Рішення № 58486502, 17.06.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6038/16-ц

Провадження №2/521/3057/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

при секретарі Святецькій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «УкрСиббанк» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11213136000 від 11 вересня 2007 року по кредиту та процентам в розмірі 32470,44 доларів США та пеню в розмірі 23079,19 гривень з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2, а також стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору в розмірі 13421,07 гривня в рівних частках з кожного по 6710,54 гривень. Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 11 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11213136000, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 35000,00 доларів США,шляхом зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1, а ОСОБА_1 зобовязалась щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 345,00 доларів США, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 11.09.2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту та сплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 10,5% річних. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №140609 від 11.09.2007 року. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2 зобовязалась відповідати у повному обсязі за невиконання ОСОБА_1 усіх зобовязань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є солідарною. Оскільки позичальник ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 17.03.2016 року сума заборгованості по кредиту та процентам становить 32470,44 доларів США та пені у розмірі 23079,19 гривень, яка складається з: 29292,92 долари США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1259,85 доларів США за строк з 04.03.2015 року по 17.03.2016 рік; 3177,52 доларів США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2911,08 доларів США за строк з 11.03.2015 року по 10.03.2016 року; 7176,13 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року; 15903,06 гривні пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за строк з 12.04.2015 року по 17.03.2016 року.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності та зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не зявилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місця реєстрації, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області.

Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не зявилась, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу місця реєстрації, про що свідчить розписка про отримання судової ухвали.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положенням Цивільного кодексу України та ЗУ «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.2.1., 1.2.2., 1.3., 1.3.1, 1.4., 1.5. договору про надання споживчого кредиту №11213136000 від 11.09.2007 року, ПАТ «УкрСиббанк» зобовязується надати позичальнику однією сумою, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 35000,00 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 176750,00 гривень за курсом Національного банку України на день укладання цього договору. Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 11 вересня 2007 року по 11 вересня 2028 року. Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін не пізніше 11 вересня 2028 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов Розділу 12 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 8.4., 10.2., 10.14. договору. За використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 10,5% річних. По закінченню 30 календарних днів, рухаючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п. 10.2. даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому періоді. Кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника), а саме на: придбання нерухомості. Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26200144460800 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно до п. 2.1. договору про надання споживчого кредиту №11213136000 від 11.09.2007 року, у забезпечення виконання зобовязань позичальника за даним договором банком приймається: застава нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та порука фізичної особи ОСОБА_2.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання споживчого кредиту №11213136000 від 11.09.2007 року, позичальник зобовязався використати кредит на зазначені у цьому договорі цілі, повернути одержаний кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені договором.

Згідно до п. 10.4. договору про надання споживчого кредиту №11213136000 від 11.09.2007 року, строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів та/або пені у разі її нарахування.

В забезпечення виконання умов за договором про надання споживчого кредиту №11213136000 від 11.09.2007 року був укладений договір поруки №140609 від 11.09.2007 року із громадянкою ОСОБА_2, де у відповідності з умовами договору поруки, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11213136000 від 11.09.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Оскільки позичальник ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, у звязку з чим, станом на 17.03.2016 року сума заборгованості по кредиту та процентам становить 32470,44 доларів США та пені у розмірі 23079,19 гривень, яка складається з: 29292,92 долари США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1259,85 доларів США за строк з 04.03.2015 року по 17.03.2016 рік; 3177,52 доларів США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2911,08 доларів США за строк з 11.03.2015 року по 10.03.2016 року; 7176,13 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року; 15903,06 гривні пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за строк з 12.04.2015 року по 17.03.2016 року.

Ч. 1 ст. 553, ч.1, 2 ст. 554 передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначене кореспондується з п. 1.1., 1.3., 1.4. договору поруки №140609 від 11.09.2007 року, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11213136000 від 11.09.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Таким чином, суд зазначає, що позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 є відповідальними перед кредитором ПАТ «УкрСиббанк» як солідарні боржники.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Параграфом 1 Глави 71 Цивільного Кодексу України врегульовані правовідносини, що виникають за договорами позики.

Згідно з частиною 1 статі 1050 якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статі 625 ЦК України.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За несвоєчасне виконання грошових зобовязань договором або законом може бути передбачена неустойка або пеня. Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вибачається з кредитного договору у випадку прострочення позичальником встановлених цим договором строків погашення грошових зобовязань позичальник сплачує кредитору штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менш ніж 15 гривень за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

В силу ст. 533 ч.ч.1,2 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В силу ст. 192 ч.1 ЦК України, законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Разом з тим, згідно ст.533 ч.ч. 1,2 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Але в той же час, ст.192 ч.2 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. А ст. 533 ч.3 ЦК України регламентує, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових установ не містить приписів, які б забороняли банкам або іншим фінансовим установам надавати кредити в іноземній валюті.

Як прямо передбачає ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківська діяльність це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківський кредит це будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми; банківська ліцензія це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність; кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Законодавцем в ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» чітко визначені банківські операції, здійснювати які банки мають право на підставі банківської ліцензії незалежно від валюти, яка використовується національної або іноземної.

Згідно з ст. 55 ч.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

В силу ст.5 ч.ч.1,2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до ст.5 ч.4 п.п. «в»,«г», індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, такі операції: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Згідно ст.44 ч.1, ч.2 п.1, Закону України «Про Національний банк України», Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Як встановлено в п.8.12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України №200 від 30 травня 2007, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 року за №656/13923, фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового звязку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.

Відповідно до п.5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України №275 від 17 липня 2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за №730/5921, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, ст.5 ч.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», передбачено право банку на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) здійснювати валютні операції, в тому числі надавати кредити у іноземній валюті фізичним особам та відповідно вимагати виконання зобовязання в іноземній валюті.

З матеріалів справи, вбачається, що Національним банком України було видано Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» Банківську ліцензію №75 від 24.12.2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.п. 5-11 ч.2 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями. Невідємною частиною ліцензії є Дозвіл №75-2 від 19.11.2002 року з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» з валютними цінностями.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 32470,44 доларів США та пеню в розмірі 23079,19 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 13421,07 гривня підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача ПАТ «УкрСиббанк».

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 526, 530, 533, 543, 549-552, 553, 554 610, 611, 1054, 1050 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України і п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 65005, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 65025, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код банку 09807750, місцезнаходження: м. Харків, просп. Московський, 60) заборгованість за кредитним договором № 11213136000 від 11.09.2007 року по кредиту та процентам у розмірі 32470 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят) доларів США 44 центи та пеню у розмірі 23079 (двадцять три тисячі сімдесят девять) гривень 19 копійок, яка складається з: 29292,92 долари США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1259,85 доларів США за строк з 04.03.2015 року по 17.03.2016 року; 3177,52 доларів США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2911,08 доларів США за строк з 11.03.2015 року по 10.03.2016 року; 7176,13 гривень пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 18.03.2015 року по 17.03.2016 року; 15903,06 гривні пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за строк з 12.04.2015 року по 17.03.2016 року.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 65005, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: 65025, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код банку 09807750, місцезнаходження: м. Харків, просп. Московський, 60) 13 421 (тринадцять тисяч чотириста двадцять одна) гривня 07 копійок витрати по сплаті судового збору, а саме з кожного по 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 54 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який постановив його, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку на протязі десяти днів.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Головуючий: