Постанова № 58491832, 23.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року (10 год. 40 хв.)Справа № 2а-2373/09/0870 СН/808/5/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі іменується - позивач, ЗДП «Радіоприлад») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі іменується - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2008 №0000600802/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 91363,44 грн., а саме 30 454,48 грн. - за основним платежем та 60 908,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ЗДП «Радіоприлад» не є податковим агентом з утримання сум ПДФО з заробітної плати та компенсації, моральної шкоди та юридичних послуг за рішенням суду, оскільки не виплачує кошти фізичним особам. Щодо виявленого СДПІ по роботі з ВПП порушення законодавства в частині неперерахування ПДФО з доходів ОСОБА_1 в сумі 441,35 грн. зазначає, що громадянин ОСОБА_2 має сам задекларувати отриманий дохід за підсумками 2007 року і розрахуватися з бюджетом на підставі судового рішення, яким ЗДП «Радіоприлад» було відмовлено у стягненні коштів виплачених за навчання. Також вважав безпідставними донарахування ПДФО в розмірі 160,62 грн. та застосування 321,24 грн. штрафних санкцій по авансовому звіту ОСОБА_3, оскільки всі документи підтверджуючі понесені авансові витрати були представлені перевіряючим, але їм надано неналежну правову оцінку. Заявою від 13.05.2009 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2008 № 0000600802/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 30421,35 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 60842,70 грн. В частині донарахування податку з доходів фізичних осіб стосовно фізичної особи ОСОБА_4 на суму 33,13 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 66,26 грн. ЗДП «Радіоприлад» не оспорює.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі адміністративний позов не визнала. У письмових запереченнях від 08.04.2009 зазначила, що ЗДП «Радіоприлад» допустив порушення вимог пунктів 1.15 та 1.17 статті 1; підпункту 4.2.1, абзацу г) підпункту 4.2.9, підпункту 4.2.10 пункту 4.2 статті 4, підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16, пункту 19.2 статті 19, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV із змінами та доповненнями, оскільки не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб з доходу, що утворився в результаті виплати заробітної плати, на підставі рішення суду, а також не нарахував та не перерахував податок з доходів фізичних осіб з компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральної шкоди та юридичних послуг, які виплачувались співробітникам підприємства за рішенням суду, яка виконавчою службою Комунарського району м. Запоріжжя була стягнута з розрахункового рахунку ЗДП «Радіоприлад» і виплачена громадянам; не нарахував та не перерахував податок з доходів фізичних осіб з доходу, який утворився в результаті оплати за навчання колишнього співробітника підприємства ОСОБА_5, який звільнився з підприємства не повернув сплачені за його навчання кошти у сумі 3395,00 грн. В зв'язку з вказаними порушеннями підприємству донараховано 30454,48 грн. за основним платежем та 60908,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011, відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 25.11.2015 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 08.12.2008 № 0000600802/2 на суму 90039,39 грн. та в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив про те, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, не перевірили доводи позивача, що при згідно із судовими рішеннями про стягнення заробітної плати ці суми стягнуті із врахуванням суми податку з доходу фізичних осіб. В обґрунтування цього доводу позивач посилався на відповідні судові рішення, копії яких приєднані до справи (а.с. 143-144, 146-147). Суд апеляційної інстанції встановив, що середня заробітна плата працівників, за позовами яких були порушені провадження у цивільних справах, за час затримки виплати заробітної плати розрахована підприємством відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, згідно з пунктом 3 якого до розрахунку середньої заробітної плати включаються усі виплати, в тому розмірі, в якому їх нараховано, без виключення сум відрахувань на податки. Тим більше, з врахуванням цього суд повинен був перевірити достовірність доводів позивача, що ДПІ невірно визначено базу оподаткування при визначенні йому суми податкового зобов'язання із грошових сум, стягнутих на виконання рішень суду. Як свідчить акт перевірки до бази оподаткування податковим органом була включена вся сума, стягнута на виконання рішень суду, що, з врахуванням змісту резолютивних частин приєднаних до справи копій судових рішень, дає підстави для визнання обґрунтованими доводів позивача щодо повторне нарахування податку з доходів фізичних осіб на суми стягнутої заробітної плати. Однак, цим доводам судами попередніх інстанцій не було дано правової оцінки, тоді як визначення бази оподаткування, з якої має бути нарахований, утриманий та сплачений податок з доходу фізичних осіб, входить до предмету доказування при розгляді цього спору. Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України) є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у частині, що стосується позовних вимог щодо правомірності визначення податкового зобов'язання в сумі 30013,13 грн. застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 60026,26 грн. (30013,13 х 2), а всього на суму 90039,39 грн., та направлення справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що, під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін, у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

14 березня 2016 року справа №2а-2373/09/0870 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

За результатами проведеного повторного автоматичного розподілу справ, адміністративна справа №2а-2373/09/0870 передана на розгляд судді Лазаренку М.С.

Ухвалою судді від 15.03.2016 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.05.2016 про заміну сторони на правонаступника допущено заміну відповідача у справі №2а-2373/09/0870 - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання прибула представник відповідача Паталаха К.В.

За приписами частини шостої статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 14.05.2008 № 0351, від 23.05.2008 № 0383, від 11.06.2008 № 0351/1 та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008 та валютного законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт № 190/08-02/14313317 від 04.07.2008 (а. с.13-44).

На підставі вказаного акту перевірки та за результатами застосування підприємством процедури адміністративного оскарження, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2008 № 0000600802/2, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 91 363,44 грн., у тому числі: 30 454,48 грн. - за основним платежем, 60 908,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 45).

Донараховане Підприємству податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30 454,48 грн. складається з наступних сум:

- 30 013,13 грн. - неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходу, що утворився в результаті виплати заробітної плати, на підставі рішення суду, а також не нарахування та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з компенсації за затримку виплати заробітної плати, моральної шкоди та юридичних послуг, які виплачувались співробітникам підприємства за рішенням суду, яка виконавчою службою Комунарського району м.Запоріжжя стягнута з розрахункового рахунку Підприємства і виплачена громадянам, чим порушено пунктів 1.15 та 1.17 статті 1, підпункту 4.2.1, абзацу г) підпункту 4.2.9, підпункту 4.2.10 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.2 статті 19, пі підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV із змінами та доповненнями;

- 441,35 грн. - не нарахування та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з доходу, який утворився в результаті оплати за навчання колишнього співробітника підприємства ОСОБА_5, який звільнився з Підприємства і не повернув сплачені за його навчання кошти у сумі 3 395,00 грн., чим порушено підпункт 4.3.20 пункту 4.3 статті 4, пункт 7.1 статті 7, підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункт 16.3.5 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2008 № 00000600802/2 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 91363,44 грн., а саме 30 454,48 грн. - за основним платежем та 60 908,96 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» звернулося до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Вищим адміністративним судом справа направлена на новий розгляд в частині правомірності визначення податкового зобов'язання в сумі 90039,39 грн., з яких 30013,13 грн. за основним платежем та 60026,26 грн. (30013,13 х 2) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За визначенням пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі іменується - Закон № 889-IV), податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; б) процентів, одержаних від боржника внаслідок прострочення виконання ним грошового зобов'язання у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором; в) пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування; г) сум шкоди, завданої платнику податку актами і діями, визнаними неконституційними, або завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом (підпункт 4.2.10 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV).

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (підпункт 8.1.3 пункту 8.1 цієї статті).

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 Закону № 889-IV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (підпункт «а» пункту 17.2 цієї статті).

Підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19 Закону № 889-IV встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи: а) при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи (підпункт «а» пункту 20.2 статті 20 Закону № 889-IV).

Згідно із судовими рішеннями про стягнення заробітної плати ці суми стягнуті із врахуванням суми податку з доходу фізичних осіб. В обґрунтування цього доводу позивач посилався на відповідні судові рішення, копії яких приєднані до справи.

Слід зазначити, що середня заробітна плата працівників, за позовами яких були порушені провадження у цивільних справах, за час затримки виплати заробітної плати розрахована підприємством відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, згідно з пунктом 3 якого до розрахунку середньої заробітної плати включаються усі виплати, в тому розмірі, в якому їх нараховано, без виключення сум відрахувань на податки.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що ДПІ невірно визначено базу оподаткування при визначенні йому суми податкового зобов'язання із грошових сум, стягнутих на виконання рішень суду.

Як свідчить акт перевірки до бази оподаткування податковим органом була включена вся сума, стягнута на виконання рішень суду, що, з врахуванням змісту резолютивних частин приєднаних до справи копій судових рішень, дає підстави для визнання обґрунтованими доводів позивача щодо повторного нарахування податку з доходів фізичних осіб на суми стягнутої заробітної плати.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно частини першої до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина друга цієї статті).

Частиною третьою встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, що призвело до помилкового тлумачення норм податкового законодавства.

У зв'язку із цим, адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2008 №0000600802/2 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 90 039,39 грн., у тому числі 30 013,13 грн. - за основним платежем та 60 026,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 08.12.2008 №0000600802/2 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 90 039,39 грн., у тому числі 30 013,13 грн. - за основним платежем та 60 026,26 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко