Ухвала суду № 58491773, 21.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 червня 2016 року

Справа № 808/1922/16

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОДОЛІЙ-РІСЬОРЧ”

до відповідачів: 1.Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві;

2. Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Державної казначейської служби України в м.Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ-РІСЬОРЧ" (надалі - позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - Відповідач-1); Жержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - Відповідач-2) у якому позивач просить суд:

" Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.09.2015 Діро апелювання реєстрації платника податку на додану вартість";

" Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області вчинити дії для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ-РІСЬОРЧ" (код ЄДРПОУ 39674793, індивідуальний податковий номер 396785226584) та запису про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ- РІСЬОРЧ" як платника податку на додану вартість з 01.04.2015.

" Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відновити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ- РІСЬОРЧ" (код ЄДРПОУ 39674793, індивідуальний податковий номер 396785226584) належного йому бюджетного відшкодування з податку па додану вартість У розмірі 1 116 530.51 грн. та надати Управлінню Державної казначейської служби України в м. Запоріжжі висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 116 530,51 грн. за травень-червень 2015 року, яка піддягає відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача.

Відповідно до ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного:

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цієї статті визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати та позову майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних вимог майнового і немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В порушення вказаних вимог, позивачем судовий збір за подання адміністративного позову не сплачено.

Разом із позовною заявою, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши вказане клопотання, суддя приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відстрочення сплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма міститься в ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також ст.88 КАС України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

При цьому, з огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власним переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" та ст.88 КАС України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що позивачем не надано належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі або відсутність достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання та відстрочення сплати судового збору з підстав, наведених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.106, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ-РІСЬОРЧ" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДОЛІЙ-РІСЬОРЧ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30 червня 2016 року (з урахуванням поштового перебігу) шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала набирає чинності у відповідності до ст. 254 КАС України.

Ухвалу може бути оскаржено у відповідності до ст. 186 КАС України.

Суддя О.М. Нечипуренко