Ухвала суду № 58477866, 14.06.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/18757/2012

Провадження № 22-ц/792/1261/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів: Купельського А.В., Фанди В.П.,

секретар - Лапко Ю.В.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької міської ради, комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановила :

У вересні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з Хмельницької міської ради заборгованість по заробітній платі у сумі 67200грн. та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що розпорядженням Хмельницького міського голови № 316-к від 26 серпня 2008 року його було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у звязку з реорганізацією підприємства. При звільненні повного розрахунку з ним не проведено, оскільки не виплачена заборгованість із заробітної плати за 12 місяців у сумі 12600грн., вихідна допомога у сумі 1050грн., яка передбачена ст.44 КЗпП України, компенсація за невикористану відпустку у сумі 3150грн. Оскільки відповідач не провів повний розрахунок при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України він має виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який становить 50400грн. Вказаними діями позивачу спричинену моральну шкоду, яку він оцінює у сумі 10000 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 лютого 2013 року замінено первісного відповідача - виконавчий комітет Хмельницької міської ради на Хмельницьку міську раду.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2013 року провадження у справі було закрито на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 29 січня 2014 року вказану ухвалу суду першої інстанції від 18.12.2014 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_5 про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені скасовано, а справу в цій частині вимог направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В решті ухвала залишена без змін.

__________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6 Категорія: 55

Доповідач: Спірідонова Т.В.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 квітня 2014 року в якості співвідповідача притягнуто комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2015 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 як правонаступника позивача ОСОБА_5.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року в позові ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що директор «Парку культури і відпочинку ім. 500-річчя міста Хмельницького» ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Хмельницькою міською радою як органом управління майном підприємства. Судом не враховано, що протягом 2007- 2008 років ОСОБА_5 виконував свої трудові обовязки, за винятком часу перебування на лікуванні. Однак, в день звільненняОСОБА_5 не були виплачені належні йому суми. Наданий КП по зеленому будівництву і благоустрою міста акт утилізації не може бути належним та допустимим доказом підтвердження відсутності вини відповідача у не проведенні розрахунку при звільненні позивача. Судом першої інстанції не допитано бухгалтера «Парку культури і відпочинку ім. 500-річчя міста Хмельницького», яка працювала з 2005 року і якій відомі обставини, що мають значення для справи.

Апелянт ОСОБА_4 повідомлена належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не зявилася.

Представник апелянта ОСОБА_4 ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Представник відповідача Хмельницької міської ради ОСОБА_3, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для скасування рішення відсутні.

Представник відповідача комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради ОСОБА_2, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для скасування рішення відсутні.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки трудові відносини виникли між ОСОБА_5 та МКП «Парк культури та відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького», правонаступником якого є комунальне підприємство по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, то обовязок виплати наявної перед позивачем заборгованості лежить саме на комунальному підприємстві по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, до якого вимоги про стягнення невиплачених при звільненні сум позивачем не заявлено.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_5 24 травня 2005 року був призначений та працював на посаді директора «Парку культури і відпочинку ім. 500-річчя міста Хмельницького».

Рішенням десятої сесії Хмельницької міської ради №15 від 25.04.2007 року вирішено припинити діяльність міського комунального підприємства «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького», як юридичної особи шляхом приєднання до комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради; визначено комунальне підприємство по зеленому

будівництву і благоустрою міста виконкому Хмельницької міської ради правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків МКП «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького».

Розпорядженням Хмельницького міського голови №316-к від 26.08.2008 року у зв'язку з припиненням діяльності міського комунального підприємства «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького», як юридичної особи, шляхом приєднання до комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста ОСОБА_5 був звільнений 26 серпня 2008 року з посади директора міського комунального підприємства «Парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького» у зв'язку з реорганізацією підприємства на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та зобов'язано комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виплатити ОСОБА_5 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку - 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2005 року по 23.05.2006 року, невикористану щорічну відпустку - 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2006 року по 23.05.2007 року, невикористану щорічну відпустку - 28 календарних днів за період роботи з 24.05.2007 року по 23.05.2008 року та частину невикористаної відпустки - 7 календарних днів за період роботи з 24.05.2008 року по 26.08.2008 року.

Відповідно до довідки комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста №306 від 02.10.2015 року заборгованість перед ОСОБА_5 із виплати компенсації за невикористані відпустки становить 1870грн.95коп.

Вказана обставина визнається та не оспорюється представником комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Представник відповідача пояснила, що комунальним підприємством по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, як правонаступником МКП «Парк культури та відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького», неодноразово повідомлено як самого ОСОБА_5, так і його дружину (правонаступницю) ОСОБА_4 про необхідність з'явитися до підприємства та отримати зазначені суми. Вказані обставини підтверджені листами, які надсилалися підприємством ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Не заслуговують на увагу посилання апелянта ОСОБА_4 про наявність заборгованості із виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України судом першої інстанції витребовувалися у відповідачів відомості про нараховану та фактично виплачену заробітну плату ОСОБА_5, наявність заборгованості із виплати заробітної плати.

На виконання вказаної ухвали суду КП по зеленому будівництву і благоустрою була надана відповідь за №306 від 02.10.2015 року, згідно якої заборгованість перед ОСОБА_5 у вказаного підприємства становить 1870грн.95коп. - компенсація за невикористану відпустку. Також повідомлено, що іншої заборгованості перед ОСОБА_5 не має. Стосовно надання видаткових ордерів про отримання заробітної плати ОСОБА_5 повідомлено, що відповідно до наказу №93 від 26.11.2001 року державної комісії архівів України термін зберігання таких документів становить три роки та вони були утилізовані за спливом терміну зберігання. ОСОБА_7 утилізації вказаних документів підтверджено актом утилізації документальних матеріалів від 18.12.2012 року.

ОСОБА_7 відсутності заборгованості по заробітній платі спростовується також особовими рахунками по виплаті за 2006- 2008 роки, з яких вбачається, що заборгованість по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_5 відсутня.

Рішенням чотирнадцятої сесії Хмельницької міської ради №22 від 07.11.2007 року був затверджений передавальний акт міського комунального підприємства «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького». Згідно затвердженого передавального акту станом на 23.07.2007 рік МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького» заборгованості із заробітної плати не мало.

ОСОБА_7 відсутності заборгованості із заробітної плати на вказаному підприємстві підтверджується фінансовим звітом, за яким був складений баланс на 23.07.2007 рік.

ОСОБА_7 нарахування заробітної плати ОСОБА_5 за весь період його роботи відповідно до умов укладеного ним контракту підтверджений також відомостями про відповідні суми нарахувань заробітної плати за період з 25.05.2005 по 30.06.2007 рік по МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького» та за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 рік в ДКП РБУ по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

З матеріалів цивільної справи №2-7049/08 за позовом ОСОБА_5 до МКП по зеленому будівництву і благоустрою міста про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та заборгованості за час тимчасової непрацездатності вбачається, що ОСОБА_5 в період з серпня 2007 року по вересень 2008 року перебував на лікуванні, що підтверджено листками непрацездатності. Отже, за вказаний період заробітна плата позивачу не нараховувалася.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, грошова компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені цьому працівникові в день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обовязок провести зі звільненим працівником повний розрахунок і виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обовязку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено, позивачу неодноразово повідомлялося про необхідність отримати компенсацію за невикористану відпустку, про що направлялися відповідні листи як ОСОБА_5, так і його правонаступнику - ОСОБА_4, проте останні за такою компенсацією не з'явилися. За таких обставин, оскільки неотримання такої компенсації ОСОБА_5 сталася не з вини КП по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у її стягненні.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з МКП «Парк культури ті відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького». Правонаступником всіх прав та обов'язків вказаного підприємства після його реорганізації є КП по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради. У трудових відносинах з Хмельницькою міською радою ОСОБА_5 не перебував та відповідно остання є неналежним відповідачем у вказаній справі. За таких обставин, обов'язок із виплати наявної перед позивачем заборгованості лежить саме на комунальному підприємстві по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради.

Звернувшись з вимогами про стягнення невиплачених при звільненні сум до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, який у подальшому замінений на Хмельницьку міську раду, позивач чи її представник позов не уточнювали і позовних вимог до комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради не заявляли.

Судом першої інстанції відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України було роз'яснено представнику позивача право уточнити позовні вимоги в частині особи, з якої слід стягувати наявну заборгованість. Таким своїм правом останній не скористався зазначивши, що саме Хмельницька міська рада є належним відповідачем та має сплачувати відповідну заборгованість.

Оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд обгрунтовано виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки обов'язок із виплати наявної перед позивачем заборгованості виник саме у комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, а позивач чи її представник позов не уточнювали і позовних вимог до комунального підприємства по зеленому будівництву та благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради не заявляли.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_8

Судді: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_7

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.В. Спірідонова