавець має право, зокрема, безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.5 ст. 57 Закону про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

09.02.2016 державним виконавцем на підставі зазначених норм встановлено обмеження користування арештованим майном.

Копія акту опису та арешту майна від 09.02.2016 супровідним листом за вих. №1770-3-03/4 від 10.02.2016 направлено боржнику та отримано останнім 17.02.2016 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За приписами п.12 ч.3 ст.11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно п.1 ст. 58 Закону для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

На виконання вказаних приписів, державним виконавцем 26.02.2016 в порядку ст. 13 Закону постановою № 49824564 було призначено експерта. Копія постанови № 49824564 від 26.02.2016 супровідним листом за вих. №3199-3-03/4 від 26.02.2016 направлено сторонам виконавчого провадження для відома.

Як свідчать матеріали справи, вказана постанова № 49824564 від 26.02.2016 сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась, відвід експерту в порядку ст. 16 Закону - не заявлявся.

30.03.2016 ОСОБА_6, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_1, виданий 03.06.2014 Фондом державного майна України складений звіт про експертну оцінку нерухомого майна, належне боржнику, а саме приміщення № 1 першого поверху /літ. А-2/, (що складає 2/25 частки літ. А-2), загальною площею 120,9 кв.м та будівлі літ. Б, загальною площею 74,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого вартість майна без урахування ПДВ складає 1 489 000,00 грн.

Листом за вих. № 6622-3-03/4 від 11.04.2016 сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення щодо вартості арештованого майна, яке отримано боржником згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 10.05.2016.

16.05.2016 на адресу відділу від боржника надійшло заперечення щодо оцінки арештованого майна.

Згідно ч.4 ст.58 Закону у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Для проведення рецензування звіту з експертної оцінки зазначеного майна, постановою державного виконавця № 49824564 від 06.06.2016 було призначено рецензента.

07.06.2016 рецензентом ОСОБА_7 надана рецензія на звіт про оцінку нежитлового приміщення № 1 першого поверху /літ. А-2/, (що складає 2/25 частки літ. А-2), загальною площею 120,9 кв.м та будівлі літ. Б, загальною площею 74,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складений 30.03.2016 ОСОБА_6

Листом вих. № 9804-3-03/4 від 09.06.2016 сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення щодо результатів рецензування звіту про оцінку майна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем виконавчі дії проводились відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону, здійснюючи заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконавчого документа у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Стосовно вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо реалізації описаного та арештованого майна на електронних торгах без визначення статусу земельної ділянки на якій розташоване нежиле приміщення № 1 першого поверху літ. А-2, будівлю літ. Б, за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне:

Абзацом шостим пункту 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій встановлений обов'язковий перелік документів, що повинні додаватися державним виконавцем до пакету документів, які передаються до регіонального відділу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організацію конкурсу. До вказаного переліку, крім інших, входить копія витягу з державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі.

Враховуючи вищевикладене, до пакету документів щодо арештованого державними виконавцями окремо розташованого нерухомого майна в обов'язковому порядку повинна була додаватися копія витягу з державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі.

Разом з тим, 22.12.2015 наказом Міністерства юстиції України № 2710/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за № 1620/28065, затверджено Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (зі змінами).

Таким чином, на сьогоднішній момент у державного виконавця відсутня необхідність отримання витягу державного земельного кадастру щодо реєстрації права власності на землю, права користування землею та договорів про оренду землі. До того ж, на сайті map.land.gov.ua є загальний доступ до кадастрової карти України.

Крім того, як встановлено судом та пояснив представник відповідача в судовому засіданні, арештоване державним виконавцем майно боржника не заходиться на реалізації на електронних торгах.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709 (із змінами), дані стосовно виконавчих документів, що надійшли до органу державної виконавчої служби, та подальшого виконання відкритих виконавчих проваджень підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Відповідно до пп. 3.2., 3.3. зазначеного положення унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

Разом з тим, як зазначив і сам відповідач, у зв'язку з тим, що в постанові про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 49824564 від 26.02.2016 міститься інформація стосовно складання державним виконавцем акту опису та арешту майна від 09.02.2016, яка була доведена до відома боржнику та стягувачу, державним виконавцем інформація про складання акту опису до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не вносилась.

Таким чином, в порушення зазначених вище приписів Положення відповідач не вносить всі відомості до Єдиного реєстру щодо здійснення виконавчого провадження, а, відтак позовні вимоги в цій частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та зобов'язання останнього внести дії в реєстр виконавчих проваджень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При винесенні рішення суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази у сукупності суд дійшов висновку, що державний виконавець, реалізуючи свої повноваження, припустився порушень Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709.

Кожна особа відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги та визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо неналежного ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень і, відповідно, зобов'язати внести дії в реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича щодо неналежного ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Зобов'язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева Андрія Алішеровича внести дії в реєстр виконавчих проваджень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1102,42 грн. (одна тисяча сто дві гривні 42 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (69065, м. Запоріжжя, вул. Черняховського, буд.8-а) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко