Рішення № 58484185, 16.06.2016, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1526/16-ц

Провадження №:2/138/501/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 м. Могилів-Подільський

Могилів - Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючої судді Жикевич Т.Б.,

за участю секретаря Алєксєєвої І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Могилеві - Подільському цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» звернулось до суду з вказаним вище позовом мотивовано тим, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 25 вересня 2013 року укладено кредитний договір №Р30.179.71253, за якими відповідач отримала кредит в розмірі 17345,00 грн., зі сплатою 11,4% річних та зобовязалась погасити кредит та проценти у терміни, передбачені вказаним договором.

30.09.2015 між ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу №30/09-1 відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» відступив ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» право вимоги до відповідача щодо одержання коштів по договору кредиту.

ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» (надалі - позивач) набуло право вимоги на підставі договору факторингу із ПАТ «Ідея Банк» №30/09-1 від 30 вересня 2015 року.

Відповідач не виконала своїх обовязків та припинила повертати надані їй кредити в строки передбачені кредитними договорами, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача борг по кредитному договору в загальному розмірі 26341,83 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином за місцем реєстрації.

Враховуючи зміст заяви представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, відповідно до положеньст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази суд, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

В ч.1 ст.626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

25 вересня 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р30.179.71253, відповідно до якого відповідач, як позичальник, отримала кредит в сумі 17 345,00 грн., зі сплатою 11,4% річних, комісією за обслуговування кредиту в розмірі 3,00% від початкової суми кредиту, з покладенням на неї обовязків, передбачених п. 3.3 кредитного договору (а.с.18).

Відповідно до ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, зокрема, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п.2.8. кредитного договору нарахування процентів здійснюється 2 рази на місяць за методом «факт/факт», а плата за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісячно, до дати сплати місячного внеску. Нарахування процентів і плати за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення кредиту, а також у інших випадках передбачених цим договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1.ст.526 ЦК України встановлює, що з має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач зазначає, що відповідач має непогашену заборгованість по договору кредиту, оскільки вона не виконала взяті на себе зобовязання по зазначених договорах.

30.09.2015 між ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 30/09-1 відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк» відступив ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» право вимоги до відповідача щодо одержання коштів по кредитному договору.

ТОВ «ФК «РАНТЬЕ» (надалі - позивач) набуло право вимоги на підставі договору факторингу із ПАТ «Ідея Банк» №30/09-1 від 30 вересня 2015 року.

Отже, ПАТ «Ідея Банк» передавав грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги), а також права Клієнту як вигодонабувача на страхове відшкодування за договорами страхування, які є частиною кредитного договору та відповідно до яких застрахованою особою є боржник (а.с.12-17).

Відповідно до ст.1077 ЦП України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, однак згідно розрахунку позивача за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 30.03.2016 за кредитним договором № Р30.179.71253 від 25.09.2013 в сумі 26341,83 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 16 170,08 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам та комісіями 10171,03 грн.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач отримала на підставі кредитного договору № Р30.179.71253 від 25.09.2013 кредитні кошти в розмірі 17345,00 грн., зі сплатою 11,4% річних.

Первісний кредитор відступив позивачу право вимоги грошових коштів до відповідача однак, боржник взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, що переконує суд в наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

В даному випадку при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,525,526,626,629,1048,1049,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88,197, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНЬЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39288002, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13) заборгованість за кредитним договором № Р30.179.71253 від 25.09.2013, станом на 30.03.2016, в розмірі 26 341,83 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту 16 170,08 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам та комісіями 10171,03 грн., а також судові витрати у виді судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти дів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.Б.Жикевич