Постанова № 58480675, 22.06.2016, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2046/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. Позов мотивує тим, що з 29.05.1980 року він отримує пенсію по пільговому віку за Списком №1. 25.04.2016 року він звернувся до відповідача з проханням перевести його на пенсію відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008року, аргументуючи це тим, що в нього є всі необхідні умови, а саме записи в трудовій книжці, що відповідають нормам цього Закону та дають можливість для нарахування відповідної пенсії.

В підземних умовах з повним робочим днем позивач з 10.02.1958 року по 29.05.1980 року працював підземним навальником, машиністом, скреперистом, прохідником, підривником, старшим підривником, кріпильником на руднику "Ново-Голинь" (50-річчя Жовтня) і даний період зараховується до пільгового стажу роботи за Списком №1 і становить 22 роки 3 місяці і 19 днів (при необхідності 15 років для чоловіків).

Згідно відповіді, яку позивач отримав від Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в переведенні його на пенсію, згідно ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці", було відмовлено, у зв'язку із тим, що в матеріалах пенсійної справи немає трудового стажу, який можна віднести до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення згідно вищезгаданого закону.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно його роботу на руднику "Ново - Голинь" (50 річчя Жовтня), не зараховує до стажу роботи, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 1, ст. 8 ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці". Так як ст.1 даного Закону слід розглядати в нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці, в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах. А тому доводи відповідача, що дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" не розповсюджується на підприємство, де позивач працював, є хибними та відображають неправильне тлумачення Закону.

Тому позивач просить визнати дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області неправомірними щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а також просить зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше, як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, за шість місяців до звернення в суд, а також просить стягнути судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить позов задоволити, а справу розглянути без його участі.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні позову просить відмовити з підстав, наведених у запереченні. Згідно поданого заперечення відповідач вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до наявних у пенсійній справі документів, а саме довідки № 124 від 25.09.1980 року про підтвердження пільгового стажу за період з 10.02.1958 року по 29.05.1980 року, виданої концерном «Хлорвініл», позивач працював навальником, машиністом, скреперистом, прохідником, підривником, кріпильником з повним робочим днем під землею на руднику імені 50-річчя Жовтня та «Голинь». Даний період роботи зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №1, що становить 22 роки 3 місяці 20 днів.

Даний період роботи ОСОБА_1 не можна віднести до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення згідно ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки позивач працював на руднику «Голинь» («50 років Жовтня»), на який не поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки рудник не є шахтою.

Представник відповідача просить суд врахувати, що відповідно до ст. 8 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Чинним законодавством не передбачено поширення дії Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на працівників, які видобувають калійно-магнієві руди. 25.04.2012 року народними депутатами ОСОБА_2, ОСОБА_3 було внесено проект Закону України «Про внесення змін до ст. 1 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо працівників калійно-магнієвих копалень», яким було запропоновано внесення доповнень до закону і поширення його дії на працівників, які видобувають калійно-магнієві руди. Проте комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на своєму засіданні 20 червня 2012р., який розглянув даний законопроект та враховуючи висновок Головного науково-експертного управління Верховної ради України, прийнято рішення рекомендувати Верховній раді України законопроект № 10393 повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це ще раз доводить те, що на працівників, які видобувають калійні, калійно-магнієві руди та які зайняті на підземних роботах повний робочий день не поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці». А тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» (далі - розділ 1) списку № 1 передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

До кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Відповідно до відповіді Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.10), в перерахунку пенсії ОСОБА_1, на піставі ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці", було відмовлено, у зв'язку із тим, що в матеріалах пенсійної справи немає трудового стажу, який можна віднести до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення згідно вищезгаданого закону.

Період роботи ОСОБА_1 з 10.02.1958 року по 29.05.1980 року на руднику «Голинь» та ім. 50-річчя Жовтня зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №1 (а.с.18).

Як вбачається з довідки №124 від 29.05.1980 року, виданої концерном «Хлорвініл» (а.с.8) ОСОБА_1 в період з 10 лютого 1958 року по 29 травня 1980 року працював навальником, машиністом, скреперистом, прохідником, підривником, старшим підривником, кріпильником на руднику «Голинь», «50-річчя Жовтня» з повним робочим днем під землею.

При таких обставинах відповідач безпідставно роботу позивача на руднику «Голинь», «50-річчя Жовтня» не зараховує до стажу роботи, який дає право на перерахунок його пенсії відповідно ст.ст. 1,8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», так як ст.1 даного закону слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, що у спірний період позивач був зайнятий саме повний робочий день на підземних роботах, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 пільгового стажу, необхідного для отримання пенсії відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», керуючись статтями 6, 8, 18, 105, 106, 163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Позов задоволити.

Визнати дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - неправомірними.

Зобов'язати Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату перерахованої пенсії у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства, починаючи з 08.12.2015 року.

Постанова набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий