Постанова № 58491420, 17.06.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року Справа № 803/788/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника позивача Коберського А. П.,

представників відповідача Петролюк М. В., Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» (далі - ТзОВ «ПКПФ») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2016 року № 0001241402, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 766250,00 грн., та № 0001251402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229875,00 грн., у тому числі за основним платежем 153250,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 76625,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 0001241402 та № 0001251402, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 28.03.2016 року по 08.04.2016 року посадовими особами Луцької ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 28.03.2016 року № 365 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ПКПФ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Юнкомтек», ТзОВ «Рітмікс» за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року та використання в господарській діяльності товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених суб'єктів господарської діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343 (Т. 1 а.с.17-34), яким встановлено такі порушення:

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ПКПФ» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 153250,00 грн., в тому числі: за липень 2015 року на суму - 59267,00 грн., за серпень 2015 року на суму - 92583,00 грн., за листопад 2015 року - 1400,00 грн. Станом на дату підписання результатів перевірки ТзОВ «ПКПФ» самостійно відображено позитивне значення в декларації з податку на додану вартість, яке підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення буде винесено щодо заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 153250,00 грн.

- пункту 44.1 статті 44, статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ПКПФ» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2015 рік на загальну суму 766250,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, який сплачується до бюджету на загальну суму 137924,00 грн..

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343, позивачем було подано заперечення від 29.04.2016 року до Луцької ОДПІ. Листом Луцька ОДПІ від 12.05.2016 року № 7959/10/03-18-14-02 повідомило позивача про те, що за результатами акту від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343 встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ПКПФ» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 153250,00 грн. (тобто підтверджено порушення), водночас за результатами заперечення слід вважати вірним порушення вимог пункту 44.1 статті 44, статей 134, 135, 137 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ПКПФ» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2015 рік на загальну суму 766250,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку) на суму 766250,00 грн. за 2015 рік. (Т. 1 а.с. 35-47).

16.05.2016 року Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 0001241402, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 766250,00 грн., та № 0001251402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 229875,00 грн., у тому числі за основним платежем 153250,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 76625,00 грн. (Т.1 а.с. 48-49).

З акту перевірки від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343 слідує, що контролюючим органом в ході проведення перевірки зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «Юнкомтек», ТзОВ «Рітмікс».

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх у судовому порядку.

Відповідно до пункту 4.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 134 ПК України передбачає, що об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (стаття 135 ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано дані податкового обліку, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2015 року між ТзОВ «Рітмікс» (постачальник) та ТзОВ «ПКПФ» (покупець) було укладено договір поставки № 0902/15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти та передати у власність покупця продукцію, визначену у пункті 2.1 договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до договору. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються у відповідному замовленні покупця або узгоджується сторонами у відповідних додатках. Доставка продукції здійснюється транспортом постачальника. Адреса складу доставки зазначається покупцем у замовленні або узгоджується сторонами у відповідному додатку. Оплата за партію продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця, здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту підтвердження замовлення постачальником (Т. 2 а.с. 34-38).

На виконання умов вищевказаного договору позивач придбав у ТзОВ «Рітмікс» продукцію (скотч, фарба бронзова для флексодруку 1 відро), що підтверджується накладними від 04.08.2015 року № О80415 на суму 25900,00 грн., від 05.11.2015 року №110515 на суму 18400,00 грн. (Т. 2 а.с. 40, 42).

25.11.2015 року ТзОВ «ПКПФ» здійснено повернення продукції (фарба бронзова для флексодруку 1 відро) згідно накладної від 25.11.2015 року № 10 на суму 9999,90 грн. (Т. 2 а.с. 43).

Оплата за придбану продукцію проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 12.08.2015 року № 2090 на суму 25900,00 грн., від 24.11.2015 року №72 на суму 8400,00 грн. (Т.2 а.с. 44-45).

Транспортування вищевказаної продукції здійснювалась через ТзОВ «Нова Пошта», що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.08.2015 року №НП/122-00956, від 30.11.2015 року № НП/122-01831 (Т. 2 а.с. 46-54).

Факт внутрішнього переміщення придбаної у ТзОВ «Рітмікс» продукції між складами ТзОВ «ПКПФ» та факт використання цієї продукції у власній господарській діяльності підтверджується прибутковими ордерами на товари від 04.08.2015 року № 4354, від 05.11.2015 року № 7001, відомостями по партіях товарів на складах (бухгалтерський облік), накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, вимогами, актами списання від 31.08.2015 року, від 30.09.2015 року, від 31.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 31.12.2015 року (Т.2 а.с. 39, 41, 55-113).

В акті перевірки від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343 контролюючий орган зазначив, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано документів, які регламентують норми списання скотчу, документів щодо залишків ТМЦ на складі, відтак неможливо правомірність списання скотчу на виробничі цілі та доцільність здійснення операцій із придбання даних ТМЦ. Однак суд не погоджується з наведеним, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що вищезазначені документи відповідачем під час проведення перевірки не витребовувались.

Також 19.01.2015 року між ТзОВ «Юнкомтек» (продавець) та ТзОВ «ПКПФ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №19-1/15(В), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця вугілля кам'яне (товар), який зазначається в специфікації до договору, а покупець прийняти і своєчасно оплатити на умовах і в строки, визначені цим Договором. Товар постачається партіями залізничним транспортом. Найменування товару, його асортимент, кількість, якість, умови оплати та термін кожної партії товару узгоджуються сторонами та відображаються у Специфікаціях. Умови поставки товару: СРТ - залізнична станція Полонне, доставка здійснюється за рахунок продавця до станції призначення у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс». Якісні показники поставленого вугілля повинні відповідати ДСТУ та ТУ та підтверджуватися посвідченням якості, відповідним сертифікатом або довідкою про якість (Т.1 а.с.114-117).

Згідно специфікацій № 1 та № 2 (додатки до договору купівлі-продажу від 19.01.2015 року №19-1/15(В)) ціна за 1 тонну вугілля марки ГЖк (0-50 мм) та вугілля марки ДГ (0-100 мм) становила 1270,00 грн. (Т. 1 а.с. 118-119).

На виконання умов вищевказаного договору позивач придбав у ТзОВ «Юнкомтек» вугілля кам'яне марки ДГ (0-100 мм) (кількість 767 тонн) на загальну суму 974090,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 07.07.2015 року № РН-0000020 на суму 355600,00 грн., від 10.07.2015 року № РН-0000021 на суму 88900,00 грн., від 26.08.2015 року № РН-0000031 на суму 529590,00 грн. (Т. 1 а.с.124, 129, 133).

Оплата за придбаний товар проведена у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення від 02.07.2015 року № 1356, від 29.07.2015 року № 400, від 29.07.2015 року №1868, від 03.08.2015 року № 435, від 03.08.2015 року № 1932, від 17.08.2015 року № 482, від 09.09.2015 року № 2740, від 11.09.2015 року № 2794, від 14.09.2015 року № 2824, від 06.10.2015 року № 3282, від 09.12.2015 року № 150 (Т. 1 а.с. 137-147).

Транспортування вугілля здійснювалось залізничним транспортом, що підтверджується відповідними накладними від 02.07.2015 року, від 20.08.2015 року, накопичувальними картками від 07.07.2015 року № 07070621, від 11.07.2015 року №11070637, від 25.08.2015 року № 25080814, відомостями плати за користування вагонами № 06070066, № 10070067, № 26080086, № 25080084, а також договором від 03.02.2015 року № 1459 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (Т.1 а.с.125-127, 130-131, 134, 148- 156, 160-163).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2014 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-західна залізниця», в особі начальника Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт (дистанція) та позивачем (замовник) було укладено договір № 207 про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт. Даний договір регламентує взаємовідносини між дистанцією і замовником щодо проведення навантажувально-розвантажувальних робіт згідно із протоколом узгодження договірної ціни, а також здійснення розрахунків по ним. Замовник доручає, а дистанція зобов'язується за оплату на умовах, визначених даним договором, виконувати роботи на станціях Південно-Західної залізниці (Т. 1 а.с. 157-159).

На виконання умов даного договору від 30.12.2014 року № 207 позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт від 31.07.2015 року № 7, від 31.08.2015 року № 8 (Т. 1 а.с. 164-165).

Факт оприбуткування на складах та факт внутрішнього переміщення придбаного у ТзОВ «Юнкомтек» згідно договору купівлі-продажу від 19.01.2015 року №19-1/15(В) вугілля між складами на ТзОВ «ПКПФ» підтверджується прибутковими ордерами на товари від 07.07.2015 року № 3540 (вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм, кількість 280 тонн), від 26.08.2015 року № 4857 (вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм, кількість 417 тонн), від 10.07.2015 року № 3676 (вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм, кількість 70 тонн), відомостями по партіях товарів на складах (бухгалтерський облік), накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (Т.1 а.с. 123, 128, 132, 166-171, 172-250, Т.2 а.с. 1-29).

З наданих пояснень представника позивача слідує, що придбане у ТзОВ «Юнкомтек» вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм в подальшому було використане у господарській діяльності ТзОВ «ПКПФ», на підтвердження чого надав акти списання від 31.07.2015 року № 0Фа00000287 (списано 452,945 тонн) та від 31.08.2015 року № 0Фа00000291 (списано 311,055 тонн) (Т. 2 а.с. 30-31).

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що згідно залізничних накладних від 02.07.2015 року та від 20.08.2015 року відправником товару (вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм) є ТзОВ «НОВО-ТЕК», відтак у контролюючого органу виникли сумніви щодо реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Юнкомтек». Однак, як слідує із залізничних накладних власником вищевказаного вантажу є ТзОВ «Юнкомтек», водночас чинним законодавством України не заборонено уповноважувати іншу особу (суб'єкта господарювання) здійснювати відправку вантажу, зокрема, укладати договори з іншими контрагентами (договори купівлі-продажу, на виконання робіт тощо).

Посилання контролюючого органу в акті перевірки від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343 на те, що в ході перевірки позивачем не надавались документи, які підтверджували б походження вугілля марки ДГ (сертифікати відповідності, тощо) суд не бере до уваги, оскільки згідно умов договору купівлі-продажу від 19.01.2015 року №19-1/15(В) якісні показники поставленого вугілля повинні відповідати ДСТУ та ТУ та підтверджуватися посвідченням якості, відповідним сертифікатом або довідкою про якість. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час проведення перевірки було надано перевіряючим посвідчення якості від 02.07.2015 року № 102 та від 21.09.2015 року № 141, які видані начальником відділення по вуглезабезпеченню коксохімічних підприємств української науково-промислової асоціації «Укркокс» та з яких вбачається, що показники якості вугілля марки ДГ (0-100 мм) відповідають вимогам ДСТУ (Т. 1 а.с. 135-136). Крім того, Луцькою ОДПІ не вказано якими саме нормативними актами передбачено обов'язковість наявності сертифікатів відповідності на товар такої категорії та, відповідно, що саме порушено позивачем при придбанні товару без таких сертифікатів.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на ненадання при перевірці прибуткових ордерів на вугілля в кількості 417 тонн, оскільки в ході судового розгляду позивачем надано прибутковий ордер на товари від 26.08.2015 року № 4857, з якого вбачається, що вугілля марки ДГ р фракція 0-100 мм в кількості 417 тонн було оприбутковане на складі сировини ТзОВ «ПКПФ». Про оприбуткування товару та його використання у господарській діяльності підприємства свідчать також відомості по партіях товарів на складах, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та акти списання.

Не заслуговують на увагу і доводи контролюючого органу на ненадання під час проведення перевірки журналів-ордерів, карток-рахунків, оборотно-сальдових відомостей, оскільки позивачем надано докази, які підтверджують факт внутрішнього переміщення придбаних товарів у ТзОВ «Юнкомтек» та у ТзОВ «Рітмікс» між складами на ТзОВ «ПКПФ» - накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, бухгалтерські відомості по партіях товарів на складах. Крім того, документи податкового обліку (договори, податкові накладні, платіжні документи, акти прийому-передачі товарів, накладні на перевезення), які підтверджують факт здійснення господарської операції та руху активів, були надані як при перевірці, так і під час розгляду справи судом. Суд вважає, що у даному випадку саме по собі ненадання окремих документів бухгалтерського обліку не спростовує правомірності формування витрат та податкового кредиту підприємством за наявності належних документів податкового обліку та фактичного здійснення господарських операцій.

Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ про те, що у зв'язку з відсутністю факту придбання вугілля у ТзОВ «Юнкомтек» та придбання скотчу у ТзОВ «Рітмікс» по ланцюгу постачання в ході проведення перевірки неможливо встановити фактичного здійснення таких операцій з даними контрагентами, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про недоцільність придбання вугілля у літній період, оскільки, як встановлено з пояснень представника позивача вугілля використовується на підприємстві для отримання пари для машини, що виробляє папір та гофру, а не для обігріву приміщень.

Хибним також є твердження відповідача щодо ризиковості регіону, з якого постачалося вугілля - Донецька область, так як продавець - ТзОВ «Юнкомтек» зареєстроване і знаходиться у місті Хмельницькому. Позивач не може нести відповідальність за взаємовідносини свого контрагента з підприємствами, що знаходяться у ризиковому регіоні.

Також не заслуговують на увагу доводи відповідача, що позивачем вугілля було придбане за ціною 1270,00 грн. за тону, яка є завищеною відносно ціни, яку пропонує ТзОВ «Укроптпоставка» - 950,00 грн. У акті перевірки відповідач зазначає, що ТзОВ «Укроптпоставка» знаходиться у м. Красноармійськ Донецької області, а постачальник позивача ТзОВ «Юнкомтек» - у м. Хмельницький. Відповідно у ціні, яку пропонує останній закладено, зокрема, витрати на транспортування вугілля та націнку, що пояснює вищу ціну відносно ціни, яку пропонує ТзОВ «Укроптпоставка». Крім того, дане зауваження суперечить позиції податкового органу щодо ризиковості регіону - Донецька область, з якого постачається вугілля.

Враховуючи наведене, суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товарів (вугілля, скотчу) у ТзОВ «Юнкомтек» та у ТзОВ «Рітмікс». Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товарів відбулася і останні в подальшому були використані у господарській діяльності підприємства. Встановлені судом під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 22.04.2016 року № 1608/03-18-14-02/37993343, а тому податкові повідомлення-рішення від 16.05.2016 року № 0001241402 та № 0001251402, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Як передбачено частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 14941,88 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 25.05.2016 року № 1967 (а.с. 65).

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 16 травня 2016 року № 0001241402 та № 0001251402.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 14941,88 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 88 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 22 червня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко