Вирок № 58470766, 21.06.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/4430/16-к

Дата документу 21.06.2016

Справа № 554/4430/16-к

Провадження № 1-кп/554/312/2016

В И Р О К

Іменем України

21 червня 2016 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю прокурора Збаражського О. М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 42016170690000025 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

в с т а н о в и в :

20 січня 2015 року наказом виконувача обовязків начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі ГУ ДФС у Полтавській області) №6-о ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника управління начальника відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області.

Згідно із «Положенням про відділ ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області», затвердженим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області 02 березня 2016 року, до функціональних обовязків ОСОБА_2 входить, зокрема, ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (контролювання за обробкою заяв на видачу ліцензій та безпосередньо контроль за видачею ліцензій) та контрольно-перевірочна робота даних субєктів господарської діяльності, які мають ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі підакцизними товарами, тобто останній відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України обіймав посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у звязку з чим являвся службовою особою.

Начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області являється ОСОБА_3, до кола службових обовязків якої входить, зокрема, організація роботи відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів указаного управляння, тобто остання відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України обіймає посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у звязку з чим являється службовою особою, уповноваженою на виконання функції держави, начальником ОСОБА_2

18 квітня 2016 року обвинуваченому у звязку з перебуванням на вказаній посаді стало відомо, що в управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області знаходяться адміністративні матеріали відносно ОСОБА_4 для прийняття рішення щодо застосування згідно із податковим законодавством штрафних санкцій. Відповідно до даних матеріалів ОСОБА_4 11 березня 2016 року, близько 15 год. 30 хв., продала у кафе «Іліос» (ФОП ОСОБА_5 М.), що по вулиці Петровського, 2 в смт. Котельна Полтавської області, неповнолітній особі пляшку пива «Оболонь Світле» обємом 0,5 л, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, за яке згідно із ст. ст. 15-3, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачена відповідальність у виді штрафних санкцій у сумі 6800 грн. за продаж пива особі, яка не досягла 18 років, та у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.

У звязку з цим у ОСОБА_2 виник умисел одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_4 за вплив на начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 щодо прийняття нею рішення про мінімізацію розміру штрафних санкцій.

18 квітня 2016 року ОСОБА_2, діючи умисно, через ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 про необхідність передачі йому 21 квітня 2016 року неправомірної вигоди грошових коштів у розмірі 7000 грн. за вплив на прийняття рішення щодо не притягнення ОСОБА_4 до фінансової відповідальності. При цьому ОСОБА_2 визначив місце зустрічі останній у своєму службовому кабінеті № 328, який розташований на 3-ому поверсі в адміністративній будівлі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі ДПІ у м. Полтаві).

Розуміючи незаконність дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулась з відповідною заявою до правоохоронних органів.

18 квітня 2016 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, зателефонував до начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 та просив її не приймати рішення про притягнення ОСОБА_4 до фінансової відповідальності, на що та категорично відмовилась

19 квітня 2016 року ОСОБА_3 було складено обґрунтований висновок щодо суми фінансової санкції відносно ФОП ОСОБА_7, згідно з яким вбачається порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», тобто заборона продажу пива неповнолітній особі, за яке згідно із ст. 17 цього ж Закону передбачено фінансову санкцію у сумі 6800 грн.

21 квітня 2016 року, вранці, ОСОБА_2, використовуючи службове становище, у приміщенні управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Полтавській області, взяв у підлеглого йому державного ревізора інспектора відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ОСОБА_8 адміністративні матеріали ОСОБА_4 С, не пояснюючи причин.

Відразу після цього обвинувачений привіз ці матеріали до начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3, яка перебувала у приміщенні ГУ ДФС у Полтавській області, та, діючи з тих же мотивів та метою, попросив останню не притягувати ОСОБА_4 до фінансової відповідальності або мінімізувати таку відповідальність, на що ОСОБА_3 знову відмовилась.

Цього ж дня, близько 11 год. 50 хв., ОСОБА_4 прибула до службового кабінету ОСОБА_2 При цьому останній вийшов із даного кабінету з документами адміністративного матеріалу відносно неї та запропонував їй іти за ним на вулицю, що вона і виконала.

21 квітня 2016 року, о 12 год. 05 хв., ОСОБА_2, знаходячись поруч із приміщенням ДПІ у м. Полтаві, що по вул. Фрунзе, 155 у м. Полтаві, переконавшись в наявності грошових коштів у ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи під контролем правоохоронних органів, зажадав безпосередньо передати йому грошові кошти у розмірі 1000 грн.

При цьому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що штрафні санкції у сумі 6800 грн. необхідно буде сплатити в дохід держави та пообіцяв останній, що завдяки його впливу до неї не буде застосовано штраф у розмірі 17000 грн., після чого одержав від неї з рук в руки неправомірну вигоду грошові кошти у розмірі 1000 грн. за вплив на прийняття рішення начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3, яка уповноважена на виконання функцій держави, щодо мінімізації фінансової відповідальності відносно ОСОБА_4

Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки він вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до середньої тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.

Зокрема, суд враховує, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, те, що обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у його вчиненні і щиро розкаявся у цьому, наявність обставин, що помякшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, виключно позитивну характеристику його особи, наявність на його утриманні малолітньої дитини і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 грн.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави скасувати, повернувши внесену суму в розмірі 41340 грн. заставодавцю.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави 3346,68 грн. судових витрат.

Гроші в сумі 1000 грн., які були використані при передачі неправомірної винагороди, повернути за належністю.

Долю речових доказів, які приєднані до матеріалів кримінального провадження і які не були предметом дослідження в суді, вирішити на розсуд прокурора.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А. Г. Савченко