Постанова № 58483072, 22.06.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3787/16-а

Провадження №2-а/639/72/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Малойвана Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2016 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчини певні дії, в якому просила суд визнати незаконним рішення Комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова №14 від 27.04.2016 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1, та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку відповідно до Довідки прокуратури Луганської області від 13.04.2016 року №18/290вих-16.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 01.10.2002 року перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, та отримує пенсію за вислугу років довічно на підставі ст. 50-1 Закону України «про прокуратуру» у розмірі 90% заробітку.

Позивач вказує, що з 01.12.2015 року у неї виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку із внесенням змін до ПКМУ №505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

27 квітня 2016 року позивач звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку прокуратури Луганської області від 13.04.2016 року, у чому їй було відмовлено рішенням УПФУ від 27.04.2016 року.

Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим і була змушена звернутися до суду з даним позовом.

31 травня 2016 року начальником УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова було подано письмові заперечення де зазначено, що з 15.07.2015 року втратили чинність норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., якими було передбачено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, у зв'язку з чим підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Позивачв судовому засіданні заявлений позов підтримала, просила суд його задовольнити.

Представник відповідачаМорозова Н.А., яка діє на підставі довіреності від 15.02.2016 року в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.10.2002 року перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.

13 квітня 2016 року прокуратурою Луганської області було видано Довідку №18-290вих-16 про те, що ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури Луганської області на посаді заступника керівника місцевої прокуратури. Заробітна плата станом з 15.12.2015 року становить 18 947,08 грн. (а.с. 10)

27 квітня 2016 року позивач звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області 13.04.2016.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 27.04.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено в здійсненні перерахунку, оскільки з у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. з 15.07.2015 року втратили чинність норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. (ч. 13, 20) щодо здійснення перерахунку пенсії. (а.с. 11)

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач і звернулася до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що умов та порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури регулюються відповідними положеннями Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, враховуючи положення Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, в спірних відносинах підлягають застосуванню положення Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, які були чинні на момент виходу позивача на пенсію, тобто станом на 01.10.2002 року.

Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII (в редакції станом на 01.10.2002 року), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII (в редакції станом на 01.10.2002 року) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до частини 12 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII (в редакції станом на 01.10.2002 року) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII (в редакції станом на 01.10.2002 року) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави вважати суду, що ОСОБА_1 має право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників виходячи з розміру 90% від суми її місячної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України №763 від 09.12.2015 року установлено, що підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено постановою КМУ від 31 травня 2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету»).

Дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року. (п. 6 ПКМУ №763 від 09.12.2015 року)

Таким чином, право на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів фактично виникло у ОСОБА_1 з 01.12.2015 року.

Доводи Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова стосовного того, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, оскільки з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII з 15.07.2015 року втратили чинність норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. (ч. 13, 20) щодо здійснення перерахунку пенсії, суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом Закон України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Між тим, судом вставлено, що пенсія позивачу призначена ще у 01.10.2002 року, тобто, до набрання чинності вказаного Закону.

Вирішуючи питання про застосування норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII та норм Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII у часі, суд виходить з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»).

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України - не допускається.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір, встановлений згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII, відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 90% від суми місячного заробітку.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з неправомірності дій УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, оскільки його положення стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення після набрання ним законної сили, а не перерахунку пенсії, призначеної на підставі положень норм Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, перерахунок пенсії має бути проведений з 01.12.2015 року.

Підсумовуючи викладене суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1, обґрунтованими, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова незаконним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2015 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку відповідно до Довідки прокуратури Луганської області від 13.04.2016 року №18/290вих-16.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв'язку з тим, що було ухвалено постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, тобто на її користь, то витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 12, 17-19, 71, 72, 122, 128, 130, 158 КАС України, ст.ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним рішення Комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова №14 від 27.04.2016 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку відповідно до Довідки прокуратури Луганської області від 13.04.2016 року №18/290вих-16, та здійснити відповідні виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Труханович

Повний текст постанови виготовлено 22.06.2016 року.