Постанова № 58490982, 16.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р. Справа № 917/311/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача та 3-ї особи - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 17.05.2015, за довіреністю №27/05/2016 від 27.05.2016

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №10 від 21.03.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", смт. Машівка, Машівський район, Полтавська область (вх. №1411 П/3) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська", с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область (вх. №1591 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.16 у справі № 917/311/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська", с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод", с. Підгора, Кобеляцький район, Полтавська область

третя особа з самостійною вимогою на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", смт. Машівка, Машівський район, Полтавська область

про визнання недійсним правочину про припинення зобов"язань зарахуванням від 28.02.2013р.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 у справі № 917/311/16 (суддя Паламарчук В.В.) припинено провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Третя особа з самостійною вимогою на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 у справі № 917/311/16. Направити справу до господарському суду Полтавської області в іншому складі. Скаржник зазначає, що в даному випадку відсутні обставини, з якими закон повязує розгляд справ про визнання правочинів недійсними в рамках справи про банкрутство, що передбачено абз. 2, 3 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», посилаючись зокрема на те, що предметом даного спору є недійсність взаємозаліку, тобто угода, яка не передбачає відчуження майна або виконання грошового зобовязання раніше строку та не передбачає повернення майна до ліквідаційної маси.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеним в апеляційній скарзі доводами не погоджується, посилаючись на те, що позовні вимоги, заявлені у даній справі, мають розглядатись в межах справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська", оскільки це прямо передбачено п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України і ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні 02.06.2016 сторони звернулись з узгодженим клопотанням про продовження вирішення спору за межам и строків, визначених ст. 69 ГПК України, на 15 днів та відкладення розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 16.06.2016.

Крім того, 02.06.2016 до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.16 у справі № 917/311/16, в якій позивач просить оскаржувану ухвалу скасувати, направити справу до господарському суду Полтавської області в іншому складі, посилаючись зокрема на обставини, які зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" в апеляційній скарзі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" прийнято до провадження, Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.04.2016 у справі № 917/311/16 в одне апеляційне провадження. Розгляд скарги призначено на 16 червня 2016 року.

В судовому засіданні 25.04.2013 р. позивач та 1-й відповідач підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 28 лютого 2013 між ТОВ "Агрофірма "Покровська" та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" був укладений правочин про припинення зобов'язання зарахуванням. Позивач вважає, що зазначений правочин підлягає визнанню недійсним через його невідповідність нормам закону та договору на підставах та в порядку ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Разом з цим, обставини справи свідчать про те, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська" № 917/324/13-г. Постановою господарського суду Полтавської області від 26.11.2013 ТОВ "Агрофірма "Покровська" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.05.2014 ліквідатором ТОВ "Агрофірма "Покровська" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Проте, позивач вважає, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вказана норма не виключає можливості подання та розгляду позовних заяв про визнання недійсними правочинів в порядку позовного провадження, а не в рамках справи про банкрутство, а також посилається на те, що визначені вказаною статтею підстави за своєю суттю передбачають укладання боржником договорів, які своєю метою мають збільшення кредиторської заборгованості або штучного створення умов, які спричиняють неспроможність виконати його грошові зобовязання перед іншими кредиторами.

Крім того, 12.04.2016 до господарського суду Полтавської області звернулось ТОВ "Приват-Агро-Альянс" з заявою про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогою на предмет спору, в якій просило також визнати недійсним правочин про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод". ТОВ "Приват-Агро-Альянс" у своїй заяві про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013 зазначає такі самі підстави, як і ТОВ "Агрофірма "Покровська".

Суд першої інстанції, виходячи з положень ст. 20, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дійшов висновку про те, що даний спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013, який був вчинений ТОВ "Агрофірма "Покровська" протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, слід розглядати у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська" №917/324/13-г.

Таким чином, суд першої інстанції припинив провадження у справі №917/311/16 за позовом ТОВ "Агрофірма "Покровська" до ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" та заявою ТОВ "Приват-Агро-Альянс" до ТОВ "Агрофірма "Покровська" ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що висновок господарського суду Полтавської області про необхідність припинення провадження за позовною заявою ТОВ "Агрофірма "Покровська" до ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" та заявою ТОВ "Приват-Агро-Альянс" до ТОВ "Агрофірма "Покровська" ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" є правомірним.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, положення частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Отже, імперативними нормами ч. 4 ст. 10 Закону України про банкрутство та ст.ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 20.04.2016 у справі № 910/1872/15-г.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.03.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська" № 917/324/13-г.

Постановою господарського суду Полтавської області від 26.11.2013 ТОВ "Агрофірма "Покровська" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.05.2014 ліквідатором ТОВ "Агрофірма "Покровська" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Постановою господарського суду Полтавської області від 26.11.2013 ТОВ "Агрофірма "Покровська" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.05.2014 ліквідатором ТОВ "Агрофірма "Покровська" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

З врахуванням вищезазначених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", слід дійти висновку про те, що даний спір про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013, який був вчинений ТОВ "Агрофірма "Покровська" протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, слід розглядати у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська" №917/324/13-г.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

З наведених положень випливає, що в процедурі ліквідації виключно ліквідатор є стороною будь-яких спорів за участю підприсмства-банкрута. Тому, хоча у позові позивач зазначає про те, що він пред'явлений від імені ТОВ «Агрофірма «Покровська», на етапі ліквідації ТОВ «Агрофірма «Покровська» і ліквідатор ТОВ «Агрофірма «Покровська» є тотожними поняттями, а отже позов про визнання правочину недійсним пред'явлено саме від імені ліквідатора (арбітражного керуючого).

Скаржники в апеляційних скаргах зазначають, що в даному випадку відсутні обставини, з якими закон повязує розгляд справ про визнання правочинів недійсними в рамках справи про банкрутство, що передбачено абз. 2, 3 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», посилаючись зокрема на те, що предметом даного спору є недійсність взаємозаліку, тобто угода, яка не передбачає відчуження майна або виконання грошового зобовязання раніше строку та не передбачає повернення майна до ліквідаційної маси.

Колегія суддів звертає також увагу, що підставами, з яких позивач та 3-я особня з самостійними вимогами просять визнати правочин недійсним, є:

1) неоднорідність позовних вимог;

2) ненастання строку виконання зобов'язань на момент укладення п равочину.

Так, на думку позивача, внаслідок укладення правочину він відмовився від власних майнових прав. Апелянт стверджує, що оскаржуваний правочин не передбачає виконання майнового зобов'язання, а передбачає припинення зобов'язання за іншими договорами.

Дійсно, внаслідок укладення правочину відбулося припинення взаємних майнових зобов'язань сторін спору, тобто відбулася подія, яка з точки зору позивача є відмовою від власних майнових вимог.

Проте, згідно ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Отже, вказана норма прямо передбачає, що визнання правочинів (договорів) недійсними за заявою арбітражного керуючого здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство. Перелік обставин, наведених у ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство - це підстави, на яких суд може визнати договір недійсним, а не підстави, на яких має бути заявлений позов, що підлягає розгляду в межах справи про банкрутство.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про необхідність припинення провадження за позовною заявою ТОВ "Агрофірма "Покровська" до ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" та заявою ТОВ "Приват-Агро-Альянс" до ТОВ "Агрофірма "Покровська" ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань зарахуванням від 28.02.2013р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод", є правомірним, проте підставою для такого припинення є те, що спір підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська", а не в окремому позовному провадженні. У зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

При цьому дана заява позивача підлягає розгляду у справі про банкрутство у вигляді відокремленого провадження із застосуванням усіх інструментаріїв позовного провадження, передбачених ГПК України, з урахуванням вимог ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, але з інших підстав, а саме відповідно до п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. У даному випадку припинення провадження у справі не перешкоджає повторному зверненню з аналогічними вимогами у межах справи про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Покровська".

Керуючись ст. ст. 32-34, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс", смт. Машівка, Машівський район, Полтавська область та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Покровська", с. Абрамівка, Машівський район, Полтавська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду Полтавської області від 28.04.16 у справі № 917/311/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.